Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на “Інфляційний звіт” Національного банку України (січень 2022 року).

Погіршення умов

“Досягненню цілі заважатиме передусім висока вартість енергоносіїв. Це не лише тиснутиме на виробничі витрати, а й потребуватиме поступового коригування тарифів на житлово-комунальні послуги”, – йдеться у звіті.

За прогнозом НБУ, тривалішим буде збереження високої продовольчої інфляції, насамперед для продукції, що містить значну частку енергозатрат (соняшникова олія, цукор, хліб, тепличні овочі). Сектор послуг також переноситиме в ціни вищі енергозатрати. Надалі реалізовуватимуться й вторинні ефекти від зростання витрат бізнесу на сировину й оплату праці.

“Зберігатиметься й значний ціновий тиск з боку країн – торговельних партнерів України, у яких інфляція лише наближається до пікових значень”, – йдеться у звіті.

Крім того, стримуватиме сповільнення інфляції також стійкий внутрішній споживчий попит.

Загроза війни та девальвація гривні

За прогнозом НБУ, істотною перепоною для швидшого зниження рівня інфляції є погіршення інформаційного середовища на тлі геополітичної напруженості наприкінці 2021 року – на початку 2022 року.

“Це позначилося на настроях різних груп економічних суб’єктів та спричинило девальваційний тиск на гривню, формуючи додатковий ціновий тиск у найближчі місяці через курсовий канал і канал очікувань”, – йдеться в документі.

Чинники зниження інфляції

Поступовому зниженню інфляції сприятимуть посилення монетарної політики НБУ, корекція світових цін на сировинні товари, вплив рекордних минулорічних урожаїв. Додатковий вплив матиме вгамування світового інфляційного сплеску та вичерпання наслідків пандемії, що, зокрема, відобразиться в суттєвішій корекції цін на сировину, продовольство та логістику.

“Зважаючи на потужність проінфляційних чинників та потребу подальшої підтримки постпандемічного відновлення економіки, повернення інфляції до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. за дотримання закладених у базовий сценарій монетарних умов очікується в середині 2023 року”, – йдеться у звіті.

Регульовані ціни

Адміністративна інфляція зростала повільніше, ніж прогнозувалося, проте надалі робитиме основний внесок у зростання ІСЦ. Водночас ціни на паливо матимуть дезінфляційний вплив у IV кварталі.

Незважаючи на подорожчання алкогольної продукції, підвищення тарифів на стаціонарний телефонний зв’язок і підвищення комісійного збору на залізничні квитки, адміністративна інфляція знижувалася – з 17,1% р/р у вересні до 13,6% р/р у грудні. Це пов’язано передусім із запровадженням ще у травні річних цін на газ.

Значні темпи адміністративної складової передусім визначатимуть подальше подорожчання тютюнової продукції через планове щорічне підвищення акцизів. Загалом адміністративна складова інфляції залишиться найвищою серед інших компонентів ІСЦ на всьому прогнозному періоді, йдеться у звіті.

Регульовані ціни

Адміністративна інфляція зростала повільніше, ніж прогнозувалося, проте надалі робитиме основний внесок у зростання ІСЦ. Водночас ціни на паливо матимуть дезінфляційний вплив у IV кварталі.

Незважаючи на подорожчання алкогольної продукції, підвищення тарифів на стаціонарний телефонний зв’язок і підвищення комісійного збору на залізничні квитки, адміністративна інфляція знижувалася – з 17,1% р/р у вересні до 13,6% р/р у грудні. Це пов’язано передусім із запровадженням ще у травні річних цін на газ.

Значні темпи адміністративної складової передусім визначатимуть подальше подорожчання тютюнової продукції через планове щорічне підвищення акцизів. Загалом адміністративна складова інфляції залишиться найвищою серед інших компонентів ІСЦ на всьому прогнозному періоді, йдеться у звіті.

Ціни на продукти

Незважаючи на рекордні врожаї 2021 року, продовольча інфляція в найближчі квартали все ще залишатиметься високою через тиск з боку цін на енергію. Водночас корекція світових цін на продовольство та енергоресурси, а також вищі врожаї плодово-ягідної продукції зумовлять поступове сповільнення продовольчої інфляції протягом 2022 року.

“Надалі за умови відсутності значних шоків пропозиції прогнозується, що продовольча інфляція (як сирих продуктів, так і оброблених) стабілізується в межах 3-4% на рік і підтримуватиметься насамперед зростанням доходів населення”, – зазначили в НБУ.

Базова інфляція

За прогнозом НБУ, фундаментальний інфляційний тиск у короткостроковій перспективі буде підвищеним – базова інфляція залишатиметься на рівні близько 8% р/р через вторинні ефекти перенесення виробничих витрат. Надалі ж тиск послабиться під впливом жорсткішої монетарної політики, а також зниження світової інфляції, що позначиться передусім на товарах і послугах зі значною імпортною складовою.

“Як наслідок, базова інфляція протягом поточного року пригальмує до 6%, а в наступні два роки – до приблизно 4%”, – йдеться в документі.

Нагадаємо, у січні НБУ значно погіршив прогноз щодо інфляції на 2022 рік – 5,0% до 7,7%.

Споживчі ціни в Україні в 2021 році зросли на 10,0%, що в два рази вище, ніж цільовий рівень НБУ (5,0%).

Запис Що буде з цінами в Україні у 2022 році: прогноз НБУ спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

“За нашими оцінками, на кінець 2021 року дефіцит загального фонду державного бюджету буде дещо нижчим, ніж передбачено законом про державний бюджет, з огляду на економію за видатками (яку ми очікуємо на рівні 3% видаткової частини бюджету за загальним фондом) та борговими виплатами.

Але фінансування навіть такого, зменшеного обсягу дефіциту бюджету потребуватиме значної активізації боргових запозичень Мінфіном, що складно реалізувати без активної співпраці з МВФ та виходу на зовнішні ринки”, – заявила Марчак.

За оцінками Центру, за листопад-грудень дефіцит складе близько 115 млрд грн.

“Аби профінансувати цей дефіцит та здійснити заплановані погашення державного боргу (64,4 млрд грн), за останні два місяці року Мінфіну потрібно запозичити ще близько 180 млрд грн або в середньому по 90 млрд грн на місяць (припускаючи, що доходи будуть на рівні оновленого річного плану, тобто 159 млрд грн за листопад-грудень).

Для порівняння: у січні-жовтні середньомісячний розмір запозичень становив близько 40 млрд грн”, – додають в KSE.

Уряд попри перевиконання надходжень до державного бюджету продовжує відставати за видатками у січні-жовтні на 7,3%.

У січні-вересні державний бюджет звели з дефіцитом у 37,4 млрд грн, проте видатки на 7,7% не виконують план.

Доходи загального та спецфондів державного бюджету України за січень-жовтень 2021 року становили 1,018 трильйона гривень, що на 4,5% або на 43,7 мільярда більше плану та на 21% перевищує показник за аналогічний період минулого року. 

Запис Дефіцит держбюджету-2021 складе близько 170 мільярдів – прогноз KSE спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомила пресслужба міської ради Львова.

Як пояснив директор департаменту фінансової політики Олег Іщук, прогноз розроблений на вимогу Бюджетного кодексу та з врахуванням усіх основних показників економічного і соціального розвитку Львівської МТГ на 2022-2024 роки.

«Відповідно до статті Бюджетного кодексу, яка цього року вступає в дію, ми зобов’язані провести прогноз місцевого бюджету. Відзначу, що прогноз бюджету Львівської міської територіальної громади на 2022-2024 роки визначає основні напрями дій у середньостроковій перспективі, які сприятимуть досягненню довгострокових стратегічних цілей. Прогноз розроблений на основі положень чинного законодавства та основних показників економічного і соціального розвитку Львівської міської територіальної громади на 2022-2024 роки, міських (регіональних) програм, на основі стратегічних програмних документів країни, положень та показників, визначених на відповідні періоди прогнозом, схваленим у попередньому бюджетному періоді.

Якщо будуть якісь зміни у законодавстві як по видатках, так по доходах, то ми скорегуємо наші показники. Точно зміниться реверсна дотація, бо до нас перереєструвалося ряд підприємств», – доповів Олег Іщук, директор департаменту фінансової політики.

Так, дохідна частина бюджету Львівської міської територіальної громади (з міжбюджетними трансфертами) прогнозується на:

– 2022 рік – 12 338 801 540 грн (у тому числі: загальний фонд – 11 519 322 700 грн, спеціальний фонд – 819 478 840 грн);

– 2023 рік – 13 703 642 850 грн (у тому числі: загальний фонд – 12 627 017 100 грн, спеціальний фонд – 1 076 625 750 грн);

– 2024 рік – 14 168 387 670 грн (у тому числі: загальний фонд – 13 811 907 400 грн, спеціальний фонд – 356 480 270 грн).

Видаткова частина бюджету Львівської міської територіальної громади (з міжбюджетними трансфертами) прогнозується на:

– 2022 рік – 11 644 501 540 грн, у тому числі: загальний фонд – 9 307 955 986 грн, спеціальний фонд – 2 336 545 554 грн;

– 2023 рік – 13 241 940 850 грн, у тому числі: загальний фонд – 10 005 484 224 грн, спеціальний фонд – 3 236 456 626 грн;

– 2024 рік – 14 028 883 670 грн, у тому числі: загальний фонд – 10 685 909 221 грн, спеціальний фонд – 3 342 974 449 грн.

Також відповідно до листа Міністерства фінансів України від 09.06.2021 № 05110-14-6/18181 «Про прогнози місцевих бюджетів на 2022-2024 роки», прогнозні обсяги реверсної дотації з бюджету Львівської міської територіальної громади до Державного бюджету України у 2022 році – 764 324,4 тис грн, у 2023 році – 901 862,3 тис грн., у 2024 році –1 064 726,6 тис грн.

«Мені не до кінця зрозуміла позиція з реверсною дотацією вирівнювання. Вважаю, що це некоректно і нечесно. Це вбиває будь-який стимул у громади заробляти гроші, коли у тебе їх забирають. Тим більше, ніхто не враховує ковідну ситуацію, коли впали поступлення коштів до бюджету, а вилучення продовжують розраховувати по тій формулі, що була до пандемії», – наголосив мер Львова Андрій Садовий.

Запис Прогноз доходів бюджету Львова на 2022 рік – понад 12 млрд грн спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Запис Що буде з курсом долара: аналітик дав прогноз на тиждень спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..