Про це пишуть “Наші гроші. Львів”.

Раніше судді закрили кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в його «діянні складу кримінального правопорушення» і скасували 2,6 млн грн відшкодування місту.

Апеляційний суд знову розглядатиме цю справу, оскільки таке право в грудні виборола прокуратура у Верховному Суді.

Нагадаємо, у 2013 році Живко зареєстрував право приватної власності на 0,15 га на вул. Липинського, 27 у Львові, де був «Львівський дослідний нафтомаслозавод». Сталося це за класичною «іпотечною схемою» – аналогічним чином з комунальної власності за цією ж адресою вибуло ще 1,29 га.

У грудні 2019 року суд визнав винним реєстратора в службовій недбалості, присудивши йому чотири роки позбавлення волі. Водночас звільнив від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Окрім кримінального переслідування прокурор заявив цивільний позов – про відшкодування майнової шкоди. Суд вирішив стягнути із Михайла Живка на користь Львівської міської ради майже 2,6 млн грн – це ринкова вартість ділянки площею 0,15 га.

Але в лютому минулого року апеляційний скасував вирок Михайлові Живку та закрив кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в його «діянні складу кримінального правопорушення». А  цивільний позов про відшкодування 2,6 млн грн – залишив без розгляду.

Прокуратура не погодилась із таким рішенням, звернувшись із касаційною скаргою.

Верховний Суд вирішив, що їхні колеги із апеляційної інстанції, переглядаючи кримінальне провадження щодо Живка, дали свою, іншу оцінку показанням двох свідків, при цьому не викликавши та не допитавши їх. Крім того, суд не погодився з висновком, що збитки виникли ще до того, як Живко зареєстрував перехід права власності на земельну ділянку і тому, мовляв, відсутній  причинний зв`язок між його діями і наслідками. Враховуючи це та інше Верховний Суд призначив новий розгляд апеляційної інстанції.

Що з ділянкою?

Відомо, що ділянкою на Липинського володіли фізичні особи, однак згодом право власності перейшло до «Глобал груп», а станом на кінець 28 лютого 2021 року вона належала фірмі «Інвест-Регіон» (нею через ТОВ «Альянс холдинг» володіло «Богстоун холдінг Б.В.» і «Цицерон Холдінг Б.В.» (Амстердам).

Згідно з даними Публічної кадастрової карти, з 1 березня 2021 року ділянка на вулиці Липинського є в комунальній власності. Львівська міська рада судилась за цю землю. В апеляції суд визнав недійсним договір іпотеки, витребував в «Інвест-Регіон» як добросовісного набувача земельну ділянку і скасував записи в реєстрі. Лише влітку 2020 року Верховний Суд підтвердив це рішення.

Минулоріч «Інвест-Регіон» хотів отримати цю ділянку в оренду на 5 років, але депутати Львівської міськради не підтримали це рішення. Згідно з інформаційною запискою до проєкту ухвали, на ділянці раніше була будівля «Інвест-Регіону» площею 42,8 кв. м, але нині вона зруйнована.

Фото залишків будівлі на ділянці. Джерело: портал депутатів Львівської міської ради

Інша справа Живка

Кримінальна історія із реєстрацією ділянки на вул. Липинського у Львові не єдина, де фігурує реєстратор Михайло Живко. Так, він підозрюється в причетності до земельної афери в Брюховичах, де лісові ділянки приватизували на підставі підроблених рішень селищної ради від 1993 року. Потім земля опинилась у власності родичів скандального екс-митника, фігуранта санкційного списку РНБО Івана Бокала.

Наразі у цій справі обвинувальний акт щодо Живка та інших передали до Шевченківського районного суду Львова. Наступне засідання відбудеться 21 лютого.

Крім того, саме Живко реєстрував всі три ділянки, власником яких став Тарас Колодій, зять голови Солонківської ОТГ Богдана Дубневича. Причому одна з ділянок – це земля, де мало бути продовження львівської вулиці.

Запис Земельні афери у Львові: суд заново розгляне справу реєстратора Живка спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Схему організували власники двох столичних кредитно-фінансових установ. Використовуючи бази даних своїх клієнтів, ділки оформлювали на громадян вигадані онлайн-кредити, потім створювали штучну заборгованість і вимагали її повернення. Розмір «річних» становив понад 1500%, інформує пресцентр СБУ.

У разі несплати грошей, зловмисники погрожували потерпілим насильством і фізичною розправою.

Встановлено, що організатори оборудки залучили понад 50 так званих «телефонних колекторів», які телефонували «боржникам» і психологічно тиснули на них.

Для легалізації протиправної діяльності учасники схеми направляли до банківських установ і контролюючих органів завідомо неправдиву звітність про сформовану заборгованість і пеню.

Під час обшуків в офісних приміщеннях ділків правоохоронці виявили:

• обладнання і програмне забезпечення, яке зловмисники використовували для анонімізації телефонних номерів під час дзвінків з погрозами;
• майже 50 одиниць комп’ютерної техніки, з якої учасники схеми адміністрували бази «клієнтів» і здійснювали облік псевдоборгів;
• документальні матеріали із доказами незаконної діяльності.
• Наразі вирішується питання щодо повідомлення зловмисникам про підозри та обрання мір запобіжних заходів.

У межах кримінального провадження за ч. 1 ст. 189 (вимагання) та ч. 1 ст. 200 (незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення) Кримінального кодексу України тривають слідчі дії для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до правопорушення.

Викриття і блокування схеми проводили співробітники Головного управління СБУ в м. Києві та Київській області за процесуального керівництва Святошинської окружної прокуратури м. Києва.

Запис Онлайн-кредити під 1500% «річних»: від псевдоколекторів постраждали понад 60 тис. людей спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Земельні володіння родини Дубневичів вражають. І хоча цим вже нікого не здивуєш, родині чинного та екснардепа Ярослава та Богдана Дубневичів це вдалось! Вони вирішили стати власниками не просто земельних ділянок, а таких, які важливі для реалізації планів трьох об’єднаних громад, пишуть “Наші Гроші“.

Розпочалося все з публікації на сайті ZAXID.NET. Журналістка видання Катерина Родак повідомила про перехід в приватну власність земельної ділянки на території села Зубра Солонківської об’єднаної територіальної громади (далі – ОТГ).

Головне в новині те, що саме на цій ділянці площею 1,9 га мала б пролягати нова міська дорога. Йдеться про продовження львівської вулиці Володимира Вернадського, що повинна з’єднати Сихів зі стадіоном «Арена Львів» і вулицею Стрийською.

Як вирішуватимуть цю ситуацію у Львівській міській раді – розповів редакції «Наші гроші. Львів» виконувач обов’язків директора департаменту містобудування Сергій Коровайник. За його словами, говорити про викуп ділянки ще рано.

«Ми направили клопотання до державних органів, зокрема до Міністерства розвитку громад та територій. Сподіваємось на державу і, можливо, будемо вирішувати ситуацію в судовому порядку», – зазначив Сергій Коровайник.

А другим важливим фактом було те, що цю ділянку викупив зять голови Солонківської ОТГ Богдана Дубневича Тарас Колодій. За даними Публічної кадастрової карти, цю ділянку оцінили у неймовірні 184,1 млн грн. Тобто 974 тис. грн за одну «сотку» або ж майже 35 тис. дол. за курсом НБУ на день продажу.

При цьому, як пояснили нам учасники ринку, ця «вартість об’єкту нерухомого майна» може не збігатися зі сумою, зазначеною в договорі купівлі-продажу.

За допомогою тієї ж Публічної кадастрової карти ми з’ясували, що це не єдина ділянка, яку Тарас Колодій придбав у квітні. Виявилося, що 1 квітня цього ж року він купив ще дві ділянки в селі Зубра, які поєднує не лише місце розташування, але й значна оціночна сума – 93 млн грн та 47,5 млн грн. А ще те, що люди, які продали ділянки Колодієві, самі отримали їх у власність лише за кілька тижнів до угоди про продаж. Крім того, вони не мають жодного стосунку до села Зубра.

Ділянка №1: «Я продав право на отримання ділянки»

Розпочнемо з головного наділу – ділянки, на якій повинна пролягати львівська вулиця. Цю землю Тарас Колодій придбав 13 квітня 2021 року у львів’янина Олега Дідуха, який отримав її у власність за місяць до продажу.

Олег Дідух є учасником АТО, і саме на цій підставі Головне управління Держгеокадастру у Львівській області 12 березня 2021 року видало наказ про виділення йому ділянки з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249.

Вже 19 березня він зареєстрував право власності, а 13 квітня продав ділянку Колодієві.

Проте він не бачив ні наказу, ні ділянки, ні самого Колодія. Олег Дідух мешкає в звичайній багатоповерхівці, і одразу стало зрозуміло, що ділянку він продав точно не за ту шалену суму оцінки нерухомості, яка вказана в кадастрі.

«Я в шоці був, коли в інтернеті про себе прочитав. Я продав право на отримання ділянки. Я написав довіреність на людину, яка далі займалась цією справою», – розповів Дідух журналістам «Наших грошей. Львів».

За словами чоловіка, до нього звернулись певні люди (імена назвати він відмовився) і запропонували, що вони самі займуться всім оформленням документів на отримання землі. Він же не буде претендувати на ділянку, але отримає певну суму коштів. Чоловік погодився. Каже, що з такими ж пропозиціями звертались до дуже багатьох його товаришів по службі.

«Ну, я б взагалі не отримав ніякої земельної ділянки. Я з 19-го року не можу отримати ні під що – мені весь час відмовляють. Тому коли запропонували продати, я й погодився. Не вийшли б на мене, то запропонували б комусь іншому», – відверто пояснив Олег Дідух.

Ділянка № 2: «Я нічого не отримував»

За даними Державного реєстру прав на нерухоме майно, 24-річний Богдан Шайб з села Лани, що біля Бібрки, 4 березня 2021 року зареєстрував право власності на ділянку на території села Зубра Солонківської ОТГ з кадастровим номером 4623683300:02:000:0248. Ділянку площею 0,46 га він отримав на підставі рішення Солонківської сільської ради.

Але вже 1 квітня цього ж року він продав цю ділянку Тарасові Колодієві, досить відомому львівському ресторатору, який все ж більш відомий як зять Богдана Дубневича, екснардепа та чинного голови Солонківської ОТГ.

Якщо вірити кадастровій карті, то оцінка ділянки, яку продав Богдан Шайб, становить 93 млн грн або ж майже 73 тис. дол. за сотку за курсом НБУ на дату продажу. А якщо вірити Богданові Шайбу, то він взагалі не отримував цієї ділянки.

«Ні, я нічого не отримував і нікуди заяви не подавав. Із земельними ділянками справ не маю і мати не хочу, мені це не потрібно», – заявив він у розмові з журналістами «Наших грошей. Львів».

Ймовірно, він говорить правду. Як нам вдалось з’ясувати, право власності на цю ділянку було зареєстровано на людину з ПІБ нашого співрозмовника, але з дещо іншим ідентифікаційним кодом – зміненим лише на одну першу цифру. Подальші співставлення документів також виявили ще одну зміну в адресі – також лише на одну цифру. В такій спосіб людина ніби і реальна, але, водночас, і не вона.

Ділянка №3: Фігурант втік від журналістів

Ще один «квітневий продавець» землі зятю Дубневича – мешканець села Великі Глібовичі 27-річний Богдан Шлиян.

Право власності на цю ділянку він зареєстрував 4 березня 2021 року. А отримав її на підставі рішення Солонківської сільської ради. Заяву на отримання ділянки, яка є в розпорядженні редакції, Богдан Шлиян написав 4 вересня 2020 року, а вже 17 вересня 2020 року сільська рада своїм рішенням погодила видати йому наділ.

За інформацією Державного реєстру нерухомого майна, Шлиян 1 квітня 2021 року продав ділянку площею 0,2359 га з кадастровим номером 4623683300:02:000:0234 на території села Зубра тому ж Тарасові Колодієві. Оцінка землі, вказана в кадастрі, – 47,5 млн грн, тобто приблизно 71 тис. дол. за сотку.

Нагадаємо, ця оціночна сума не означає, що ділянка була продана саме за стільки. Не сказав реальну вартість і Богдан Шлиян. Він дуже неввічливо проігнорував наші запитання, хоча, найімовірніше, був в курсі оборудки. Про це свідчить те, що під час нетривалого спілкування він весь час не забирав слухавки від вуха.

А після розмов телефоном попросту втік з власної хати. Мотоцикл, на якому поїхав Богдан Шлиян, не виказував в ньому людини, яка провела вдалу оборудку.

120 гектарів землі Дубневичів

Всі три придбані Колодієм у квітні земельні ділянки – частина резервної житлової території площею 221 гектар між селами Зубра та Пасіки-Зубрицькі.

Згідно з чинним генеральним планом Львова, ці населені пункти мали б увійти до містобудівної системи «Великий Львів». Але навіть без прив’язки до Львова ця зона між селами належить до так званої «території спільних інтересів територіальних громад, що повинні вирішуватись на договірних засадах».

Проте на кадастровій карті ця територія вже розпайована, і є у власності приватних осіб. Чому «територію спільних інтересів» попаювали і віддали в приватну власність, нам не зміг пояснити ніхто.

Голова Давидівської ОТГ Володимир Керницький у розмові з редакцією зазначив, що «це нам дісталося в спадок». За його словами, землі розпаювали в тому році, коли ще «ці території були підконтрольні Зубрянській сільській раді». Далі розмови на цю тему він не продовжив – сказав, що зайнятий.

А передбачені генеральним планом Пасік-Зубрицьких дороги на цій території Керницький назвав «просто малюнком, намірами». Він не знає, як будуть вирішувати ситуацію з приватизованими ділянками.

«Ми ще нічого не плануємо з приводу доріг. Є для того повний штат людей, відділ архітектури, земельний відділ, якимось чином це буде», – зазначив він.

За допомогою Публічної кадастрової карти ми самі вирішили з’ясувати, кому належить ця територія спільних інтересів.

І виявили, що «спільні інтереси громад» тепер будуть вирішувати Дубневичі, адже саме вони є основними контролерами цієї території. Дубневичі зосередили у своїх руках майже 120 гектарів землі у стратегічному місці між Зуброю і Пасіками-Зубрицькими, між Сиховом і об’їзною дорогою Львова.

А якщо більш детально, то 27 га є у власності «Агропромислового підприємства «Львівське» – одного з ключових підприємств братів Дубневичів. Сьогодні ним володіють Павло та Юрій Дубневичі, сини Богдана та Ярослава Дубневичів. Щодо сумнівного отримання права власності на цю ділянку підприємством, з 2017 року тривала безуспішна судова тяганина. А також кримінальне провадження, але остання ухвала у справі датована жовтнем 2019 роком. Згідно з документами в судреєстрі, цю ділянку підприємство придбало за 5,3 млн грн.

Ще понад 75 га орендує в приватних осіб під сільськогосподарське виробництво ТОВ «Агроінвест-Львівське», яке також підконтрольне братам Дубневичам. Здебільшого право оренди земельних ділянок компанія отримала в кінці березні цього року.

Офіційними власниками «Агроінвест-Львівське» є Тарас Гедз, з села Зубра та Любомир Канюка, з Давидова. Адреса підприємства збігається з адресою «АПП «Львівське» в селі Зубра, на вулиці Богдана Хмельницького. Тарас Гедз зареєстрований за однією адресою з давньою співробітницею Дубневичів Світланою Гедз. Раніше вона була заступницею гендиректора АПП «Львівське», а сьогодні є однією з профспілкових лідерок цього підприємства.

Ще частина території, понад 7 га, на правах приватної власності належить безпосередньо Дубневичам – старшим Богдану та Ярославу і молодшим – Павлові та Юрію. Їх родина отримала у власність протягом 2018-2019 років.

Майже 12 га землі тут належить сватам Дубневичів – Сергієві Пиртку та Богданові Колодієві. Право власності на ці ділянки вони зареєстрували у березні 2020 та в квітні 2021 року.

Землі між Зуброю і Пасіками-Зубрицькими, за словами голови Солонківської ОТГ Богдана Дубневича, належать і колишнім працівниками «Агропромислового підприємства «Львівське». Про це він сказав у інтерв’ю «Нашим грошам. Львів».

А якщо більш детально, то 27 га є у власності «Агропромислового підприємства «Львівське» – одного з ключових підприємств братів Дубневичів. Сьогодні ним володіють Павло та Юрій Дубневичі, сини Богдана та Ярослава Дубневичів. Щодо сумнівного отримання права власності на цю ділянку підприємством, з 2017 року тривала безуспішна судова тяганина. А також кримінальне провадження, але остання ухвала у справі датована жовтнем 2019 роком. Згідно з документами в судреєстрі, цю ділянку підприємство придбало за 5,3 млн грн.

Ще понад 75 га орендує в приватних осіб під сільськогосподарське виробництво ТОВ «Агроінвест-Львівське», яке також підконтрольне братам Дубневичам. Здебільшого право оренди земельних ділянок компанія отримала в кінці березня цього року.

Офіційними власниками «Агроінвест-Львівське» є Тарас Гедз, з села Зубра та Любомир Канюка, з Давидова. Адреса підприємства збігається з адресою «АПП «Львівське» в селі Зубра, на вулиці Богдана Хмельницького. Тарас Гедз зареєстрований за однією адресою з давньою співробітницею Дубневичів Світланою Гедз. Раніше вона була заступницею гендиректора АПП «Львівське», а сьогодні є однією з профспілкових лідерок цього підприємства.

Ще частина території, понад 7 га, на правах приватної власності належить безпосередньо Дубневичам – старшим Богдану та Ярославу і молодшим – Павлові та Юрію. Їх родина отримала у власність протягом 2018-2019 років.

Майже 12 га землі тут належить сватам Дубневичів – Сергієві Пиртку та Богданові Колодієві. Право власності на ці ділянки вони зареєстрували у березні 2020 та в квітні 2021 року.

Землі між Зуброю і Пасіками-Зубрицькими, за словами голови Солонківської ОТГ Богдана Дубневича, належать і колишнім працівниками «Агропромислового підприємства «Львівське». Про це він сказав у інтерв’ю «Нашим грошам. Львів».

«Немає ніяких резервних земель! І ніколи не було! Там є паї, власники яких є колишні працівники «Львівського», – заявив він.

«Не знаю, де ви взяли такий генплан!»

Як розповідає архітектор-містобудівник, один із розробників генерального плану Львова Віталій Дубина, на землях Зубрянської сільської ради планували розбудову мікрорайону багатожитлової забудови – продовження Сихова. За його словами, це передбачено і в чинному, і в новоствореному, щоправда, ще незатвердженому, генеральному плані села Зубра.

Оскільки цей житловий масив мав би мати досить велику територію, його планували поділити трьома великими вулицями на окремі квартали. Перша дорога – продовження львівської вулиці Володимира Вернадського в сторону траси Київ-Чоп.

Ця проєктована дорога мала б мати кільце, від якого машини могли виїхати на спільну дорогу між Зуброю та Пасіками-Зубрицькими. Тут також передбачено кільце і третій проєктований шлях, яким можна дістатися до траси Київ-Чоп.

Біля самого ж кварталу багатоповерхової забудови запланували торговий центр, школу, дитячий садок на 320 місць та спортивний комплекс.

Ані цих доріг, ані жодних громадських об’єктів не хоче бачити на генеральному плані Зубри голова Солонківської ОТГ Богдан Дубневич. У розмові з журналісткою «Наші гроші. Львів» він агресивно переконував, що ніяких таких планів на цю територію у громади немає.

«Я не знаю, звідки ви це взяли, але там ніколи не було запроєктовано для зубрян школи і ніякого садочка! Я не знаю, де ви взяли такий генплан», – зазначив він.

Водночас Богдан Дубневич стверджує, що журналісти вивчали генеральний план Зубри, «який намалювали у Львові».

«То хай Андрій Садовий разом з вами малює у Львові, а не на землях бувшої Зубрянської сільської ради. Місто собі надумало, що воно в населеному пункті Зубра має прокласти собі дорогу! Ми самі господарі своїх земель!», – кричав Богдан Дубневич.

Як пояснює Віталій Дубина, якщо Солонківська та Давидівська ОТГ хочуть реалізувати ці плани, то є у них є два виходи – або викупити ділянки у нових власників, або домовлятися з ними.

«Якщо вони роздали землю, то треба було думати, дивитися містобудівну документацію. Один з варіантів може бути такий, що власника ділянки викличуть на нараду, скажуть йому «як вам не соромно», йому стане соромно і він уступить ділянку», – мріє Віталій Дубина.

Санітарно-захисна смуга кільцевої

І така собі «вишенька на торті» – одна з ділянок, яку купив Колодій у квітні, згідно з генпланом села Зубра, візуально перебуває у межах санітарно-захисної смуги кільцевої дороги. Те, що вона у приватній власності, працівники Служби автомобільних доріг у Львівській області виявили ще наприкінці 2020 року, коли збирали дані про суміжні з автомобільними дорогами землі.

«Ділянка розташована на межі смуги відведення автомобільної дороги, однак точно сказати, що накладається на смугу відведення кільцевої дороги, ми зараз не можемо», – пояснює начальник відділу забезпечення землевідведення Служби автомобільних доріг у Львівській області Володимир Беньо.

Офіційно дізнатися про значення приватизованої ділянки для Служби автомобільних доріг у Львівській області ми зможемо не раніше, ніж у грудні. Лише в кінці цього року буде готова технічна документація з відновлення меж земельних ділянок автомобільної траси М-06 Київ-Чоп.

Нам не вдалось запитати Тараса Колодія, навіщо йому 950-метрова смужка землі шириною менше п’яти метрів вздовж міжнародної траси. Як і отримати відповіді на інші запитання.

Ми телефонували йому кілька разів протягом тижня і кожного разу чули: «Я на нараді. Зайнятий. Я вам перетелефоную». Він не перетелефонував. Під час останньої спроби сконтактувати з ним він сказав: «Я на нараді. Наберіть через 20 хвилин». Більше він слухавку не піднімав. На повідомлення, про те, що такі його дії ми розцінюємо, як відмову від коментаря, він також не прореагував.

А от його тесть сказав щиро: «Ну і правильно, що він вам не відповідав. Тому що це є його право!».

Що більш – Богдан Дубневич відверто бреше про те, що ця ділянка з кадастровим номером 623683300:02:000:0248 не була виділена в приватну власність на сесії Солонківської ОТГ вже за його головування.

«Я не маю ніякого відношення до цієї земельної ділянки», – стверджує Богдан Дубневич. А сайт Солонківської ОТГ стверджує інше.

При цьому Богдан Дубневич так і не відповів на жодне запитання щодо земельних ділянок в Зубрі, зокрема і про ті, які набув його зять.

Із розмови з Богданом Дубневичем виснує, що він вже намалював свій генплан Солонківської ОТГ, який ніяк не враховує інтереси ані її мешканців, ані сусідніх громад.

На запитання про те, як він буде вирішувати ситуацію із землями, які є у приватній власності і тепер заважають стратегічним планам розвитку Солонківської громади та Львова, Богдан Дубневич відповів дуже емоційно:

«Зубра і Солонківська ОТГ до ніяких львівських ділянок відношення не має і не дозволить, щоб хтось тут нам керував, як ми маємо робити собі в населених пунктах!».

Запис Дубневичі купили заплановані під вулиці землі (розслідування) спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це йдеться у сюжеті «50 відтінків Олександра Ганущина. Історія про афери ексголови Львівської обласної ради» програми ZМОВИ.

Одразу 47 га поблизу Львова свого часу опинилися у приватних руках із порушенням Закону. Частина ділянок входить до складу особливо цінних земель, через що їх продаж мала погодити Верховна Рада України, але це питання у парламенті не піднімали. Наділи реалізували за заниженою вартістю. Бюджет недоотримав 11 мільйонів гривень.

Власником земель стало приватне підприємство «Віта плюс», яке  тепер належить канадській компанії «Міст глобал корпорейшн». Тоді частка фірми була записана на «Росан-Інвест». Бенефеціаром обидвох компаній є Ростислав Кісіль у якого Олександр Ганущин працював начальником служби безпеки.

Про це читайте Афера екс-голови Львівської облради: 47 гектарів Ганущина та політичні бали для братів Дубневичів (ВІДЕО).

Після публікації матеріалу Ростаслав Кісіль вислав лист із запереченням його причетності до кримінальних кіл, згаданих в публікації.

У листі були посилання на рішення Сихівського районного суду за 2020 рік прийняті на користь бізнесмена, мовляв це його докази до непричетності до кримінальних кіл.

Так, з огляду на наведені дані від нього можна спростувати його причетність, але не це є головною тезою матеріалу. Набагато важливішим є факт, що земля його фірми була придбана з явними порушеннями Закону України. Також, важливим є те, що близькі Олександра Ганущина мали до цієї компанії стосунок – спростувати неможливо.

Співзасновником ПП «Віта плюс» тоді була Надія Томинець – теща ексголови Львівської облради.

-Не розумію про що мова

– Співзасновницею цієї компанії була ваша теща.

– Це напевно її справа. В цьому є щось погане, що теща має якісь справи?, – відсторонився від коментаря Олександр Ганущин (на відео).

За коментарем до самої Надії Томинець вирушили журналісти у село Борині, але вдома тещу Ганущина не застали. Також однією з точок, де могла перебувати Надія Томинець була Турка. Далекі родичі повідомили, що вона з чоловіком Нестором Томинець мешкає в Борині, мотивуючи це тим, що пан Нестор вже повернувся закордону, де перебував на заробітках.

Про 3 квартири в новобудові на Шевченка у Львові родичі тестя Ганущина вперше дізналися від журналістів. Родичі сумніваються, що нерухомість дійсно належить Нестору Томинцю (тестю Олександра Ганущина).

Сам ексочільник облради переконує, що тесть власник:

Мій тесть біля 10 років був на заробітках. Як і будь-яка людина, яка є на заробітках, він має можливість за рік-два-три заробити на квартиру. Що тут такого?

А те, що мова йде не про одну, а одразу про три квартири у престижному житловому комплексі. Можливо тому кількість років, проведених Нестором Томинцем на заробітках, у словах Олександра Ганущина різко виросла з майже 10 до 15 років.

«Мій тесть 15 років працював закордоном. За 15 років будь-яка людина може купити квартиру у Львові», – зазначив Олександр Ганущин.

Політик взявся за перевод земель від місцевих громад у власність облради

Схема, за якою працював Олександр Ганущин – взяти на баланс усі ділянки, де розташована нерухомість органів місцевого самоврядування. Для чого? – питання риторичне.

У такому випадку процес відчуження об’єкту стає в рази простішим. За час роботи Ганущина облрада встигла привласники кілька великих ділянок у центрі Львова та прилеглих районах. Зокрема землі під спорудою Львівського історичного музею, а також на вулиці Підвальній, Тиктора, Короленка і навіть ділянку під самою облрадою. Ба більше, з цією метою провели інвентаризацію усіх комунальних об’єктів міста та області. Певно, аби точно знати на які землі претендувати.

«Цим рішенням ми даємо хід закріпленню права обласної комунальної власності за нашими закладами та об’єктами комунальної власності», – заявив тоді ще голова обласної ради Олександр Ганущин.

Юристи дивуються таким методам, адже таким чином вони відбирають землі у місцевих громад.

«Там де земля є в межах населеного пункту розпорядником однозначно є територіальна громада. Для цього укладаються окремі документи і щоб отримати в користування землю, необов’язково, за нормальних умов, претендувати на право власності», – розповідає юрист Юрій Танасійчук.

Натомість обласна рада Ганущина зайнялась банальним рейдерством. Яскравим прикладом цього є історія із земельною ділянкою у Самборі, де установа володіє базою спеціального медичного постачання. Обласні депутати просто проголосували за переведення території закладу на свій баланс.

«Право набуття\припинення права власності на земельну ділянку, як і користування земельною ділянкою чітко визначено земельним кодексом України», – підкреслює Юрій Танасійчук.

Самбірська міська рада звернулась до суду і відстояла своє право на землю, але такі випадки, на жаль, поодинокі.

«Оскільки земля, щодо якої була судова суперечка, розташована в межах міста Самбір, відповідно – це є майно територіальної громади Самбора, яким може розпоряджатися Самбірська міська рада. Фактично вийшло таке собі, майже рейдерське захоплення права власності зі сторони керівництва Львівської обласної ради», – зауважив Танасійчук.

Детальне розслідування дивіться у сюжеті від НТА:

Запис 50 відтінків Ганущина: сімейні земельні афери та рейдерство часів правління в Львівській облраді (відео) спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Як з’ясували правоохоронці, 21 січня близько 19.00, до пенсіонерки зателефонував невідомий чоловік, який повідомив, що її син потрапив у ДТП, а тому терміново потрібні гроші. За деякий час невідомий приїхав до помешкання пенсіонерки по вулиці Краківський, де жінка передала йому кошти у сумі 7000 гривень.

Кількома днями раніше, 21 січня, до поліції звернулася 91-річна львів’янка, яка розповіла, що напередодні, 19 січня, близько 20.00, до її помешкання на вулиці Коновальця прийшли невідомі, які назвалися працівниками поліції та повідомили, що син заявниці, керуючи автомобілем, збив людину, а тому необхідно надати кошти на лікування потерпілого. Як встановили правоохоронці, невідомі, зловживаючи довірою, заволоділи грошовими коштами жінки на суму 44 тисячі гривень. Співробітники Львівського районного управління поліції встановлюють усі обставини подій та осіб, причетних до шахрайства.

Правоохоронці закликають громадян бути пильними та обачними. Отримавши повідомлення про те, що хтось із родичів перебуває у поліції за скоєння злочину, а тому  терміново потрібні кошти на лікування потерпілого чи закриття справи, не панікуйте і не поспішайте виконувати вимоги шахраїв. Насамперед, зателефонуйте родичу та з’ясуйте, де він зараз перебуває,  а також повідомте про подію поліцію, зателефонувавши на лінію 102.

Якщо ви зрозуміли, що стали жертвою шахраїв, негайно зверніться у поліцію, опишіть прикмети зловмисників, запишіть номер телефону, з якого вам телефонували, банківські реквізити, на які аферисти вимагали перерахувати гроші, тощо. Це дасть можливість правоохоронцям оперативно виявити та затримати шахраїв.

Запис У Львові дві пенсіонерки віддали аферистам понад 50 тисяч гривень спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..