Таке рішення ухвалила міська комісія ТЕБ і НС ще 28 жовтня.

Початок голосування за проекти Громадського бюджету Львова традиційно припав на 1 і протриває до 15 листопада. Кожен львів’янин може віддати один голос за великий проект і один – за малий.

Попри те, що більшість громадян віддають перевагу голосуванню через ЦНАПи, міська комісія ТЕБ і НС прийняла рішення про онлайн-голосування

То ж, цього року на платформі «Громадський проект» було збільшено кількість банків, з допомогою яких є можливість зареєструватись та проголосувати. Також є можливість проголосувати з допомогою терміналів «ПриватБанку».

Водночас  голосування у ЦНАПах не скасовано. Але воно доступне тільки за попереднім записом виключно для осіб, які не зареєстровані на території Львівської ОТГ та відповідають одному з критеріїв:

• Підприємство, установа чи організація, де працює відповідна особа, зареєстроване у м. Львові, що підтверджується паспортом та довідкою з місця праці;
• Особа навчається у м. Львові, що підтверджується паспортом та студентським квитком або іншим документом, що підтверджує факт навчання.
• Особа володіє на праві власності об’єктом нерухомості у м. Львові, що підтверджується паспортом та витягом з відповідного реєстру прав власності.
• Внутрішньо переміщена особа, чиє місце проживання зареєстровано у м. Львові, що підтверджується паспортом та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
• Місце народження особи зареєстроване у м. Львові, що підтверджується паспортом або свідоцтвом про народження.

Зараз,  за проекти Громадського бюджету вже проголосувало понад 5 тисяч осіб.

Всього до участі у конкурсі допущено 254 проекти. На реалізацію проектів-переможців Львівська міська рада виділила 75 млн грн, що дозволить реалізувати орієнтовно 8 великих та 100 малих проєктів в наступному році.

Запис У Львові стартувало голосування за громадський бюджет: карантин вніс корективи спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це пише ВВС.

Одна ухвалена поправка передбачає, що його формуватиме Рада національної безпеки та оборони, підконтрольна Володимиру Зеленському.

В іншій йдеться, що це робитиме Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), яке напряму не підпорядковується президенту. Там керівника обирають на відкритому конкурсі.

Щоб визначити орган, який формуватиме реєстр, Верховній Раді доведеться переголосувати документ. Рішення щодо необхідності переголосування вже ухвалив профільний комітет.

Для переголосування подання має зробити особисто спікер парламенту.

Процедура ухвалення закону була надшвидка – практично без обговорення і голосування 1200 поправок депутатів.

Засідання вів перший віцеспікер Руслан Стефанчук, якого опозиція звинувачувала у порушенні регламенту.

Спікер Дмитро Разумков, який виступає проти швидкого ухвалення закону, якраз перебував на лікарняному з коронавірусом.

Саме його поправку 398 щодо НАЗК випадково і внесли в тіло законопроєкту.

“Дякую і комітету, і Верховній Раді України, що підтримала мою з колегами правку за номером 398! Тепер НАЗК за зверненням спеціальної комісії буде вносити особу до реєстру олігархів!Деолігархізація триває!” – написав зранку у Facebook спікер парламенту Дмитро Разумков.

Ексдепутат Сергій Лещенко навіть вважає, що спікер “тролить Слуг народу”.

“Разумков, потроливши “Слугу народу”, розуміє, що його час роботи у кріслі спікера завершується”, – додав ексдепутат.

Лідери “Слуги народу” відкрито говорять про можливе швидке звільнення спікера через занадто самостійну поведінку на посаді. І відкрито звинувачували Разумкова у протидії схвалення закону про олігархів.

Особливо їх обурило направлення законопроєкту на експертизу до Венеціанської комісії.

23 вересня Верховна Рада зі сварками ухвалила президентський закон про деолігархізацію, який, на думку авторів, має обмежити вплив олігархів на політичне життя та бізнес в Україні.

Закон, що має назву “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”, підтримали 279 депутатів при 226 необхідних.

Це фракція “Слуга народу”(229 голосів), група “Довіра”(15) і “За Майбутнє”(18) та фракція “Голос”(11). У “Голосі” закон підтримала група, яка протистоїть лідеру партії Кірі Рудик та голові фракції Ярославу Железняку.

Закон критикувала опозиція, а також голова парламенту Дмитро Разумков.

Документ, ухвалений у першому читанні, спікер спрямував до Венеціанської комісії на експертизу. 22 вересня він заявив, що залежно від висновків експертів Ради Європи, закон можуть переглянути.

Висновок Венеціанської комісії має надійти 15-16 грудня.

Опозиціонери вимагали повного розгляду усіх поправок до проєкту, проте фракція “Слуга народу” та віцеспікер Руслан Стефанчук домоглись скороченого розгляду.

Це викликало бурю емоцій в парламенті та навіть спроби блокувати трибуну.

Закон запрацює через пів року після підписання та опублікування і діятиме 10 років.

Запис Закон про деолігархізацію доведеться переголосувати спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

“У посольстві Росії у Києві і генеральних консульствах у Львові, Одесі та Харкові були відкриті виборчі дільниці для виборів депутатів Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації”.

Зазначається, що дільниці розпочали роботу в неділю, 19 вересня, о 8 годині ранку.

Також відомство опублікувало фото з дільниць.

Запис У генеральному консульстві Росії у Львові працює дільниця для голосування на російських виборах спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це пише «Westnews.info».

Від «Європейської Солідарності» за було 17 голосів. При цьому депутат від цієї ж фракції, ексголова Львівської обласної ради Олександр Ганущин демонстративно утримався.  Із 28 депутатів фракції 7 не було на сесії.

Фракція «Самопоміч»: Тетяна Письменна утрималась, Олександр Кобзарев – не голосував, а 5 депутатів із 9 узагалі не було на сесії. 2 голоси – «за»

Пропрезидентська партія «Слуга народу» не дала жодного голосу «за»: Анатолій Дейнека, Максим Козицький, Роман Фединяк, Юрій Холод обрали позицію «не голосувати», а Наталія Іванченко та Олександр Тіщенко – утримались. Із 6 депутатів фракції трьох не було. Жодного голосу – «за».

Фракція партії «Голос»: Роксолана Вороновська, Іванна Герус та Роман Дмитришин – не голосували. Із 7 депутатів фракції 3 не було. 1 голос – «за».

Фракція ПП «За майбутнє»: Тетяна Бей – не голосувала. Із 6 депутатів фракції 2 не було. № голоси – «за».

«Українська галицька партія»: Віталій Андрейко, Юрій Фольварочний, Тарас Чолій, Іван Щурко – усі утримались. Із 6 депутатів фракції 1 не було. 1 голос– «за».

Усі присутні на сесії депутати ВО «Батьківщина», Народного руху України та ВО «Свобода»  проголосували «за». Але «Батьківщинна» – «за» проголосували всі 7 депутатів фракції, Народний рух України – із 6 депутатів 3 не було, «Свобода» – із 6 депутатів 1 не було.

Загальний підсумок голосування такий: «за» – З9, «проти» – 0, «утрималось» – 11, «не голосувало» – 9, не було присутніх – 25 депутатів, усього рада налічує 84 депутати.

Щоб звернення набуло законної сили забракло 4 голосів.

Подаємо текст звернення.

«ЗВЕРНЕННЯ депутатів Львівської обласної ради до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо заборони розпродажу земель сільськогосподарського призначення та проведення Всеукраїнського референдуму за народною ініціативою з цього питання

В Україні продовжується війна з підступним і безжальним ворогом зі Сходу. Наші Герої, солдати і офіцери, моряки і капітани, ціною свої власної крови, бережуть нашу українську землю від іноземних загарбників. Але влада вирішила в цей важкий і відповідальний для України час, почати розпродаж української землі.

Відкриття ринку сільськогосподарської землі в Україні є глобальним та болючим питанням і точно не на часі.

На жаль, закон про ринок землі, який ухвалила Верховна Рада України, абсолютно ігнорує позиції власника – українського народу. З допомогою цього закону, який набирає чинності з 1 липня 2021 року, нинішнє й наступні покоління українців фактично позбавлені права не тільки на свої чорноземи, а й на свою країну. А, враховуючи бойові дії на Сході України, при відкритті ринку землі є ризик втрати територій.

Україна не готова до ринку землі ні у правовому, ні в економічному сенсі оскільки немає механізмів формування ціни на землю та немає правил реалізації програми пільгового кредитування малих фермерських господарств.

Проаналізувавши численні звернення громадян Львівщини і особливо тих громадян – фермерів, для яких ця земля є годувальницею, ми заявляємо, що Україна не готова до запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення, для яких і має запрацювати цей ринок.

Питання продажу землі повинні вирішувати громадяни на всеукраїнському референдумі. Необхідно чітко прописати, аби пріоритет на придбання землі був у людей, які живуть та працюють на цій землі, а не у великих іноземних корпорацій. Нинішній недолугий законопроєкт треба змінювати негайно, поки ми не втратили найголовніший скарб нації.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля та її надра в межах території України є об’єктами права власності українського народу. Таким чином, питання продажу сільськогосподарських земель – виключно справа референдуму. А відтак необхідно якнайшвидше розпочати широке, публічне, суспільне обговорення щодо впровадження ринку землі сільськогосподарського призначення. Українці самостійно повинні вирішити, чи погоджуються вони продавати сільськогосподарську землю.

Враховуючи розрахунки і застереження вітчизняних науковців та з метою запобігання наростання хвилі незадоволення та посилення масових протестних рухів стосовно протидії запровадженню ринку земель сільськогосподарського призначення, звертаємося до Вас з проханням відтермінувати дату введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення №552-ІХ» та дозволити його запровадити лише після проведення і позитивного рішення Всеукраїнського референдуму з цього питання.

Закликаємо представників усіх демократичних сил до мобілізації у питанні захисту української землі від її продажу з молотка і долучитись до організації всенародного референдуму де буде поставлене одне питання – ЗАБОРОНА РОЗПРОДАЖІ УКРАЇНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ЗЕМЛІ».

Запис Депутатам ЛОР не вистачило голосів для звернення до Зеленського про заборону продажу землі спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..