На другому місці – П. Порошенко, за якого проголосували б 12,1% серед усіх респондентів і 15,6% серед тих, хто визначився з вибором. 

На третьому місці – Ю. Тимошенко з показниками, відповідно, 9,4% і 12,2%. Далі йдуть Ю. Бойко (7,3% і 9,4%), І. Смешко (6% і 7,8%) та Д. Разумков (5,5% і 7,1%). Інші кандидати мають нижчу підтримку.

Коментар Антона Грушецького, заступника директора Київського міжнародного інституту соціології: Аналізуючи отримані результати, особливо рейтинг кандидатів на виборах Президента України, слід враховувати, що, по-перше, опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю. Ми неодноразово звертали увагу експертної громадськості на те, що метод дослідження впливає на результати. Респонденти, опитані методом телефонних інтерв’ю, більш заможні, мають дещо вищий рівень освіти і дещо більш активні, ніж респонденти, опитані методом особистих інтерв’ю. Як наслідок, це може впливати на рейтинг окремих політичних суб’єктів. При цьому, через відсутність перепису немає надійних даних щодо частки людей з вищою освітою тощо, що дозволило б зрозуміти, який з методів є більш точним. Деякі експерименти в 2019 році показували, що більш точними є опитування методом особистих інтерв’ю, але зараз через пандемію COVID-19 та інші фактори ситуація могла змінитися.

По-друге, якщо аналізувати динаміку підтримки кандидатів за останній період, доцільно звернути увагу, що, як і раніше, лідирує В. Зеленський, а друге місце має П. Порошенко, третє – Ю. Тимошенко. Водночас, рейтинг В. Зеленського помітно нижчий порівняно з вересневим опитуванням КМІС, хоча значною мірою це може обумовлювати тим, що у вересні у списку кандидатів не було Д. Разумкова. Хоча навіть якщо порівнювати підтримку В. Зеленського зараз з підтримкою у травні (при більш порівнюваних списках), тоді простежується тенденція до її зниження. Причини такої динаміки можуть бути різними, і це потребує додаткових спеціалізованих досліджень. Утім, можна припускати про певне вичерпання потенціалу рішень РНБО (з точки зору утримання підтримки), і водночас негативний вплив окремих політичних подій («Вагнергейт», Pandora Papers, відставка Д. Разумкова) разом з економічними питаннями (обговорення комунальних тарифів).

При цьому, з травня зросла підтримка Д. Разумкова (хоча доцільно враховувати, що наразі була прикута достатня медійна увага до Д. Разумкова, що могло сприяти росту рейтингу, а надалі важливим є питання його медійної присутності). Підтримка П. Порошенка, Ю. Тимошенко, Ю. Бойка знаходиться на приблизно однаковому рівні, а підтримка І. Смешка дещо знизилася.

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки упродовж 15-18 жовтня 2021 року. Було опитано 1200 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 3,2% для показників, близьких до 50%, 2,7% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 12%, 1,4% – для показників, близьких до 5%.

Запис Рейтинг Зеленського помітно просів – соціологія спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Лідерські позиції очікувано розподілилися між правлячою партією «Слуга народу», яка набрала 27,4% підтримки. За нею йде партія Петра Порошенка «Європейська солідарність», яку готові підтримати 16,5% опитаних. На третьому місці «Опозиційна платформа-За життя!», Яка набрала 15,9% підтримки. З невеликим відривом за трійкою лідерів слід ВО «Батьківщина» , яку готові підтримати 12% серед тих, хто визначився і голосуватиме.

Так, згідно з даними дослідження, «Радикальна партія» Олега Ляшко втратила прихильників, набравши лише 4,4% симпатій. При цьому «Партія Шарія» утримує свої позиції в 3,7%. Колишні місця в парламенті не врятували ВО «Свобода», яке набрало лише 3,2% підтримки. Партія «Сила і Честь» утримує рейтинг в 3%.

Несподіванкою став рейтинг в 2,6% підтримки у нового політичного проекту «За майбутнє». Така тенденція показує, що відносно нова партія має суттєві шанси зайняти місця в районних та обласних радах. Партія вдвічі збільшила свій рейтинг від останнього соціологічного дослідження, яке провела соціологічна група «Рейтинг» 24-28 червня.

Найменшу прихильність, незважаючи на присутність в парламенті, набрала партія «Голос». Її готові підтримати всього 2,4% серед опитаних.

Деякі вузькорегіональні політичні проекти, такі як «Блок Геннадія Кернеса» (Харків), «Громадянська Сила» (Дніпро) та інші, не були представлені в загальнонаціональному дослідженні. Тим не менше 4,8% респондентів вказали відповідь «Інша партія», що може свідчити про їх прихильності місцевим проектам.

Запис За місяць рейтинг партії «За майбутнє» зріс вдвічі спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

«Парламентський рейтинг очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 29,3% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором.

За партію «Опозиційна платформа – За життя» – 15,3%, «Європейська солідарність» – 13,6%, «Батьківщина» – 10,7%.

Вперше в рейтинг додали нещодавно створену партію «За майбутнє». Її рейтинг становить 1,7%. Вона вже випереджає екс-парламентську партію «Самопоміч» та «Громадянську позицію».

Детальніше про партію читайте в інтерв’ю очільника львівської парторганізації Ігоря Телішевського.

Опитування проводили в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів.

Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%.

Запис Рейтинги партій: соціологи вперше включили в рейтинг партію «За майбутнє» спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це свідчать результати дослідження Центру Разумкова з 24 по 29 квітня

“Загалом 37% опитаних оцінили діяльність В.Зеленського протягом першого року перебування при владі “добре” або “дуже добре”. Відносна більшість, 34% опитаних оцінили діяльність В.Зеленського на “3” (“не погано і не добре”), а 28% — “досить погано” або “дуже погано”.

Зокрема, досить важливий для іміджу Зеленського виявився показник — чиї інтереси, загальнонаціональні чи власні він насамперед захищає.

У квітні частка тих, хто дотримується думки, що президент захищає загальнонаціональні інтереси, становила 50%, а тих, хто до дотримується думки, що він захищає власні інтереси та інтереси свого політичного оточення — 33%.

Частка респондентів, які вважають нову владу кращою за попередню, становить 38%, 39% вважають, що нинішня влада нічим суттєво не відрізняється від попередньої, а 16% — що вона гірша за попередню.

63% респондентів відповіли, що влада намагається покращити ситуацію в країні, але їй це поки що не вдається зробити, 25% вважають, що влада лише “імітує зусилля”, і лише 9% відзначають вдалі дії влади.

Відносна більшість опитаних (42%) зазначають, що загальна ситуація в країні за останній рік погіршилася, 33% вважають, що вона не змінилася, а 15% — що вона покращилася.

Респонденти найчастіше констатують погіршення ситуації у рівні цін і тарифів (57%) та в економічному становищі країни (50%).

Оцінюючи виконання Зеленським передвиборних обіцянок, більшість українців зазначають, що вони зовсім не виконані.

Зокрема, 71,5% вважають, що зовсім не виконана обіцянка відсторонення олігархів від впливу на політику, 70% — створення нових робочих місць, 63% — встановлення миру на Сході Україні, 62% — боротьби з корупцією, 62% — запровадження реального народовладдя, 56% — зниження комунальних тарифів, 54% — детінізації економіки, легалізації доходів, 53% — підвищення пенсій, 50% — забезпечення лікарень і шкіл фінансуванням і сучасним обладнанням, 47% — підвищення зарплат педагогів та медиків, 46% — недопущення ущемлення бізнесу правоохоронцями.

Лише 3,5% опитаних вважають, що Зеленський повністю виконає свої передвиборні обіцянки, 33% відповіли, що він виконає більшу частину своїх обіцянок, 31% — виконає меншу частину, 25% — практично не виконає.

Дослідження проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 24 по 29 квітня 2020 року методом телефонного інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів мобільних і стаціонарних телефонів.

Було опитано 2056 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Дослідження здійснено в рамках проекту “Рік президентства Володимира Зеленського: досягнення і прорахунки” за підтримки представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні.

Запис Українці оцінили перший рік президентства Зеленського спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

«В опитуванні моє ім’я згадується серед імен кандидатів на пост міського голови від Української Галицької Партії (УГП). Також, коли опитуваним пропонують назвати політичну силу, то в переліку партій лише у випадку УГП називають ще й моє прізвище.

Використання відвертої брехні в соціологічних дослідженнях такими організаціями як «Рейтинг» є нічим іншим як брудною технологією», – зазначила Супрун.

Також, в повідомлені зазначається, що Уляна Супрун вже не вперше стикається з подібними маніпуляціями:

«Влітку 2018 року у рамках дослідження на замовлення Міжнародного республіканського інституту – IRI Ukraine було розміщене питання про ставлення до українських політиків та представників влади.

У списку з 21 іменами – 14 (66%) були невідомими для більше ніж половини опитаних, а 20 (95%) осіб зі списку у 50% випадків отримали «немає відповіді» чи «не чув про нього/неї». Найбільш впізнаваною особою у списку була я і, звісно, «негативне» відношення опитаних виглядало кардинально відмінним від решти. Так народився міф про мій високий антирейтинг», – йдеться в повідомлені.

Також Уляна Супрун наголосила на тому, що не є представником жодної політичної партії в Україні і про власну участь у виборах, якщо така буде, повідомить особисто, а такі «опитування» мають мало спільного з реальною соціологією.

«Представники «Рейтингу» повідомили, що опитування у Львові не буде публічним, і роблять його на замовлення приватного клієнта, дані про якого вони не можуть розголошувати. Мушу констатувати, що те, що роблять подібними опитуваннями, і реальна соціологія — мають мало спільного.

Не була і не є членом жодної з політичних партій в Україні. Якби я планувала брати участь у тих чи інших виборах — ви б дізналися про це від мене, а не з пліток чи замовних опитувань», – констатувала Уляна Супрун.

Запис Уляна Супрун звинувачує УГП у брудній соціології спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Наступні позиції займають партії Самопоміч (19,3%), Голос (12,0%), Свобода (9,1%), Українська галицька партія (5,5%). На момент опитування рейтинг Слуги народу продовжує падати (з 18% у жовтні 2019 року до 4% у лютому 2020 року). Серед політичних сил, які мають шанси подолати прохідний бар’єр до ЛМР на момент опитування – Слуга народу (4,0%) та Батьківщина (3,5%).

Структура електорального ринку станом на березень 2020 року [гіпотетичні вибори до ЛМР] має такий вигляд:

• 22,7% – переконаного електорату ;
• 22,3% – прихильного електорату;
• 10,4% – спільного електорату;
• 24,9% – невизначеного електорату;
• 19,6% – неелекторату (виборці, які не декларують наміру йти на гіпотетичні вибори місцевого рівня).

Європейська Солідарність. Наразі показник моделювання електорального вибору партії становить 33,4%, у лютому – 27,3%. Партія стабільно демонструє значний відрив від інших політичних конкурентів. Ядро рейтингу складає 15,4%, резерв рейтингу становить 29,2%, а потенціал зростання рейтингу – 38,7%.

Об’єднання «Самопоміч». Наразі показник моделювання електорального вибору в момент опитування партії становить 19,3%, тоді як у лютому він становив 16,9%. Ядро рейтингу партії становить 8,2%, резерв – 15,7%, а потенціал – 23,6%.

Голос. Наразі показник моделювання електорального вибору партії становить 12,0%, у лютому – 14,6%. Ядро рейтингу Голосу – 4,2%, резерв – 8,6%, потенціал – 16,2%.

Свобода. Наразі показник моделювання електорального вибору в момент опитування становить 9,1%, у лютому – 10,5%. Структура рейтингу партії виглядає наступним чином: ядро рейтингу – 3,5%, резерв – 6,4%, потенціал – 12,1%.

Українська Галицька Партія. Наразі показник моделювання становить 5,5%, у лютому – 4,2%. Ядро партії зараз складає 1,7%, резерв – 3,2%, потенціал зростання рейтингу партії – 8,6%.

Слуга Народу. Наразі показник моделювання електорального вибору в момент опитування партії становить 4,0%, у лютому – 9,5%. У жовтні 2019 року цей показник становив 18,0%. Ядро партії на цей момент складає 2,4%, резерв – 3,2%, потенціал зростання рейтингу партії – 4,9%.

Батьківщина. Наразі показник моделювання становить 3,5%, у лютому – 6,4%. Ядро партії на цей момент складає 1,7%, резерв – 3,3%, потенціал зростання рейтингу партії – 3,9%.

Громадянська позиція. Наразі показник моделювання становить 3,0%, у лютому – 3,4%. Ядро партії зараз складає 0,7%, резерв – 2%, потенціал зростання рейтингу партії – 4,3%.

Українське об’єднання патріотів – УКРОП. Показник моделювання становить 1,9 %. У порівнянні з минулим дослідженням ріст становить 1,5%. Потенціал рейтингу – 2,5%.

Детальну структуру рейтингів політичних сил станом на березень 2020 року наведено у Таблиці 1.

Довідка

Дослідження реалізовано Соціологічною агенцією Fama на замовлення партії «Голос». Польові роботи тривали з 27 по 31 березня 2020 року. Загалом було опитано 800 мешканців Львова, віком від 18 років. Основою вибірки була база респондентів, попередньо зрекрутованих face to face, на основі багатоступеневої пропорційної стратифікаційної вибірки з квотою на останньому щаблі, що є репрезентативною до повнолітнього населення Львова. Опитування проводилось методом телефонного інтерв’ю на основі випадкової однощаблевої вибірки. Загальна вибіркова сукупність була розподілена пропорційно між всіма адміністративними районами міста Львів (6 районів). Дизайном вибірки було передбачено також опитування мешканців м. Винники [включено у структуру Личаківського району], смт Брюховичі [Шевченківський район], смт Рудно [Залізничний район], адже вони також беруть участь у виборах до місцевих органів влади.

Теоретична похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5% для показників близьких до 50%, не перевищує 3,0% для показників близьких до 25% або 75%, не перевищує 2,1% для показників близьких до 10% або 90%, не перевищує 1,5% для показників близьких до 5% або 95%, не перевищує 0,7% для показників близьких до 1% або 99%.

Дослідження реалізоване на замовлення політичної партії “Голос”.

Запис Соціологи оприлюднили свіжі рейтинги партій на виборах до Львівської міської ради спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Як свідчить опубліковане 5 березня дослідження соціологічної агенції Fama, порівняно із жовтнем 2019 року рейтинг Андрія Садового зріс на 1,4% і зараз становить 38,2%. Попри публічну заяву, що він не висуватиме свою кандидатуру на наступних виборах, Садовий залишається найпопулярнішим потенційним кандидатом – рейтинг чинного мера є удвічі більшим за рейтинг його основного суперника, яким ще від виборів 2015 року незмінно є Руслан Кошулинський, і в чотири рази вищий за рейтинг Олега Синютки, який іде третім.

Від жовтня 2019 року Руслану Кошулинському вдалося суттєво збільшити свій рейтинг і зараз за нього готові проголосувати 19,1%. Ядро його рейтингу, тобто кількість людей, які навіть не розглядають альтернативи і впевнені, що голосуватимуть саме за Кошулинського, становить 6,4% (у випадку Садового таких – 15,1%).

На третій позиції, як і раніше, йде народний депутат від «Європейської солідарності» та екс-голова Львівської ОДА Олег Синютка. Порівняно із жовтнем 2019 року йому вдалося збільшити свій рейтинг на 2,2%, тож зараз за нього готові проголосувати 9,4% респондентів (ядро – 4,8%).

Інші кандидати мають підтримку менше 5,5% виборців. За кілька місяців, що минули від останнього опитування, серед них відбулося кілька змін, які щоправда вписуються в межі соціологічної похибки. По-перше, Оксана Юринець, яка раніше ділила п’яту позицію із Володимиром Квуртом, зараз вийшла на четверте місце із рейтингом у 5,4% (у жовтні 2019 вона мала 5,5%). По-друге, Ігор Зінкевич опустився із четвертого на п’яте місце і зараз має підтримку 4,6% респондентів (від жовтня втратив 0,5%). Шосту позицію наразі ділять екс-нардеп Дмитро Добродомов та мер Винник Володимир Квурт, в яких є по 3,6% підтримки.

Ядро рейтингу – виборці, які впевнені у своєму виборі і не розглядають альтернатив. Резерв рейтингу – виборці, які за певних умов можуть проголосувати за кандидата. Потенціал рейтингу – всі, хто гіпотетично можуть проголосувати за кандидата, максимальний рейтинг. Моделювання вибору – найбільш близький до результату голосування рейтинг

Далі в опитуванні йдуть Ігор Васюник (3,5%), Володимир Гірняк (3,2%), Ярослав Рущишин (2,3%), Назар Брезіцький (2,0%), Григорій Козловський (1,6%), Валерій Веремчук (1,3%) та Андрій Москаленко (1,1%). Інші потенційні кандидати мають підтримку менше 1% голосів.

Зазначимо, остаточний список кандидатів у мери Львова наразі невідомий – ніхто з потенційних кандидатів не заявляв чітко, що балотуватиметься.

Останні вибори мера Львова відбулися у листопаді 2015 року. Тоді Андрій Садовий переміг Руслана Кошулинського у другому турі виборів. Нагадаємо, починаючи з 2015 року, вибори мерів великих міст України проходять у два тури, якщо у першому турі жоден з кандидатів не набирає більше 50% голосів виборців. У 2015 році у першому турі Садовий набрав 49,1% голосів.

Дослідження соціологічної агенції Fama проводилося з 8 по 14 лютого методом face-to-face інтерв’ю. Теоретична похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5% для показників близьких до 50%, не перевищує 3,0% для показників близьких до 25% або 75%, не перевищує 2,1% для показників близьких до 10% або 90%, не перевищує 1,5% для показників близьких до 5% або 95%, не перевищує 0,7% для показників близьких до 1% або 99%.

Запис З’явились свіжі рейтинги претендентів на посаду мера Львова спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Рівень довіри до інших ключових політиків має негативний баланс.

Голові Верховної Ради Дмитру Разумкову довіряють 26%, не довіряють – 44%. Одному з лідерів партії «Опозиційна платформа – За життя» Юрію Бойку – 25% та 56% відповідно. Співаку й лідеру партії «Голос» Святославу Вакарчуку довіряють 22%, не довіряють 62%. Прем’єр-міністру Олексію Гончаруку довіряють 20% не мають довіри – 53%. Лідеру партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко довіряють 20%, не відчувають довіри 73%.

Найбільший рейтинг недовіри має колишній президент й лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко – довіряють 15%, а не довіряють 78% респондентів.

Соціологічна група «Рейтинг» проводила опитування 22-26 січня 2020 року шляхом  формалізованого face-to-face інтерв’ю. Було опитано 2500 респондентів віком від 18 років (вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення). Помилка репрезентативності дослідження – не більше 2%.

Запис Українці довіряють Зеленському, а не довіряють Порошенку спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це йдеться у січневому дослідження Центру «Соціальний моніторинг» та Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка

Наприкінці січня на запитання, за яку партію голосували б, якби вибори відбулися найближчої неділі, більше третини тих, хто буде голосувати та визначився з вибором, віддали б перевагу президентській партії.

Точно пройшли б такі партії:

«Слуга народу» – 38,9%;

«Опозиційна платформа – за життя» – 14,8%;

«ВО «Батьківщина» – 10,8%;

«Європейська солідарність» – 10,6.

З урахуванням похибки (максимум 2,24%) могли б потрапити до парламенту такі політсили:

«ВО «Свобода» – 4,6%;

«Голос» – 4,4%;

«Сила і честь» – 3,9%.

Дослідження проведене Центром «Соціальний моніторинг» та Українським інститутом соціальних  досліджень імені Олександра Яременка з 24 по 28 січня 2020 року.

Опитано 2003 респонденти віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками.

Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,24% з імовірністю 0,95.

Запис Які партії українці готові провести в парламент: опитування спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Рейтинг довіри українців до президента Володимира Зеленського в кінці січня склав 49,4%.

Про це свідчать дані опитування, проведеного Центром соціального моніторингу та Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка.

Зовсім не довіряють Зеленському 20,5% опитаних, швидше не довіряють — 18,8%.

Скоріше довіряють президенту 28,7%, ще 20,7% – повністю довіряють, а 11,3% опитаних вибрали пункт «Складно відповісти».

Опитування було проведене з 24 по 28 січня серед 2003 респондентів старше 18 років методом індивідуального інтерв’ю у всіх регіонах України, за винятком окупованих територій Криму і Донбасу за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками.

Теоретична похибка вибірки (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,24% з імовірністю 0,95.

Запис Рейтинг довіри до Зеленського склав 50% спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..