У Львові відбулася розширена нарада керівників органів управління освітою територіальних громад і районних державних адміністрацій. Учасники підбили підсумки минулого навчального року та узгодили основні завдання на 2026/2027 навчальний рік.

Про це повідомила пресслужба Львівської ОВА.

«Сьогодні ми розпочинаємо роботу над двома надзвичайно важливими стратегічними напрямами, які окреслили під час серпневої конференції. Перший – це інновації, усе, що стосується навчання, науки та технологій, адже освіта повинна дивитися далеко вперед. І Львівщина тут має стати прикладом для всієї України. Нагадаю, що наш досвід із розвитку кабінетів “Захисту України” згодом масштабували на всю державу.

Другий напрямом – це реалізація Цільової програми розвитку обдарувань учнівства Львівщини. Цього року ми запустили Програму на базі 14 шкіл, наступного плануємо долучити до неї заклади позашкільної освіти, а надалі – поширити на весь освітній простір області», – зазначив директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска.

Окремо директор департаменту зупинився на розвитку читацьких навичок у дітей. Одним з інструментів популяризації читання серед школярів області є проєкт «Книгокрай». Це електронна освітньо-мотиваційна платформа, покликана заохотити дітей до читання, сформувати культуру свідомого читання та навчити дітей самостійно аналізувати прочитане. Водночас у деяких громадах області на платформі досі не зареєструвався жоден учень.

Про освітнє капеланство розповів голова Комісії УГКЦ у справах освіти і виховання, колишній директор школи, отець Петро Майба. Він говорив про те, як допомогти дітям зростати на фундаменті християнських цінностей і керуватися ними в повсякденному житті. За його словами, важливо не лише розповідати учням про цінності, а й спонукати їх втілювати ці принципи у щоденних вчинках.

Шляхи реалізації Цільової програми розвитку обдарувань учнівства Львівщини на 2026-2030 роки представила начальниця відділу адміністративно-технічної роботи ЦЗРО при ДОН ЛОДА Ірина Сислюк. Вона навела статистику, згідно з якою 98% дітей народжуються з високим потенціалом, однак до 15 років цей показник знижується до 12-15%.

«Наше завдання – створити умови, за яких вроджений потенціал розкривається і масштабується, а не згасає під тиском стандартизованої системи», – підкреслила Ірина Сислюк.

Одна з проблем, яку має розв’язати програма, – несвоєчасне виявлення здібностей дитини. Для цього під час адаптаційного циклу базової школи планують провести комплексне діагностування та створити електронну базу даних, яка охопить 5000 учнів 5-6 класів із 250 закладів освіти.

До роботи долучилися викладачі та науковці Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Вони вже розпочали дослідження, у межах якого опитали учнів, батьків і вчителів. Програма також передбачає підготовку 100 психологів та 500 педагогів.

Її стратегічна мета – створити середовище, у якому обдарована молодь зможе реалізувати свій потенціал в Україні та сприяти інноваційному розвитку регіону. Програма охоплює вісім складових: діагностику обдарованості; розвиток інтелектуальних здібностей; підприємливість і винахідництво; літературно-мистецький напрям; лідерство і соціальне партнерство; рухову та соціально-емоційну активність; інфраструктуру та грантову підтримку; індивідуальну освітню траєкторію учня.

Під час наради також розглянули практичні та фінансово-господарські питання, від яких залежить робота освітньої галузі в новому навчальному році. Зокрема, йшлося про використання державних субвенцій, фінансове забезпечення закладів освіти, організацію безоплатного та пільгового харчування учнів 1-11 класів, а також вимоги до ліцензування та реорганізацію мережі закладів загальної середньої освіти. Окрему увагу приділили нормативним змінам в організації інклюзивного навчання та створенню безбар’єрного освітнього простору в громадах.

Голова Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України Мар’ян Калин також повідомив, що 26 серпня Кабінет Міністрів України має розглянути постанову про підвищення заробітних плат педагогічним і науково-педагогічним працівникам. Це дасть змогу органам місцевого самоврядування оцінити свої фінансові можливості та спланувати реалізацію підвищення на місцях.