Однією з умов Гадяцької угоди 1658 року в Україні мали відкритися два православні університети (академії) – у Києві та Львові. У цих містах вже не могло бути вищих навчальних закладів іншого віросповідання. Єзуїтська колегія у Львові мала бути закрита.  Тому єзуїти домоглися перетворення своєї колегії на університет. Указ про це підписав король Ян Казимир 20 січня 1661 року, і цей день вважається датою заснування Львівського університету. У той час “русини”, як і поляки, були підданими короля. А тому диплом Яна ІІ Казимира, який надав єзуїтській колегії у Львові “гідність академії і титул університету”, не давав полякам жодних переваг в університеті перед українцями.

Приміщення єзуїтського колегіуму у Львові, не збереглося в первісному вигляді. Цей будинок був на місці сучасного приміщення Львівської середньої школи № 62, на вул. Театральній, 15. Після надання колегіуму статусу університету відомі два проекти перебудови цього приміщення (1664 та 1696 рр.).

2

1676-го в академії навчалося 500 спудеїв (студентів), а в перші роки ХVІІІ ст. їхня кількість зросла до 700. У складі навчального закладу були відділи: філософський та богословський, а з 1749 р. – Шляхетський колегіум. В Університеті викладали філософію, логіку, риторику, математику, астрономію, військове мистецтво, архітектуру, латинь та ін. Навчання вели латинською мовою. 1688 р. в Університеті відкрили кафедру анатомії і фізики, яку очолив відомий учений Томаш Будний. 1773 р. папа Климент ХІV ліквідував сам орден єзуїтів, тож закрили чимало єзуїтських академій, а також і Львівський університет. У 1784 р. австрійський імператор Йосиф ІІ відновив діяльність університету, в якому працювали чотири факультети – філософський, теологічний, правничий і медичний.

Зала засідань Галицького сейму, 1914. (нині приміщення Актової зали Львівського національного університету імені Івана Франка). Фото: www.liveinternet.ru.

У Львівському університеті навчалися письменник Маркіян Шашкевич, етнограф і філолог, завідувач кафедри української словесності і ректор Університету Яків Головацький, історик і мовознавець Іван Вагилевич, філософ Петро Лодій. Серед відомих учених Львівського університету, чиї імена знали далеко за його межами, – біолог Бенедикт Дибовський, математики Юзеф Пузина, Стефан Банах, Мирон Зарицький, Микола Чайковський, філологи та історики Омелян Огоновський, Михайло Возняк, Олександр Колесса, Іларіон Свєнціцький, Кирило Студинський, правник Олександр Огоновський. Двадцять років (1894 – 1914) в університеті працював  Михайло Грушевський.

Запис 360 років тому заснували Львівський університет спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Зазначимо, 6 липня Кабінет міністрів України створив Національну комісію зі стандартів державної мови. «Національна комісія матиме статус органу центральної виконавчої влади, діяльність якого спрямовує та координує Кабінет міністрів України через міністра освіти і науки», – сказано у повідомленні.

Зокрема, завданням комісії є збереження та розвиток державної мови через встановлення стандартів державної мови і методів перевіряння рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства України чи зайняття визначених законами посад.

Данута Мазурик народилася у Бориславі Львівської області. У 1991 році закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка. Упродовж 2002 – 2013 років працювала викладачем підготовчого відділення для іноземних громадян Львівського національного університету. З 2013 року – доцент кафедри українського прикладного мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидатка філологічних наук.

Запис Львівську науковицю призначили членом Нацкомісії зі стандартів державної мови спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

У номінації «Плагіатор 2019» переміг Сергій Бабак голова Комітету з питань науки, освіти та інновацій ВРУ, за текстові запозичення у публікаціях та докторській дисертації.

У номінації «Фальсифікатор 2019» перемогли члени галузевої експертної ради з журналістики В. В. Різун та І. В. Крупський за випуск фальшивих фахівців та науковців. Останній є деканом факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

Одноосібним лідером у номінації «Псевдонауковець 2019» став Юрій Заспа за нову «теорію всього», яка конкурує з «теорією несилової взаємодії» Юрія Теслі.

Антипремію також отримали в номінаціях «Токсичний ректор 2019» (Володимир Ісаєнко), «Мурзилка 2019» («Гілея: науковий вісник»), «Спец(з)рада 2019» (спецрада Д 55.859.04 на базі Сумського національного аграрного університету (СНАУ) та Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів), «Скандал 2019» (Юрій Тесля) та «Посіпака 2019» (комітет з питань етики НАЗЯВО).

Запис Декана львівського факультету журналістики «нагородили» антипремією «Академічна негідність – 2019» спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..