Понад місяць на території старого Голосківського цвинтаря тривала спільна українсько-польська експедиція. Археологи досліджували місце поховання військовослужбовців Війська Польського та німецької армії, які полягли у боях за Львів у вересні 1939 року.
Про це повідомила пресслужба Львівської міської ради.
Під час досліджень ділянки площею близько 260 кв. м фахівці виявили 133 індивідуальних поховання. Загалом ексгумували останки 115 вояків Війська Польського та 18 солдатів німецького Вермахту.
Як розповів керівник ГО «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» Любомир Горбач, усі воїни були поховані в окремих могилах у три щільні ряди без стандартних проходів між ними. Ймовірно, хоронили їх місцеві мешканці. Дослідники перевірили ділянку на наявність четвертого ряду, однак більше поховань не виявили.
Загалом під час ексгумації фахівці виявили близько 2900 предметів. Серед них — елементи військової уніформи та спорядження, релігійні атрибути й особисті речі.
Розрізнити належність полеглих до тієї чи іншої армії фахівцям дозволили насамперед збережені ґудзики та інші елементи військового одягу. Серед військовослужбовців Війська Польського виявили лише сім розпізнавальних жетонів — шість із них були заповнені. За іменами, прізвищами та зазначеним віросповіданням можна чітко визначити, що це були військовослужбовці польської національності та католицького віросповідання.
Один жетон виявився незаповненим. За словами Любомира Горбача, це може свідчити про те, що чоловіка мобілізували незадовго до цих подій і він не встиг заповнити жетон. Біля останка також виявили греко-католицький хрестик. За словами дослідника, це підтверджує, що цей полеглий був українцем.
«Чи можуть бути серед інших військовослужбовців Війська Польського українці? Можуть. І це стовідсотково. І не один-два, а більше десятка. Бо тут у боях за Львів з польської сторони брали участь військовослужбовці, які були мобілізовані у другий тиждень війни з Рівненщини, Волині, Львівщини та безпосередньо Львова», — зазначив Любомир Горбач.
Щодо німецьких військових, то сім із них мали ідентифікатори. Усі вони належали до 98-го полку 1-ї гірської дивізії німецького Вермахту, яка із західного боку Львова вела бої з польським гарнізоном.
Останки військових Вермахту передали представникам організації Volksbund, яка займається пошуком та похованням останків німецьких солдатів. Їх перепоховають на спеціальному збірному цвинтарі у селі Потеличі на Львівщині.
Щодо військовослужбовців Війська Польського, то фахівці відібрали зразки кісткової тканини для проведення ДНК-досліджень, щоб встановити особи загиблих. Після завершення досліджень останки перепоховають на цвинтарі у Мостиськах.
«З останків, які тут були ексгумовані, ми відібрали зразки кісток для подальших ДНК-досліджень і будемо намагатися ідентифікувати похованих тут осіб, встановити їхні прізвища та знайти родичів. Наразі у нас є сформований список із 76 прізвищ. Зрозуміло, що минуло стільки років, тому знайти їхніх рідних буде важко. Для встановлення осіб будемо використовувати ДНК-матеріали ймовірних нащадків та зразки, відібрані тут, і проводити порівняльні дослідження.
Для нас саме ідентифікація останків — найважливіший етап роботи, оскільки важливо повернути цим людям їхні імена. І це теж важливо для їхніх нащадків», — зазначила представниця Інституту національної пам’яті Польщі Домініка Сєміньска.
Також вона подякувала місту за сприяння у проведенні робіт.
«Наша співпраця з українською стороною складається дуже добре, і я хочу при нагоді подякувати Львівській міській раді за те, що був нам забезпечений захист, супровід і можливість спокійно працювати», — сказала Домініка Сєміньска.
«Місто було активно залучене до допомоги експедиційній групі і надало повне сприяння в усіх організаційних питаннях. Йдеться про безпеку, охорону громадського порядку та підготовку цієї території напередодні робіт. Така співпраця є дуже доброю, адже ми досліджуємо нашу історію, і кожен має бути гідно вшанований», — підкреслила заступниця директора офісу охорони культурної спадщини ЛМР Маріанна Мороз.
Нагадаємо, пошуково-ексгумаційні роботи на Голосківському цвинтарі розпочали 25 серпня. У складі спільної експедиції працювали близько 30 фахівців — представники українського Товариства пошуку жертв війни «Памʼять», також Інститутів національної пам’яті України та Польщі та меморіально-пошукового центру «Доля»

