Про це повідомляє пресслужба МОЗ.

Найчастіше до сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів з питань, що стосувалися  ментального здоров’я, зверталися через:

• відчуття тривоги/нервування/напруженості – 47 555 пацієнтів,
• порушення сну – 32 289 пацієнтів,
• психологічні симптоми/скарги інші – 18 943 пацієнти,
• пригнічений настрій – 7 855 пацієнтів,
• дитяча поведінка – симптоми/скарги  – 5 146 пацієнтів.

Нагадаємо, що послуги з ментального здоровʼя можна отримати нині по всій Україні у 865 медзакладах «первинки», які мають із договір із Національною службою здоровʼя України (далі – НСЗУ) на пакет «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги». Така допомога є безоплатною для пацієнта, за неї медзакладам сплачує  НСЗУ.

Знайти законтрактовану НСЗУ лікарню можна самостійно на зручній онлайн-мапі або запитати в оператора контакт-центру НСЗУ за номером 16-77.

Фахівці, які надають послуги з ментального здоровʼя на «первинці», пройшли спеціальне навчання ВООЗ mhGAP* та можуть надавати першу психологічну допомогу.

Запис Минулоріч понад 114 тис. українців звернулись по допомогу щодо ментального здоров’я – МОЗ спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомила пресслужба Укрзалізниці.

Поїздами, які перевезли найбільшу кількість пасажирів у внутрішньому та міжнародному сполученні, стали:

Поїзд №41/42 Дніпро – Трускавець – 647,2 тис. пасажирів;
Поїзд №127/128 (119/120) Запоріжжя – Львів – 604 тис. пасажирів;
Поїзд №86 Львів – Запоріжжя – 583,8 тис. пасажирів;
Поїзд №705/706 Київ – Перемишль – 580,1 тис. пасажирів;
Поїзд №715/716 Київ – Перемишль – 565,6 тис. пасажирів.

Таким чином, ці 5 поїздів перевезли за рік майже 3 млн пасажирів.

Запис Поїзд Дніпро – Трускавець перевіз минулоріч найбільше пасажирів спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомляє Опендатабот, посилаючись на дані власного дослідження Єдиного державного реєстру.

Кількість фопів зростає

304 048 нових реєстрацій фоп було зафіксовано в Україні станом на 29 грудня 2023 року. Кількість нових бізнесів перевищила показники 2021 року на 7%.

Найпопулярнішими серед нових фопів у 2023 були такі сфери, як:

• Роздрібна торгівля
• ІТ
• Надання інших індивідуальних послуг
• Оптова торгівля
• Діяльність із забезпечення стравами та напоями.

Серед нових фопів, які надають індивідуальні послуги, найбільш запитаними були перукарні та салони краси — 18 059 нових бізнесів.

Київ виявилося лідером за кількістю нових реєстрацій фоп — 14.18% нових справ. Дніпропетровська (8.97%) та Львівська області (7.73%) посідають друге і третє місця за кількістю нових підприємців.

Зауважимо, що місце реєстрації бізнесу може відрізнятись від фактичного місця діяльності.

Скільки нових компаній відкрилось за неповний 2023 рік

На відміну від фопів, нові компанії відкриваються не так часто та ще не сягли показників до початку повномасштабного вторгнення.

37 297 нових компаній було відкрито за 2023 рік. Це на третину менше, ніж у 2021 році, коли було зареєстровано 56 267 нових бізнесів.

Найпопулярнішими сферами для нових компаній стали оптова торгівля, діяльність громадських організацій та надання соціальної допомоги.

Де найбільше реєстрували фоп

Як й у випадку з відкриттями фопів, найбільше нових компаній реєстрували у столиці, на Дніпропетровщині та Львівщині. На ці три регіони припадає майже половина реєстрацій нових справ.

Запис Минулоріч в Україні відкрито 300 тисяч нових фопів спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Тривалий час ми не оприлюднювали оцінки ситуації. Оскільки вона творилася на наших очах і викристалізовувала вектор, який нині вже можна окреслити, пояснити і описати. Це, загалом, стосується і ситуації у світі, і в Україні, і на Львівщині.

Окрім того, наш аналіз з’явиться в останній день 2023 року, тому його структура матиме вигляд підбиття проміжного підсумку з виставленням ключових акцентів, які як пояснюватимуть минулий період, так і окреслюватимуть – майбутній.

Ключова подія, яка визначила розвиток ситуації як у світі, так і в Україні (відповідно, і в області) – це відсутність швидкого запланованого результату наступу Сил оборони у Приазов’ї. Тих результатів, які були отримані, виявилося абсолютно недостатньо як для довершення задуманого (звільнення Криму), так і для спрощення викликів для наших партнерів, а саме, відсутність потреби в мобілізації значного ресурсу для України. Адже, країну, яка має успіхи і визволяє свої землі простіше підтримувати у доведенні справи до фіналу.

На жаль, нам не вдалося переломити ситуацію на полі бою, наступ забуксував і це змусило усіх шукати нові рішення, до яких, на жаль, на початку не всі виявилися готовими.

І перший виклик – що робити далі? Ми писали раніше, що за таких умов загального хаосу для рф ситуація складалася сприятливо, оскільки відсутність перспектив щодо військової та фінансової підтримки України партнерами робила нас “призом” для агресора, вручення якого просто потрібно було дочекатися. Саме цією логікою ми пояснювали і прогнозували, наприклад, відсутність масованих ракетних обстрілів як наприкінці осені, так і практично весь грудень. І останній ракетний удар 29 грудня, як і його цілі, демонструють, що рф зрозуміла – “призу” не буде. Потрібно починати діяти за тією ж стратегією, з тими ж цілями для ракетних ударів, які були в них у перші кілька місяців після вторгнення у 2022 році.

Що ж змінилося? Що змусило змінити дії рф?

Найголовніше, це позиція Заходу, який не бажає бачити росію у своєму товаристві. І це не стільки вже позиція США, як Євросоюзу – територіального сусіда, де розуміють усі ризики від гібридної агресивної політики кремля.

Ключовою у цій диспозиції є Україна – антиросійська “фортеця”, наявність якої у власному таборі, а не таборі супротивника, є визначальним фактором. Тому ми бачимо стрімкий рух у питанні не лише нашої підтримки з боку наших європейських партнерів, а й чіткий євроінтеграційний порядок денний, у результативності якого ми не сумніваємось.

Позиція і підтримка США на даному етапі загрузла в трясовині внутрішньополітичної боротьби, проте, ми переконані, ресурси для підтримки України будуть знайдені чи у власному бюджеті, чи з допомогою заморожених російських мільярдів.

За цих умов саме Україні доведеться нести усі тяготи протистояння, що передбачатиме переведення на умовні воєнні рейки як військового фактору (мобілізаційні зміни), так і економіки (урядова стратегія доходів). Таким чином держава за наступних кілька років має усі перспективи не лише успішно стримувати російську агресію, а й перебудувати власну економічну модель замахнувшись на детінізацію економіки. Звичайно, для багатьох сфер економіки настануть важкі часи, щоправда на ринку праці буде чимало суміжних вакансій у Силах оборони. Для держави така ситуація не стане критичною, оскільки ключовим фактором формування бюджету будуть не власні доходи, а допомога партнерів, тому значною групою платників податків, в яких ховається їх мінімізація, можна буде пожертвувати.

За ідеального розвитку ситуації це через декілька років перетворить Україну в потужну військову державу, яка не лише буде здатна стримувати зазіхання з території, яку займає росія, а й стане потужним безпековим фактором для усієї планети, беручи участь у ключових миротворчих проектах світової спільноти. При цьому устрій та уклад країни будуть максимально оптимізовані до вступу у ЄС.

Носієм цієї ідеї є політичне керівництво України. Другим за складністю викликом, після військового з боку росії, є дестабілізація суспільно-політичної ситуації в середині країни. Для рф є вигідним розпалення дискурсу щодо протидії переведення економіки держави на воєнні рейки, щодо зриву мобілізаційних завдань та підігрівання прямого політичного протистояння з президентською вертикаллю. Це все може призвести до створення умов для формування маленької “правильної” (наприклад, Вінницької чи Житомирської тощо) “україни”. І неважливо, з якого середовища буде походити вказана ініціатива (політичного, військового, бізнесового чи іншого) та чи вона об’єднає частини цих середовищ. Ключовою її ознакою буде створення умов відступу від цілі – досягнення територіальної цілісності України.

Львівщина в 2023 році немає чим похвалитись. Нашу область цілий рік супроводжували корупційні скандали і політичні батли, які в кінці кінців перетворили її із надійного тилу для наших Сил оборони в звичайний тил.

Планований “контрнаступ” Львівської обласної ради за відновлення своїх повноважень зазнав тотального провалу, хоча спочатку виглядав таким, що має шалений успіх. Львівська ОВА не лише його відбила, зберігши за собою всі бюджетні повноваження, але й відправила очільників “контрнаступу” на справжню передову. Після цього “провалу” можна спокійно “ставити хрест” на 8-му скликанні Львівської обласної ради, адже депутати остаточно довели свою неспроможність протистояти виконавчій владі і її безконтрольному владарюванні в області. Саме відсутність будь-якого контролю і є найбільшою проблемою нашої місцевої влади.

Але це чи не єдина “перемога” Львівської ОВА за цей рік. Скандали навколо заступників начальника Львівської ОВА Максима Козицького максимально дискредитували не лише найвищий орган виконавчої влади області, але й самого Козицького, який врешті визначився зі своїм майбутнім і готується поборотись з Андрієм Садовим за посаду міського голови Львова на найближчих виборах.

Сам Андрій Садовий врешті акліматизувався до умов воєнного часу і спокійно йде до свого п’ятого поспіль терміну, відбиваючи усі атаки, які йому організовують на Винниченка, 18 разом із невеличкою групою аутсайдерів з Львівської міської ради. Навіть катастрофа із запуском так званого е-квитка у Львові не підкосила цього “генія піару”. А все тому, що його опоненти і вороги не змогли адекватно скористатись цим фейлом.

Запис Підсумок 2023 року від Аналітичного центру “POLITI.KO” спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомили у Львівському обласному перинатальному центрі.

 Маму новонародженого хлопчика звати Вікторія, вона з Черкаської області.

 Фізіологічні пологи провела акушер-гінеколог Вікторія Грицевич.

На фото тепер вже багатодітна мама Наталя з Львівщини. Двоє братиків чекають вдома на сестричку, яка народилася з вагою 3200 г, 51 см також 1 січня.

Всього 1 січня народилося п’ять хлопчиків та три дівчинки.

У Львівському перинатальному центрі побажали, щоб 2023 рік стане доброзичливим та безпечним для всіх малюків та їх батьків.

Запис У Львівському перинатальному центрі перший день року народилося 8 діток спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це під час брифінгу у Медіацентрі Україна – Одеса розповів Олександр Лончак, директор департаменту освіти та науки Одеської обласної військової адміністрації.

«Обов’язковий національний мультипредметний тест буде складатися з чотирьох предметів – українська мова, іноземна мова, історія України та математика. В окремий день випускники зможуть скласти додатковий блок з фізики, хімії чи біології та замінити оцінку з історії України або іноземної мови», – розповів Олександр Лончак.

Тестування відбудеться у червні та липні 2023 року в межах основної та додаткової сесій.

Запис ЗНО для випускників шкіл у 2023 році не буде спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

У своєму зверненні депутати пропонують визначити такі пріоритети бюджетного фінансування при формування Держбюджету-2023 і неухильно їх дотримуватися:

1. Забезпечити першочергове і повноцінне фінансування Збройних Сил України, усіх необхідних заходів для оборони України, відвоювання тимчасово окупованих територій нашої країни. У рамках цього напряму, пропонуємо, зокрема, у місцевих бюджетах  забезпечити можливість фінансування добровольчих формувань територіальних громад, а також потреб територіальної оборони.

2. Створити можливості для повноцінного фінансування соціального захисту найменш захищених верств населення, забезпечивши передовсім безперебійну виплату пенсій, соціальних виплат, соціальної допомоги, субсидій тощо. Також у рамках цього пріоритету – забезпечити  повноцінне фінансування освіти і медицини на рівні не меншому ніж передбачено у 2022 році.

3. Передбачити кошти (зокрема, за рахунок міжнародної допомоги) на відновлення зруйнованого житла, об’єктів критичної  інфраструктури, надання допомоги на відновлення житла громадянам.

4. Забезпечити безперервну роботу, захист та розвиток об’єктів критичної інфраструктури в енергетичній сфері. Країна вступає у важкий зимовий період і має бути забезпечена електрикою, теплом та водою – це стосується видатків і  чинного бюджету на 2022 рік, а також  бюджету на наступний рік.

5. У державному  та   місцевих бюджетах мають бути закладені резервні кошти на випадок непередбачених подій, як-от: пошкодження об’єктів інфраструктури, зростання кількості тимчасово переміщених осіб, аномальна холодний осінньо-зимовий період тощо.

Упевнені, що саме ці напрями мають бути першочерговими у видатковій частині Державного бюджету України на 2023 рік.

Вважаємо за необхідне провести повноцінну інвентаризацію наявних бюджетних програм і скоротити або призупинити фінансування тих бюджетних програм, які не є пріоритетними в умовах воєнного стану.

Також просимо Президента України, у межах компетенції, вжити заходів щодо врахування зазначених  вище пріоритетів під час  ухвалення  Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»», – йдеться у тексті звернення.

Запис Депутати Львівської облради назвали важливі пріоритети, які потрібно врахувати у Держбюджеті-2023 спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це пише “Економічна правда” із посиланням на свої джерела у Кабінеті міністрів.

Так, відповідно до макропрогнозу, на початку 2023 року курс долара буде складати 42 грн, а наприкінці року гривня девальвує до 50 грн за долар.

За розрахунками Мінекономіки, ВВП України наступного року має зрости на 4,6%. При цьому, за підсумками 2022 року воно скоротиться на 33,2%.

В уряді також очікують, що ціни наступного року продовжуватимуть стрімко зростати. Так, закладена у макропрогнозі інфляція за підсумками 2023 року має скласти 30,6% (станом червень вона складала 22,2%). Рівень безробіття, за розрахунками Мінекономіки, має скласти 28,2%, а середня зарплата — 18508 грн.

Зазначимо, що на базі підготовленого Мінекономіки макропрогнозу Міністерство фінансів має скласти бюджет на наступний рік. Відповідно до Бюджетного кодексу, текст бюджету уряд має внести до парламенту не пізніше 15 вересня.

Як правило, макропрогнози уряду збуваються досить рідко. Макропрогноз потрібен виключно для розрахунку майбутніх доходів та видатків у бюджеті.

Запис В уряді очікують, що у наступному році курс долара сягне 50 грн спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко, пише УНІАН.

Ключове завдання – знаходження коштів, в тому числі за допомогою партнерів-країн, щоб профінансувати дефіцит бюджету.

«Не буде видатків, які не будуть переглянуті. По всім сферам однозначно буде перегляд всіх видатків, оптимізація. У нас бюджет виходить з одного боку надзвичайно складний, тому що складний рік, складні макропоказники, які важко об’єктивно оцінити, багато невідомих. Але з іншого боку – достатньо простий. Тому що ми маємо профінансувати пенсії пенсіонерам, зарплати медикам, освітянам, соціальний захист громадян, виплати внутрішньо переміщеним особам і кошти на військову кампанію, на армію», – розповів Марченко.

Запис Буде перегляд усіх видатків: міністр фінансів заявив, що бюджет-2023 буде надзвичайно жорсткий спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..