«Хочемо повідомити вам, що п.Юрко вже у рідному Львові. Запрошує спільно провести в останню путь Українця з великої букви, який Україну любив понад усе. Все своє життя він присвятив Україні і Богові, що йому давало силу винести той важкий хрест, який йому був суджений, гідно і мужньо. Тепер наш обов’язок гідно віддати шану герою», – йдеться у повідомленні.

Прощання з п. Юрієм відбулось 9 грудня у Соборі Святого Юра.

Парастас – у Гарнізонному Храмі о 19:00.

Чин похорону розпочнеться у суботу, 10 грудня, о 11.00 год у Гарнізонному храмі Св. Петра і Павла і завершиться на Личаківському цвинтарі. Поховають Юрія Шухевича на Полі почесних поховань №67.

На велике прохання п. Юрія та його сім’ї просять розглянути можливість не тратитися на квіти та вінки, а ці кошти пожертвувати на підтримку наших захисників ЗСУ.

Запис Юрія Шухевича поховають завтра на Личаківському цвинтарі спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

«Непростий час – непрості рішення. Сьогодні на засіданні виконавчого комітету прийняли рішення про поховання внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до нього, визначено категорію осіб, поховання яких буде здійснюватися за кошти міського бюджету», – повідомила Гелена Пайонкевич, директорка юридичного департаменту ЛМР.

Поховання внутрішньо переміщеної особи буде здійснюватися на підставі заяви виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов’язалася поховати померлого, до ЛКП «Муніципальна обрядова служба», з наданням: копії свідоцтва про смерть та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої управлінням соціального захисту департаменту гуманітарної політики.

Безкоштовне поховання ВПО відбуватиметься у межах бюджетних призначень, визначених у бюджеті Львівської міської територіальної громади.

Запис Виконком прийняв рішення щодо поховання внутрішньо переміщених осіб у Львові спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Зокрема, за даними Пенсійного фонду, з 1 квітня 2021 року, виплати допомоги на поховання та недоотриманої пенсії будуть здійснюватися виключно через банківські установи. Тому, при звернені для отримання допомоги на поховання або недоотриманої пенсії до документів, що ідентифікують особу, та документів про смерть в обов’язковому порядку необхідно надавати реквізити банківського рахунку в форматі IBAN відкритого на особу, що звернулася за отриманням послуги.

Уповноважені на здійснення відповідних операцій 42 банки, перелік яких можна знайти на сайті ПФУ.

Запис Змінено порядок виплати допомоги на поховання спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

«Це надзвичайно важливе питання, воно вже давно назріло, бо у Львові зараз працює лише Голосківський цвинтар. Інші цвинтарі, зокрема Сихівський і Янівський — працюють під поховання до родичів, якщо там було залишено місце. Зазначу, що нам вистачить землі для поховання людей ще приблизно на 1 рік. Адже в середньому вдень у нас 23−25 поховань.

Зараз ми проводимо роботу щодо приєднання 2 га землі до Голосківського кладовища для розміщення крематорію. Також прийнято рішення про оголошення Всеукраїнського архітектурного конкурсу, і в червні буде оголошений конкурс щодо будівництва крематорію. І орієнтовно на кінець серпня виходимо на визначення переможця і початок будівництва.

Також маємо намір придбати дві сучасні багаторівневі кремаційні печі. Виготовлення самих печей, які маємо намір придбати, триває 6 місяців. Тому, якщо ми ці процеси будемо робити паралельно, ми тоді зможемо це питання швидко вирішити, адже у нас залишився лише рік для можливості поховання у Львові. Тому оперативно потрібно приймати правильні рішення.

Відзначу, що на сьогодні в Україні є 4 діючих крематорії – у Харкові, Києві, Одесі і Дніпрі. У Харкові та Києві кремують 60% померлих людей. В Європі понад 14 тис крематоріїв і вони працюють.

Важливо також знати, що кремація не шкодить довкіллю і не входить до сфери застосування оцінки впливу на довкілля згідно з Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», — повідомила Ірина Маруняк, заступниця міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства.

Також у Львові відбулася Рада Єпископів, де, зокрема, обговорили питання будівництва крематорію. Духовенство не має заперечень, щоб у місті був збудований крематорій, єдина умова — щоб прах був відданий землі.

Запис Мерія Львова заявила, що через рік у місті не залишиться місця для поховання спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Як повідомив керівник міського управління архітектури та урбаністики Антон Коломєйцев, міська рада оголосить всеукраїнський архітектурний конкурс на проект будівлі крематорію. Управління архітектури складе скласти технічне завдання і сформує конкурсне журі.

«Це має бути будівля з точки зору естетики і функціоналу досконала, бо ми проводжаємо людей в останню дорогу», – підтримав рішення виконкому міський голова Андрій Садовий.

Нагадаємо, що крематорій планують побудувати на території Голосківського кладовища. Для цього міська рада планує виділити земельну ділянку площею 2,2 га. У комплексі з крематорієм збудують зал прощання, капличку і облаштують місце для поховання праху.

Планується, що львівський крематорій буде комунальний, але у мерії не виключають співпраці з інвесторами на різних етапах реалізації проекту. Над проектом крематорію працює спеціальна робоча група міськради.

Ідею про будівництво крематорію підтримує міська влада, позитивну позицію з цього приводу висловила церква та мешканці міста. Усі рішення, які дозволяють будівництво крематорію у Львові, мають погоджувати депутати ЛМР.

У вересні минулого року депутати ЛМР розглянули петицію про будівництво крематорію, однак не підтримали її під час голосування. А під час засідання 23 квітня цього року депутатська комісія інженерного господарства не погодила придбання в лізинг печей для майбутнього крематорію.

Зазначимо, що крематорії уже працюють в Одесі, Харкові та Києві.

Запис У Львові оголосять архітектурний конкурс на будівництво крематорію спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Майже кожен п’ятий (21,5%) вагається у своїх відповідях, а близько третини не знає чи питання побудови крематорію у Львові повинне бути на порядку денному. Це свідчить про те, що мешканцям не достатньо інформації про крематорій.

Натомість серед тих, хто визначився із своєю позицією, кожен другий – 51,1% опитаних у Львові позитивно ставляться до біопоховання. З них чоловіки більше підтримують ініціативу, ніж жінки: відповідно 56,1% та 46,9%. При анкетуванні наводили приклад не лише кремації, а й інші альтернативи форми екопоховання.

Найбільш позитивно оцінюють цю ідею мешканці з Франківського району (63%), дещо нижче – Сихівського (53%), а найменш – із Личаківського (46%) та Шевченківського (47%) районів.

Скористатись послугою альтернативного поховання готові 44% опитаних. Найбільшу готовність проявили чоловіки (47,7%) та молодь 18−30 (56,9%).

«Наша гіпотеза про те, що біопоховання – це вибір молодих осіб, цілком підтвердилась. Зокрема, позитивне ставлення мають 60% молоді 18−30 років, 57,6% – особи 31−45 років. 45,6% опитаних 46−60 років підтримують цю ідею, а серед осіб 61+ років – таких виявилось 41,4%, що у загальному є вище, ніж ми передбачали завчасно», – каже керівниця програми аналізу та досліджень КУ «Інституту міста» Тетяна Приходько.

Крім цього, за як показують результати дослідження, для кожного другого релігійного мешканця біопоховання є альтернативою. Також, як показало дослідження, альтернативні форми поховання є економічно вигідними: традиційне поховання у Львові коштує близько 8 тис. грн (не враховуючи поминальний обід, панахиду тощо). Водночас послуга кремації у Києві становить 4,3 тис. грн (із них сама кремація коштує 445 грн, а найдешевша урна – 830 грн).

«Чим менший рівень доходу у людини, тим більшою мірою вона підтримує традиційне поховання. Люди, які мають дохід до 3 тис грн (45%, переважно пенсіонери), від 3 до 6 тис грн (43%), а також від 6 до 10 тис грн (50%) готові витрачати від 30 тис. грн на традиційне поховання, ніж зекономити на біопохованні. І відповідно, чим заможніша людина, тим більше вона підтримує екопоховання: 66,7% з доходом від 10 до 20 тис грн і 86,4% з доходом 20 тис грн і вище», – додала Тетяна Приходько.

Додамо, що на території Львова є 12 цвинтарів, із яких ховають лише на двох – Голосківському та Сихівському. Втім за кілька років місце там може закінчитися. ЛМР звернулася до ближніх сільських рад, аби відвести земельні ділянки для нового цвинтаря, однак там поки що не відгукнулися. Раніше у Львові організували круглий стіл, до якого залучили й духовенство. Представники різних конфесій зазначили, що не проти кремації, втім тіло повинне бути приданим землі.

Зазначимо, що навесні з ініціативою розширення площ для поховання у Львові виступила депутатка Юлія Гвоздович. Після цього в ЛМР створили робочу групу, а депутати підтримали відповідну петицію.

Запис Більшість Львів’ян підтримали будівництво крематорію у Львові спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..