Про це повідомляє відділ інформаційної політики Львівської обласної прокуратури.

Слідством встановлено, що жінка, перебуваючи на посаді завідувачки відділу одного із державних банків Львова, маючи доступ до сховища цінностей, впродовж січня-лютого 2019 року заволоділа понад 1,9 млн грн. При цьому, з метою приховання факту нестачі грошей, обвинувачена внесла неправдиві відомості до акту ревізії про нібито наявність таких коштів у сховищі банку.

За клопотанням прокурора, суд наклав арешт на майно фігурантки загальною вартістю на понад 1,1 млн грн.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювали слідчі ВП 2 ЛРУП 2 Головного управління Національної поліції Львівської області.

Запис У Львові за привласнення майже 2 млн грн судитимуть працівницю банку спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Як інформує поліція Львівської області, 33-річного львів’янина, викрили співробітники Управління протидії кіберзлочинам у Львівській області спільно із слідчими Львівського районного управління поліції №2 за процесуального керівництва Франківської окружної прокуратури міста Львова.

Як встановили правоохоронці, керівник відділення однієї з банківських установ, будучи уповноваженою особою та маючи доступ до банківської системи, незаконно копіював цифрові електронні підписи керівників юридичних осіб, які в подальшому використовував для імітації документообігу. В подальшому він створював в електронній мережі банку неправдиву інформацію про залучення нових клієнтів, за що йому нараховувались бонуси або додаткове преміювання. У такий спосіб зловмисник незаконно отримав від банку нарахування на загальну суму близько 100 тисяч гривень. 

Слідчі повідомили керівнику установи про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.362 (Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання – штраф від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років.

Досудове розслідування триває.

Запис На Львівщині працівник банку «підхімічив» собі преміальні на майже 100 тис. грн спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Він зазначив, що банк закриває рахунки клієнтів, які досі перебувають на територіях росії, білорусі, Криму, “лднр”, Північної Кореї, Сирії, Еритреї.

Загалом буде припинене обслуговування 11251 особи.

“Закликаю інші українські банки наслідувати наш приклад”, – додав Гороховський.

Запис Monobank припинить обслуговувати деяких клієнтів спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це йдетьсятна сайті Львівської міськради.

Так, 14 лютого близько 11.00 год. на службу безпеки Укрексімбанку надійшла інформація про замінування приміщення. О 12.44 год. обстеження будівлі та прилеглої території завершили. Вибухонебезпечних предметів не виявили.

Встановлюють особу, яка надала неправдиве повідомлення.

Запис У центрі Львова замінували банк спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це пише СБУ.

Задокументовано, що службові особи банку систематично укладали «збиткові» для себе угоди з іншими банками, зокрема й з придбання/продажу іноземної валюти.

Як наслідок, ці та інші операції банку призвели до його неплатоспроможності у 2017 році. Наразі ця фінансова установа перебуває у процедурі ліквідації.

При цьому державний Фонд гарантування вкладів, який компенсує кошти вкладникам з числа фізичних осіб, зазнав від цієї протиправної діяльності мільйонних збитків, 25 млн грн з яких уже підтверджено експертизою.

Наразі одному з фігурантів протиправної оборудки повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

Вирішується питання щодо обрання підозрюваному міри запобіжного заходу, а також триває комплекс слідчих та інших процесуальних дій, спрямованих на доведення безпосередньої причетності до злочинної діяльності інших фігурантів розслідування.

Викриття та блокування протиправної діяльності здійснювали співробітники СБУ та Національної поліції за процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури м. Києва.

Запис З українського банку вивели мільйони гривень і довели його до неплатоспроможності спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Національний банк опублікував результати першого за два роки стрес-тестування банків України, передає Кореспондент.

Перевірку пройшли 30 банків, які володіють 93% активами банківської системи.

Успішно пройшли стрес-тестування дев’ять банків. Більшість із них – з іноземним капіталом, а також державний ПриватБанк. Також не потребували капіталу ПУМБ та А-Банк.

При базовому сценарії достатність основного капіталу банків, які проходили стрес-тестування, загалом зростала. Більшість проаналізованих фінустанов були прибутковими, а рівень їхнього капіталу зростав. Втім, дев’ять банків виявили потребу в додатковому капіталі.

За кризовим сценарієм кількість банків, які б зіткнутися з нестачею капіталу, зросла до 20.

Серед них – Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, Південний, Кредит Дніпро, Мегабанк, ТАСкомбанк, Схід, Кредобанк, Універсал Банк та інші.

Усі банки, для яких встановлена ​​потреба у капіталі, розробили та узгодили з НБУ програми капіталізації або реструктуризації. За минулий після стрес-тестів час майже всі банки вже вирішили проблеми з капіталом, і станом на початок грудня тільки у п’яти банків норматив достатності основного капіталу був нижчим за необхідний рівень, визначений за несприятливим сценарієм.

За даними Нацбанку, за 11 місяців 2021 року банки України отримали 65,7 млрд. гривень чистого прибутку, що на 52% більше, ніж за аналогічний період минулого року – 43,4 млрд. гривень.

Запис НБУ провів перший за два роки стрес-тест банків спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це банкіри розповіли під час круглого столу, пише «Економічна правда».

«Емісійні бізнеси банкірів не в захваті від того, що відбулося. Наші продукти були сконструйовані із активним використанням кешбеку – і за дебетовими картками, і кредитними. З дебетових карток ми вже прибрали кешбек», – повідомив заступник голови правління ТАСкомбанку Артур Муравицький.

Він додав, що влітку наступного року, за наступної хвилі зниження інтерчейнджу, банк буде ухвалювати рішення про можливу фіксовану плату за обслуговування дебетових карток.

Голова Ради Національної асоціації банків Олена Коробкова пояснила, що інтерчейндж в більшості банків був «основним джерелом фінансування кешбеків». І в асоціації, і в НБУ виступали проти законодавчого регулювання комісії інтерчейндж.

НБУ виступає проти різкого адміністративного зниження інтерчейнджу, зазначив заступник голови НБУ Олексій Шабан.

«Банки останнім часом не розраховують на інтерчейндж, як на свої доходи. Вони діляться ним з клієнтами», – каже заступник голови правління Банку Форвард Андрій Прусов.

Не усі банки «ділилися» інтерчейнджем, кажуть в Нацбанку.

«Я не погоджуюся, що два найбільші еквайери на ринку спрямовували інтерчейндж на кешбеки. Наскільки я знаю, в двох державних банках (Приватбанк та Ощадбанк. – Ред.) програм кешбеків не було. А один із державних (Ощадбанк. – ред.) за мою дебетну картку списує комісію за СМС-інформування. І я побоююся, що другий державний банк також це почне робити», – сказав Шабан.

Таку поведінку він також пояснює тим, що «за дебетною карткою немає на чому більше заробити», тоді як «на кредитці є прострочка чи заробіток на портфелі».

Член правління з розвитку роздрібного бізнесу ОТП Банку Олег Клименко впевнений, що банки будуть шукати нові інструменти заохочення клієнтів замість втрачених кешбеків.

«Ми подивилися, як на це реагувала Європа. Є три інструменти. Перший – встановлення «кепів», тобто максимальної суми кешбеків, яка може бути виплачена клієнту протягом місяця. Другий інструмент – це зниження рівня кешбеків. І третій рівень – це перенесення кешбеків або їх збільшення на боці кредитних карток. Тобто там, де є додаткова маржа в банках за рахунок використання клієнтами кредитних коштів. Є ще четвертий інструмент – введення

Запис Банки почали прибирати кешбеки з карток та можуть ввести плату за обслуговування спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про послугу повідомили пресслужби «ПриватБанку» й «Ощадбанку», передає Громадське.

Щоб відкрити картку в «ПриватБанку», потрібно спершу оновити додаток «Приват24» до останньої версії. Тоді у вкладці «Гаманець» натиснути меню «Додати» і вибрати картку «єПідтримка».

Натомість у застосунку «Ощад 24/7», щоб оформити картку, потрібно натиснути «+» в головному меню вгорі праворуч, а тоді обрати «Замовити картку» — «єПідтримка».

Для переказу «ковід-тисячі» потрібно з 19 грудня для «ПриватБанку» і з 20 грудня для «Ощадбанку» у застосунку «Дія» подати заяву на отримання виплати, обрати номер віртуальної картки й погодитися на обробку персональних даних.

За умовами програми, картки діятимуть чотири місяці з дня отримання грошей, тож зараховані кошти необхідно витратити за цей час.

Першими випускати віртуальні картки почали «Альфа-Банк», «А-Банк», monobank та «Укргазбанк». Станом на 15 грудня найбільше карток випустив monobank — 1,15 мільйона.

Що відомо про «ковід-тисячу»?

Тисячу зможе отримати кожен повнолітній українець, який пройшов повний курс вакцинації проти COVID-19. Витратити гроші можна буде на квитки в кінотеатр, театр, на концерт, заняття спортом, купівлю книжок чи подорожі Україною потягом або літаком.

Узяти участь у програмі на першому етапі можна буде через мобільний застосунок «Дія». Щоб устигнути отримати виплату під час першого етапу, потрібно подати заяву з 19 до 29 грудня в «Дії».

На другому етапі (третій квартал 2022 року) уряд запропонує альтернативний механізм нарахування, над яким зараз працюють.

Загалом на програму у 2021 році спрямують 8 мільярдів гривень. Раніше президент Володимир Зеленський казав, що ще 3 мільярди виділять на початку 2022 року.

Вакцинація в Україні

Від початку масової вакцинації у країні зробили 26,8 мільйона щеплень проти коронавірусу. Принаймні першу дозу отримали 14,2 мільйона людей, а повністю вакцинувалися — 12,6 млн.

План вакцинації передбачає, що в серпні мали зробити 6 мільйонів щеплень, а з вересня — понад 8 мільйонів щомісяця. Проте в реальності вийшло інакше: у серпні зробили 3,6 мільйона щеплень, у вересні — 3,2 млн. У жовтні вдалося виконати план — зробили 8,4 млн щеплень, а от у листопаді — 7,05 млн.

Запис Тисяча за вакцинацію: ще у двох банках можна оформити картку для виплати спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомляє «Економічна правда».

Як зазначається, раніше для того, аби списати борги з боржників виконавчій службі доводилося спочатку знаходити гроші на рахунках, надсилаючи запити до всіх українських банків. Часто банки відмовлялися надавати виконавцям таку інформацію, що ускладнювало процес стягнення боргів.

У разі виявлення рахунків боржника виконавцям потрібно було надсилати ще один лист з вимогою арештувати кошти. Уся процедура була тривалою, адже усі запити потрібно було надсилати у паперовій формі. Це ускладнювало процес погашення боргів.

Однак у квітні 2021 року Нацбанк оновив свої положення щодо розкриття банківської таємниці. Тепер на вимогу виконавців банки надають інформацію не лише про наявність рахунків боржника, а і їх номери та залишки коштів на них.

Водночас Мін’юст дозволив використовувати Автоматизовану систему виконавчого провадження для виявлення й арешту коштів на рахунках у всіх виконавчих провадженнях, а не лише в тих, що стосуються сплати аліментів, як було раніше.

Це означає, що виявити банківські рахунки боржників та залишки на них, а також арештувати ці кошти для державних та приватних виконавців стало набагато простіше.

Зокрема, державний або приватний виконавець створить у системі спеціальний запит про наявність коштів у боржника, який автоматично надійде всім банкам, що приєдналися до АСВП. Цю інформацію банки отримають за годину.

У цій же системі виконавець зможе створити постанову про арешт коштів на рахунках боржника, надіслати банкам вимогу про списання коштів з рахунків і реквізити виконавчої служби, на які їх потрібно переказати.

Невдовзі процес конфіскації коштів теж має стати автоматичним. До того часу вимоги про списання коштів виконавці надсилатимуть традиційною поштою.

Наразі до Автоматизованої системи виконавчого провадження підключені: «Приватбанк», «Таскомбанк», «Універсал банк» (зокрема Монобанк), «ОКСІ банк», банк «Восток», «Індустріалбанк» та «ПроКредит банк». Ще 44 банки тестують систему і невдовзі долучаться до неї, а 11 банків ведуть переговори про підключення до тестового середовища.

Автоматично арештовувати кошти на рахунках можна всім боржникам, які потрапили до відповідного реєстру боржників. Раніше така процедура застосовувалася лише щодо боржників із сплати аліментів.

За даними Opendatabot, у квітні в реєстрі була інформація про 5,54 млн боргів. Ця цифра постійно зростає: на початку 2020 року там було 3,8 млн боргів.

Запис В Україні запрацювала система автоматичного арешту рахунків боржників у банках спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це заявив прем’єр Денис Шмигаль.

«Перехід на отримання пенсій з готівкової на карткову форму має відбуватись поступово та реалізовуватись як право людей, а не зобов’язання», – сказав Шмигаль за підсумками наради з питань тарифів на оплату послуг «Укрпошти».

Нагадаємо, що 29 березня Кабінет міністрів схвалив постанову «Про додаткові заходи щодо організації виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України». Вона передбачає, що з 1 вересня 2021 року виплата пенсій та грошової допомоги здійснюватиметься через поточні рахунки уповноважених банків для всіх одержувачів, крім найстарших пенсіонерів, людей з інвалідністю І групи та людей, які не здатні себе обслуговувати.

Це рішення пояснювали бажанням покращити контроль за виплатами та зробити їх більш прозорими.

Але проти рішення Кабінету міністрів виступила «Укрпошта», для якої доставка пенсій є значним джерелом доходу. Генеральний директор пошти Ігор Смілянський заявив, що буде змушений звільнити понад 10 тис. листонош, а сама компанія отримає величезні збитки.

Запис Уряд не буде вводити обов’язкові виплати пенсії на банківські карти спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..