За їх відставку проголосувало 271 та 249 нардепів відповідно.

Однак, у парламенті не знайшлось достатньо голосів для призначення заміни. Так, за кандидата на посаду голови МОЗ Максима Степанова проголосувало 217 нардепів, а за призначення Сергія Марченка на посаду міністра фінансів – 223.

Доповнено:

З другої спроби Верховна рада таки підтримала кандидатури Максима Степанова та Сергія Марченка.

Довідка:

З 2002 року Марченко працював на різних посадах в Міністерстві фінансів, Державної фіскальної служби, Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності, секретаріаті Кабінету міністрів України.

Він є фахівцем в напрямках фіскальної децентралізації, бюджетного процесу та податкової політики, і брав активну участь в розробці та просуванні реформ за цими напрямками.

У травні 2016 року він був призначений на посаду заступника міністра фінансів працював з Олександром Данилюком. У серпні 2018 року стало заступником глави Адміністрації президента Ігоря Райнін.

У 2019 Марченко балотувався до Верховної Ради України IX скликання за списком партії «Українська Стратегія Гройсмана», де займав 7 місце. За результатами виборів депутатом Верховної Ради не став.

З 2004 по 2008 рр. Максим Степанов працював головою ради директорів ТОВ «Республіканський правовий союз». Наступні два роки він провів на посаді першого заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Миколи Сердюка.

Уже за президентства Віктора Януковича Степанов зайняв крісло директора держпідприємства «Поліграфкомбінат” Україна «, збільшивши його прибуток в десятки разів.

У грудні 2016 року посадовець виграв конкурс на посаду голови Одеської обласної державної адміністрації, випередивши 30 конкурентів.

Весною 2019 року президент Петро Порошенко відсторонив Максима Степанова з посади голови ОДА, але чиновник відмовився підкорятися, в результаті він був звільнений Кабміном.

Запис Парламент таки проголосував за нових міністрів МОЗ та фінансів спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Як повідомили в пресслужбі Мінфіну, запобігання поширенню коронавірусу і підтримка громадян в умовах пандемії є можливими лише за умови перегляду пріоритетів фінансування державних програм. Про це пише thepage.

Зміни вносять для того, аби профінансувати наступні заходи:

• локалізацію і ліквідацію спалахів коронавірусної хвороби;
• запобігання негативним наслідкам, викликаним поширенням вірусу SARS-CoV-2;
• антикризові заходи з підтримки економіки країни.

У міністерстві зазначили, що йдеться про те, аби створити стабілізаційний фонд, з якого здійснюватиметься фінансування.

Кабмін доручив головним розпорядникам коштів держбюджету надати Мінфіну пропозиції щодо економії грошей для того, аби використовувати їх на антикризові заходи.

Нагадаємо: 18 березня на своєму засіданні Кабмін вирішив створити стабілізаційний фонд і переглянути фінансування певних державних програм. За словами міністра фінансів Ігоря Уманського, переглянути збиралися, зокрема, інвестиційні програми та проєкти регіонального значення, які фінансує Державний фонд регіонального розвитку.

Запис Чи будуть кошти ДФРР: Мінфін внесе зміни до держбюджету-2020 через коронавірус спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомили у Міністерстві фінансів.

Законопроєкт розроблений на виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Документ запроваджує в українському законодавстві положення Конвенції про процедуру спільного транзиту.

На сьогодні Конвенція про процедуру спільного транзиту об’єднує 35 країн європейського регіону (члени ЄС, члени Європейської асоціації вільної торгівлі, Туреччина, Македонія та Сербія), які запровадили єдині для всіх договірних сторін правила декларування та контролю за транзитними переміщеннями товарів із використанням спільного ІТ-продукту (New Computerised Transit System, NCTS).

“NCTS – це ІТ-продукт, який дає можливість налагодити обмін інформацією про етапи митного оформлення товарів з використанням електронних повідомлень у режимі реального часу та підвищити ефективність використання системи аналізу ризиків”, – пояснили у Мінфіні.

Приєднання до Конвенції дозволить Україні запровадити обмін митною інформацією з 35 країнами в режимі реального часу, отримувати інформацію для переміщення товарів транзитом, запровадити спеціальні транзитні спрощення, використовувати єдину митну декларацію для переміщення товарів від країни-відправлення до країни-призначення через треті країни (в межах договірних сторін Конвенції) за єдиними правилами.

У Мінфіні зауважили, що на ухваленні закону робота над приєднанням до Конвенції про процедуру спільного транзиту не завершується. Процедура приєднання є нестандартною для країн-претендентів: спершу претендент має запровадити і використовувати на своїй території положення цієї Конвенції і відповідний ІТ-продукт не менше одного року.

Лише після цього Україна зможе отримати офіційне запрошення приєднатися до Конвенції.

Запис Зеленський підписав закон про “митний безвіз” із Євросоюзом спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..