Масові акції протесту, що відбулися після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони, стали однією з найбільш резонансних суспільно-політичних подій останнього часу. За повідомленнями українських медіа, у різних містах України на акції виходили тисячі людей, які вимагали повернення Федорова та кадрових змін у військовому керівництві, зокрема відставки головнокомандувача Олександра Сирського. Сам Михайло Федоров заявив, що протестувальники виходили не за конкретного посадовця, а за власне бачення змін у державі та оборонній сфері.

Водночас сам факт масової громадянської підтримки не означає, що всі інформаційні кампанії навколо протестів були позбавлені політичних чи корпоративних інтересів. Саме тому будь-які спроби використати суспільну довіру для боротьби за вплив, державні ресурси або окремі кадрові рішення мають ставати предметом громадського контролю.

Питання до прозорості благодійних зборів

Паралельно з протестами в інформаційному просторі активно обговорюється діяльність благодійного фонду Сергія Стерненка.

Сам фонд публічно повідомляв, що у 2025 році зібрав понад 3,1 млрд гривень пожертв. Водночас у відкритій фінансовій звітності юридичної особи зазначено дохід близько 2,394 млрд гривень. Різниця між цими показниками становить приблизно 706 млн гривень.

Сама по собі така різниця не є доказом порушень. Вона може пояснюватися різними способами обліку коштів, використанням кількох юридичних осіб, окремими криптовалютними зборами чи іншими фінансовими механізмами. Однак за відсутності детального публічного пояснення це закономірно породжує запитання у суспільства.

У подібних випадках найбільш переконливою відповіддю може бути незалежний фінансовий аудит із публікацією детальних результатів, що дозволило б підтвердити повну прозорість використання благодійних коштів.

Інформаційні кампанії потребують перевірки

Окремі Telegram-канали, зокрема мережа “Труха”, поширювали твердження щодо можливих зв’язків виробника дронів “Дикі Шершні” з особами із найближчого оточення Сергія Стерненка.

На момент публікації ці твердження не підтверджені офіційними висновками правоохоронних органів або рішеннями суду. Водночас і спростування з незалежною перевіркою також поки що не були оприлюднені.

За таких умов будь-які подібні заяви мають перевірятися компетентними державними органами, а не залишатися виключно предметом політичної чи медійної боротьби.

Конфлікт інтересів чи збіг ролей?

Експерти неодноразово звертали увагу, що в оборонній сфері особливо важливо уникати навіть потенційного конфлікту інтересів.

Коли одна й та сама людина одночасно є волонтером, політичним активістом, радником державного посадовця та бере участь у багатомільярдних благодійних зборах, суспільство закономірно очікує максимальної прозорості всіх процесів.

Це не означає автоматичної наявності порушень, однак саме в таких ситуаціях повинні діяти ефективні механізми незалежного контролю, аудиту та публічної звітності.

Запитання мають бути і до держави

Не менш важливими залишаються питання до державної системи закупівель, а також до рішень, які ухвалювалися під час перебування Михайла Федорова на посаді міністра оборони. Зокрема, суспільство має право знати, хто отримував державні контракти, за якими критеріями обиралися постачальники, чи відповідали закупівельні ціни ринковим, як здійснювався контроль якості продукції та хто ніс відповідальність за виконання контрактів.

Окремим предметом суспільної дискусії стало й те, що після резонансних подій навколо його звільнення та масових протестів Михайло Федоров опинився серед політиків, яких окремі соціологічні дослідження назвали потенційними претендентами на високі державні посади, зокрема в контексті можливих майбутніх президентських виборів.

Довіра не повинна замінювати контроль

Українське суспільство неодноразово демонструвало готовність підтримувати тих, кого вважає ефективними управлінцями або чесними волонтерами. Водночас демократична держава базується не на персональній довірі, а на інституціях.

Громадяни мають право підтримувати будь-якого політика, волонтера чи реформатора, але одночасно вимагати прозорої фінансової звітності, відкритих державних закупівель, незалежного аудиту та рівних правил для всіх учасників процесу.

Лише за таких умов суспільна довіра не перетворюватиметься на політичний ресурс окремих груп впливу, а громадянська активність залишатиметься інструментом контролю влади, а не засобом боротьби за приватні інтереси.

Фото від Офісу президента