Протягом попередньої каденції мера Львова було багато обіцянок та навіть розроблена програма Львів-2020. Багато чого дійсно вдалось втілити в життя львів’ян та покращити життєдіяльність міста. Але, на жаль, були й проєкти, доля яких залишається невідома.

Львів посів 15-те місце у рейтингу найкомфортніших міст України, поступившись усім іншим обласним центрам Західної України.

Сміттєпереробний завод

Вперше розмови про сміттєпереробний завод розпочались ще 15 років тому. Тоді Андрій Садовий заявив, що “ніяких заводів ми будувати не будемо, бо для того, аби будувати заводи – слід одразу будувати й онкодиспансери для людей”

Втім вже у 2016 році ситуація змісила передумати міського голову. 30 травня 2016 року у Львові сталася Грибовицька трагедія. На полігоні, сталась пожежа. Під час її гасіння обвалилась частина сміттєзвалища. Тоді загинули четверо осіб.

Це було єдине у місті сміттєзвалище. А відтак у місті розпочалась. «сміттєва криза», адже інші області відмовлялись приймати львівське сміття. Вже 30 червня 2016 року Андрій Садовий під час сесії міської ради заявив, що у Львові буде сміттєпереробний завод.

«Треба почекати 3 роки, щоб ми могли приїхати і перерізати стрічку нового заводу. Якщо ми цього не зробимо, то гріш нам ціна і нема нам чого тут робити» – заявив міський голова під час сесії ЛМР 30 червня 2016 року.

Відомо, що сміттєпереробний завод мали побудувати на вул. Пластовій. Однак з того моменту пройшло вже п’ять років, а заводу ще досі немає.

Серед причин називають зокрема наявність боргів у польської компанії Control Process S.A, яка мала б реалізувати проєкт заводу, через що будівництво не може розпочатись

Цікаво, що нещодавно ЛКП «Зелене Місто», яке відповідає за будівництво сміттєпереробного заводу, очолив Тарас Калужний. Він з 2013-го по 2016-й рік працював у тій же польській компанії Control Process S.A.

Палац спорту на Сихові

В жовтні 2017 року, у Львові обрали переможців конкурсу на кращий проєкт спортивного комплексу на Сихові. Авторами проєкту, який зайняв перше місце на конкурсі, стали архітектори з Творчої архітектурної майстерні «Кудін»: Віктор Кудін, Ольга Рябова, Михайло Карнаухов та Надія Бесараб.

На початку жовтня 2018 року у Львові створили ЛКП «Палац ігрових видів спорту», яке стало замовником будівництва, а пізніше виділили земельну ділянку під спорткомплекс площею 1,87 га. На проєктну документацію передбачили близько 16 млн гривень. Вже у листопаді 2019 року було визначено підрядника та невдовзі мали розпочатись будівництво “Палацу спорту”.

Втім, відтоді цей проєкт так і залишився на папері, адже коштів на його будівництво немає. Як відомо, минулого року для спорудження “Палацу спорту” на Сихові в бюджеті виділили 20 млн грн. На жаль, кошти не були освоєні і пізніше їх скерували для боротьби з коронавірусною інфекцією. Відомо, що “Палац спорту” мали збудувати до 2023 року.

Школа мистецтв на Личаківській

Вже декілька років на вул. Личаківській міська влада обіцяє побудувати школу мистецтв. Але наразі окрім банера з надписом: “Моє місто будує тут школу мистецтв” мешканці більше нічого не бачили. 29 жовтня 2020 року у Львові визначили переможців архітектурного конкурсу на створення сучасної школи мистецтв. Проте, як з’ясувалося, з ними досі ще не підписали угоди та не виплатили обіцяні призові кошти.

у Львові наразі немає коштів на спорудження школи мистецтв. Втім у міськраді запевняють, що для будівництва будуть залучати іноземних інвесторів. Приблизна вартість робіт, згідно з проєктом, — 260 млн грн. Зауважимо лише, що проєктно-кошторисної документації об’єкта наразі немає, адже місто не має на неї грошей.

17 вересня 2020 року міський голова Львова Андрій Садовий, у своїй передвиборчій програмі “Львів 2024“, у разі перемоги пообіцяв побудувати нову школу мистецтв на вулиці Личаківській. Втім чи знайшло вже місто хоч якісь кошти на будівництво поки залишається загадкою.

Нагадаємо, раніше голова фракції “ЄС” у ЛМР Петро Адамик заявив, що тільки у Личаківському районі місто винне підрядникам 800 млн гривень за виконані роботи. І поки не будуть віддані ці борги, не варто накопичувати нових.

Вулиця Ряшівська

Ще десять років тому у Львові розпочали будівництво нової вулиці, яка дозволила б з’єднати найкоротшим шляхом аеропорт із футбольним стадіоном “Арена Львів” на вул. Стрийській. Прокласти дорогу планували до Євро-2012. Це допомогло б суттєво розвантажити вулиці Виговського, В. Великого та Наукову. Відповідно після будівництва вулиці час добирання з аеропорту до футбольної арени складав би не більше 15-ти хвилин.

Нову трикілометрову вулицю планували збудувати із чотирма смугами, велосипедною доріжкою та п’ятьма підземними й наземними переходами. Згідно з генеральним планом Львова будівництво цієї вулиці потрібно для формування радіально-кільцевої мережі магістральних вулиць та розвантаження центральної частини міста від руху транзитного транспорту.

В 2011 році підрядники збудували перші 350 м щебеневої дороги зі сторони вулиці Кульпарківської та поблизу нового терміналу Львівського аеропорту. Втім після цього роботи зупинились. Hемонтні роботи були призупинені через брак фінансування. Приблизно 20% вулиці було збудовано.

У 2013 році вулиця отримала другий шанс на життя. Відомо, що тоді планувалось збудувати арену до “Євробаскету-2015” на вул. Кульпарківській, 226-г (на проєктованій ділянці вул. Ряшівській). Того ж року місто затвердило інвестиційний договір для будівництва арени. Втім через російсько-українську війну “Євробаскет-2015” вирішили перенести з України, а вулиця Ряшівська так і залишилась у мріях львів’ян.

Крематорій

Місць для поховань у Львові катастрофічно меншає. За прогнозами експертів, через два роки у місті майже не залишиться вільної землі для поховання. Цьогоріч, 6 липня у Львівській міськраді оголосили архітектурний конкурс на кращу проєктну пропозицію будівлі крематорію на території Голосківського цвинтаря.

Вже 2 жовтня у місті оголосили переможців конкурсу на проєкт крематорію. Ними стала команда архітекторів з Маріуполя. Втім бюджетна комісія не погодила виділення коштів на проєктно-кошторисну документацію, а відтак будівництво крематорію у Львові відтерміновується ще, як мінімум, на рік. Наразі  у Львові бракує коштів на побудову крематорію.

Аналітичний портал “Слово і діло” минулого року, перед місцевими виборами проаналізував як міський голова Львова виконує свої обіцянки.

За їхніми дослідженнями, Андрій Садовий виконав тільки третину своїх обіцянок, даних напередодні позаминулих місцевих виборів у 2015-у році.

Зауважимо, що в період з 2015-го по 2020-й рік абсолютну більшість у Львівській міській раді мала партія «Самопоміч», лідером якої в минулому був львівський міський голова. Відтак, маючи під контролем як виконавчу гілку влади (львівські чиновники), так і представницьку (депутати місцевої ради), Андрій Садовий не зміг досягнути тих результатів, виконання яких обіцяв у 2015-у році.

Запис Топ-5 нереалізованих обіцянок Андрія Садового спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

«Слуга народу»

Очікувано, що найбільший прогрес у виконанні передвиборчої програми у «Слуги народу». Користуючись своєю більшістю, фракція диктує порядок денний у Раді та успішно ухвалює всі обіцяні законопроекти. «Слово і Діло» зафіксувало в програмі партії 91 обіцянку, на цю мить 8 вже виконані (провалених немає).

Насамперед була виконана обіцянка скасувати недоторканність народних депутатів. 3 вересня парламент вніс відповідні зміни до Конституції України. Закон набуде чинності з 1 січня 2020 року. Виконана обіцянка провести радикальне очищення і перезавантаження прокуратури. У вересні Рада проголосувала за президентський законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів щодо реформи органів прокуратури». Він, зокрема, передбачає проведення атестації прокурорів.

У жовтні Рада ухвалила законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського управління». Проголосувавши за нього, «слуги народу» виконали відразу дві обіцянки – перезавантажити Вищу рада правосуддя і Вищу кваліфікаційну комісію суддів. За допомогою закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з управління безпекою автомобільних доріг» виконана обіцянка запровадити незалежний контроль якості будівництва і ремонту доріг.

Виконані обіцянки повернути відповідальність чиновників за незаконне збагачення і впровадити обов’язкову конфіскацію майна корупціонерів. Обидва пункти прописані в ухваленому законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за надбання таких активів». Крім того, «Слуга народу» виконала обіцянку запровадити систему грошової винагороди для викривачів корупції.

«Голос»

У передвиборчій програмі «Голосу» була найбільша кількість обіцянок серед партій, що пройшли в Раду – 124. Зараз виконана тільки одна – про скасування недоторканності нардепів, а провалені – 3, це поки рекорд серед фракцій.

Фракція повним складом проголосувала проти закону про імпічмент президента. Депутати заявили, що закон пропонує «фасадну реформу», а справжню процедуру імпічменту можна ухвалити лише шляхом внесення змін до Конституції.

Також «Голос» не виконав обіцянку відновити та модернізувати систему прокуратури та повернути вимогу про наявність юридичної освіти у генпрокурора. Обидва пункти були в законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів щодо реформи органів прокуратури», але фракція утрималася під час голосування, а своїх ініціатив не вносила.

«ОПЗЖ»

«Опозиційна платформа – За життя» в програмі дала 70 обіцянки, не виконали ще жодної та одна вже провалена – домогтися зняття недоторканності з депутатів. Фракція практично повним складом не голосувала за відповідні зміни до Конституції, вважаючи запропонований закон неконституційним.

«Батьківщина»

Аналогічна ситуація з програмними обіцянками у «Батьківщини» – 70 обіцянок, жодна не виконана, одна вже провалена. Фракція Юлії Тимошенко не змогла в перші 100 днів роботи Ради реалізувати перший етап невідкладних дій програми «Новий курс». Повинно було бути забезпечено розв’язання таких питань: створити максимально широку коаліцію дій, скасувати корупційні рішення старої влади, ухвалити справедливий бюджет, знизити тарифи, ухвалити зміни до Податкового кодексу щодо скасування 20% податкової ставки, підвищити пенсії та зарплати, повернути грошову допомогу при народженні дитини, ухвалити законопроект про страхову медицину. Жоден з пунктів не вдалося втілити в життя за 100 днів.

«ЄС»

За 100 днів жодної програмної обіцянки не виконала «Європейська солідарність», всього їх у партії 49. Зважаючи на те, що фракція не підтримує більшість законопроектів у залі, невдовзі, ймовірно, будуть провалені зобов’язання.

Запис 100 днів роботи Ради: як фракції виконують програмні обіцянки спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..