Суть нового Закону України «Про дошкільну освіту», що набрав чинності 1 січня 2025 року, труднощі його впровадження та зворотний зв’язок з громадами — саме ці питання стали темою кількагодинної зустрічі за участі заступниці міністра освіти і науки Анастасії Коновалової. У Львові вона провела відверту розмову з керівництвом департаменту освіти, очільниками місцевих відділів освіти територіальних громад, представниками профспілок, директорами та вихователями дошкільних закладів Львівщини.
Повідомив Департамент освіти і науки Львівської ОДА.
Зустріч відбулася 21 травня у форматі офлайн та онлайн, загалом участь взяли близько 300 осіб.
Станом на сьогодні в Україні близько 320 тис. дітей не мають доступу до очної дошкільної освіти. У прифронтових регіонах 86% дітей демонструють затримки у соціально-емоційному розвитку.
⠀
«Напевно, наша країна — це зараз приклад того, що без дошкільної освіти діти не розвиваються нормально, вони втрачають можливість і право на підтримку свого розвитку», — зазначила Анастасія Коновалова, наголосивши на тому, що компенсувати ці втрати у школі складно і дорого.
⠀
Ще одна системна проблема — критично низька заробітна плата працівників дошкілля. Середня зарплата вихователя становить близько 160 євро.
⠀
«Це свідчить про хронічну хворобу системи дошкільної освіти. Не можуть люди, яким ми довіряємо турботу про наших дітей, а це наше майбутнє, отримувати мінімальну заробітну плату», — наголосила заступниця міністра.
⠀
За її словами, сьогодні послуги дошкільної освіти фактично забезпечуються не за рахунок держави чи місцевих бюджетів, а коштом самих працівників — через недофінансування їхньої праці.
⠀
Зі свого боку Олег Паска, директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА, у коментарі зазначив: «Сфера дошкільної освіти сьогодні опинилася на перетині кількох глибоких криз: демографічної, економічної та безпекової. Через війну та внутрішнє переміщення десятки тисяч дітей втратили доступ до очної дошкільної освіти. Водночас ми стикаємося зі стрімким скороченням кількості дітей дошкільного віку, що вже зараз створює виклик для збереження мережі закладів.
Але найбільший ризик — це втрата людей. Якщо ми не зможемо втримати кваліфікованих педагогів, якщо професія вихователя й надалі залишатиметься однією з найменш оплачуваних — жодні реформи не дадуть результату».
⠀
За прогнозами, через три роки Україна втратить близько 200 тис. дітей дошкільного віку. Це потенційно призведе до закриття приблизно 4 тис. закладів.
⠀
Тому двома ключовими завданнями у сфері дошкільної освіти зараз є:
Зберегти мережу, аби не повторилася ситуація кінця 80-х і 90-х років, коли масово закривали та розпродували дитячі садки, а коли почали народжуватися діти — система виявилася до цього не готовою.Зберегти кадровий потенціал.⠀
За словами Анастасії Коновалової новий Закон «Про дошкільну освіту», , передбачає відповідні інструменти.
⠀
Зокрема, в ньому закладено три основні компоненти, які держава буде реалізовувати:
⠀
1. Диверсифікація
Передбачено різні типи організації дошкільної освітньої діяльності, зокрема нові формати. Садки та ясла залишаються основними формами, однак також можливі центри педагогічного партнерства, центри розвитку дитини, мобільні, сімейні, спеціалізовані садки та мінісадки.
На базі одного закладу можуть функціонувати кілька типів садків, проте їхня наявність має бути передбачена у статуті. Наразі типових статутів ще немає, проте планується розробити три зразкові варіанти, які будуть оприлюднені на платформі НУМО.
⠀
2. Оптимізація
«Йдеться не про закриття закладів, а про оптимальне збереження послуги там, де вона справді потрібна».
Передбачаються такі механізми: виведення непрофільних функцій, ущільнення, релокація послуги, надання додаткових сервісів, створення садочків при підприємствах.
«Головне — зберегти педагогів і зберегти послугу, тому що кожній нашій дитині сьогодні підтримка потрібна набагато більше, ніж це було 5–10 років тому», — підкреслила Анастасія Коновалова.
Будівлі, де тимчасово немає дітей, слід консервувати — вони ще дочекаються своїх вихованців. Нам необхідно пережити демографічну яму.
⠀
3. Державна підтримка
Цільова допомога працюючим батькам на оплату послуг дошкільної освіти.
Міністерство соціальної політики розробило законопроєкт, у якому передбачено нові державні виплати для підтримки сімей з дітьми. Обговорення документа мало тривати до 22 травня.
⠀
Передбачено два пакети:
«єЯсла» — 6 тис. грн на віртуальну картку після досягнення дитиною 1 року. Активується, коли обидва батьки (або батько-одинак) виходять на роботу. «єСадок» — 2 тис. грн для дітей від 3 до 6 років, також на віртуальну картку і за аналогічних умов активації.⠀
За словами Анастасії Коновалової, йдеться про значні кошти державної підтримки, яка має надходити до системи дошкілля через Міністерство соціальної політики — приблизно 30 млрд грн. Для порівняння: загальний бюджет дошкільної освіти — 54 млрд грн.
⠀
Ці допомоги (6 тис. і 2 тис. грн) можна буде витратити виключно на оплату послуг дошкільного закладу. Закон також передбачає суттєве підвищення зарплат працівників ЗДО.
⠀
У зв’язку з цим Анастасія Коновалова закликала освітян Львівщини активно долучитися до громадського обговорення законопроєкту, який дозволяє залучити «живі» державні кошти у комунальні садочки.
⠀
Також заступниця міністра повідомила, що в міністерстві наразі готують 95 документів, необхідних для імплементації нового закону. Термін його повного впровадження — 5 років.
⠀
– положення про типи закладів дошкільної освіти (8 документів);
– положення про форми (включно з дистанційною, яка враховуватиме роботу з батьками як педагогічне навантаження);
– типові штатні нормативи (через складність ліцензування за вимогами МОЗу медичні сестри не можуть бути в штаті, але передбачаються домедичні послуги);
– спрощення санітарних норм (наприклад, «тупотіння босоніж по вологому килимку»);
– деяке спрощення ДБН.
⠀
Очікується також новий Державний стандарт дошкільної освіти, який має набути чинності через рік — після громадського обговорення та валідації.
⠀
Що слід зробити вже сьогодні:
внести зміни в штатний розпис; змінити тарифікації; попередити працівників про істотні зміни умов праці.⠀
Особливу дискусію викликало питання зміни штатного розпису.
⠀
«Закон вас змушує змінити штатний розпис, а чинний штатний розпис дозволяє це зробити», — наголосила Анастасія Коновалова.
⠀
Суть у тому, що Закон вводить поняття «робочого часу». Тепер 30-годинний тиждень вихователя включає 5 годин роботи з дітьми та 1 годину методичної роботи. Раніше ж увесь цей час було присвячено лише роботі з дітьми. Це не завжди означає підвищення зарплати, часто — лише зміну графіка.
⠀
Як з’ясувалося, перехід на нові штатні розписи гальмує не стільки брак коштів, скільки позиція фінансових структур, які трактують зміни як незаконні. Потрібна взаємодія МОН та Мінфіну.
⠀
«Заступниця міністра пообіцяла виконати певні домашні завдання, а саме — врегулювання з Мінфіном питання єдиних підходів до забезпечення штатних нормативів вихователів відповідно до Закону «Про дошкільну освіту», узгодження з Мінекономіки тривалості щорічних відпусток для окремих категорій педагогічних працівників.
Приємно, що повідомила заступниця міністра про те, що вже погоджено всіма ЦОВ питання щодо підвищення на 2 тарифні розряди за ЄТС для музичних керівників та інструкторів з фізкультури», — зазначив Мар’ян Калин, заступник голови Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України.
⠀
На завершення Олег Паска подякував Анастасії Коноваловій та представникам міністерства за змістовний діалог. Як знак подяки й пошани він передав гостям книгу «Англізми і протианглізми. 100 історій слів у соціоконтексті», одним зі співавторів якої є доктор філологічних наук, мовознавиця Ірина Фаріон, видану за сприяння департаменту освіти.
