В Україну свято прийшло з утвердженням християнства, проте в подальшому народні язичницькі традиції продовжують співіснувати з християнським святом. В народі одержало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж «турбувати» землю вважалося великим гріхом.

До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір’я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.

У цей день здавна існував звичай випускати на волю пташок: «Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив». Господар випускає на волю, на сонце, також всіх тварин, навіть пса і кота виганяє на подвір’я — «щоб чули весну і самі про себе дбали».

Пасічники цього дня виставляють на двір вулики.

У церкві цього дня святять проскури. Потім пасічник проскуру кришить та висипає її у мед, «щоб бджоли роїлися», а сівач змішує з землею та сіє по чотирьох кутах ниви — «щоб дощова хмара ниви не минала»; проскуру заривають у землю, «щоб град посіву не побив».

Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігали за образами.

Вважалося, що, коли на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Пролісок, що знайдуть на Благовіщення, віщує щастя. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок, — будеш вродливою.

Існує повір’я: яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.

Український народ особливо шанує свято Благовіщення і суворо забороняє всяку працю того дня: за його думкою навіть птиця на Благовіщення святкує, гнізда не робить (Номис, 418). На Благовіщення, казали, досить тільки торкнутися якого насіння, чи зерна, щоб воно зараз же втратило свою сходову силу і ніколи не запліднилося. Не можна, казали, також підкладати того дня і яйця під курку, бо зробляться бовтунами або вилупляться з них каліки.

Все, що належить до зачинання, було обставлено суворими заборонами: Благовіщення — це свято землі, і тому, як писав проф. Грушевський, супроти нього наказувано боязкий містицизм, щоб, бува, чимсь його не споганити, не порушити. Бог благословляє на Благовіщення землю, або, як казали гуцули, — «вкладає в неї голову, щоб її розігріти, і від того будиться всяка живина, що спала в землі — мурахи, жаби, гади». Від Введення до Благовіщення не можна порати землі, а від Благовіщення можна вже над нею працювати, бо Бог поблагословив того дня рослини — «і всяке диханіє». Різні забобонні вірування, ворожіння, магічні акти в’яжуться з цією основною ідеєю пробудження землі і схованого в ній життя, що її український народ прив’язував до свята Благовіщення.

Крім того для українського селянина, за народною символікою, Благовіщення віщує, і тому з ним в’яжеться багато прикмет: яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде. Якщо на Благовіщення вже сидять бузьки на яйцях, весна буде тепла. Теплою також буде весна, якщо у переддень Благовіщення ніч тепла, а якщо іде сніг та мороз, то весна буде пізньою, холоди можуть протриматися до травня. Якщо на Благовіщення дощ іде, то добре вродить жито.

А також також інші прикмети в цей день пов’язані з врожаєм: наприклад, якщо в цей день (або вечір) гроза — рік буде врожайним на горіхи, якщо дощить — восени слід збирати врожай грибів, а якщо сніг — літо не буде врожайним.

Традиційні спостереження за птахами на Благовіщення також мають свої прикмети: щоб зрозуміти, чи буде весна холодною — треба подивитись на небо. Якщо на небі літають ластівки — скоро буде теплішати та взагалі весна буде теплою.

Вважають, що на свято Благовіщення весна остаточно переборює зиму, про це казали: «Благослов зиму руйнує». Після свята цвітуть перші весняні квіти: проліски, первоцвіт, сон-трава. Проліски здавна вважались символом щастя, надії та краси. Дівчата збирали проліски і клали їх у миску з холодною водою, вважалось, що умивання такою водою додає їм краси.

Запис Християни східного обряду відзначають Благовіщення спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомляє «Укрінформ».

Свято відзначається ще з IV століття і присвячене події, про яку розповідається в Євангелії апостолом Лукою. Архангел Гавриїл сповістив Діві Марії про майбутнє народження нею Ісуса Христа – Сина Божого і Спасителя світу. Слова архангела були першою благою вістю не лише для Діви Марії, а й для всього людства після його гріхопадіння, тобто від часів Адама та Єви.

Церква навчає, що Пресвята Марія не просто дізналася, що у неї буде дитя, а й дала на це згоду, і саме в момент промовляння нею слів: «Я раба Господня, хай буде мені за словом Твоїм» і відбулося диво непорочного зачаття.

На Благовіщення тим, хто поститься, дозволяється їсти рибу. Люди несли цього дня до храму насіння, щоб освятити його для майбутнього садіння, бо вважалося, що на Благовіщення Бог землю благословляє.

В Україні споконвіку на Благовіщення збиралися сільські громади на віча, під час яких вирішували, хто й коли оброблятиме ниви вдовам і сиротам. А ще існував звичай: першу весняну оранку починали у тих родинах, де не було господаря. Виконували цю нагальну працю за допомогою толоки, тобто колективно і без оплати. А ще цього дня існував звичай випускати з кліток на волю пташок.

Що не можна робити на Благовіщення

На Благовіщення запроваджено дуже багато заборон, так як це шановане і велике свято. У народі стверджують, що цього дня земля відпочиває, тому в жодному випадку не можна її торкатися. За повір’ям, у це велике свято птахи навіть не в’ють свої гнізда, повідомляє 24 канал.

Однак, є легенда, що єдина зозуля не прислухалась до цього правила та не святкувала Благовіщення. Вона почала вити гніздо, тож за це її покарав Бог. Дотепер вона немає власного гнізда, а свої яйця підкидає у гнізда інших птахів.

На Благовіщення суворо заборонено працювати й займатись хатніми справами. Особливо не дозволяється шити, прясти та в’язати. Вважають, якщо знехтувати цими заборонами, то можна позбавити себе щастя.

У цей великий день не можна ображатись, сваритись та лаятись.

Не варто на Благовіщення ходити у ліс. Вірять, що у цей час прокидаються від сплячки усі змії, жаби та вужі, тож краще не наражати себе на небезпеку.

Не зичте нікому грошей на Благовіщення, але якщо у вас попросять милостиню, то обов’язково подайте.

Утримайтесь від вечірок і гучних святкувань сьогодні. Також, краще не вживати алкоголь і не палити.

Дівчатам забороняється підстригати та фарбувати волосся.

Запис Християни східного обряду святкують Благовіщення спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..