Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр увійшов у міжнародний проект, який започаткував провідний американський центр з лікування раку у дітей – Дитячий дослідницький госпіталь святого Юди (St.Jude Children’s Research Нospital). Львівська лікарня стала першою в Україні, яка увійшла у цей про це пише “То є Львів” з посиланням на ZAXID NET.
Участь у цьому проекті дозволить львівським лікарям мати доступ до реєстру онкохворих дітей у різних країнах світу, у будь-який час за потреби подивитися, як лікують те чи інше онкозахворювання в Швейцарії, США, Австралії чи інших країнах. А хворим дітям це відкриває можливість отримувати найсучасніше лікування, таке, яке отримують пацієнти з таким же діагнозом у розвинених країнах світу.
Мета цього проекту, як пояснив дитячий онколог Роман Кізима, добитися того, аби дітей з різних країн світу з однаковими діагнозами лікували за одним протоколом, аби вони мали однаковий доступ до найсучасніших ліків. Мова йде, передусім, про тих онкохворих дітей, чиї пухлини на даний час не піддаються стандартному лікуванню.
Аби зрозуміти, наскільки важливий цей проект для України і для Львова зокрема, кілька слів про госпіталь, який цей проект запустив.
У госпіталі святого Юди у Мемфісі (США) безкоштовно лікують дітей з різних країн світу. Його річний бюджет становить понад мільярд доларів. Але держава на потреби госпіталю не витрачає ні цента. 75% витрат покривають за рахунок пожертвувань американців, решту – страхові компанії і гранти.
Нині цей госпіталь – єдиний у США, який займається виключно дитячими онкологічними захворюваннями і має власний потужний дослідницький центр. Він досяг такого рівня розвитку, що у ньому безкоштовно стажуються лікарі і лікуються діти з різних країн світу. За статистикою госпіталю, дев’ять важкохворих дітей з 10 одужують.
Працівники центру ставлять перед собою мету донести свої надбання у лікуванні онкологічних захворювань у дітей у медичні заклади різних країн світу. Вони діляться досвідом, протоколами лікування, запрошують лікарів на стажування, вчать їх своїм методикам лікування, підтримують такі заклади у всіх починаннях. При цьому усі фінансові витрати беруть на себе.
Львівських дитячих онкологів колеги зі США запримітили на міжнародних конференціях, конгресах, на яких вони виступали з різними доповідями. Фахівці з-за океану зацікавилися здобутками львівських лікарів, роботою центру, його перспективою розвитку і запропонували співпрацю.
У львівському Центрі в середині січня 2021 року розпочали госпітальний реєстр дитячого раку. Відтепер медичні та наукові дані усіх випадків злоякісних хвороб пацієнтів Центру стануть частиною всесвітньої бази даних.
«Цей реєстр – це програма, в яку вводяться дані пацієнта про властивості його пухлини, дані по хіміотерапії, вік пацієнта тощо. Ці дані зашифровані і їх можуть бачити лише медики, і то не всі, а лише ті, які мають доступ до цієї програми. Коли таких даних по певному виду раку назбирується на 1000 пацієнтів з різних країн світу, то тоді проводяться певні дослідження, експерименти в лікуванні, випробовуються нові ліки тощо. Планується, що у майбутньому це буде реєстр на сотні лікарень по всьому світу. По ньому будуть прийматися рішення щодо дитячих онкозахворювань на рівні ВООЗ », – каже Роман Кізима.
Доступ до цього реєстру, за словами онколога, матимуть не лише американці, а й медики з інших країн. Наші ж лікарі своєю ж чергою будуть мати доступ до даних в Швеції, США, Австралії, Китаї тощо. Лікар будь-коли може зайти і подивитися, як пацієнта з таким діагнозом, як у хворого у Львові, лікують, для прикладу, у Швеції чи Китаї. Якщо для лікування тієї чи іншої пухлини буде використовуватися якийсь новий препарат, то його у першу чергу отримають ті пацієнти, які зареєстровані в реєстрі.
Особисті дані пацієнта, за словами лікаря, будуть недоступні, відкриті будуть лише медичні дані. І доступ до них матимуть лише ті лікарі, які пройшли відповідне тренування. У Центрі такий доступ мають наразі лише три онкологи, але це коло розширюватимуть.
«У межах наукових програм, в яких беремо участь, ми отримуємо найсучасніші ліки для конкретних пацієнтів. Тому мета такого реєстру – максимальне розширення таких програм», – каже Роман Кізима.
