Бабак також зауважив, що діти з тимчасово захоплених територій та з-за кордону навчатимуться дистанційно у своїх школах або в освітніх осередках за кордоном, які будуть легалізовані Міністерством освіти та науки України.

“МОН уже створило реєстр закладів, які викладають українознавчий компонент за кордоном, — каже Бабак. — Багато українських дистанційних шкіл відкрили спеціальні програми, й діти вивчають ці предмети у вихідні чи ввечері. Це зменшує навантаження й водночас зберігає зв’язок із Україною”.

Бабак наголосив, що в деяких країнах українознавчі предмети інтегрують  у класи для українських дітей. Він навів приклад, що Польща зверталася із запитом, щоб надати українську програму, яку вони хочуть адаптувати до польських шкіл, де навчаються багато українських дітей.

Бабак розповів, що парламентський комітет із питань освіти та науки ініціював закон, який вже ухвалили народні депутати, щодо врегулювання питання визнання результатів навчання дітей з-за кордону та із ТОТ. Він підкреслив, що офіційно визнаються не лише оцінки дітей, які вони отримали в українській системі, а також їхні результати навчання за кордоном — на курсах, у школах, у суботніх чи недільних школах, та навіть результати самостійного навчання.

Голова комітету зауважив, що раніше визнання цих результатів було рекомендацією, і школи могли відмовитися зараховувати оцінки. Однак нині вони зобов’язані це робити. Уряд затвердив порядок і таблицю переведення оцінок, отриманих з-за кордоном, у 12-бальну систему оцінювання. Бабак стверджує, що винятком є лише українознавчий компонент (історія, мова, література, географія). Учням потрібно опанувати ці предмети окремо — дистанційно чи в суботніх школах за кордоном.

Він також зазначив, що закон легалізує українські освітні осередки, які були створені українською діаспорою або нашими вчителями, за кордоном. Бабак додав, що МОН впродовж місяця відкриє реєстр, де осередки за бажанням зможуть зареєструватися. Ці осередки приєднають до українських освітніх інформаційних систем, нададуть їм навчальні матеріали та методологію. Голова освітнього комітету додав, що Україна готова доставляти за кордон підручники. 

Бабак також розповів, що на тимчасово окупованих територіях більшість дітей будуть дистанційно навчатися у своїх школах, які переміщені на підконтрольну територію. Він наголошує, що на ТОТ учні часто не можуть доєднатися до уроків, оскільки там нестабільний доступ до Інтернету та існують безпекові ризики через відстеження окупаційної влади зв’язків із Україною. Через це діти вимушені переглядати відеоуроки чи займатися з педагогом на педагогічному патронажі.

Для дистанційного навчання Міністерство освіти створює нову електронну платформу, яка розробляється за кошти міжнародних партнерів.

“Наразі не можу розкривати подробиць, але сподіваюся, що вже найближчими місяцями з’явиться повноцінна платформа. Вона стане у пригоді школам, які працюють дистанційно: дасть змогу розміщувати матеріали, відеолекції, надасть доступ до великої бібліотеки освітніх ресурсів. Це істотно підвищить якість дистанційного навчання”, — пояснив Бабак.

У минулому навчальному році, за словами заступниці міністра освіти Надії Кузьмичової, за межами України перебували приблизно 2,1 мільйони дітей, однак лише 358 тисяч із них Міністерство освіти та науки “бачило в українській системі освіти”. Водночас станом на жовтень 2024 року в українській системі освіти залишалися більше школярів із тимчасово окупованих територій —  44 тисячі учнів.