У неділю, 19 липня, перед посольством України у Варшаві та на центральній площі Вроцлава відбулися пікети, учасники яких закликали до взаємоповаги та не піддаватися спробам розділити польську й українську нації. «Не дамо розділити себе», — скандували маніфестанти у Варшаві.

Про це повідомило Польське радіо.

Учасники демонстрації «Добросусідство» (Dobrego Sąsiedztwa) перед посольством України у Варшаві — поляки, українці та білоруси — принесли національні прапори, а також значки та банери. Серед гасел були «Не дамо розділити себе»; на банерах були написи польською та українською мовами: «Стоп ненависті», «Не будьмо байдужими— реагуймо на зло» та «Ми з вами — усім серцем». У промовах звучали заклики до взаємоповаги та захисту від цілеспрямованого конфлікту між поляками та українцями. Головний організатор заходу, Дмитро Галко, білорус за походженням, колишній військовий кореспондент в Україні та аналітик із питань боротьби з дезінформацією, заявив, що пікет був спонтанною реакцією на серію тривожних ксенофобських інцидентів у польських громадських місцях.

«Ми не можемо перемогти ботів в Інтернеті, тому що ферми тролів завжди створюють ілюзію чисельної переваги. Проблема полягає в тому, що звичайні користувачі Інтернету не перевіряють сотні агресивних коментарів, а людський мозок підсвідомо адаптується до думок нібито більшості. Таким чином, онлайн-боти буквально навчають і радикалізують реальних людей», — сказав Галко Польському агентству преси (PAP).

«Страх — це царина диктаторських режимів. Якщо меншини в державі бояться і змушені мовчати, — це вже не зовсім демократія. Мовчання означає згоду, а страх зрештою отруює все суспільство. Ось чому ми повинні вийти на вулиці. Боти не вийдуть на вулиці; виходять на них справжні люди», — додав Галко. Він оголосив, що у вересні чи серпні буде організовано загальнонаціональний Марш дружби.

Єжи Вуйцік, видавець польсько-українського порталу Sestry.eu, в інтерв’ю Польському агентству преси вказав на небезпечні тенденції в публічних дебатах. «Те, що зараз відбувається в Інтернеті, і особливо в політичній сфері, значно змістилося в бік заздрощів, претензій і штучного підбурювання поляків проти українців», — сказав він. На його думку, це однобоке явище, оскільки — як він оцінив — в українському інформаційному просторі немає ненависті до поляків, лише обурення ставленням деяких політиків.

Видавець Sestry.eu визнав, що хоча сьогоднішня явка в посольстві може здаватися скромною, вона є фундаментальною. «Сьогодні це жменька, але це неймовірно важливо, бо полум’я завжди починається з іскри. Хтось нарешті мав вийти і голосно сказати: «Стоп, досить цього». Чим темніше навколо нас, тим цінніше світло, яке несуть ці люди — поляки, українці та білоруси. Якщо ми дозволимо цій спіралі розкручуватися, це призведе до жахливої ​​катастрофи для відносин між нашими країнами, чого ми не можемо собі дозволити», — наголосив Вуйцік.

Демонстрація, що відбулася на Ринковій площі Вроцлава, зібрала близько десятка людей. Учасники заявили, що хочуть протистояти «хвилі агресії проти української меншини, яку видно на вулицях польських міст і в соціальних мережах». Вони закликали до реагування на всі акти агресії проти громадян України. «Ми повинні протистояти цьому; голоси ненависті — це не голоси поляків», — наголосила одна з учасниць.

Ева Трояновська, одна з організаторок зібрання, повідомила Польському агентству преси, що «пікет громадян» був організований у відповідь на «акти фізичного та словесного насильства» проти українців. «Ми, звичайні люди, повинні цьому протистояти, а не організації, не партії. Ми беззастережно підтримуємо Україну, яка бореться, історію залишаємо історикам. Нічого не  в стосунку до громадян України, як і до представників усіх інших меншин», — сказала Ева Трояновська.

Недільні маніфестації — це реакція на нещодавні події. У Бельсько-Бялій 54-річному чоловікові висунули звинувачення в образі трьох українок (включно з двома 11-річними) у міському автобусі; у Гливицях нападник у масці побив 46-річного громадянина України бейсбольною битою; в інтернеті було опубліковано відео, на якому радикальні активісти вдерлися до офісу української компанії.

Зростання антиукраїнських настроїв висвітлюється у звіті «Ми не вдома. Українські мігранти та біженці про стосунки з поляками», опубліковану наприкінці червня дослідницею міграції докторкою Оленою Бабаковою та доктором хаб. Пшемиславом Садурою, професором Варшавського університету. Про антиукраїнські настрої в Інтернеті також повідомив Аналітичний центр Res Futura, який проаналізував майже 520 000 дописів, опублікованих у соціальних мережах між 1 та 31 травня 2026 року. Їхній аналіз показує, що у травні 2026 року кількість антиукраїнських постів у польських соціальних мережах різко зросла, тоді як коментарі, сприятливі для мігрантів, майже повністю зникли, становлячи лише один із тисячі.

PAP/Marcin Obara