Засновник громадської спілки «Доступне авто», IT-підприємець Михайло Катрук розмірковує над нововведеннями пропрезидентської фракції «Слуга народу» для бізнесу.
Начиталися гнівних або хвалебних постів про зміни для бізнесу, а саме обов’язковість касових апаратів? Емоції трішки охололи? Якщо так, то давайте спробуємо розібратися в цих нововведеннях і чому це добре/погано.
Як вбачається з назви – законопроект щодо детінізації у сфері торгівлі – наміри, щонайменше, благі.
Суть дуже проста:
1. Продавець зобов’язаний мати касовий апарат і видавати реальний фіскальний чек.
2. Громадяни, які повідомлять про точку, де видають неформатні чеки – отримають винагороду, кешбек.
Тепер розберемось з наслідками і тими коментарями, що блукають інтернетом.
1. Різке підвищення цін на товари.
Підвищення можливе, але виключно як бажання підприємців й надалі отримувати великий прибуток. Триватиме це не довго, адже ринкова економіка стабілізує ситуацію.
Хоча тут є виняток – ціни на певні види товарів, а особливо ті що зараз їдуть майже повністю контрабандою або схемами, справді зростуть. Яскравий приклад таких товарів – техніка Apple. Європейці більше не зможуть їздити до нас на Apple-шопінг.
2. Малий бізнес ще більше піде в тінь.
Так, ризик цього величезний. Але скорше всього піде не в тінь, а взагалі закриється. Яскравий приклад – маленькі магазини біля будинків, які зараз працюють майже в чорну, без терміналів оплати. Вся їх бізнес модель (якщо так можна сказати) тримається на мінімізації податків, адже обороти по суті мізерні, а весь «прибуток» йде на зарплати працівникам, оренду та невеликий пасивний дохід власникам.
3. Шалений ріст корупції в податковій.
Хоча про цей пункт пишуть одиниці (певно підприємці з відповідним досвідом), але він є чи не найважливішим. На жаль, в наших реаліях, чим більше контролюючих і карних повноважень отримує державний орган – тим більша спокуса його чиновників на цьому нажитися. І саме від ефективності боротьби з такими бажаннями буде залежати успішність реалізації реформи в цілому. Ну і звісно треба швидко навести порядок на митниці, інакше отримаємо золоту еру контрабандистів, як під час сухого закону в США.
4. З думкою про захист кінцевого споживача.
Так, фіскальний чек є сильним механізмом у справах про захист прав споживачів, і магазини будуть тепер тричі думати перш ніж продавати неякісну продукцію. Епоха «накладних на принтері» і «звідки ми знаємо, що ви в нас купили» нарешті завершиться.
Що ж, в цій всій історії знову простежується чітке правило, що немає лише білого і чорного – є багато інших відтінків. Чи можна цю всю реформу зробити краще? Звісно.
Для початку, переробити філософію з батога на пряник, а саме щоб пряник був для обох сторін. Наприклад, залишити ідею з кешбеком для кінцевих покупців (хоча краще все ж якусь іншу систему лояльності), і додатково ввести хоча б тимчасову, 100% компенсацію для бізнесу за введення касових апаратів та терміналів, а саме – наприклад, списання вартості всіх додаткових витрат з суми податків до сплати. Вуаля! Всі щасливі.
Друге – ввести чітке розмежування понять малого та середнього бізнесу, і для кожного з цих видів створити окремі умови оподаткування (щось подібне до ФОП моделі). Щоб маленький магазинчик з «прибутком» 5000 гривень, за умови офіційного працевлаштування продавців, щомісяця сплачував символічні 50 гривень податку – 1%. Середні – 5%. Це дасть змогу цим бізнесам як мінімум виживати, а в ідеалі взагалі розвиватись. І знову вуаля! Пенсійний фонд та бюджет поповнюються, бізнес працює в білу, всі щасливі.
І крайнє – поступовий запуск всього цього процесу, без різких рухів. Я особисто не впевнений, що наша податкова витримає DDOS, якщо весь бізнес раптом почне працювати в білу і чесно платити всі податки.
З повагою,
інтернет-доктор політичних, економічних та філософських наук
Михайло
