Жодного азовця. Серед однієї тисячі українських військовополонених, яких сьогодні обміняли, немає жодного азовця. Зате повернувся покидьок, який просив ножа у вертухаїв, щоб різати наших бійців.
Повідомив командир 1-го корпусу НГУ “Азов” полковник Денис (“Редіс”) Прокопенко.
І дал: “Це виглядає як знущання. Над тими, хто четвертий рік знаходиться під нелюдським тиском у російському полоні, в найгірших умовах. Над їхніми рідними, близькими і побратимами. Над тими, кому давали гарантії, та хто має абсолютне право бути в пріоритеті на обміни, тому що вони вийшли в полон не за власним бажанням, а за наказом вищого командування.
Якщо напрацьований механізм перестає працювати, щораз очікувати іншого результату — безумство. Необхідно змінювати тактику.
Росіяни відмовляються обмінювати азовців на своїх звичайних солдат? Знаходимо варіанти запропонувати їм когось, хто важить для них більше, ніж омський контрактник. Україна забита російською агентурою під саму зав’язку — про це прекрасно знають всі спеціальні служби, яким просто потрібно дати команду.
Думаю, попи з московського патріархату, які відкрито працюють на російські спецслужби, мають зацікавити росіян більше, ніж солдати, котрими РФ засипає землі України.
Разом з тим не зайвим було б спробувати пропрацювати питання участі України в процесах обмінів між західними союзниками та росіянами. Україна має унікальний досвід, має знання та дорогоцінну для всього західного світу інформацію. І це теж може бути нашим обмінним фондом.
Варіанти є, нам необхідно лише адаптуватись та почати шукати нові шляхи і конфігурації. Тому що жодного азовця серед 1000 обміняних — це ганьба для всієї нашої держави.
Я не вірю, що влада зацікавлена в поверненні азовців, якщо обмінами четвертий рік неефективно займаються одні і ті самі люди”.
