Сьогодні, 16 квітня, з нагоди 100-річчя від дня народження Героя України Бориса Возницького на Личаківському кладовищі вшанували його пам’ять.

Про це повідомила пресслужба Львівської облради.

До заходу долучились, депутатка обласної ради Соломія Риботицька, дочка Бориса Возницького Лариса Разінкова, духовенство, пластуни з куреня ім. Бориса Возницького,  громадські та культурні діячі.

Учасники зібрання поклали квіти та лампадки до пам’ятника Бориса Возницького. Чин панахиди відслужив намісник Іоано-Золотоустівського монастиря у Львові Архімандрит Кипріян.

«Для багатьох Борис Возницький був наставником, для музейної спільноти — патріархом, а для мене — передусім батьком і вчителем, людиною великого серця та неймовірної сили духу. Він вірив, що культура — це душа народу, і завжди повторював: без минулого немає майбутнього. Я вдячна йому за цей приклад любові до своєї справи, який живе далі — у його родині, учнях і наступних поколіннях», — зазначила Лариса Разінкова.

За її словами, Борис Возницький усе життя присвятив Україні та збереженню культурної спадщини.

«Саме завдяки невтомній праці Бориса Возницького вдалося зберегти безліч пам’яток, замків і унікальних об’єктів культурної спадщини як у нашому регіоні, так і по всій Україні. Його діяльність — це яскравий приклад того, наскільки вагомий внесок може зробити одна людина у збереження історико-культурної спадщини держави», – зазначила Соломія Риботицька.

Завершились урочистості музичним твором «Боже, великий, єдиний» у виконанні комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська національна академічна чоловіча хорова капела “Дударик”».

Нагадаємо,  Львівська обласна рада  проголосила 2026 рік роком Бориса Возницького.

Борис Возницький (16 квітня 1926 – 23 травня 2012) — український мистецтвознавець, музейник і громадський діяч, багаторічний директор Львівської національної галереї мистецтв, Герой України (2005). Народився на Рівненщині, освіту здобув у Львові. Понад 50 років присвятив збереженню культурної спадщини України. У 1960–1980-х роках організовував експедиції та рятував ікони, скульптури, стародруки й інші пам’ятки сакрального мистецтва, зберігши тисячі унікальних творів. За його ініціативи відновлено та музеєфіковано Олеський, Золочівський і Підгорецький замки.