Тепер документ зможе підписати спікер парламенту, правда, поки незрозуміло, який – колишній Дмитро Разумков чи нинішній Руслан Стефанчук, інформує «Лівий берег».

Регламентний комітет рекомендував депутатам визначитися щодо цих постанов шляхом голосування. Найбільша кількість голосів за постанову з цього пакету – 86, найменша – 63.

Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проєкту Закону про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів) подавали народні депутати від двох політичних сил – від ЄС та ОПЗЖ.

Суперечності щодо закону викликані тим, що під час голосування за «спецпроцедурою» одночасно врахували три правки, які протирічать одна одній.

Мова про поправки під номерами 396, 398, 406. Зокрема, правка 398 авторства самого Разумкова передбачає: рішення щодо визнання особи олігархом приймає голова Національного агентства з питань запобігання корупції за поданням незалежної комісії, що створюється для розгляду таких питань. Натомість у поправці 406 йдеться про те, що рішення про визнання особи олігархом ухвалює РНБО. Віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко вважає, що парламент може переголосувати неточності в законі на цьому тижні.

Хто саме повинен ставити підпис під законопроєктом – Стефанчук чи Разумков – у Раді досі не розібралися. Разумков вважає, що це повинен робити він, адже він очолював Верховну Раду в день ухвалення закону.

Запис У ВРУ розблокували підписання законопроєкту про олігархів спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це він сказав в етері програми “Свобода слова Савіка Шустера”, передають Букви.

“Автори поправок, які не були підтримані, мали можливість виступити. Це конституційна можливість. І те, що було зроблено, дає сьогодні можливість опозиції звертатися до Конституційного Суду для того, щоб знову заблокувати цей процес. Мені здається, що це було зроблено навмисно для того, щоб створити умови для подальшого блокування процесу деолігархізації. Навіщо – це інше питання”, – заявив Разумков.

Він зазначив, що у регламенті не передбачена така процедура, за якою розглядали закон про олігархів.

“Дійсно, це колізія, але рішення Верховною Радою ухвалено. Якщо ми говоримо про те, що вчора відбувалося в Раді, це окрема дискусія, тому що така процедура, так звана процедура, застосовувалася вперше в стінах Верховної Ради України. Я не можу її назвати нормальним підходом до роботи Верховної Ради. Це не скорочена процедура, такої процедури немає. Це не 119-та стаття (Регламенту ВР, – ред.), це комбінація двох статей – 119-ї та 45-ї. У 45-й – частини її протирічать одна одній. І це була вільна діяльність колег, які запустили цей процес”, – пояснив спікер.

Водночас, він переконаний, що “це було направлено на те, щоб звести народних депутатів із правильного шляху, ввести їх в оману”.

“І підтвердженням моїх слів є те, що і ті, хто організовував цей процес, і ті, хто доповідав по ньому, не підтримали таку процедуру – ні пан Стефанчук за неї не проголосував, ні пан Веніславський. Тому що всі розуміють, що рано чи пізно треба відповідати. Я не впевнений, що це буде якось впливати на народних депутатів України, тому що є організація цього процесу – за це відповідає комітет, за це відповідає доповідач, за це відповідає головуючий”, – наголосив Разумков.

“Коли ми йшли на вибори до людей ще у 2018 році, потім у 2019 році, ми обіцяли одне: коли ми потрапимо до стін Верховної Ради, ми будемо приймати закони без порушення закону. Ми вимагаємо це від людей, і в першу чергу ми повинні демонструвати таку позицію самі. Подобається нам, не подобається, тоді треба змінювати закони, але правила повинні бути для всіх”, – додав він.

(На відео з 1:51:15)

Нагадаємо, 23 вересня Верховна Рада України підтримала у другому читанні ініційований президентом Володимиром Зеленським законопроєкт “про олігархів”.

Наступного дня стало відомо, що Верховна Рада має переголосувати законопроєкт про олігархів № 5599.

Відповідне рішення ухвалив Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки. У рішенні комітету йдеться, що після одночасного врахування поправок 396, 398 і 406 було ухвалено рішення про викладення статті 5 закону в різних редакціях.

Що не так із законопроєктом “про олігархів”?

Міжнародні експерти переконані, що закон “слуг” про боротьбу з олігархами – це шлях до узурпації влади.

Британський історик, письменник і журналіст, професор історії в Гарвардському університеті та старший науковий співробітник Оксфордського університету, Інституту Гувера та Стенфордського університету Ніл Ферґюсон назвав законопроєкт Зеленського “небезпечним прецедентом”. За його словами, намагання створити виняткові закони для конкретних соціальних верств може погано закінчитись. Свої слова він проілюстрував прикладом впровадження у радянській термінології слова “куркулі” й тих наслідків, до яких це призвело.

Схожу думку висловив Фарід Закарія, в минулому головний редактор видання Foreign Affairs, головний редактор Newsweek International, багаторічний ведучий каналу CNN: на його думку, законопроєкт про деолігархізацію створює ризик для вільного функціонування ЗМІ й свободи слова в Україні.

Андерс Ослунд, провідний міжнародний експерт з питань національних економік України, Росії та країн колишнього СРСР, професора Джорджтаунського університету, старшого наукового співробітника Atlantic Council та Інституту Петерсона, який напряму порівняв ініціативу Володимира Зеленського з кроками Володимира Путіна на початку його шляху до абсолютної влади у 2000-х. 

У законопроєкті Зеленського немає чіткого регулювання поняття “олігарх”. При цьому пропонований президентом законопроєкт не дає реальних механізмів усунення їхнього впливу на економіко-політичне життя держави.

Запис Закон «про олігархів» можуть заблокувати у Конституційному Суді – Разумков спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це пише ВВС.

Одна ухвалена поправка передбачає, що його формуватиме Рада національної безпеки та оборони, підконтрольна Володимиру Зеленському.

В іншій йдеться, що це робитиме Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), яке напряму не підпорядковується президенту. Там керівника обирають на відкритому конкурсі.

Щоб визначити орган, який формуватиме реєстр, Верховній Раді доведеться переголосувати документ. Рішення щодо необхідності переголосування вже ухвалив профільний комітет.

Для переголосування подання має зробити особисто спікер парламенту.

Процедура ухвалення закону була надшвидка – практично без обговорення і голосування 1200 поправок депутатів.

Засідання вів перший віцеспікер Руслан Стефанчук, якого опозиція звинувачувала у порушенні регламенту.

Спікер Дмитро Разумков, який виступає проти швидкого ухвалення закону, якраз перебував на лікарняному з коронавірусом.

Саме його поправку 398 щодо НАЗК випадково і внесли в тіло законопроєкту.

“Дякую і комітету, і Верховній Раді України, що підтримала мою з колегами правку за номером 398! Тепер НАЗК за зверненням спеціальної комісії буде вносити особу до реєстру олігархів!Деолігархізація триває!” – написав зранку у Facebook спікер парламенту Дмитро Разумков.

Ексдепутат Сергій Лещенко навіть вважає, що спікер “тролить Слуг народу”.

“Разумков, потроливши “Слугу народу”, розуміє, що його час роботи у кріслі спікера завершується”, – додав ексдепутат.

Лідери “Слуги народу” відкрито говорять про можливе швидке звільнення спікера через занадто самостійну поведінку на посаді. І відкрито звинувачували Разумкова у протидії схвалення закону про олігархів.

Особливо їх обурило направлення законопроєкту на експертизу до Венеціанської комісії.

23 вересня Верховна Рада зі сварками ухвалила президентський закон про деолігархізацію, який, на думку авторів, має обмежити вплив олігархів на політичне життя та бізнес в Україні.

Закон, що має назву “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”, підтримали 279 депутатів при 226 необхідних.

Це фракція “Слуга народу”(229 голосів), група “Довіра”(15) і “За Майбутнє”(18) та фракція “Голос”(11). У “Голосі” закон підтримала група, яка протистоїть лідеру партії Кірі Рудик та голові фракції Ярославу Железняку.

Закон критикувала опозиція, а також голова парламенту Дмитро Разумков.

Документ, ухвалений у першому читанні, спікер спрямував до Венеціанської комісії на експертизу. 22 вересня він заявив, що залежно від висновків експертів Ради Європи, закон можуть переглянути.

Висновок Венеціанської комісії має надійти 15-16 грудня.

Опозиціонери вимагали повного розгляду усіх поправок до проєкту, проте фракція “Слуга народу” та віцеспікер Руслан Стефанчук домоглись скороченого розгляду.

Це викликало бурю емоцій в парламенті та навіть спроби блокувати трибуну.

Закон запрацює через пів року після підписання та опублікування і діятиме 10 років.

Запис Закон про деолігархізацію доведеться переголосувати спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Як повідомляє УНІАН, Верховна Рада України ухвалила президентський законопроект про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів) (№5599).

За це рішення проголосували 279 народних депутатів із 379, зареєстрованих в сесійній залі.

Нардепи розглянули законопроєкт за скороченою процедурою, що викликало обурення в опозиції. Парламентарі опозиційних партій навіть блокувати трибуну Ради, повідомляє «Українська правда».

Переважну більшість голосів у Раді за законопроєкт віддала президентська партія монобільшості «Слуга народу» – 229 голосів, «За майбутнє» – 18 голосів, Довіра – 15 голосів, «Голос» – 11 голосів.

Проти виступили народні депутати від «Євросолідарності» – 23 нардепів та «ОПЗЖ» – 20.

Перед голосуванням за закон в цілому, народні депутати підтримали «основні, вирішальні або зумовлюючі щодо інших правок правки за №№38, 43, 167, 271, 344, 406, 473, 598, 653, 794, 887, 934».

У законі визначається, що олігархом вважається фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації; є кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта господарювання, який після дня введення в дію цього закону є суб’єктом природних монополій або займає монопольне становище на ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке становище; підтверджена вартість активів особи та суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є, перевищує 1 млн прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Рішення про виключення особи з Реєстру ухвалюється в разі встановлення факту невідповідності такої особи одночасно щонайменше двом із ознак.

Що ще передбачено законом

Встановлюється, що рішення про визнання особи такою, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархом), ухвалюється Радою національної безпеки і оборони України на підставі подання Кабінету міністрів України, члена РНБО, Національного банку України, Служби безпеки України або Антимонопольного комітету України.

Таке рішення набирає чинності з дня офіційного опублікування указу президента про введення його в дію і є обов’язковим до виконання.

При цьому Апарат РНБО за 10 робочих днів до дня проведення свого засідання, на якому заплановано розгляд подання про визнання особи олігархом, направляє їй за місцем її реєстрації повідомлення про таке засідання. Повідомлення після його направлення публікується на офіційному веб-сайті РНБО.

Така особа має право подати до Апарату РНБО в письмовій формі особисті пояснення та інші документи з цього приводу не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня проведення засідання Ради, на якому заплановано розгляд відповідного подання. За клопотанням особи та на підставі відповідного рішення РНБО її особисті пояснення можуть бути заслухані на засіданні Ради.

Рішення РНБО про визнання особи олігархом є підставою для включення її до Реєстру осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів).

Такий Реєстр є інформаційно-комунікаційною системою, призначеною для оприлюднення та обробки інформації про олігархів, та осіб, які подають декларації про контакти з олігархами або їхніми представниками, з метою забезпечення доступу до інформації про таких осіб та застосування до них заходів впливу.

Формування та ведення Реєстру забезпечується Апаратом РНБО. На офіційному сайті Ради забезпечується вільний та безкоштовний до відомостей Реєстру з можливістю їх перегляду, копіювання та роздруковування, у тому числі, у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.

До Реєстру вносяться відомості щодо, зокрема, прізвища, ім’я та по батькові олігарха; декларації про контакти з олігархом або його представниками; перелік юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником яких є олігарх; перелік осіб, до виборчих фондів яких або виборчих фондів політичних партій, які висували цих осіб, здійснював внески олігарх упродовж останніх 3 років.

Особам, включеним до Реєстру, забороняється, зокрема, здійснювати внески у вигляді власних грошових коштів, виконання робіт, надання товарів, послуг на підтримку політичних партій, здійснювати внески до виборчих фондів кандидатів (крім власного виборчого фонду) під час виборчого процесу; бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об’єктів великої приватизації; фінансувати будь-яку політичну агітацію, або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

Особа, визнана олігархом, з моменту її включення до Реєстру зобов’язана подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У разі контакту публічного службовця з особою, включеною до Реєстру, або її представником такий публічний службовець зобов’язаний подати декларацію про контакти. Під таким контактом розуміється зустріч та розмова (у тому числі, онлайн), спілкування за допомогою телефону чи засобів електронного зв’язку будь-якого змісту.

Особи, включені до Реєстру, та їхні представники зобов’язані перед початком зустрічі, спілкування за допомогою телефону чи засобів електронного зв’язку, повідомляти публічних службовців про факт включення їх або осіб, яких вони представляють, до Реєстру.

Водночас, декларація про контакти не подається, якщо такий контакт відбувся у ході участі публічного службовця та особи, включеної до Реєстру, або її представника, зокрема, в суді чи в офіційних заходах, перебіг яких відображається в режимі прямої трансляції на радіо, телебаченні або через мережу Інтернет у режимі, доступному для масового приймання.

Декларація про контакти подається не пізніше наступного дня після контакту з олігархом чи його представником шляхом заповнення електронної форми на сайті РНБО.

При цьому, порушення обов’язку подання декларації про контакти є підставою для притягнення особи до політичної та/або дисциплінарної відповідальності.

Неповідомлення олігархом або його представником про факт їх включення до Реєстру не звільняє публічного службовця від відповідальності за ненадання декларації про контакти.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 6 місяців з дня набрання ним чинності. Він втрачає чинність через 10 років з дня введення його в дію.

Запис Рада схвалила закон про деолігархізацію спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це розповів заступник голови Верховної ради Руслан Стефанчук в інтерв’ю для РБК-Україна.

За його словами, десь понад 1300 поправок подано до цього законопроекту.

“Комітет його буде розглядати і тоді вже ми ознайомимося з редакцією, яка є. Але мені здається, що ймовірність його прийняття надзвичайно висока”, – вважає він.

Стефанчук впевнений, що буде напруга під час його прийняття, але “ми готові до цього”.

Нагадаємо, у “Слузі народу” розповіли, коли розглянуть закони про олігархів і податки.

Раніше міністр юстиції Денис Малюська говорив, що до реєстру олігархів першими можуть потрапити Ігор Коломойський і п’ятий президент України Петро Порошенко.

Запис У Раді оцінили шанси ухвалення закону про олігархів спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це спікер сказав в ефірі програми “Велика деолігархізація” на телеканалі “Україна 24”, передає Укрінформ.

“На мій погляд, це повинна бути незалежна комісія, відповідні правки я також подавав, яка може діяти при Національному агентстві з попередження корупції. Вона формується на конкурсних засадах, є незалежною, громадською, може, не вимагатиме додаткових коштів, а організаційний процес буде забезпечувати фактично НАПКА. Це зніме будь-які питання, чому той потрапив, а той не потрапив до переліку олігархів “, – сказав Разумков.

Він пояснив, що Рада національної безпеки і оборони не може визначати перелік олігархів, адже члени РНБО є представниками влади, з якою можуть контактувати представники бізнесу. “Рішення по такій перелік олігархів повинні приймати не ті представники влади, з якими може контактувати бізнес”, – зазначив Разумков.

Він також зазначив, що до складу РНБО входить невизначену кількість людей. За словами спікера, це також може впливати на результати прийняття рішень.

Крім цього, Разумков розповів, що подав до другого читання законопроекту №5599 “Про запобігання загроз національній безпеці, пов’язаних з надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)” поправку про розширення переліку осіб, повинні декларувати зустрічі з олігархами.

“Я вважаю, що перелік осіб з боку держави, повинні декларувати такі зустрічі, також потрібно збільшити”, – зазначив Голова ВР.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 1 липня прийняла в першому читанні президентський законопроект №5599 “Про запобігання загроз національній безпеці, пов’язаних з надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”. До другого читання законопроекту подано 1230 поправок.

Положення документа, зокрема, передбачають встановлення ознак, за якими особа може бути віднесена до олігархів. Крім цього, мова йде про створення Реєстру олігархів.

Запис РНБО не може визначати перелік олігархів, – Разумков спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на пресслужбу Апарату ВР.

Як зазначив Разумков, терміни розгляду цього законопроекту залежать від того, коли документ підготує профільний комітет.

“На наступному пленарному тижні або через тиждень, залежно від того, коли він буде підготовлений комітетом до розгляду, ми зможемо побачити законопроект в залі”, – сказав він.

Разумков додав, що президентський законопроект і альтернативні документи будуть розглянуті у першому читанні до кінця поточної сесії, тобто до середини липня.

Нагадаємо, цього тижня парламентський комітет з питань інтеграції України до ЄС рекомендував доопрацювати законопроект про олігархів, оскільки документ не відповідає Угоді про асоціацію України з ЄС.

Запис Рада планує проголосувати за закон про олігархів найближчими тижнями спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Вчора президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про олігархів. НВ Бізнес вибрав головне з резонансного документа.

Відзначається, що «метою цього закону є подолання конфлікту інтересів, викликаного злиттям політиків, медіа та великого бізнесу, забезпечення національної безпеки України у економічній, політичній та інформаційній сферах, захисту демократії, забезпечення державного суверенітету та уникнення випадків маніпулювання свідомістю громадян умисно спотвореною інформацією задля отримання доступу до ресурсів, належних на праві власності українському народові».

Чотири ознаки олігарха

Згідно з законопроєктом, олігархом вважається фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак:

1) бере участь у політичному житті;

2) має значний вплив на засоби масової інформації;

3) є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб’єкта господарювання, який на день введення в дію цього закону є суб’єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному товарному ринку відповідно до закону України «Про захист економічної конкуренції» та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;

4) підтверджена вартість активів особи (та осіб, бенефіціаром яких вона є) перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (у 2021 році – 2,27 млрд грн).

Вартість активів розраховується «сукупно за розмірами активів особи та суб’єктів господарювання, де вона виступає бенефіціаром». При розрахунку не враховуються медіаактиви.

Під участю у політичному житті мається на увазі, що людина:

1) є президентом, головою Верховної Ради, першим заступником та заступником голови парламенту, народним депутатом, прем’єр-міністром, першим віце-прем’єр-міністром, віце-прем’єр-міністром, міністром, його першим заступником та заступником, керівником іншого центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабміну, головою Служби безпеки, генеральним прокурором, головою Національного банку, керівником постійно діючого допоміжного органу, утвореного президентом України, його першим заступником та заступником,

2) пов’язана з кимось з цього переліку посадовців;

3) обіймає посаду у керівних органах політичної партії;

4) фінансувала діяльність політичної партії, політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

В проєкті закону вказано, що людина має значний вплив на ЗМІ, якщо вона є бенефіціаром та/або контролером засобу чи засобів масової інформації або була ним на дату набрання чинності цим законом, «однак втратила такий статус до дня введення закону в дію, внаслідок чого бенефіціаром або контролером такого ЗМІ стала пов’язана особа або особа, яка не володіє бездоганною діловою репутацією».

Рішення про визнання людини олігархом приймає Рада національної безпеки і оборони України на підставі подання Кабміну, члена РНБО, Нацбанку, Служби безпеки або Антимонопольного комітету. В Україні також створять відкритий Реєстр осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів), який вестиме апарат РНБО.

Згідно з проєктом закону, олігархам забороняється:

1) здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій відповідно до закону України «Про політичні партії в Україні»;

2) бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об’єктів великої приватизації.

Олігархів зобов’яжуть подавати декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (в порядку, встановленому законом про запобігання корупції).

Декларації про контакти

В законопроєкті також наведено перелік публічних службовців, яких зобов’яжуть подавати декларації про контакти у випадку контакту з олігархом чи його представником. Таке зобов’язання буде у:

• президента, голови парламенту, першого віце-спікера та віце-спікера, нардепів, прем’єр-міністра, всіх членів уряду та їх заступників, голови СБУ та його заступників, генпрокурора та його заступників, голови Нацбанку та його заступників;
• суддів Конституційного Суду, суддів;
• керівників постійно діючих допоміжних органів, утворених президентом, а також їх заступників;
• голови та членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення, АМКУ, Рахункової палати, Центральної виборчої комісії, інших державних колегіальних органів, голови та членів Вищої ради правосуддя;
• секретаря РНБО та його заступників;
• голови та заступників голови Держкомітету телебачення і радіомовлення України, Фонду держмайна, НАПК, НАБУ, ДБР, Бюро економічної безпеки України;
• уповноваженого Верховної Ради з прав людини;
• державних службовців, які займають посади категорії «А»;
• голів місцевих держадміністрацій, їх перших заступників та заступників;
• військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань, яким присвоєне вище військове звання;
• осіб начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоєне вище спеціальне звання.

Під контактом мається на увазі зустріч та розмова (у тому числі онлайн) будь-якого змісту. Олігарх та його представники перед початком зустрічі з публічним службовцем повинні будуть попереджати про включеня до реєстру олігархів. Декларацію про контакти потрібно буде подавати через сайт РНБО не пізніше наступного дня після зустрічі, вказавши дату і місце зустрічі та короткий зміст розмови. За неподання декларації загрожує політична та (або) дисциплінарна відповідальність.

Декларація про контакти не подається, якщо розмова відбулася під час офіційного заходу, який транслюється, судового засідання, офіційного заходу, ініційованого органами державної влади, інформація про який розміщена на офіційному сайті відповідного держоргану.

Позбавлення статусу олігарха

Рішення про виключення з реєстру олігархів приймається, якщо людина відповідає менше ніж трьом з чотирьох вище перелічених ознак. Вона має подати РНБО заяву та документи, які підтверджують відсутність у неї таких ознак.

При цьому «ознака значного впливу на засоби масової інформації не вважається відсутньою у випадку, якщо статус бенефіціара (контролера) відповідного ЗМІ перейшов від особи, включеної в Реєстр, до пов’язаної з нею особи або особи, яка не володіє бездоганною діловою репутацію».

Згідно з законопроєктом, людина, до якої статус бенефіціара (контролера) ЗМІ перейшов після набрання чинності цим законом та яка має бездоганну ділову репутацію, не буде вважатися олігархом.

В законопроєкті наведено перелік ознак небездоганної ділової репутації. Йдеться, зокрема, про наявність непогашеної судимості; санкцій, введених Україною або іншими державами (крім Росії) чи міждержавними об’єднаннями або міжнародними організаціями; включення особи до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності; позбавлення особи права обіймати певні посади згідно з вироком суду; неналежне виконання обов’язків зі сплати податків, зборів або інших обов’язкових платежів, якщо загальна сума несплати дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальної місячної заробітної плати; придбання ЗМІ за істотно нижчою від ринкової ціною або за рахунок коштів, джерело походження яких не є документально підтвердженим; істотні та/або систематичні порушення вимог законодавства про ЗМІ, банківського, фінансового, валютного, податкового законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, законодавства про цінні папери, акціонерні товариства та фондовий ринок. Вважається, що покупець ЗМІ має бездоганну ділову репутацію за умови відсутності будь-якої з перелічених ознак.

Передбачається, що закон вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності. Він втрачає чинність через 10 років.

В Офісі президента заявили, що на основі закону про олігархів розроблять антитрастові закони, закон про лобізм і інші нормативно-правові акти, які «переформатують економічні та суспільні відносини в країні».

Секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данилов раніше говорив, що олігархами можуть визнати 13 осіб, але не назвав їхніх імен.

Екснардеп Сергій Лещенко повідомляв, що, за його інформацією, олігархами можуть визнати Ріната Ахметова, Петра Порошенка, Дмитра Фірташа, Ігоря Коломойського, Віктора Пінчука, Сергія Льовочкіна, Віктора Медведчука, Вадима Новінського, Юрія Косюка, Олега Бахматюка, Костянтина Жеваго, Олександра і Галину Герег.

Згідно з рейтингом журналу НВ Топ-15 найвпливовіших олігархів України, в політичному сенсі найбільш впливовими є Рінат Ахметов, Петро Порошенко та Віктор Медведчук.

Запис Законопроєкт Зеленського: як в Україні визначатимуть олігархів спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

З деталями проєкту ознайомилася редакція ZN.UA.

Відповідно до сформульованого Мін’юстом визначення, олігархом є людина, яка одночасно:

1) бере участь у політичному житті;

2) має значний вплив на засоби масової інформації;

3) здійснює контроль значної за обсягом господарської діяльності.

Тобто є три критерії: політика, ЗМІ, великий бізнес. При цьому законотворці уточнюють, що під участю у політичному житті, наприклад, розуміється: зайняття високої посади у держапараті (від президента до керівника будь-якого центрального органу виконавчої влади), пов’язаність із високопосадовцем, фінансування чи безпосередньо керівництво партією або просто контроль над ЗМІ, який «поширює інформацію політичного характеру».

Тож, за логікою проєкту, пояснює автор статті, навіть якщо ти просто власник ЗМІ, який робить політичні новини, ти «вже на гачку», бо одразу відповідаєш двом критеріям — «політика» і «ЗМІ» із трьох потрібних. Лишився «бізнес», і збирається комбінація для прямого потрапляння під дію цього закону.

При цьому критерію «бізнес» відповідатимуть: кінцеві бенефіціари природних монополій, монополісти (50% протягом року поспіль) товарних ринків або просто власники чи бенефіціари активів вартістю понад мільйон прожиткових мінімумів (наразі це 2,27 млрд грн, або 84 млн дол.).

«Не так уже й багато, враховуючи, що більшість великих українських медіа належать людям з Топ-100 Форбс (див. інфографіку). А якщо врахувати, що вартість визначатиметься сукупно за розмірами всіх активів, до яких дотичний потенційний олігарх, а не часток, що належать саме йому, то «олігархічні списки» легко розширяться і до топ-200, і до топ-300», – зазначає видання.

Особам, які включені до цього Реєстру, забороняється:

1) здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні»;

2) бути бенефіціаром (у тому числі мати у власності) або контролером засобу масової інформації, який поширює інформацію політичного характеру;

3) бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об’єктів великої приватизації.

Також олігархи з Реєстру зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законом про запобігання корупції.

Запис Закон «Про олігархів»: деталі проєкту Зеленського спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..