Нашого цвіту — по всьому світу

За даними Агенції ООН у справах біженців, 19 грудня 2023 року за кордоном перебували 6 335 тис. вимушених переселенців із України. У тому числі в ЄС зареєстровано 5 931,5 тис. переселенців із України зі статусом тимчасового захисту. Кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні становила 3,7 млн.

Серед країн ЄС найбільше наших громадян прийняли Німеччина — 1 126 тис., Польща — 957 тис., Чехія — 373 тис., Великобританія — 250 тис., Іспанія — 186 тис., Італія — 169 тис., Нідерланди — 136 тис. та Словаччина — 113 тис.

За даними Євростату, 46,7% українських громадян, які отримали статус тимчасового захисту в ЄС, — жінки, 35,3% — діти, 18% — дорослі чоловіки.

Значна кількість дорослих громадян України, які перебувають за кордоном, могли б працювати в різних галузях національної економіки. Якщо більша частина українських мігрантів повернеться на Батьківщину, то, поряд із інвестиціями і трансфертом технологій, це стане потужним фактором економічного зростання.

Якщо ж ні, то після війни відновлення національної економіки розтягнеться на десятиріччя, значною мірою, внаслідок дефіциту трудових ресурсів.

Емпіричні дослідження вказують, що масове повернення мігрантів до країни походження, зазвичай, позитивно впливає на її економіку через привнесення нових виробничих навичок, технологічних рішень, міжнародних мережевих ефектів і професійного досвіду, якого бракує на внутрішньому ринку праці.

За даними соціологічних опитувань, понад 76% українських біженців планують повернутися додому. Однак, із плином часу і з поглибленням адаптації біженців до життя в країнах перебування цей відсоток зменшуватиметься.

Правовий статус тимчасового захисту: що він означає

Суттєвим чинником, який визначатиме наміри та життєві стратегії українських мігрантів за кордоном, є їх правовий статус. Зараз більшість громадян мають статус тимчасового захисту, який діятиме максимум до березня 2025 року.

27 лютого 2022 року Рада з питань правосуддя та внутрішніх справ ЄС запустила в дію механізм тимчасового захисту для біженців із України, а 4 березня він був активований Європейською Радою через ухвалення рішення № 2022/382. З часу схвалення директиви ЄР у 2001 році вона була задіяна вперше.

Тимчасовий захист у ЄС надав українським біженцям право на проживання та працевлаштування, доступ до соціального житла, права на фінансову та медичну допомогу, соціальні послуги, а також свободу пересування в межах ЄС.

Принциповим питанням є існування часових рамок для статусу тимчасового захисту. Рада ЄС вирішила припинити його дію найпізніше 4 березня 2025 року. Директива Ради ЄС від 2001 року визначила, що тимчасовий захист за будь-яких обставин не може надаватися більше ніж на три роки, і він не може перезапускатися декілька разів щодо однієї категорії переміщених осіб.

Це пов’язано з тим, що такі дії суперечили б тимчасовому характеру статусу та порушували б конвенцію про статус біженців. Після припинення тимчасового захисту гіпотетично колективні органи ЄС і національні уряди держав-членів могли б вдатися до примусового повернення громадян України на Батьківщину.

Тобто якщо російсько-українська війна закінчиться до 4 березня 2025 року, і Україна стане безпечною для повернення, то Рада ЄС, за пропозицією Єврокомісії, теоретично може ухвалити рішення про припинення режиму тимчасового захисту.

Вочевидь, такий підхід можливо буде реалізувати лише після відновлення в Україні стійкого миру. Проблемним аспектом при цьому є те, що навіть припинення активних бойових дій в Україні не гарантуватиме тривалого миру.

У такому випадку відкликання режиму тимчасового захисту і примусове повернення українців на Батьківщину можуть бути класифіковані правозахисниками як такі, що порушують права вимушених мігрантів. Тому експерти розглядають інші варіанти, які можуть застосувати органи Євросоюзу і уряди країн-членів після 4 березня 2025 року.

Які варіанти для українців надалі розглядають в ЄС

Перший — застосування колективного підходу і спрощення процедур для отримання громадянами України юридичного статусу притулку (asylum) в ЄС.

Другий — надання українцям статусу довготермінового резидента, що дозволить їм залишатися в Євросоюзі постійно. Різновиди цього статусу включають громадянство та варіації, засновані на гуманітарних і сімейних міркуваннях, а також пов’язані із здобуттям освіти чи тривалим працевлаштуванням.

Насправді, особи, які скористалися статусом тимчасового захисту, і зараз можуть подати заяву на отримання постійного притулку в ЄС. Проте, в майбутньому подання й опрацювання мільйонів таких заяв могло б призвести до колапсу систем надання притулку в країнах, які прийняли найбільшу кількість українців.

Фахівці ЄС кажуть, що раціональним вирішенням проблеми перевантаженості національних систем надання притулку після березня 2025 року стало б отримання колишніми носіями тимчасового захисту певної форми міжнародного захисту (статус біженця чи статус додаткового захисту) на групових засадах.

У такому разі, клопотання про надання притулку українцям могли б розглядатися за спрощеними і прискореними процедурами. Такий підхід дозволив би заощадити час, гроші та адміністративні ресурси держав-членів ЄС.

Майже свій: що дає статус довготермінового резидента

Реальнішою альтернативою статусу міжнародного захисту для українців є статус довготермінового резидента. Низка авторитетних аналітичних центрів у ЄС (Шведський інститут досліджень Європейської політики, Королівський інститут міжнародних відносин у Брюсселі) уже окреслили своє бачення шляхів надання українцям довготермінового резидентства після березня 2025 року.

Директива ЄС із питань довготермінового резидентства (LTR) встановлює, що особа, яка легально і безперервно проживала в країні ЄС протягом п’яти років, має право отримати статус довготермінового резидента.

Такий статус дає дозвіл на постійне проживання і гарантує ставлення, як до громадян держав-членів ЄС у багатьох вимірах: доступ до ринку праці, можливість отримання освіти та професійної підготовки, визнання професійних дипломів, право на соціальне забезпечення і соціальну допомогу.

Наразі директива Євросоюзу з питань довготермінового резидентства не поширюється на громадян третіх країн, яким дозволено проживати в державі-члені на підставі тимчасового захисту. Вони не мають права подавати заяву на статус довготермінового резидента, а час проживання під тимчасовим захистом не зараховується до часу необхідного перебування в країні (пʼять років).

Проте, останні пропозиції Єврокомісії щодо оновлення директиви LTR передбачають полегшення умов для отримання статусу довготермінового резидента, зокрема, дозвіл громадянам третіх країн накопичувати періоди проживання в різних державах-членах для виконання вимоги щодо мінімально необхідного терміну перебування, і враховувати всі періоди легального проживання в країні, включаючи навчання та перебування під тимчасовим захистом.

Які шанси в українців отримати вигідний статус

Оцінки фахівців говорять про те, що, навіть при схваленні пропозицій Єврокомісії в поточному вигляді, залишалося б декілька бар’єрів для надання українцям статусу довготермінового резидента, як продовження їх тимчасового захисту.

По-перше, особи, які в’їхали до ЄС після 24 лютого 2022 року, у березні 2025 року проживали б у ЄС щонайбільше три роки і це не узгоджувалося б із вимогою щодо пʼятирічного періоду проживання. Для вирішення цього протиріччя експерти пропонують скоротити мінімально необхідний період перебування з п’яти до трьох років при наданні українцям статусу довготермінового резидента.

По-друге, бенефіціари тимчасового захисту, особливо жінки, у багатьох випадках не мають регулярного та стабільного доходу, як того вимагає директива LTR, у зв’язку з доглядом за дітьми, особливо за відсутності в місці їх проживання дитячих садків. Тому деякі фахівці звертають увагу на необхідність вирішення і цих проблем при опрацюванні змін до директиви LTR.

Як один із варіантів, європейські фахівці пропонують внесення до тексту директиви LTR додаткової статті, яка б встановлювала менш суворі критерії для бенефіціарів тимчасового захисту при поданні ними заявки на отримання статусу довготермінового резидента. Такі критерії повинні гарантувати відсутність дискримінації жінок, які не можуть отримувати регулярний і стабільний дохід через обов’язки з догляду за дітьми чи іншими непрацездатними категоріями.

Таким чином, уже зараз посадові особи та експерти в країнах ЄС говорять про необхідність планування конкретних кроків та їх правового забезпечення щодо українців, які втратять статус тимчасового захисту в березні 2025 року чи раніше. Зокрема, почалося обговорення законодавчих актів і політичних заходів, які б забезпечили довгострокове вирішення відповідних правових питань.

Якщо дискутовані в ЄС законодавчі новації будуть ухвалені, й українським вимушеним мігрантам пом’якшать вимоги для отримання статусу довготермінового резидента після 4 березня 2025 року, то Україна втратить шанс на повернення більшої частини своїх громадян навіть після закінчення війни.

Як Україні не втратити шанс на повернення своїх людей

За оцінками демографів, якщо війна закінчиться у 2025 році, то навіть через десять років загальна чисельність населення України становитиме 35,2 млн, а чисельність населення працездатного віку — 20,5 млн, що означатиме його зменшення на 25% щодо довоєнного періоду.

За такого перебігу подій успішна відбудова країни та її повернення на шлях стійкого соціально-економічного розвитку стануть неможливими. Отже, з огляду на обмеженість людських ресурсів України для ведення багаторічної війни, та з урахуванням окреслених правових чинників, стратегія військово-оборонних дій України повинна будуватися з орієнтацією на здобуття переваги над ворогом і формування сприятливої переговорної позиції України до весни 2025 року.

Ці ж міркування повинні мати вирішальне значення і для держав-гегемонів, що зацікавлені в збереженні України, як суверенної та успішної держави, при формуванні ними політики міжнародного тиску на агресора та при виділенні Україні військово-економічної допомоги.

Запис Дію статусу українських біженців у ЄС припинять до 4 березня 2025 року: що далі спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на Czech Radio.

Згідно з проектом шостої поправки до закону, відомого як lex Ukrajina, який стосується прав та обов’язків українських біженців у Чеській Республіці, програма передбачає надання допомоги та відшкодування частини витрат у разі повернення біженців в Україну.

Поправка також має подовжити на один рік надання тимчасового захисту прибуваючим, а саме до кінця березня 2025 року.

Програма повернення біженців буде схвалена і запущена після того, як уряд Чехії остаточно визначиться з видом підтримки для українців, на яку будуть виділені кошти.

«Необхідно реагувати на зростаючий попит іноземців на допомогу в поверненні до України. Хоча ситуація в Україні багато в чому не є задовільною, доречно запропонувати допомогу тим, хто зацікавлений у поверненні», – заявили ініціатори поправки.

У документах, які супроводжують аргументацію до законопроекту, вони водночас зазначають, що розвиток подій ще не вказує на те, що війна скоро закінчиться і біженці зможуть повернутися в Україну.

Запис Чехія готує програму для біженців з України: виділять кошти, аби вони повернулися додому спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на The Local.

Зазначається, що новий бюджет на 2023 рік буде оприлюднений наприкінці травня.

«Ми звернулися до муніципалітетів з проханням розмістити загалом 35 000 біженців у 2023 році. Але останні прогнози, які ми бачили, показують, що їх може бути навіть більше. Ось чому нам потрібно розселити більше біженців», – сказала міністр праці та соціальної інтеграції Марте М’єс Персен.

Згідно з новим прогнозом, до Норвегії може прибути до 43 тисяч біженців. Тому уряд пропонує збільшити фінансування у низці регіонів.

Муніципалітети отримають додаткові 50 000 крон (близько 4200 євро) за кожного поселеного біженця. Очікується, що до кінця 2024 року це обійдеться країні до 200 млн крон (до 17 млн євро). Ці гроші додадуть до того фінансування, яке місцева влада отримує для облаштування біженців.

Окрім того, будуть виділені кошти на навчання біженців норвезької мови. На це буде виділено 459 млн крон (понад 38 млн євро) до кінця 2024 року.

Запис Уряд Норвегії збільшить фінансування українських біженців спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомив заступник керівника Польського фонду розвитку Бартош Марчук.

“Зараз у Польщі 950 тисяч біженців, що більш ніж на 400 тисяч менше, ніж під час піку влітку, коли по базі PESEL (індивідуальний податковий номер) було 1,4 мільйона”, – написав він, підбиваючи підсумки 2022 року.

За підрахунками Марчука, також у Польщі проживає 1,2 – 1,3 мільйона українців, які прибули до республіки до 24 лютого.

“Разом – близько 2,3 мільйона”, – зазначив він.

65% дітей шкільного віку відвідують польські школи, 50% дошкільнят влаштовані до дитячих садків, написав Марчук.

Запис У Польщі залишилось 950 тис. українських біженців спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Запис В ООН сказали, скільки українців наразі зареєструвались як біженці у Європі спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

«Наша підтримка українців, які тікають від російської війни, не припиняється щойно вони прилітають до Канади. Ми продовжимо допомагати тим, хто мусить шукати притулок і хоче процвітати у нових громадах по всій країні. Ця одноразова фінансова допомога буде дуже важливою у вирішенні нагальних потреб українців, які покинули так багато, аби знайти безпеку в Канаді», – сказав Фрейзер.

У міністерстві імміграції уточнили, що кожен дорослий український біженець може отримати 3000 доларів, а неповнолітній – 1500 дол.

Зазначається, що для отримання цієї одноразової допомоги, потрібно мати рахунок у канадському банку, а також належні міграційні документи, видані за програмою Канадсько-українського дозволу на екстрені подорожі. Заявки на отримання виплат приймаються на спеціальному онлайн-порталі.

Нагадаємо: у середині березня Канада оголосила про відкриття тимчасової міграційної програми для українських шукачів притулку, яка дає змогу три роки жити й працювати у країні. Українці також можуть претендувати на безплатне проживання протягом перших двох тижнів по прильоту, фінансову підтримку й допомогу в пошуку роботи.

Запис Канада запровадить нову програму фінансової підтримки для біженців з України спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомили у Державній прикордонній службі України.

“8 травня західні кордони України з ЄС та Молдовою перетнули майже 66 тисяч осіб та понад 16 тисяч транспортних засобів”, – йдеться у повідомленні.

Упродовж минулої доби з України виїхали понад 36 тисячі людей. Більше ніж 22 тисячі з них для перетину кордону обрали українсько-польську ділянку, решта прослідували до Словаччини, Угорщини, Румунії та Молдови. Водночас прибули до України 29 тисяч осіб, з них 26 тисяч – українці.

Крім того, протягом 8 травня оформлено майже 200 вантажівок з гуманітарною допомогою.

Запис До України з-за кордону минулої доби повернулися 29 тисяч людей спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це пише Onet.

За ухвалення поправок до так званого “Закону про біженців” проголосувала абсолютна більшість депутатів – 429, тоді як проти були лише 10 депутатів ультраправої “Конфедерації”. Перед цим на вимогу “Конфедерації” Сейм розглянув питання відхилення цієї ініціативи, але очікувано не підтримав його.

Зміни до закону, що допомога за надання житла та харчування біженцям з України виплачуватиметься до 120 днів. Це на 60 днів більше, ніж передбачено чинним законодавством. Розмір такої допомоги становить 40 злотих на особу на добу.

Поправка також містить положення, які дозволять контролювати виплату допомоги. Згідно з ними, міністерство комп’ютеризації вестиме облік звернень на пільги, завдяки якій комуни зможуть перевіряти інформацію, що міститься в ній.

Тепер, згідно з регламентом, закон надійде на розгляд до Сенату.

Запис Сейм Польщі продовжив терміни виплати допомоги біженцям з України спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, інші суб’єкти, що здійснюють розміщення внутрішньо переміщених осіб, повинні забезпечити виконання вказаних вимог, про що невідкладно інформують територіальні центри та районні військові адміністрації.

Адреси територіальних центрів Львівщини.

Запис Чоловікам, які прибули на Львівщину з інших областей, необхідно стати на військовий облік спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Запис На Львівщині чоловіків-переселенців скеровуватимуть до військкоматів спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..