Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Перша зустріч відбулася 1 лютого. Участь у ній взяв заступник Міністра економіки України Олексій Соболев. Також були присутні представники міжнародних організацій, зокрема: EBRD, USAID/UKAid SOERA Project, USAID, Expertise France, The EU project Pravo-Justice, OECD,  IMF, The EU Delegation.

«Покращення управління державною власністю – одне з пріоритетних завдань для Міністерства економіки. До реформи залучена значна кількість міжнародних організацій, які надають свою технічну та експертну підтримку. Ми щиро вдячні за допомогу та співпрацю і пропонуємо розпочати регулярні координаційні зустрічі, щоб посилити нашу взаємодію», – зазначив Олексій Соболев.

Зустрічі стануть місцем для обміну досвідом усіх партнерів щодо впровадження реформи. Також вони будуть інструментом для узгодження дій та спільного планування.

На першій зустрічі сторони розглянули пріоритетні завдання реформи державних підприємств та корпоративного управління в 2024 році. Серед них, зокрема, такі:

·        прийняття законопроєкту 5593-д, який вдосконалює корпоративне управління;

·        розробка та прийняття політики власності (в тому числі – політика дивідендів, політика винагород);

·        розробка та прийняття стратегії приватизації;

·        розробка та прийняття документу щодо оцінки наглядових рад та проведення самої оцінки;

·        визначення критеріїв держпідприємств, для яких обов’язковим є формування наглядової ради;

·        розробка концепції та законопроєкту щодо централізації функцій власника;

·        прийняття законопроєкту 4020 для впровадження політики власності.

Представники Мінекономіки та міжнародних організацій також обговорили на зустрічі напрямки спільних заходів та можливості донорської підтримки.

Запис Мінекономіки створить координаційну платформу, на якій говоритимуть про управління держмайном спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

На цьому наголосив заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний, який координує напрям гуманітарного розмінування, у інтерв’ю Укрінформу.

Посадовець зазначив, що за останніми даними зараз в Україні працює 3,5 тисячі саперів.

«Уявіть собі, 3,5 тисячі саперів – людей, що знають, як розміновувати. Це надзвичайно велика цифра, але цього для нас недостатньо. Мені здається, що якщо ми навіть з усього світу зберемо всіх саперів або навчених людей, які можуть розмінувати, і привеземо в Україну, це все одно буде недостатньо», – сказав Ігор Безкаравайний.

За його словами, в Україні діють урядові та неурядові оператори протимінної діяльності. Останніх налічується близько 15.

«Ринок є, є потреба, є ті, хто готові платити гроші, є ті, хто готові працювати на цьому ринку. І є світове співтовариство, експертне середовище, яке говорить, що такого у світі – 40 років вони займаються розмінуванням в усьому світі, всюди були – ніколи не бачили. І тому завдання уряду і конкретно Мінекономіки – сформувати сталі відносини між тими, хто хоче замовити цю послугу і готовий за це заплатити, і тими, хто хоче надати цю послугу згідно з ДСТУ, державними стандартами України», – пояснив Ігор Безкаравайний.

Щоб стати оператором протимінної діяльності, необхідно мати належно зареєстровану юридичну особу в Україні.

При цьому навіть не займаючись безпосередньо розмінуванням, компанія може мати статус оператора протимінної діяльності, «тому, що вона буде їхати в село, розповідати людям, як не треба взаємодіяти з небезпечними предметами тощо».

Запис Мінекономіки: в Україні наразі працюють 3,5 тисячі саперів, але цього недостатньо спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Як повідомляє Мінекономіки, компанія-виробник вже отримала сертифікат відповідності та декларацію про відповідність, що дозволяє налагодити її виробництво та використовувати для розмінування територій.

Важливими перевагами вітчизняної техніки перед закордонними машинами з розмінування є простота конструкції, порівняно невисока вартість виробництва, обслуговування й ремонту. При цьому розробка дозволяє ефективно знешкоджувати протипіхотні та виявляти протитанкові міни. Наразі щомісяця виробники можуть виготовляти дві такі машини.

«Ми зацікавлені в тому, щоб не імпортувати обладнання, а купувати своє. Тому, безумовно, ми підтримуємо ефективні українські розробки. Ключове завдання сьогодні – масштабувати виробництво вітчизняних виробників», – зазначила Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко.

За її словами, такі машини, як розробка харків’ян будуть корисними для Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної спеціальної служби транспорту та приватних операторів, які займаються розмінуванням в Україні.

Сьогодні в Україні працюють 20 машин для розмінування, з яких три – на Харківщині, та близько 3000 фахівців з розмінування. Для пришвидшення очищення території країни від мін та вибухівки цих потужностей недостатньо. Тому на кожній зустрічі з закордонними партнерами порушується питання щодо постачання необхідного обладнання, навчання піротехніків, фінансового забезпечення гуманітарного розмінування.

Окрім того, Уряд веде роботу з налагодження виробництва необхідної закордонної техніки на території нашої держави. Зокрема, в Україні локалізуватимуть виробництва хорватська корпорація «DOK-ING d.o.o.» та данська HYDREMA – українські та іноземні виробники вже підписали відповідні Меморандуми.

Запис Перша українська машина для розмінування пройшла сертифікацію спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомила заступник Міністра економіки України Тетяна Бережна, пише «Урядовий портал».

“Ми продовжуємо залучати безробітних до відбудови країни і вже з січня до Армії відновлення долучилось майже 800 осіб, яким держава виплатила за виконання суспільно корисних робіт 5 млн грн. Загалом зі старту проекту в кінці вересня 4,5 тисячі людей, що були тривалий час – в середньому понад чотири місяці – без роботи, отримали її. І отримують за виконання робіт оплату в розмірі щонайменше 6700 грн”, – зазначила Тетяна Бережна.

Зокрема, нині суспільно корисні роботи проводяться у Сумській, Київській, Полтавській, Донецькій, Чернігівській, Рівненській, Запорізькій, Житомирській, Волинській областях. Найбільше безробітних залучено у Полтавській області – 1257 осіб, Сумській – 887 осіб, Київській – 809 осіб.

Загалом за виконання таких робіт безробітним вже виплачено з моменту старту проекту 29 млн грн.

Нагадаємо, що участь в суспільно корисних роботах з боку безробітних є добровільною і оплачується на рівні не нижче за мінімальну зарплату, яка на сьогодні складає 6700 грн. Крім того, оплату праці за виконання таких робіт можуть дофінансовувати з обласних бюджетів.

Види суспільно корисних робіт залежать від потреб конкретного регіону. Найчастіше людей залучають до:

• розбору завалів та відновлення житлових будинків і приміщень, пошкоджених в результаті бойових дій;
• облаштування та укріплення блок-постів, підвальних приміщень під укриття;
• розчищення залізничних колій та автомобільних доріг;
• будівництва захисних споруд цивільного захисту, укріплення дамб;
• заготівлі дров для військових та населення;
• розвантаження та фасування гуманітарної допомоги;
• надання соціальних послуг в пунктах незламності.

Запис До «Армії відновлення» залучили близько 4,5 тис. безробітних – Мінекономіки спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомили в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, з посиланням на дані Державної служби статистики, передає osvita.ua.

Зокрема, у Мінекономіки зазначають, що середня номінальна заробітна плата в Україні в березні 2021 року зросла до 13 612 грн, що на 1 063 грн більше, ніж в лютому.

Водночас порівняно з березнем минулого року середня номінальна зарплата зросла на 18,9%.

Згідно з даними Держстату, зростання заробітної плати порівняно з березнем 2020 року відбувалося практично в усіх видах економічної діяльності (крім сфери надання інших видів послуг).

«Найбільшими темпами зростала заробітна плата в сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (на 52,0%), тимчасового розміщування й організації харчування (на 37,2%), мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (на 33,8%), освіти (на 28,8%), операцій з нерухомим майном (на 22,2%), оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (на 20,4%)», – наголошують у Мінекономрозвитку.

Також у березні середня заробітна плата зросла в усіх регіонах.

«Найбільше зростання порівняно з березнем минулого року відбулось у Чернівецькій (31,1%), Донецькій (30,1%), Тернопільській (26,9%), Рівненській (26,3%), Херсонській (26,2%), Волинській (25,9%) областях», – йдеться у повідомленні.

За висновками Мінекономрозвитку, головними рушіями зростання заробітної плати стали пристосування сфер економічної діяльності до умов та викликів пандемії COVID-19, а також підвищення рівня мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року до 6 000 грн.

Найвищий рівень середньої зарплати у березні зафіксовано в Києві (20 132 грн), Донецькій (15 907 грн), Запорізькій (13 721 грн), Дніпропетровській (13 677 грн) областях, найнижчий – у Житомирській області (10 675 грн).

Найвищу зарплату отримували працівники сфери інформації та телекомунікаціій – 25 504 грн, фінансової та страхової діяльності – 24 279 грн, професійної, наукової та технічної діяльності (18 768 грн).

Запис Мінекономіки: зарплата освітян зросла майже на 30% за останній рік спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

року, що залишається рекордним обсягом врожаю.

Про це повідомив заступник міністра економіки Тарас Висоцький, передає Економічна правда.

«За попередніми підрахунками, очікується, що цьогорічний врожай зернових досягне рекордного показника 2019 року – 75 млн тонн», – написав він. Виробництво олійних культур прогнозується на рівні 19,1 млн тонн.

Для порівняння, врожайність зернових у 2020 році становила 65,5 млн тонн, олійних – 18,5 млн тонн.

Кукурудзи планується зібрати 33,2 млн тонн (проти 30,3 млн тонн у 2020 році), пшениці – 29,5 млн тонн (проти 25,1 млн тонн).

Висоцький додав, що площа під зерновими та олійними сільськогосподарськими культурами цьогоріч становить 24,2 млн га – на 0,3 млн га більше за площі 2020 року.

На такі прогнози, пояснює заступник міністра, вплинули «теперішній стан озимих культур, кількість опадів, які випали за зиму, і наявність вологи».

Запис Мінекономіки прогнозує рекордний врожай в 2021 спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..