Про це повідомив Укрінформ.

На Національному меморіальному військовому кладовищі відбувся перший церемоніал поховання солдатів, імена яких наразі не встановлені.

Також у церемоніалі взяли участь голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, міністр оборони Денис Шмигаль та міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова.

Президент Володимир Зеленський разом із журналістами прибув на відкриття НВМК на рейсовому автобусі, який відтепер щодня курсуватиме з Києва до кладовища і назад з брендованої зупинки на Одеській площі.

«Сьогодні відбулися перші почесні поховання наших полеглих захисників та захисниць з числа невідомих осіб. Ви сьогодні бачите пуск першої черги Національного військово-меморіального кладовища, далі продовжується будівництво першої черги і будується вже друга черга. Тут в нас до 6 тисяч місць», – сказала Калмикова.

За її словами, частина місць на меморіальному кладовищі відведена для людей, родини яких хочуть поховати своїх близьких, інша частина – під поховання тих полеглих військових, ідентифікація кого ще триває.

Міністр пояснила, що кожне неідентифіковане тіло «запечатане з номером, який відповідає номеру на труні, який відповідає номеру в журналі поховань». «Так робиться для того, щоб коли ідентифікують тіло, ми знали точно, хто де похований», – сказала Калмикова.

Також на НВМК вже є колумбарні стіни на 360 місць. На наступних етапах будівництва кладовища передбачено збільшення їх кількості.

На будівництво першої черги Національного військового меморіального кладовища на цей момент, за словами Калмикової, витрачено близько 400 млн гривень.

Вона наголосила, що сім’ї полеглих воїнів можуть звертатися до адміністрації НВМК, якщо бажають, щоб їхні близькі були поховані тут. Для цього їм треба укласти відповідний договір, витрати на церемонію поховання, що буде здійснюватися за військовим ритуалом, та постійний догляд за могилами бере на себе держава.

«Важливо, що на цій частині в нас поки що немає пам’ятника, який би уособлював невідомих захисників та захисниць, тому що наша задача – провести архітектурний конкурс для цієї скульптури, аналогічно, як і на інші елементи кладовища: і на скульптури, і на каплицю, і на головний меморіал», – зазначила Калмикова.

Віра Литвиненко – одна з присутніх на події представників Ради родин загиблих при Міністерстві ветеранів. Її син, Владислав Литвиненко, був бійцем полку «Азов», загинув під час оборони Маріуполя.

«Урна з прахом мого сина стоїть в мене дома в очікуванні цієї події. Дуже багато в нашій спільноті родин, які не мають тіл і, можливо, з Маріуполя вони їх ніколи не отримають. Дуже багато родин знають про момент загибелі своїх рідних. Наприклад ті, хто був у бункері «Азовсталі». Тобто шансів на те, що вони отримають тіла, дуже мало. І тут мусять бути кенотафи (місця символічного поховання – ред.). Це буде єдине місце для рідних, щоб прийти на день народження, на день загибелі і вшанувати, зустрітись із побратимами», – сказала вона.

Віра Литвиненко додала, що «у нас уже йде 11 років війни, і дуже прикро, що державне кладовище національного рівня не створили раніше».

8 грудня 2023 року Верховна Рада ухвалила закон щодо забезпечення створення та експлуатації Національного військово-меморіального кладовища.

Національне військове меморіальне кладовище – загальнонаціональне місце вшанування та увічнення пам’яті загиблих (померлих) захисників і захисниць України.

Меморіальний комплекс передбачає не тільки наявність військового кладовища з усіма необхідними ритуальними спорудами для організації почесних поховань загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Також тут буде музейний комплекс.

Минулого місяця уряд відзвітував, що на Національному військовому меморіальному кладовищі до перших поховань підготовлені 6 тисяч місць.