На початку березня рішенням виконкому біля пам’ятника Івану Федоровичу у Львові заборонили продавати товари російською чи російських авторів, а також радянську символіку. Відтоді муніципали проводять щоденні перевірки ярмарку та пояснюють продавцям, чим можна торгувати. Сьогодні до перевірок долучився директор Львівської муніципальної бібліотеки та член робочої групи з упорядкування ярмарку Василь Кметь.

Повідомила пресслужба Львівської міської ради.

За його словами, в місті прагнуть навести лад з букіністичним ринком. Впродовж багатьох десятків років тут є стихійна торгівля, від блошиного ринку до ринку антикваріату і, на жаль, траплялись прикрі випадки, коли такі ринки ставали простором розповсюдження ворожої символіки, російської пропаганди, що особливо набуває значення в контексті війни.

«11 років війни, жорстокого протистояння, і ми розуміємо, що сьогодні війна не просто за території чи ресурси, це війна за душі, війна за інтелект. Тому коли ми говоримо про формування базових українських дискурсів, збереження нашого національного простору, то ми маємо мати для цього певний захист. Насправді рішення виконкому передовсім торкається обмеження тих речей, які несуть в собі певне ідеологічне навантаження. Впорядкування букіністики та розповсюдження антикваріату, який пропонується перемістити з цієї площі, є нормальною звичайною практикою, щоб зробити цей простір і зручним для містян, і зрозумілим для тих, хто безпосередньо бере участь у його організації», – розповів Василь Кметь.

Також на ярмарку біля Федоровича зможуть проводити культурно-просвітницькі заходи – виставки, лекції, читання – для підтримки української культури та літератури.

«З боку Львівської муніципальної бібліотеки ми будемо активно допомагати організовувати цей простір. Так, скажімо, в рамках підготовки до форуму ветеранської книги, на початку травня, в нас відбудеться ціла низка заходів, зокрема присвячених популяризації військової книги і традиції українського книгодрукування. Ми будемо говорити про Івана Федоровича як українського друкаря і ті традиції, які були закладені в книжковому просторі України у 16-17 ст. Насправді дуже важливо, щоб цей букіністичний простір функціонував як важлива активна частина життя нашого міста», – додав Василь Кметь.