Про це повідомляє Львівська обласна прокуратура.

Йому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Встановлено, що засуджений в грудні 2022 року у м. Миколаїв Львівської області перебуваючи у одній із церков вкрав у прихожан два ноутбуки та сумку. В останній знаходилися особисті документи – дві картки банківської установи, відкриті на ім’я фізичної особи.

Зазначається, що фігурант вже був раніше судимий за злочин проти власності.

Запис У Миколаєві 45-річний чоловік обікрав прихожан у церкві спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Після відновлення храму святого Михаїла у селі Підгірці на його основі створять Музей давніх ікон

Про це повідомили у Департаменті архітектури та розвитку містобудування ЛОВА.

18 травня 2006 року за невідомих обставин у селі Підгірці Золочівського району згоріла старовинна дерев’яна церква святого Михаїла. Храм, який звели ще у 1720 році, мав статус пам’ятки архітектури національного значення. У найближчий час розпочнуться роботи із відбудови старовинної церкви.

12 липня у Львівській ОВА підписали багатосторонній меморандум за участю начальника Львівської ОВА Максима Козицького, генерального директора Львівської національної галереї мистецтв Тараса Возняка, першого проректора національного університету “Львівська політехніка” Олега Матвійківа, сільської голови Заболотцівської сільської ради Марії Дискант, настоятеля парафії Архистратига Михаїла у селі Підбірці Богдана Кравця та головою ГО “Підгірці-Шолом” Ігоря Кавича.

Запис На Львівщині відбудують церкву 18 століття, яка згоріла у 2006 році спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомив настоятель Володимир Лужецький, інформує vartonews.

Духівник не зазначив суму збитків, але розповів, що зловмисники виламали вхідні двері, які вже не підлягають ремонту. Всередині вибили вікно церковної крамнички, є сліди від ніг. Пошкодили скриньки для пожертв.

До слова, це вже четверте проникнення в храм з моменту його посвячення.

Так, у 2016 році сталась крадіжка в самій церкві під час завершення Святої літургії. А рік раніше крадії, розбивши скло у вхідних дверях храму, проникли в середину та винесли гроші зі скриньок для пожертв.

Запис На Львівщині пограбували церкву спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

За його словами, після наради з жертводавцями, які жертвували кошти на побудову літньої каплиці у Свято-Іванівській Лаврі, що знаходиться в межах музею імені Климентія Шептицького, було вирішено передати її як дар Українській Кальварії, відновленій на світанку незалежності України Преосвященним Владикою Юліаном Вороновським.

“Запам’ятайте собі цей день, оскільки вперше за 30 років незалежності України не десь там, але у християнському (?) Львові християнська (?) влада разом з музейниками підписала смертний вирок літній каплиці розміром 7х7 м, проголосивши її незаконним самобудом. Усі висновки робіть самі!”, – пише отець Юстин Бойко.

Архітектор Роман Сулик про ідею та історію з відпустовою каплицею

Історія будівництва літньої відпустової каплиці (в Свято-Іванівській лаврі – ред) почалася ще у 2016 році. Тоді приїхали майстри з Дори, привезли матеріал і швидко зробили простий навіс для богослужінь. Його розмістили на церковному подвір’ї з південної сторони вівтаря Кривківської церкви. Так вона служила людям впродовж чотирьох років.

Місце під каплицю, з точки зору сприйняття головного храму, досить невдале і вимагало її перенесення. Окрім того, вона швидко старіла та втрачала свою привабливість. Закономірно, що такий дисбаланс у сприйнятті двох об‘єктів вимагав якихось змін. Тому, о. Юстин прийняв рішення про проєкт та будівництво нової каплиці, яка, по-перше, мала змінити місце розташування, а по-друге, вписатися архітектурно по стилю до старої церкви.

Місце нової локації каплиці обрали не випадково. Після наведення порядку з похованнями та, розчистивши територію у північно-східній частині церковного подвір’я, стало очевидним, що це найвдаліше місце. З цим навіть погодилась дирекція Музею.

Ще одним важливим аргументом у виборі саме цього місця став існуючий тут підземний скит, який звели самотужки монахи Студити наприкінці 1999 року. Це досить цікава історія появи тут скиту.

З розповідей о. Ігнатія його будівництво було вимушеним кроком для монахів, що повернулися сюди, на терени колишньої Свято-Іванівської Лаври, після виходу УГКЦ із підпілля. Це були складні часи для монахів в період становлення монастиря, які, окрім того, що не мали житла ще й перебували під постійним страхом виселення з Музею.

Тоді настоятелем монастиря о. Ігнатієм було прийнято рішення про будівництво підземного скиту на схилі за межами церковного подвір‘я. До його підземелля ведуть заховані, зі сторони схилу, стрімкі сходи. Потрапивши до середини, проходимо вузький коридор з нішами і пивницею в підлозі для зберігання харчів. Далі коридор повертає майже під прямим кутом і ми опиняємося у невеликій кімнаті з пічкою для приготування їжі та обігріву. Тут планувалась не лише кухня, а й місце для ночівлі. Праворуч – ще одна кімната, трохи менша за розмірами. В ній організована мала каплиця з мозаїчними іконами та аркасоліями в стінах. В кутку біля входу вимурована піч. Підлоги в цих двох кімнатах дерев‘яні, на диво, в доброму стані.
Здавалось би, Музей отримав безкоштовно рукотворний монастирський скит, який може розповісти відвідувачам про складні часи підпілля і бути ще одним експонатом. Та, на жаль, це далі за їх твердженням самобуд, що не вписується в концепцію Музею.

Та повернемося до каплиці. Отже, місце її розташування задовільняло обидві сторони- Музей та Лавру. Зведення на цьому місці каплиці давало змогу якомога далі зайти за огорожу церковного подвір‘я, накрити собою скит, організувавши до нього безпечний вхід , забезпечити зручність проведення Богослужінь і перебування на території прихожан, а також відкрити подвір‘я для безперешкодного фотографування основної пам‘ятки.

Якщо з місцем для каплиці нібито досягнуто консенсусу з Музеєм, то сам проєкт, запропонований нами, викликав шалений спротив вченої ради музею. Його навіть не розглядали і не вникали у деталі. Просто – це «чуже музеєві». Ми пропонували варіант включення існуючої поруч дзвіниці, розширивши територію церковного подвір‘я, оскільки в той час проводили заміну огорожі та нового заїзду. Та цю пропозицію також відхилив колектив Музею. Пропонувалось перенести вже існуючу тимчасову каплицю на визначене місце. І теж відхилено.

Наполегливо вчена рада пропонувала перевезти сюди новий об‘єкт, а саме дзвіницю з Тухлі. Але, це пам‘ятка архітектури місцевого значення і не підлягає перенесенню згідно законодавства. Окрім цього, як уже згадувалося, поруч стоїть стара дзвіниця. Виглядає нелогічним таке перенесення. Ні одна з тих дзвіниць не підходить і близько по стилю до Кривківської церкви.

Наступна пропозиція – відновити дзвіницю, яка була біля церкви в с. Кривка в тих часах на основі віднайденого рисунку. Але, тоді це нове будівництво і знову не в стилі до існуючого храму.
З‘явилась наприкінці ще одна пропозиція. А саме – створити так звану репліку – це значить нове старе. Ми старалися з розумінням поставитися до науково-методичного підходу щодо вирішення появи, тут так необхідної для Богослужінь на даний час, каплиці. Але, нажаль, відкритих відпустових каплиць немає серед існуючої збереженої пам‘яткової сакральної архітектури. Це теперішній виклик часу. Тому, перенесення будь-яких старих дзвіниць не вирішить даного питання.

Запропонована нами каплиця з дзвіницею за проєктом мала в плані 7х7 м та висоту 10,5м до хреста. Зауважимо, що найнижча висота вівтаря на існуючій церкві більше 12 м. Мала каркасну структуру стін. Основний об‘єм каплиці 5х5м навколо якого галерея. Купол повторює форму верха над святилищем, стовпи декоровані аналогічно до старої церкви. Купол та дахи мали покриватися ґонтом. Над куполом планувалось встановити кований хрест XVIIст. привезений з монастиря.

Своїм проєктом ми старалися створити з існуючим храмом єдиний архітектурний ансамбль, щоб задовільнити потреби парохіян і не зашкодити головній пам’ятці – храму Премудрості Божої. Та виглядає, що зашкодили. Зашкодили амбіціям колективу музею.

Радіємо, що каплиця знайшла свою нову домівку і, у скорім часі, буде служити людям у відпустовому місці на Українській Кальварії.
Свято-Іванівська Лавра поступово і впевнено відроджується. Адже ми всі цього прагнемо і на це сподіваємося.

Запис Каплицю демонтовано або Як влада Львова воює з Церквою спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Сьогодні, через карантин такої можливості немає.  Куріальний єпископ Патріаршої курії УГКЦ з титулярним осідком Зігріса Владика Степан Сус у рамках проекту “Зустрічі вітру” фестивалю “Вітер На-Дії”, розповів,чому Страсний тиждень – це час духовної радості,де знайти цю радість на карантині, за що ми можемо бути вдячними сьогодні і чому, на його думку, карантин приведе до храму чимало нових людей. Водночас Владика розповів як відбуватиметься пошанування плащаниці з огляду на карантинні обмеження.

-Як зробити так, щоб карантин був ефективним, стосовно останнього тижня Великого посту?

– Цей час, який зараз є, його потрібно просто пережити. Багато молодих людей, коли приходять до церкви, часто запитують: “А у чому сенс життя?”.Хтось шукає серйозні ідеї, чи має воно сенс, чи немає. Але якщо ми прочитаємо багато мудрих книжок, то часто там можна знайти висновок про те, що зрозумілою є одна річ – сенс життя полягає у тому, щоб це життя пережити і пережити його правильно. Перед карантином ми всі бігли, мали багато різних ідей, планів, дивилися різні апокаліптичні фільми, а тут ми опинилися у реальності, коли весь світ зупинився, коли ми не маємо куди втекти. Ми не маємо можливості закрити двері і сказати: “я за дверима у безпеці, тут нема вірусу, нема проблем”. Ні! Нема куди втекти. Тобто життя нас змусило зупинитися і ця зупинка справді дає нам можливість подумати над нашим минулим, подумати над теперішнім. Про те як це непросто, коли не ти зупиняєшся,а щось зупиняє тебе у цьому житті.  І подумати над тим: “А що далі? Як я далі буду жити? Які мої цінності, плани ідеї? Чому я приділяю більше уваги, а чому менше?”.  І цей останній  тиждень Великого посту, Страсний тиждень – це нагода для усіх нас подумати над тим, яке місце Бог займає у моєму житті. Чи можливо я не мав, не мала часу для Бога? Думала, що я є владикою власного життя, власних планів, власного розпорядку, всього іншого, а тут я зрозумів, що є щось, що може все перепланувати.

І це дійсно є тиждень такий застанови. І є багато питань, на які ми маємо дати відповідь. Не цього тижня, а взагалі, коли закінчиться карантин.

– Цього тижня,в особливий спосіб, варто згадувати шлях,яким ішов Ісус Христос.

– Страсний тиждень – це тиждень, який ми йдемо самі, але разом з Господом, Його Хресною Дорогою, щоб наша дорога стала  не просто моментом нарікань, але розумінням того, що для мене це значить. Я скажу, що у житті завжди є легше йти протоптаною стежкою. Бути християном – це завжди іти протоптаною стежкою за Ісусом Христом. Якщо ми собі це усвідомимо, що ці труднощі, цей стан, переживання, ми будемо переживати,ідучи за Христом,за Спасителем нашим, тоді ми зрозуміємо, що таке Воскресіння. Бо той, хто не прийняв свій досвід випробувань і труднощів, той ніколи не зрозуміє, що таке Воскресіння. Перемога добра над злом, життя над смертю, над усім тим, що справді для нас усіх є цінним і вчить це життя правильно відчувати.

-Як правильно прожити цей тиждень?

-Треба пережити у духовній радості. Яка полягає, перш за все у тому, що ми не є самі. Бо зараз справді багато людей сидять у чотирьох стінах самі. Добре ще, коли хтось має якусь тваринку. Але є багато людей, які сидять сам на сам, із своїми думками. І це дуже складно залишитися наодинці із собою, краще зрозуміти себе самих. Краще говорити завжди про інших людей,їх обмовляти, а тут ми маємо нагоду побути сам на сам із собою, але водночас бути з Богом. І я часто згадую про те, що ми проходимо “зону турбулентності”, коли трясе. Але її ми проходимо не зупиняючись, це є рух. Важливо усвідомлювати, що я не є сам, не є самою. Це новий досвід. Можливість зрозуміти, що я не все у житті можу тримати у своїх руках, є речі, над якими немає контролю. Зупинилися літаки, не їздять маршрутки,  людей на вулиці немає. І потрібно просто прийняти цю дійсність для того, щоб пізніше відчути радість свободи, можливості піти у кафе, випити спокійно кави, поговорити з друзями,обійняти їх.  Це можливість також зрозуміти зараз, чого мені не вистачає, що моє життя робить цікавим.  Зараз у чотирьох стінах я усвідомлюю, що без цих людей, без друзів, спілкування , життя не є повним. І це також можливість подякувати за ті чудові миті, які ми пережили. Адже торік ми сиділи на вулиці у цей час, пили каву,ділилися різними думками. Ми сумуємо за цим. І цей смуток спонукає подякувати Богові.

– Цей останній тиждень перед Великоднем, ми не можемо приступити до Сповіді, чи можливо можемо? Як діяти,що вчинити у цій ситуації?

– Зараз є такий час, коли ми маємо унікальну можливість сказати Богові усе, що лежить у нас на серці. І це є наша Сповідь. Звичайно, цілком психологічно, ми хочемо комусь розповісти, людина не може все тримати у собі. Ми прагнемо визнати свої гріхи перед Богом і почути слово : “Я тобі прощаю”. Якщо нас хтось прощає, то це означає,що нас хтось любить.  А Бог нас любить! Зараз Церква запрошує нас отримати прощення у такий духовний спосіб, помолившись, визнати свої гріхи, а згодом, коли все стане окей, то прийти до Церкви і все ж таки посповідатися. Ми маємо внутрішньо знайти можливість визнати свої гріхи, зробити собі іспит сумління десь ввечері, подумати над своїми помилками, про своє минуле і теперішнє. І сказати, що я каюся, і готовий над цим працювати, щоб більше це не повторювалося.  Ми всі можемо цю Сповідь зараз пережити і працювати над собою, щоб надалі наше життя стало краще.

-Цього року, Великдень нас застане в умовах карантину, до цього потрібно буде якось готуватися, попереджувати бабусь, дідусів про те, що до Церкви не йдемо, долучаємося онлайн. Як це робити, але перш за все хотіла б почути про Плащаницю.

– Однозначно, період є особливий і Церква нас запрошує до стриманості, щоб ми поважали людей, які можуть заразитися. До сьогодні науковці, не знають як цей вірус діє. Але менші комунікацїі, сприюять тому, щоб вірус менше поширювався. Тому Церква запрошує усіх залишатися вдома.  Є онлайн-трансляції, які дозволяють людям долучитися до Богослужінь. Я би хотів звернутися до тих людей, які ніколи до Церкви не ходили, для яких двері  церкви були закриті і вони можливо навіть не намагалися їх відкрити. Зараз через онлайн-трансляції, вони можуть побачити храми зсередини, трансляції Літургій. І вони можуть помолитися. Я сподіваюся, що навіть такі обставини, привернуть до Церкви до Бога, багатьох людей, зокрема нашу молодь, яка живе зараз у онлайн-просторі і користає з таких засобів комунікації. Паску ми будемо освячувати вдома. Дуже гарно нам це показали наші брати римо-католики, і греко-католики, які святкували Великдень за Григоріанським календарем, вони поставили пасхальний кошик у себе на столі,ввімкнули  Пасхальну Літургію і після цього мали нагоду почути молитву-благословення пасок, пасхальних кошиків. І таким чином, страви були освячені. І голова родини, покропив пасхальний кошик і почитав молитву за родинним столом. І думаю, що ця ситуація сьогодні, це нагода по-іншому побачити ці свята і маємо нагоду більше бути в колі родини, бути разом і радіти тому, що все ж таки Господь Воскрес із мертвих і дарував нам радість.

Оригінал.

Запис Сказати Богові усе, що лежить на серці – це наша Сповідь під час карантину спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

За словами мера, завдяки спільній позиції глав всіх церков міста, вдалося напрацювати рекомендації щодо освячення верби, освячення пасок, дотримання яких дозволяє вберегти не одне життя.

«Ми мали засідання Ради єпископів. І представники всіх конфесій прийняли спільне правило, як потрібно себе поводити в час Великодніх свят. Мені приємно, що Львів показав позитивний приклад, бо, фактично, в храмах людей не було, лише священики. Так часом на подвір’ях були люди, але був порядок», – розповів Садовий про святкування Вербної неділі.

Також міський голова повідомив, що у Львові розпочали тестування на коронавірус отців. Андрій Садовий подякував, що всі добровільно проходять тестування.

«Щодо Пасхи, то принцип відзначення погоджений Радою єпископів. У храмах будуть виключно священики, людей не буде, є дозвіл від всіх глав церков, щоб люди були вдома і посвячували паски вдома свяченою водою. Це є та рекомендація, яку дають всі, і я сам вдома буду так робити. Бо треба оберігатися… Якщо після Паски, через два тижні у нас буде падіння, тоді можна буде послаблювати карантин», — повідомив мер Львова Андрій Садовий.

За його словами, на сьогодні місто працює у звичному режимі, громадський транспорт курсує, але перевозить виключно тих людей, які забезпечують життєдіяльність міста.

«Додаткових заходів вводити не треба. Потрібно, щоб ми чемно виконували ті заходи карантину, які є. Бо ліків проти коронавірусу немає. Ліки — це відсутність контактів між людьми, щоб нікого не заразити.

І ще одна хороша новина — ми до Пасхи хочемо всім працівникам ЖКГ, особливо двірникам, які насправді дезінфікують місто, більше працюють, виплатити по 5 тис грн допомоги від громади міста. Вони, як і медики, стараються та переживають», — додав міський голова Львова.

Нагадаємо, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що поліція винесла адміністративні штрафи через порушення карантину у церквах на Вербну неділю. Так, трьох священників вже оштрафували, 12 справ ще розглядаються.

Запис Садовий розказав як церкви працюватимуть на Великдень у Львові спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

У зв’язку з надзвичайними обставинами Блаженніший Святослав (Шевчук) оголосив, що Українська Греко-Католицька Церква знімає кілька обов’язків зі своїх вірян.

Перше звільнення – від участі у недільних та святкових богослужіннях. Натомість вірянам пропонують долучатися до служб через онлайн-трансляції. Друге – греко-католикам дозволили не сповідатися під час карантину.

«Навіть в таких обставинах наші вірні приходять до священика і просять про святе причастя, то він не має морального права відмовити. Але я прошу вас не наполягайте. У нинішніх обставинах прошу сповідатися лише в небезпеці смерті. А святе причастя ми зможемо уділяти так, як це приписують сурові правила карантину», – сказав глава УГКЦ Святослав.

Як зазначив Блаженніший, після закінчення карантину у вірян буде один місяць, щоб таки посповідатися.

Запис Глава УГКЦ звільнив вірян від обов’язкової сповіді та причастя спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

«З нагоди п’ятилітнього ювілею цього особливого паломництва, запрошуємо знову молитовно пережити дотик до святині! Протягом дев’яти днів у Архикатедрі буде звершено моління до святого апостола Юди Тадея. Саме він, за словами передання, привіз до Едеси в руки царя Авгара Мандиліон — нерукотворний образ Ісуса, а також і охрестив царя, який після дотику до святого обруса оздоровився із тяжкої недуги», — повідомили організатори.

Так, з 21 до 29 лютого щоденно молитимуться перед мощами святого Юди Тадея по завершенні таких Богослужень:

П’ятниця, 21 лютого — Божественна Літургія о 18:00

Субота, 22 лютого — Божественна Літургія о 9:00

Неділя, 23 лютого — Вечірня о 18:00

Понеділок, 24 лютого — Божественна Літургія о 18:00

Вівторок, 25 лютого — Божественна Літургія о 18:00

Середа, 26 лютого — Божественна Літургія о 18:00

Четвер, 27 лютого — Божественна Літургія о 18:00

П’ятниця, 28 лютого — Божественна Літургія о 18:00

Субота, 29 лютого — Божественна Літургія о 9:00

Це моління триватиме до неділі прощення. Щоденно відбуватиметься молитва перед мощами святого і благословення копією Нерукотворного Образу. Запрошують до спільної молитви.

Запис Львів’ян запрошують помолитися перед мощами св. Юди Тадея у Соборі Юра. Розклад Богослужінь спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Львів’ян запрошують долучитися до молитовного вшанування блаженного, мощі якого тепер будуть постійно перебувати у храмі Вознесіння Господнього.

Додамо, що Василь Володимирович Величковський – новомученик Української греко-католицької церкви, релігійний діяч, єпископ УГКЦ, редемпторист, в’язень радянських  концтаборів, один із провідників підпільної Української Греко-Католицької Церкви.

У період радянського режиму, коли переслідували українських греко-католиків, міліція заарештувала єпископа у його помешканні. Його обвинуватили в організації підпільних богословських курсів у Тернополі, прослуховуванні заборонених передач Ватиканського радіо, написанні «антисовєцьких пасквілів» – зокрема, праці «Історія чудотворної ікони Матері Божої Неустанної Помочі».

Запис У Львові виставлять мощі блаженного Василя Величковського. Розклад урочистих літургій спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

У декреті про призначення мовиться, що завданням Пасторально-міграційного відділу є від імені Глави і Синоду Єпископів УГКЦ забезпечувати душпастирську опіку вірних УГКЦ на територіях, де немає її ієрархічних структур.

Керуючись Кодексом канонів Східних Церков і Партикулярним правом УГКЦ, цей відділ здійснює свою діяльність в аналітичному, стратегічно-програмному і практично-прикладному напрямках.

Відповідно, владику Йосифа Міляна, який досі очолював ПМВ, Синод Єпископів УГКЦ відкликав із займаної посади.

«Від імені Синоду Єпископів УГКЦ висловлюємо вдячність за вашу багаторічну жертовну працю на цій посаді, яка позначена численними здобутками. Завдяки вашій наполегливості та злагодженій праці фахових працівників відділу тисячі вірних нашої Церкви, яких доля розкидала по всьому світі, були огорнуті молитовною увагою Церкви-матері. Нехай всемилостивий Господь щедро віддячить вам множеством своїх благодатей за все, що ви здійснили для Його слави та для добра нашої Церкви», – мовиться у тексті декрету.

У момент вручення декрету Блаженніший Святослав зазначив, що ця зміна зроблена відповідно до потреби, щоб ПМВ займався окремий єпископ, для якого це завдання буде основним.

«Ми дякуємо Господу Богу, що маємо тепер такого єпископа, який буде тільки цим мирянам, священникам служити. Відповідно до даних Міністерства закордонних справ щороку один мільйон наших громадян виїжджає з України. І Церква-мати повинна йти за ними. Гасло нашого цьогорічного Патріаршого Собору: «Церква є завжди і всюди з тобою!» Владико, це є ваша місія, щоб наші вірні відчували присутність, турботу своєї Церкви де б вони не перебували», – сказав Глава УГКЦ, звертаючись до владики Степана Суса.

Нагадаємо, минулоріч у Ватикані повідомлено про те, що Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, отримавши попередню згоду від Папи, здійснив канонічне обрання отця Степана Суса, священика Львівської архиєпархії УГКЦ, єпископом Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископа.

Запис Владику Степана Суса призначили главою Пасторально-міграційного відділу УГКЦ спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..