Про це повідомляє інформаційна служба НСЖУ

Новий закон не передбачає попереджень. Заходами реагування на порушення є: припис, який виноситься за рішенням Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, штраф, анулювання ліцензії, скасування реєстрації, заборона видання (розповсюдження) друкованого медіа, тимчасова заборона поширення онлайн-медіа, заборона поширення онлайн-медіа.

Порушення поділяються на незначні (неподання змін до реєстру, порушення вимог про вихідні дані, порушення вимог щодо виборів та реклами тощо), значні (дискримінаційні висловлювання, заборонені фільми, порнографія, пропаганда наркотиків, жорстокого поводження з тваринами, виправдання комуністичного та нацистського режимів, висвітлення діяльності влади держави-агресора, приниження державної мови тощо) і грубі (заклики до насильницької зміни державного ладу, заклики до тероризму, пропаганда російського тоталітарного режиму, поширення недостовірної інформації про збройну агресію тощо).

Якщо йдеться про аудіовізуальні медіа, провайдерів аудіовізуальних сервісів або постачальників електронних комунікаційних послуг, то за незначні порушення виноситься припис (Нацрада його виносить без проведення перевірки). Припис може перерости у штраф, якщо впродовж року медіа допустили п’ять незначних порушень. Після цього кожне наступне незначне порушення веде до подвоєння штрафу. За значні порушення одразу накладається штраф, відтак за кожне наступне значне порушення – подвійний штраф, після 6 значних порушень – анулювання або скасування реєстрації через суд. За грубі порушення – штраф, а після повторного грубого порушення – анулювання або скасування реєстрації через суд.

Друковані медіа за незначні порушення отримують припис, після п’яти приписів – штраф. Якщо медіа не зареєстроване, то штраф накладається після трьох незначних порушень. Якщо порушення значне, то штраф накладається одразу, за кожне наступне порушення – подвійний штраф, після п’яти значних порушень – скасування реєстрації (для зареєстрованих медіа) або заборона видання та розповсюдження за рішенням суду (для незареєстрованих медіа). За грубі порушення – штраф, за повторне грубе порушення – подвійний штраф, після другого штрафу – заборона видання та розповсюдження.

Онлайн-медіа за незначні порушення отримують припис, за 5 таких порушень на місяць (для зареєстрованих медіа) або за 3 (для незареєстрованих) – штраф. За значне порушення – припис, за повторне значне – штраф і подвійний штраф за кожне наступне, за 5 значних – скасування реєстрації для зареєстрованих або тимчасова заборона поширення для незареєстрованих онлайн-медіа. За грубе порушення – штраф, за друге (для незареєстрованих медіа) або третє (для зареєстрованих) – подвійний штраф, після трьох штрафів (для незареєстрованих) або чотирьох штрафів (для зареєстрованих) – заборона поширення видання за рішенням суду. Якщо сайт є анонімним (неможливо встановити власника), то його можна за рішенням суду заборонити після 2-3 приписів.

Припис може скасувати сама Національна рада, штраф можна оскаржити у судовому порядку. Штраф за незначні та значні порушення – 33-67 тис. грн, за грубі – 67-100,5 тис. грн. При визначенні штрафу Нацрада враховує вид медіа та його аудиторію, обставини, які впливають на рівень суспільної небезпеки порушення.

Запис Авторки закону «Про медіа» розповіли, як і за що медіа отримуватимуть приписи та штрафи спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це йдеться на офіційному сайті НСЖУ.

«Український законопроект про медіа серйозно загрожує свободі преси в країні, посилюючи державний контроль над інформацією в той час, коли громадяни потребують її найбільше», — сказала Гульноза Саїд, координатор програм CPJ у Європі та Центральній Азії, у Нью-Йорку. «Українські законодавці повинні відмовитися від законопроекту або принаймні призупинити його розгляд у парламенті, доки Європейський Союз не зможе висловити свої рекомендації».

Україна, кандидат на вступ до ЄС, повинна реформувати свої закони про засоби масової інформації, багато з яких були введені в дію в 1990-х роках, щоб почати переговори про членство. Голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас заявив в інтерв’ю, опублікованому 23 серпня, що законопроект зараз знаходиться на розгляді в ЄС і Раді Європи, які можуть дати рекомендації до кінця вересня.

Станом на 13 вересня на сайті Верховної Ради не вказано дату другого читання. «У них є 21 день [після першого читання], щоб приймати правки. Але тоді на затвердження може знадобитися місяць або до кінця року», – сказав CPJ Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ).

У разі ухвалення закон розширить повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, державного регулятора телерадіомовлення, дозволяючи йому регулювати онлайн- та друковані видання, анулювати реєстрацію та ліцензію будь-якого ЗМІ, блокувати онлайн-ЗМІ без рішення суду , і вимагати від платформ соціальних медіа та веб-браузерів видаляти вміст, заборонений законом, згідно з повідомленнями багатьох ЗМІ.

Відповідно до аналізу, опублікованого НСЖУ, який цитує американський Комітет, лише 10% законопроекту безпосередньо стосуються зобов’язань, які Україна взяла на себе як кандидат на вступ до ЄС. «Решта свідчить про бажання влади більше впливати на ЗМІ: виносити заборони, штрафувати, закривати їх», — йдеться в заяві НСЖУ в Telegram.

CPJ надіслав електронний лист до Верховної Ради за коментарем, але не отримав відповіді.

Запис Американські журналісти закликали українських нардепів відмовитися від законопроєкту «Про медіа» спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..