Про це повідомляє пресслужба Львівської міськради.

«Швейна справа – цікава та перспективна професія, що стане вашим ключем до успішної кар’єри. На безкоштовних курсах за підтримки уряду Канади та Львівської міської ради вам допоможуть отримати нові знання та навички», – розповідають організатори.

Навчання відбудуться у закладах професійно-технічної освіти в різних куточках міста Львова. Тож учасники можуть обрати адресу, котра їм локально комфортна:

•  Львівське вище професійне училище побутового обслуговування, вул. Б. Хмельницького, 50А;
•   Міжрегіональний Центр Професійно-Технічної Освіти Художнього Моделювання І Дизайну , вул. О. Кульчицької, 2 та вул. Городоцька, 195;
•   Львівське ВПУ технологій та сервісу , вул. М. Кривоноса, 18.

Взяти участь у проєкті можливо виключно за попередньої реєстрації: https://forms.gle/5XAoF76m45eDbxRs6

Початок навчань – вже у другій половині вересня 2023 року. Кількість місць обмежена.

За додатковою інформацією звертайтеся до менеджерів БО «Всеукраїнський благодійний фонд «ГОРЄНІЄ» за телефонами: 066 139 01 98, 095 756 29 25.

Проєкт спрямований на підтримку економічної спроможності жінок в Україні.

Навчання відбуваються у рамках реалізації проєкту SEW Ukraine у співвиконанні Co-operative Development Foundation of Canada та БО «Всеукраїнський благодійний фонд «ГОРЄНІЄ» за фінансової підтримки Global Affairs Canada.

Запис У Львові жінок запрошують на безкоштовні курси швейної справи спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомляють в пресслужбі ЛМР.

«Серед переселенців, які зараз у Львові, є багато жінок із дітьми. Ми розуміємо, що вони можуть не мати змоги на кілька годин залишити дітей або ж у стані стресу просто бояться їх залишити, щоб приїхати у центр на вул. Князя Романа та дізнатися про можливості працевлаштування. Тому виникла думка створити мобільні бригади, які будуть виїздити в місця, де живуть вимушено переміщені особи, щоб поспілкуватися з ними й інформувати про всі можливості, які пропонує місто і якими можна скористатися. Відзначу, що ми співпрацюємо з різними міжнародними фондами, організаціями, тому є можливість не лише знайти роботу, але й пройти навчання і перекваліфікуватися», – розповідає Богдана Яремчук, керівниця управління персоналом ЛМР.

Завтра відбудеться перший виїзд мобільної бригади у модульне містечко. Разом з фахівцями з управління персоналу ЛМР будуть фахівці з юридичного департаменту і відділу соціального захисту.

«Відзначу, що центр підтримки вимушено переміщених осіб на вул. Князя Романа продовжує працювати. З часу його відкриття – 19 березня, було більше 3 тисяч звернень, левова частка з них працевлаштована», – розповіла Богдана Яремчук, керівниця управління персоналом ЛМР.

Запис У Львові працюватиме мобільна група, яка надаватиме переселенцям інформацію про можливості працевлаштування спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Закон суттєво змінює чинне законодавство про працю. Що змінюється і чим особливий цей закон, пояснює юристка Ірина Власюк, пише виданню 5.ua.

Зміни, які стосуються оплати праці:

• Роботодавець не несе відповідальність за невиплату чи невчасну виплату заробітної плати, якщо тільки це зумовлено бойовими діями або іншими обставинами, які виключають можливість зробити виплату.
• Роботодавець зобов’язаний виплатити нараховану, але не виплачену заробітну плату після відновлення роботи підприємства.
• Роботодавець та працівник можуть тимчасово призупинити дію трудового договору і повернутися до роботи, коли буде реально можливо надати працівнику роботу.
• Виплата заробітної плати за час, на який було призупинено дію трудового договору, покладається на рф (очевидно коштом очікуваних репарацій).
• Роботодавець може зупинити дію окремих положень колективного трудового договору.
• Страйки заборонені.

Прийом на роботу:

• Випробувальний строк може застосовуватися до будь-якої категорії працівників.
• Роботодавець має право заміщати тимчасово відсутнього працівника (у зв’язку з відпусткою, хворобою, евакуацією, простоєм або такого, який пропав безвісти) новими працівниками й укладати з ними строкові трудові договори.
• Працівники можуть залучатися роботодавцем для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій.

Звільнення з роботи:

• Працівник НЕ може звільнитися за власною ініціативою, якщо його було залучено до суспільно-корисних робіт чи до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, навіть якщо підприємство розташоване у районах, де проходять бойові дії.
• Роботодавцям дозволено звільняти працівників, які тимчасово непрацездатні або знаходяться у відпустці (крім декретної відпустки) у день закінчення відпустки чи тимчасової непрацездатності.

Робочий час:

• Максимальну тривалість робочого часу збільшено до 60 годин на тиждень замість 40.
• Не обмежується тривалість понаднормової роботи.
• Час початку і закінчення роботи (зміни) визначається роботодавцем.
• Військове командування може встановлювати 6-денний робочий тиждень.

Час відпочинку:

• Вихідні на час державних свят не надаються.
• Щотижневий безперервний вихідний може бути скорочений до 24 годин.
• Можна залучати працівників до роботи у вихідний день.
• Роботодавець може відмовити у наданні відпустки (крім декретної) працівнику об’єкта критичної інфраструктури.

Праця жінок:

• Жінок можна залучати до важких, шкідливих, небезпечних та підземних робіт.
• За їхньою згодою, працівники з дітьми можуть працювати вночі, у вихідні дні, понаднормово, відправлятися у відрядження.

Запис В Україні запровадили 60-годинний робочий тиждень, без держсвят спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

«ЛКП «Лев» завершує карантин 15 січня та відновлює свою повноцінну роботу. Будемо продовжувати піклуватись про безпритульних чотирилапих та надавати ветеринарну допомогу нашим хвостатим пацієнтам.

За час карантину команда ретельно продезінфікувала усі приміщення, територію, вольєри, будки, інвентар та провела поточні ремонтні роботи на підприємстві.

Віримо, що наші зусилля будуть корисними і зроблять роботу персоналу та перебування власників тварин у Першій комунальній ветеринарній клініці більш комфортними», – зазначають на підприємстві.

Нагадаємо, що ЛКП «Лев» працює щодня, без вихідних, з 8:00 до 20:00 години на вул. Промисловій, 56 у Львові.

Додамо, що бригада ловців ЛКП «Лев» здійснює виїзди в населені пункти міської територіальної громади щосереди та щосуботи, в інші дні тижня — в райони міста Львова. Із графіком роботи ловців у січні-лютому 2022 року можна ознайомитись за посиланням.

Запис ЛКП «Лев» відновлює свою роботу після планового карантину спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Водночас доволі високою залишається конкуренція на вакансії, що вимагають вищої освіти.

«Найскладніше знайти роботу законодавцям, вищим державним службовцям, керівникам і менеджерам, – повідомив директор Львівського обласного центру зайнятості Василь Барилюк. – З-посеред безробітних, а їх станом на 01.11.2021 року в області було 14,8 тис осіб, найбільша частка – 18,5%  або 2,7 тис. осіб – припадала на цю професійну групу. У базі вакансій для них налічувалося лише 238 вільних посад (4,2%), тобто навантаження на вакансію сягнуло позначки 12, тоді як в середньому на одне вільне місце праці на Львівщині претендувало 3 безробітних».

Загалом у перші дні листопада обласна служба зайнятості оперувала інформацію про наявність 5,7 тис пропозицій працевлаштування.

Серед них 31,5% склали вакансії для кваліфікованих робітників з інструментом (швачок, монтерів кабельного виробництва, слюсарів з експлуатації та ремонту підземних газопроводів, мулярів, слюсарів-сантехніків, слюсарів-ремонтників, електромонтерів з ремонту та обслуговування електроустаткування, електрозварників тощо).

Ще 22,7% вільних місць праці призначені для робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин, тобто водіїв автотранспортних засобів, операторів котельні, операторів автоматичних та напівавтоматичних ліній верстатів та установок, машиністів (кочегарів) котельної, трактористів, токарів, трактористів-машиністів сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва, водіїв навантажувача та ін.

Для працівників сфери торгівлі та послуг налічувалося 13,6% вакансій, професіоналів – 8,4%, представників найпростіших професій  та осіб без спеціальності – 8,2%.

Упродовж десяти місяців 2021 року посадовцям обласної служби зайнятості вдалося знайти роботу 25,3 тис жителям області, у тому числі 18 тис безробітним. Найбільше безробітних працевлаштували на підприємства переробної промисловості, а також у заклади сфери торгівлі та ремонту автотранспортних засобів.

Запис На Львівщині зростає попит на працівників робітничих професій спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Протягом попередньої каденції мера Львова було багато обіцянок та навіть розроблена програма Львів-2020. Багато чого дійсно вдалось втілити в життя львів’ян та покращити життєдіяльність міста. Але, на жаль, були й проєкти, доля яких залишається невідома.

Львів посів 15-те місце у рейтингу найкомфортніших міст України, поступившись усім іншим обласним центрам Західної України.

Сміттєпереробний завод

Вперше розмови про сміттєпереробний завод розпочались ще 15 років тому. Тоді Андрій Садовий заявив, що “ніяких заводів ми будувати не будемо, бо для того, аби будувати заводи – слід одразу будувати й онкодиспансери для людей”

Втім вже у 2016 році ситуація змісила передумати міського голову. 30 травня 2016 року у Львові сталася Грибовицька трагедія. На полігоні, сталась пожежа. Під час її гасіння обвалилась частина сміттєзвалища. Тоді загинули четверо осіб.

Це було єдине у місті сміттєзвалище. А відтак у місті розпочалась. «сміттєва криза», адже інші області відмовлялись приймати львівське сміття. Вже 30 червня 2016 року Андрій Садовий під час сесії міської ради заявив, що у Львові буде сміттєпереробний завод.

«Треба почекати 3 роки, щоб ми могли приїхати і перерізати стрічку нового заводу. Якщо ми цього не зробимо, то гріш нам ціна і нема нам чого тут робити» – заявив міський голова під час сесії ЛМР 30 червня 2016 року.

Відомо, що сміттєпереробний завод мали побудувати на вул. Пластовій. Однак з того моменту пройшло вже п’ять років, а заводу ще досі немає.

Серед причин називають зокрема наявність боргів у польської компанії Control Process S.A, яка мала б реалізувати проєкт заводу, через що будівництво не може розпочатись

Цікаво, що нещодавно ЛКП «Зелене Місто», яке відповідає за будівництво сміттєпереробного заводу, очолив Тарас Калужний. Він з 2013-го по 2016-й рік працював у тій же польській компанії Control Process S.A.

Палац спорту на Сихові

В жовтні 2017 року, у Львові обрали переможців конкурсу на кращий проєкт спортивного комплексу на Сихові. Авторами проєкту, який зайняв перше місце на конкурсі, стали архітектори з Творчої архітектурної майстерні «Кудін»: Віктор Кудін, Ольга Рябова, Михайло Карнаухов та Надія Бесараб.

На початку жовтня 2018 року у Львові створили ЛКП «Палац ігрових видів спорту», яке стало замовником будівництва, а пізніше виділили земельну ділянку під спорткомплекс площею 1,87 га. На проєктну документацію передбачили близько 16 млн гривень. Вже у листопаді 2019 року було визначено підрядника та невдовзі мали розпочатись будівництво “Палацу спорту”.

Втім, відтоді цей проєкт так і залишився на папері, адже коштів на його будівництво немає. Як відомо, минулого року для спорудження “Палацу спорту” на Сихові в бюджеті виділили 20 млн грн. На жаль, кошти не були освоєні і пізніше їх скерували для боротьби з коронавірусною інфекцією. Відомо, що “Палац спорту” мали збудувати до 2023 року.

Школа мистецтв на Личаківській

Вже декілька років на вул. Личаківській міська влада обіцяє побудувати школу мистецтв. Але наразі окрім банера з надписом: “Моє місто будує тут школу мистецтв” мешканці більше нічого не бачили. 29 жовтня 2020 року у Львові визначили переможців архітектурного конкурсу на створення сучасної школи мистецтв. Проте, як з’ясувалося, з ними досі ще не підписали угоди та не виплатили обіцяні призові кошти.

у Львові наразі немає коштів на спорудження школи мистецтв. Втім у міськраді запевняють, що для будівництва будуть залучати іноземних інвесторів. Приблизна вартість робіт, згідно з проєктом, — 260 млн грн. Зауважимо лише, що проєктно-кошторисної документації об’єкта наразі немає, адже місто не має на неї грошей.

17 вересня 2020 року міський голова Львова Андрій Садовий, у своїй передвиборчій програмі “Львів 2024“, у разі перемоги пообіцяв побудувати нову школу мистецтв на вулиці Личаківській. Втім чи знайшло вже місто хоч якісь кошти на будівництво поки залишається загадкою.

Нагадаємо, раніше голова фракції “ЄС” у ЛМР Петро Адамик заявив, що тільки у Личаківському районі місто винне підрядникам 800 млн гривень за виконані роботи. І поки не будуть віддані ці борги, не варто накопичувати нових.

Вулиця Ряшівська

Ще десять років тому у Львові розпочали будівництво нової вулиці, яка дозволила б з’єднати найкоротшим шляхом аеропорт із футбольним стадіоном “Арена Львів” на вул. Стрийській. Прокласти дорогу планували до Євро-2012. Це допомогло б суттєво розвантажити вулиці Виговського, В. Великого та Наукову. Відповідно після будівництва вулиці час добирання з аеропорту до футбольної арени складав би не більше 15-ти хвилин.

Нову трикілометрову вулицю планували збудувати із чотирма смугами, велосипедною доріжкою та п’ятьма підземними й наземними переходами. Згідно з генеральним планом Львова будівництво цієї вулиці потрібно для формування радіально-кільцевої мережі магістральних вулиць та розвантаження центральної частини міста від руху транзитного транспорту.

В 2011 році підрядники збудували перші 350 м щебеневої дороги зі сторони вулиці Кульпарківської та поблизу нового терміналу Львівського аеропорту. Втім після цього роботи зупинились. Hемонтні роботи були призупинені через брак фінансування. Приблизно 20% вулиці було збудовано.

У 2013 році вулиця отримала другий шанс на життя. Відомо, що тоді планувалось збудувати арену до “Євробаскету-2015” на вул. Кульпарківській, 226-г (на проєктованій ділянці вул. Ряшівській). Того ж року місто затвердило інвестиційний договір для будівництва арени. Втім через російсько-українську війну “Євробаскет-2015” вирішили перенести з України, а вулиця Ряшівська так і залишилась у мріях львів’ян.

Крематорій

Місць для поховань у Львові катастрофічно меншає. За прогнозами експертів, через два роки у місті майже не залишиться вільної землі для поховання. Цьогоріч, 6 липня у Львівській міськраді оголосили архітектурний конкурс на кращу проєктну пропозицію будівлі крематорію на території Голосківського цвинтаря.

Вже 2 жовтня у місті оголосили переможців конкурсу на проєкт крематорію. Ними стала команда архітекторів з Маріуполя. Втім бюджетна комісія не погодила виділення коштів на проєктно-кошторисну документацію, а відтак будівництво крематорію у Львові відтерміновується ще, як мінімум, на рік. Наразі  у Львові бракує коштів на побудову крематорію.

Аналітичний портал “Слово і діло” минулого року, перед місцевими виборами проаналізував як міський голова Львова виконує свої обіцянки.

За їхніми дослідженнями, Андрій Садовий виконав тільки третину своїх обіцянок, даних напередодні позаминулих місцевих виборів у 2015-у році.

Зауважимо, що в період з 2015-го по 2020-й рік абсолютну більшість у Львівській міській раді мала партія «Самопоміч», лідером якої в минулому був львівський міський голова. Відтак, маючи під контролем як виконавчу гілку влади (львівські чиновники), так і представницьку (депутати місцевої ради), Андрій Садовий не зміг досягнути тих результатів, виконання яких обіцяв у 2015-у році.

Запис Топ-5 нереалізованих обіцянок Андрія Садового спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Минає рік, як Львів вкотре віддав свої голови за старого-нового міського голову

Запис Садовий рік на “новій посаді”: Які з останніх передвиборчих обіцянок виконано спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

До 2024 року будуть закриті понад 300 відділень Приватбанку, понад шість тисяч співробітників звільнені. Такі заходи прописані в затвердженій Кабміном стратегії розвитку фінустанови, передає Кореспондент.

Зазначається, що банк повинен залишити 1250 відділень (за даними на 2020-й рік їх 1688), а обслуговувати їх будуть близько 15,5 тисяч співробітників. Дана оптимізація передує приватизації банку.

Профспілка Приватбанку виступила проти звільнень – там пропонують оптимізувати витрати на інші статті витрат. Зокрема, йдеться про утримання автопарку, охорони і витрати на піар і роботу із засобами масової інформації.

Як повідомлялося раніше, Кабінет міністрів України схвалив Стратегію розвитку державного ПриватБанку до 2024 року.

Запис Приватбанк планує закрити понад 300 відділень і звільнити співробітників спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це він сказав під час всеукраїнського форуму «Україна 30. Трудові ресурси», пише «Українська правда».

«Яка ситуація наразі в Польщі. Ми маємо зростання кількості трудових мігрантів. Якщо говорити порівняно з 2014 роком, то це приблизно у два-три рази. Нині йдеться приблизно про 1,5 млн українців, які працюють у Польщі», – сказав Дещиця.

За його словами, орієнтовно 600 тис. українців офіційно платять податки до Фонду соцстрахування, а решта працюють на трудових договорах і податків не платять.

Крім того, в 2014 році в Польщі було 680 фірм, де власниками були українці, а в 2021 році в Польщі 16 тис. підприємств, де власниками або співвласниками є українці.

Дещиця додав, що наразі в Польщі навчаються майже 50 тис. українських студентів.

Запис Майже 1,5 мільйони українців працюють у Польщі спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомляє пресслужба Міносвіти.

Кількість розділів плану роботи визначається педагогічною радою закладу дошкільної освіти. З-поміж орієнтовних розділів – аналіз діяльності закладу та визначення річних завдань на майбутній період, діяльність структур колегіального управління та методичного кабінету, адміністративно-господарська й організаційно-педагогічна діяльність, а також внутрішня система оцінювання якості освіти.

Особливу увагу варто приділити створенню комфортного та безпечного освітнього середовища. Заходи, спрямовані на це, мають бути наскрізно висвітлені в усіх розділах плану. Наприклад:

• створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;
• надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу;
• реалізація прав дітей з особливими освітніми потребами;
• забезпечення емоційного добробуту дошкільнят тощо.

Перш ніж створити план на новий навчальний рік, кожному закладу дошкільної освіти варто провести аналіз його діяльності за попередній період. Аналіз має відображати логіку планування і містити, зокрема, інформацію про діяльність методичного кабінету, матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення, психолого-педагогічні умови, взаємодію з батьками. Цей розділ також включає і моніторинг якості освіти.

Після проведення аналізу варто поставити три-чотири річних завдання, які беруть до уваги програму розвитку закладу на найближчі роки, його актуальні проблеми та пріоритетні напрями діяльності. Кількість річних завдань може варіюватись і залежить від багатьох чинників: викликів конкретного закладу, його досягнень, рівня професійної компетентності педагогів, кількості груп тощо.

План роботи дитячого садка розробляють за участю педагогів із залученням батьків або осіб, які їх замінюють. Його обговорюють на засіданні педагогічної ради, а затверджує такий план керівник закладу дошкільної освіти.

Запис МОН оприлюднило план роботи закладів дошкільної освіти на рік спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..