Про це повідомляє пресслужба Львівської обласної ради.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року позиції громад у рейтингу суттєво відрізняються. Перша п’ятірка тоді виглядала так: Львівська, Пустомитівська, Кам’янка-Бузька, Великомостівська, Славська громади.

«На цю ситуацію суттєво вплинули зміна структури джерел доходів, значне підвищення грошового забезпечення військових, правоохоронних органів тощо.

Бюджети територіальних громад наростили дохідну частину загального фонду за відповідний період минулого року на 2 млрд грн або на понад 40%.

Аналізуючи видатки, найбільші витрати на одного мешканця у бюджеті Яворівської громади – 7613,4 грн, Солонківської – 7261,8 грн, Славської – 6468,3 грн, Новояворівської – 6410,8 грн, Івано-Франківської – 5596,7 грн, а найменші – у Добромильській – 1314,6 грн, Новороздільській – 1345,6 грн, Меденицькій – 1526,2 грн», – поінформували в департаменті фінансів Львівської ОВА.

Наприкінці рейтингу спроможності громад опинилися: Підкамінська, Добромильська, Добросинсько-Магерівська, Хирівська, Рудківська, Судововишнянська, Ралівська, Стрілківська, Журавненська територіальні громади.

Детальніше з рейтингом, складеним департаментом фінансів Львівської ОВА,  можна ознайомитись за ПОСИЛАННЯМ.

Запис Названо найбільш фінансово спроможні громади Львівщини спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Рейтинг складений за результатами проведення наукометричного моніторингу суб’єктів науково-видавничої діяльності України за показниками бази даних SciVerse Scopus у квітні 2023 року.

База даних Scopus постійно індексує понад 20 тисяч наукових видань з технічних, медичних і гуманітарних наук. До цієї бази також потрапляють публікації наукових журналів, матеріали конференцій і книжкових видань.

У рейтинговій таблиці українські університети ранжовані за індексом Гірша – кількісним показником, що базується на числі наукових публікацій і кількості їх цитувань.

Усього у першій сотні академічного рейтингу опинилось 8 закладів вищої освіти Львівщини, а саме: Львівський національний університет імені Івана Франка (3 місце), Національний університет «Львівська політехніка»  (8 місце), Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького (9 місце), Національний лісотехнічний університет України (32 місце), Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка (42 місце), Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького (59 місце), Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (80 місце), Львівський торговельно-економічний університет (92 місце)

Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського посів у рейтингу 105 місце, Львівський національний університет природокористування – 113 місце, Українська академія друкарства – 123 місце, Університет банківської справи – 124 місце, Львівський державний університет внутрішніх справ – 138 місце,  Український Католицький Університет – 163 місце, Львівський університет бізнесу та права – 171 місце, Львівський медичний інститут – 179 місце, Львівський інститут економіки і туризму – 193 місце.

У список не включено заклади, що мають значення індексу Гірша менше ніж 1. У цьогорічному рейтингу немає Львівської національної академії мистецтв, Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, Львівської медичної академії імені Андрея Крупинського, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Запис У топ-100 рейтингу вишів України – 8 університетів Львівщини спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це йдеться у повідомленні агентства, пише «Мінфін».

Зниження рейтингу відбулося після того, як Мінфін білорусі заявив про те, що платежі з єврооблігацій виплачуватимуть замість доларів білоруськими рублями.

Наприкінці червня білорусь вперше здійснила платіж за єврооблігаціями у національній валюті — білоруських рублях.

«Це суперечить договірним документам щодо облігацій, що не дозволяють здійснювати розрахунки в альтернативних валютах», — зазначили в агентстві Fitch.

Якщо виплати білорусі за єврооблігаціями не будуть проведені до кінця пільгового періоду, 13 липня, Fitch визнає це дефолтом і знизить рейтинг країни до «RD» (обмежений дефолт), а рейтинг цього випуску боргових зобов’язань — до «D» (дефолт).

Цей статус зберігатиметься доти, доки Білорусь не нормалізує свої відносини з міжнародними кредиторами.

Запис Агентство Fitch знизило рейтинг білорусі: можливий дефолт спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного  5-13 лютого 2022 року.

КМІС дослідив рейтинг декількох імовірних кандидатів на виборах президента у першому турі, і порівняв результати з даними за грудень 2021 року.

Так, згідно з результатами опитування, найбільшу підтримку надалі має Володимир Зеленський, за якого проголосували б 19,1% серед усіх респондентів і 25,1% серед тих, хто визначився з вибором.

На другому місці – Петро Порошенко з показниками 16,6% серед усіх респондентів і 21,8% серед тих, хто визначився з вибором.

Різниця в підтримці кандидатів – понад похибку, тобто Зеленський – на першому місці, Порошенко – на другому місці.

До трійки лідерів також входить Юлія Тимошенко (відповідно, 8,9% і 11,8%)

Далі йдуть Юрій Бойко (6,3% і 8,3%), Дмитро Разумков (5,5% і 7,2%), Євгеній Мураєв (4,9% і 6,5%), Ігор Смешко (4,6% і 6,1%), Володимир Гройсман (3,6% і 4,8%), Олег Ляшко (3% і 3,9%). Інші кандидати мають нижчу підтримку.

Рейтинг Зеленського в порівнянні з початком грудня знизився на 2% серед тих виборців, які визначилися з вибором, а в Порошенка – зріс на 2,1%, але ця різниця – в межах соціологічної похибки. Проте розрив між чинним і колишнім президентами скоротився з 7,4% до 3,3%.

Лише у випадку Бойка простежується статистично значуще (понад похибку) зростання рейтингу в порівнянні з груднем 2021 року.

Запис Президентський рейтинг: розрив між Зеленським і Порошенком скоротився спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Рейтинг міст України за комфортом проживання журнал «Фокус» публікує щороку, починаючи з 2007-го року. Єдиним виняток став період 2014-2015 рр, коли рейтинг не оприлюднювали. Про це в матеріалі «Вголос».

Львів двічі ставав переможцем у рейтингу – у 2009-у та 2016-у роках. До 2016-го року Львів завжди був у першій п’ятірці за комфортом проживання, однак згодом ситуація змінилася. У 2020-у році Львів залишив десятку найкомфортніших міст України, посівши 12 сходинку у рейтингу, Цьогоріч покращили результат не вдалось, і місто опустилось на 15 місце. Львів випередив Запоріжжя на 0,2 бали, і з цим же показником поступився Харкову.

Які показники у Львова

Як свідчать дані «Фокусу», Львів суттєво поступається сусідам за співвідношенням вартості життя та рівня доходів. Зокрема за середнім розміром заробітної плати Львів надалі випереджає інші обласні центри Західної України. Проте це відставання з роками стає меншим, і станом на 2021 рік за цим показником Івано-Франківськ та Ужгород впритул наблизились до Львова. Водночас за середньою вартістю продуктового кошика Львів посів 3-місце в усій Україні, поступившись лише столиці та портовому місту Маріуполь на Донеччині.

За вартістю квадратного метра житла в новобудові Львів посів четверте місце після Києва, Дніпра та Одеси. Водночас за середньою вартістю оренди квартири місто Лева вийшло на другу позицію, поступившись за рівнем цін лише столиці.

Водночас за співвідношенням резюме до кількості вакансій серед великих міст Заходу України столиця Галичини випередила Рівне й Чернівці та опинились на рівні з Ужгородом й Тернополем. Щодо власної думки мешканців, то більшість львів’ян відзначили критичну ситуацію з транспортною системою у місті. Цікаво, що за рівнем доступності для маломобільних Львів опинився на одній з чільних позицій.

Як складають рейтинг

До рейтингу увійшли 24 найбільших міста країни. Редакція Фокуса вибрала 16 критеріїв, за якими оцінювалися їхні якості. Максимально можна було набрати 125 балів.

• 50 балів місто могло отримати за економічні показники — по десять балів за кожен з п’яти критеріїв. Це рівень середньої зарплати, вартість умовного продуктового кошика, середня вартість житла в новобудовах і оренди квартир, а також співвідношення кількості резюме до вакансій.
• 10 балів місту могла принести наявність у ньому навчальних закладів, які увійшли до рейтингу Фокуса «100 кращих шкіл». Ми усвідомлювали, що у міст-мільйонників шанси отримати високі бали за цим критерієм були трохи кращі, адже шкіл в них значно більше, ніж в інших обласних центрах. Тому вирішили вивести об’єктивніший показник: кількість шкіл, що увійшли до рейтингу, на 10 тис. населення.
• 25 балів — по п’ять за кожен з п’яти критеріїв — місто могло отримати, виходячи з оцінки містянами якості муніципальних послуг. Фокус взяв до уваги оцінки якості транспортної інфраструктури, водопостачання, доступність міста для людей з інвалідністю. Також люди оцінювали діяльність поліції та особисте відчуття безпеки під час пересування поодинці темними вулицями свого району.
• 10 балів місто могло отримати за два екологічних показники: кількість викидів основних забруднювальних речовин в атмосферу та кількість небезпечних відходів I-III класів у розрахунку на одного жителя. До відходів I класу — надзвичайно небезпечних — відносяться, наприклад, прилади, що містять ртуть, до відходів III класу — помірно небезпечних — відносяться, наприклад, моторні мастила.
• Ще 10 балів місту могли принести показники середньої очікуваної тривалості життя при народженні у 2019 році.

Максимум 10 балів припадало за показники кількості злочинів на 10 тис. жителів, ще 10 балів — за показники захворюваності на COVID-19.

Чому Львів більше не «місто, де хочеться жити»?

Зауважимо, що цьогоріч першу трійку найкомфортніших для життя міст посіли Івано-Франківськ, Тернопіль та Хмельницький. В усіх цих містах міськими головами є представники ВО «Свобода», а сама політична сила складає більшість у радах всіх трьох місць. А саме це:

• Сергій Надал (міський голова Тернополя з 2010-го року);
• Руслан Марцінків (міський голова Івано-Франківська з 2015-го року);
• Олександр Симчишин (міський голова Хмельницького з 2015-го року).

Усі троє міських голів торік виграли вибори у 2020-у році у своїх містах в першому ж турі, з великим відривом обігнавши конкурентів за рівнем підтримки мешканців ( Сергій Надал здобув у першому турі 75% підтримки, Руслан Марцінків – 84,8%, Олександр Симчишин – 86,8%).

Відтак, редакція «Вголос» звернулись за коментарем до Любомира Мельничука, заступника фракції ВО «Свобода» у Львівській міській раді. Як його однопартійцям вдалось суттєво покращити якість життя у сусідніх містах? Й чому падають показники Львова, попори, на перший погляд, незрівнянно більший бюджет та ресурси міської влади?

За словами Любомира Мельничука, ключовою причиною є управлінський фактор. Представник «Свободи» наголосив, що навіть фахові керівники за умови незмінності влади та відсутності мотивації починають деградувати, а система управління починає переходити в режим «застою».

“Якщо влада не міняється, а влада понад 15 років не міняється, то такий результат не дивує. За 15 років змінилось кілька скликань міської ради. Але виконавча гілка влади, яку очолює міський голова і яка відповідає за господарку та комфорт, лишилась та сама. І мені як львів’янину дуже боляче дивитися на результат їх діяльності. Для мене та для всіх львів’ян Львів найкраще місто, але через «застій» у львівській владі ми втрачаємо позиції, і це факт”, – говорить Мельничук.

Серед основних проблем Львова пердставник «Свободи» назвав значну кількість важливих проєктів, які роками не може реалізувати міська влада. Зокрема серед таких він назвав будівництво сміттєпереробного заводу, розв’язання транспортної проблеми й впровадження е-квитка у громадському транспорті, а також неефективну роботу більшості хронічно збиткових ЛКП (Львівських комунальних підприємства – ред). Водночас Любомир Мельничук додав, що помилково вважати корупціонерами чи непрофесіоналами всіх без виключення представників команди чинного мера Львова.

“Можна говорити про застій, можна говорити про те, що багато хто вже вичерпав себе, з тих людей. Вони не всі є погані, вони не всі хочуть займатись корупцією. Є люди, які свого часу зробили дуже корисні речі для міста та фахово виконували свою роботу. Але зрозумійте, ці люди пропрацювали останніх 15 років свого життя під одним керівником. В деяких випадках можна говорити навіть просто про банальну втому.

І ось вони знову на 5 років отримали мандат від мера на роботу. Бо обираючи мера, ми обираємо також 1500 чиновників виконавчої влади Львова, яких лише він призначає та звільняє” – наголосив він.

За словами «свободівця», саме повний багаторічний одноосібний контроль над виконавчою владою Львова з боку міського голови Андрія Садового демотивує його підлеглих для якісної роботи, адже як призначені чиновники вони відчувають зобов’язання не перед виборцем, а безпосередньо перед людиною, яка взяла їх на роботу, а саме – міським головою.

Довгий шлейф невирішених проблем та невиконаних обіцянок

Відомо, що будівництво сміттєпереробного заводу, який Андрій Садовий обіцяв збудувати до 2019-го року, фактично застрягло. Серед причин називають зокрема наявність боргів у польської компанії Control Process S.A, яка мала б реалізувати проєкт заводу, через що будівництво не може розпочатись

Цікаво, що нещодавно ЛКП «Зелене Місто», яке відповідає за будівництво сміттєпереробного заводу, очолив Тарас Калужний. Він з 2003-го по 2016-й рік працював у тій же польській компанії Control Process S.A.

Зауважимо, що першу свою обіцянку розв’язати сміттєву проблему Андрій Садовий дав у 2006-у році, під час своєї першої виборчої кампанії на посаду міського голови.

Проєкт електронного квитка, роботи над яким розпочали у 2014-у році, обіцяють запустити в роботу у січні 2022-го року. На більшій частині комунального громадського транспорту Львова (трамваї, тролейбуси, автобуси великої пасажиромісткості) встановили валідатори, необхідні для зчитування електронних транспортних карток та оплати проїзду безконтактним способом. Водночас як писав «Вголос», на реалізацію проєкту необхідні додаткові кошти. Прогнозовані суми додаткових грошей з бюджету сягають 1 млрд грн.

Де міська влада візьме ці кошти, наразі невідомо, адже станом на вересень Бюджет розвитку Львова не був наповнений навіть на половину. Додамо, що наступного року більше третини Бюджету розвитку Львова піде на сплати кредитів та інших боргових платежів.

Запис Львів визнали найгіршим містом для життя у Західній Україні спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

10 позицію львів’яни розділяють з жителями Кропивницького та Черкас.

Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічним центром «Рейтинг» від імені Центру аналізу та соцдосліджень Міжнародного республіканського інституту.

Рейтинг був складений на основі опитування жителів міст, які оцінювали якість 22 послуг за пʼятибальною шкалою. До уваги брали задоволеність комунальною сферою (збір сміття, опалення, чистота дворів) та інфраструктурою (стан доріг, громадський транспорт тощо). Також оцінювали задоволеність людей гуманітарною сферою (навчальні, медичні, культурні установи), парками, екологією, розвитком промисловості, поліцією і так далі.

В оцінювальному індексі градація йде таким порядком: 1 — жахливо, 2 — погано, 3 — середньо, 4 — добре, 5 — відмінно. До оцінок 4 і 5 не дійшло жодне місто України.

Рейтинг виглядає так:

• Вінниця — 3,6;
• Луцьк — 3,3;
• Івано-Франківськ — 3,3;
• Чернігів — 3,3;
• Хмельницький — 3,3;
• Маріуполь — 3,3;
• Харків — 3,2;
• Тернопіль — 3,2;
• Черкаси — 3,1;
• Львів — 3,1;
• Кропивницький — 3,1;
• Сєверодонецьк — 3,0;
• Ужгород — 3,0;
• Одеса — 3,0;
• Житомир — 3,0;
• Рівне — 2,9;
• Суми — 2,9;
• Київ — 2,9;
• Дніпро — 2,9;
• Запоріжжя — 2,9;
• Полтава — 2,9;
• Миколаїв — 2,8;
• Чернівці — 2,8;
• Херсон — 2,7.

Запис «Покращувачі»: Львів ледь зайняв 10 місце у рейтингу міст України за якістю життя спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Запис Четверо львів’ян увійшли до сотні найбагатших українців спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

За останній місяць кількість тих, хто вважає напрям розвитку країни правильним, зросла (у липні 2021 – 26%). Відносно більше тих, хто оцінює напрям розвитку країни як правильний, серед молоді, а також мешканців Заходу та Центру.

• Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 50% опитаних, не довіряють – 48%, таким чином політик повернув позитивний баланс довіри, який мав на протязі першого року правління.
• Д.Разумкову довіряють 29% не довіряють – 32%, не знають його – 33%. Петру Порошенку  довіряють 26%, не довіряють – 71%. Юлії Тимошенко довіряють 26%, не довіряють – 72%. Юрію Бойку довіряють 23%, не довіряють – 58%, не знають його – 16%. Денису Шмигалю довіряють 17%, не довіряють – 46%,  не чули про такого – 30%. Віктору Медведчуку довіряють 15%, не довіряють – 71%.

Довідка. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 2-4 вересня 2021 року

Запис 58% українців вважають, що напрям руху України неправильний спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це свідчить дослідження, проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 29 липня по 4 серпня.

Зокрема, якби найближчим часом відбувалися вибори до Верховної Ради України, найбільшу підтримку виборців отримала б політична партія «Слуга народу» (за неї готові віддати свій голос 17% усіх опитаних або 27% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за яку партію голосуватиме).

За партію «Європейська солідарність» готові віддати свій голос відповідно 11% і 17% опитаних, за партію «Опозиційна платформа ˗ За життя» – відповідно 11%  і 16%, ВО «Батьківщина»  ˗  відповідно 8% і 11%.

Партію «Сила і честь» підтримують відповідно 4% і 6%, ВО «Свобода»   ˗ відповідно 2% і 3%,   партію «Українська стратегія Гройсмана» ˗ відповідно 2% і 3%, Радикальну партію Олега Ляшка ˗ відповідно 2% і 3%, «Партію Шарія» ˗ відповідно 1% і 2%.

За партію «Громадянська позиція» виступають відповідно 1% і 1,5%, партію «УДАР Віталія Кличка» підтримують 1% і 1%, партію «Голос» ˗ відповідно 1% і 1%, партію «За майбутнє» ˗ відповідно 1% і 1%, партію «Опозиційний блок» ˗ відповідно 0,5% і 1%,  партію «Наш край» ˗ відповідно 0,5% і 0,5%, партію «Пропозиція» ˗ відповідно 0,4% і 0,3%.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 29 липня по 4 серпня  2021 року. Методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів соціологи опитали 2019 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками.

Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Запис Соціологи з’ясували, які партії мають найбільше шансів потрапити у Раду спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це пише аналітичний портал Слово і діло.

Проаналізувавши зарплати заступників міських голів найбільших обласних центрів України за пів року 2021-го, аналітики склали рейтинг із десяти найбільш високооплачуваних таких посадовців. Троє заступників міського голови Львова очолили його.

Так, абсолютним лідером в Україні виявився бізнес-омбудсмен Сергій Кіраль – за пів року йому нарахували 636,1 тис. грн зарплати.

Другу сходинку всеукраїнського рейтингу найбагатших заступників мерів міст посіла Ірина Маруняк – заступниця мера Львова з питань ЖКГ. За пів року 2021-го вона отримала 619,2 тис. грн заплати.

Слідом йде ще одна заступниця Садового – Галина Слічна, яка відповідає за гуманітарний блок у Ратуші. За шість місяців вона заробила 610,2 тис. грн.

На четвертому місці опинився заступник міського голови Тернополя Іван Хімейчук із зарплатою у 547,6 тис. грн.

Далі у всеукраїнський рейтинг заступників мерів-багатіїв знову повертається львівський високопосадовець – Любомир Зубач, який є заступником Садового з питань містобудування. За пів року йому нарахували 492,5 тис. грн зарплати.

Наступні три сходинки ТОПу посіли також заступники мера Тернополя, восьму – заступник міського голови Кропивницького Сергій Колодяжний із платнею у 418,1 тис. грн.

Десятку рейтингу замикає ще один підопічний мера Львова. Андрій Москаленко, перший заступник міського голови – заступник з економічного розвитку, за шість місяців 2021-го отримав 408,6 тис. грн зарплати.

Тим часом сам Андрій Садовий за пів року 2021-го заробив удвічі менше від своїх заступників – 336,7 тис. грн. Із такою платнею він посів одне з останніх місць серед 21 мера українських міст.

Запис Заступники Садового очолили рейтинг найбагатших заступників мерів в Україні спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..