Проєкт підтримали 243 народні депутати, повідомив народний Ярослав Железняк, зазначивши, що він і більшість колег по фракції не голосували.

По фракціям:

• СН – 178
• ЕС – 0
• Батьківщина – 0
• Платформа за життя та мир – 17
• За майбутнє – 7
• Голос – 3
• Довіра – 18
• Відновлення України – 12
• Позафракційні – 8.

«Законопроект прийнято без пропозицій Комітету. Далі внесення правок 14 днів до 21 лютого і далі друге читання. Тобто найбільш ймовірно буде прийнято законопроект в цілому в останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і вступить в силу через місяць, тобто у квітні», – зазначив Железняк.

Запис ВРУ схвалила у першому читанні законопроєкт про мобілізацію спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це він написав у Фейсбук.

«Наша команда вже підготувала нову редакцію законопроекту з урахуванням всіх пропозицій, погоджених в робочому порядку з депутатами на засіданнях комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Готові виносити його на погодження Уряду в найближчий час. Попередню редакцію законопроекту відкликали», – зазначив він.

За словами міністра, цей закон потрібен якнайшвидше обороні нашої держави і кожному воїну, який зараз на фронті.

«Над мобілізаційним законопроєктом працювали пів року в робочій групі — представники всіх без винятку фракцій парламенту, команди Міністерства оборони, Генерального штабу та низки інших міністерств та відомств.

Після реєстрації законопроекту у парламенті ми разом з командою Міноборони, Головнокомандувачем Залужним, Начальником Генштабу Шапталою брали участь в обговореннях та закритих нарадах. Пояснювали необхідність цього рішення. Почули та врахували всі застереження», – зазначив він.

Міністр наголосив, що воїнам треба дати можливість відпочити і це справедливо.

«Звільненим з полону треба дати вибір, чи залишатися у війську. Ті з них, хто обере залишитися, потребуватимуть щонайменше кілька місяців відпустки. Це чесно.

Строковиків треба нарешті відпустити додому. Це правильно.

Зараз критично важливі для держави питання мобілізації, військового обліку та проведення ротацій — політизуються та гальмуються. Це неприпустимо в часи великої війни», – додав міністр оборони.

Запис Міноборони уже підготувало нову редакцію законопроєкту про мобілізацію – Умєров спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомила нардепка Вікторія Сюмар.

«Цей комітет у ВР працював в найскладніші часи – за цензури Кучми-Медведчука і Януковича-Льовочкіна. І був майданчиком, де принаймні можна було підняти проблему прав журналістів і їх можливості працювати. За результатами цих обговорень злочини проти журналістів були криміналізовані. А спроби цензури після розголосу інколи вдавалося відкочувати назад.

З 2019 року в комітеті майже не лишили повноважень і де факто спробували маргіналізувати. Шуфрич цьому явно допоміг, коли клеїв рота скотчем за російську пропаганду на медведчуківських каналах, але «не помічав» відключення українських каналів і відвертої цензури.

Тепер комітет хочуть ліквідувати. За не потрібністю, вочевидь. А свободу слова просто хочуть передати комітету… з питань прав людини. Це є повним нонсенсом, адже там точно немає людей, що мають компетенції в інформполітиці і в жодній! європейській країні ці сфери не обʼєднуються в профільні комітети. Швидше права людини обʼєднуються з юстицією, а свобода слова – з інформполітикою», – зазначила Сюмар.

Запис Рада може позбутися Комітету з питань свободи слова спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Відповідний законопроєкт №8263 «Про дерадянізацію порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою» підтримали 262 депутати.

Закон передбачає ліквідацію статусу селищ міського типу: відтепер в Україні будуть лише міста, селища та села. Таким чином, міськими населеними пунктами при цьому залишаться лише міста, а сільских стане більше за рахунок переходу всіх смт до категорії «простих» селищ.

Як ідеться в законі, усі населені пункти з компактною забудовою і чисельністю населення понад 10 000 жителів матимуть статус міст, населені пункти з переважно садибною забудовою і чисельністю населення понад 5 000 жителів – просто селищами, інші населені пункти – селами.

Також закон запроваджує нове поняття – «поселення». Так називатимуть компактне місце проживання людей за межами населеного пункту, яке не має сталого складу населення. Це можуть бути дачні кооперативи, а також тимчасові мобільні містечка, де живуть вимушено переміщені особи.

Закон набере чинності через три місяці з дня офіційного опублікування.

Запис В Україні ліквідували статус смт для населених пунктів спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Запис Парламент обрав двох членів Вищої ради правосуддя спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомила речниця фракції «Слуга народу» Юлія Палійчук.

«Депутати зібрали підписи про висловлення недовіри Уповноваженому з прав людини Людмилі Денісовій», – повідомила Палійчук.

Нагадаємо, напередодні стало відомо, що нардепи плашують висловити недовіру уповноваженій ВР з прав людини Людмилі Денісовій на засіданні 31 травня.

Сама Денісова повідомила, що таке рішення було прийнято нібито після наради у президента.

Раніше українські медійниці висловили стурбованість та обурення через риторику повідомлень уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової про статеві злочини, скоєні російськими окупантами проти українців під час війни.

У зв’язку з цим десятки журналісток підписали відкрите звернення до омбудсмана із проханням скоригувати комунікацію відповідно до етики поширення такої чутливої інформації.

Запис Нардепи зібрали підписи для висловлення недовіри омбудсмену Денісовій спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це йдеться на «Урядовому порталі».

Кабінет Міністрів України презентує основні досягнення міністерств за підсумками 2021 року.

Так, протягом року Уряд 10 разів підвищував пенсії для різних категорій пенсіонерів. Завдяки цьому середня виплата зросла до 4 тисяч гривень. Суттєво підвищено пенсії військовим пенсіонерам та чорнобильцям. Вперше з 2014 року середня пенсія перевищила фактичний прожитковий мінімум.

На фінансування протидії коронавірусу торік держава витратила більш як 35 млрд грн, які були спрямовані на доплати медикам, забезпечення кисневим обладнанням, тестування й інші заходи. Від початку минулого року в Україну поставлено більш ніж 40 млн доз різних вакцин проти COVID-19. Понад 44% дорослих українців пройшли повний курс щеплення.

Крім того, 2021 рік Україна завершила з рекордним номінальним ВВП у доларовому еквіваленті за всю історію (понад 195 млрд доларів США) та  найбільшим обсягом експорту товарів за останні 9 років (68,24 млрд доларів США).

Серед ключових досягнень 2021 року — укладення угоди про Спільний авіаційний простір із Європейським Союзом. «Авіаційний безвіз» розширить доступ українських перевізників на ринок ЄС та європейських перевізників — на ринок України, збільшить географію польотів та сприятиме здешевленню квитків.

Крім того, у 2021 році дано старт створенню українського державного авіаперевізника Ukrainian National Airlines (UNA). Активно триває розвиток внутрішніх авіаперевезень, зокрема стартувало будівництво у Міжнародному аеропорту «Дніпро», продовжується модернізація регіональної мережі авіахабів у таких містах як Рівне, Чернівці, Вінниця, Житомир, Київ, Полтава, Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг, Херсон, Одеса.

У 2021 році також продовжилось оновлення дорожньої інфраструктури: у межах програми Президента «Велике будівництво» відновлено понад 7 тис. км доріг, збудовано та відремонтовано 350 мостів.

Серед іншого, торік було досягнуто значного прогресу в розвитку публічних (електронних) послуг. На порталі та в застосунку Дія додалось понад 20 електронних послуг. У мобільному застосунку Дія українцям доступно вже 15 цифрових документів. У 2021 році Україна стала першою державою світу, у якій цифрові паспорти в смартфоні стали повними юридичними аналогами звичайних документів, а українські COVID-сертифікати отримали визнання в ЄС.

Завдяки запровадженню нового механізму ПСО з 1 жовтня тарифи на електроенергію для 80% українських родин були знижені до 1,44 грн за кВт-год. Річні газові продукти, що стали доступні для населення з травня 2021 року, забезпечили для українців у 4-5 разів нижчу ціну за газ, ніж європейська біржова ціна.

У 2021 році Уряд продовжив забезпечення армії сучасним озброєнням і технікою. Торік ЗСУ отримали понад 3 тисячі основних зразків озброєння, військової та спеціальної техніки, до 4 мільйонів боєприпасів та ракет різного призначення, близько 3 тисяч приладів нічного бачення. Також здійснюється будівництво корветів типу ADA, літаків АН-178-100Р, активізовано виробництво ракетних комплексів «Нептун» та озброєння, що складе ракетний щит держави.

Крім того, у 2021 році держава забезпечила рекордну фінансову підтримку ветеранів. Торік спрямовано виплату грошової компенсації на житло для 659 ветеранів війни. Повністю закрита потреба в житлі для постраждалих учасників Революції Гідності та родин Героїв Небесної Сотні.

Запис Уряд оприлюднив ключові досягнення у 2021 році спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це повідомляє сайт Верховної Ради України, передає Укрінформ.

Законом внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині, що стосується, зокрема, загальних питань адміністрування податків, податків на прибуток підприємств, доходів фізичних осіб, додану вартість, акцизного та екологічного податків, рентної плати, плати за землю, умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

Зокрема, законом в частині адміністрування податків: врегульовано питання щодо права контролюючого органу в тимчасовому обмеженні у праві виїзду керівника юридичної особи (за зверненням до суду), зокрема, за несплату протягом 240 днів податкового боргу; визначено підстави для скасування такої заборони – погашення боргу, зміна керівника боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника; передбачено ведення Реєстру керівників платників податків-боржників; прописано процедуру прийняття судом відповідного рішення, у т. ч. передбачено право на апеляційне та касаційне оскарження такого рішення.

Крім того, законом передбачено право контролюючого органу надсилати запити у випадку виявлення фактів, що можуть свідчить про потенційне порушення (із обгрунтуванням таких фактів).

При цьому обмежено право платника податків не надавати інформацію та документи, якщо така інформація (документи) вже була надана контролюючому органу у минулому.

З метою більш ефективного адміністрування місцевих податків на контролюючий орган покладено обов’язок розкриття інформації органам місцевого самоврядування також і про фізичних осіб боржників (зараз розкривається інформація лише щодо юридичних).

Уточнено, що надання інформації про боржників фізичних осіб органам місцевого самоврядування не вважається поширенням персональних даних та розголошенням конфіденційної інформації.

Законом надано право: здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію під час перевірок, як платнику податків, так і контролюючому органу, та відповідно використовувати такі записи як підставу для висновків акту перевірки; платникам надавати дозвіл податковим органам про розголошення через електронний кабінет про себе інформації третім особам, в обсязі, визначеному платником податків.

У частині податку на прибуток: вдосконалено механізм списання збитків великим платникам податку на прибуток, а саме – збитки враховуються до повного їх погашення, але частинами по 50% щороку. Якщо сума збитків, що залишилась, становитиме до 10% від фінрезультату, то такі збитки враховуються у повному обсязі. Першим звітним періодом буде 2022 рік; коригування фінансового результату на суми безповоротної фіндопомоги застосовується лише тими платниками, що включили таку допомогу до витрат і надали її пов’язаній особі, що задекларувала за минулий період збитки; звільнено від оподаткування прибуток виробників свійської птиці. Проте з переліку свійської птиці виключено вирощування курей; встановлено, що до 1 січня 2024 року податкове зобов’язання з податку на прибуток залежить від оплати відвантаженої електроенергії.

В частині оподаткування ПДФО: оподаткування операцій з продажу третього та більше об’єктів нерухомого майна за ставкою 18% від чистого доходу, при цьому така ставка не поширюється на продаж майна, отриманого у спадщину; за ставкою 0% може оподатковуватись продаж земельної ділянки с/г призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних КСП, або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину; звільнено від ПДФО дохід у вигляді соціальних послуг.

Крім того, контролюючий орган не може, в цілях підтвердження витрат, вимагати інформацію у платників податків, що міститься в базах, доступ до яких він має.

Право на податкову знижку в частині витрат на навчання та лікування надано також опікуну, піклувальнику, прийомним батькам, батькам-вихователям.

ПДФО від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими установками, сплачується до відповідного бюджету за місцезнаходженням установок.

До витрат на придбання інвестиційного активу прирівнюється його вартість, задекларована під час одноразового декларування.

Також надано право на зменшення доходу від операцій з третім продажем рухомого / нерухомого майна (що оподатковується по 18%) та операцій з майновими правами (у т. ч. отриманні активів через їх погашення) на суму задекларованої вартості таких активів під час податкової амністії.

До складу витрат ФОП включаються витрати на платежі на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»; право на включення витрат по допомозі медичним закладам в повному обсязі до податкової знижки поширено також на 2021 та 2022 рік.

У частині оподаткування ПДВ: змінено строки по включенню до податкового кредиту зареєстрованих ПН до 365 календарних днів; тимчасово до 01.01.2026 р. запроваджується касовий метод обрахунку для постачання електроенергії; поширено касовий метод на постачання житлово-комунальних послуг, в межах яких нараховують плату за абонентське обслуговування; приведено у відповідність коди УКТ ЗЕД до нової редакції Митного тарифу України; звільнено від ПДВ друге та наступне постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни; продовжено до 01.01.2025 р. пільги щодо розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання.

Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» був ухвалений 30 листопада 2021 року.

Запис Набуває чинності «ресурсний» закон спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Зокрема, сьогодні було ухвалено постанову «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік». Її підтримали 273 нардепи, пише “Слово і Діло”.

Всього до проекту бюджету (№6000) подали понад 3 тисячі поправок – комітет врахував повністю або частково 1501 пропозицію нардепів. Рада розглядала поправки на двох пленарних тижнях.

Основні показники проекту Держбюджету на 2022 рік:

• прогноз номінального ВВП – 5368,7 млрд. грн., його реальне зростання – на рівні 3,8%;
• індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 106,2%;
• доходи – у сумі 1267,4 млрд грн (більше за 2020 рік на 17,8%);
• витрати – у сумі 1441,9 млрд грн (більше на 11,9%);
• повернення кредитів – у сумі 10,28 млрд грн (більше на 8%);
• надання кредитів – у сумі 23,74 млрд грн (більше на 57,9%);
• дефіцит (фінансування) – у сумі 188 млрд грн (менше 2020 року на 13,6%).

Нагадаємо, Кабмін затвердив держбюджет на 2022 рік 15 вересня. Того ж дня його внесли в Раду. Документ був розроблений на основі бюджетної декларації на 2022-2024 роки.

На засіданні 20 жовтня Рада ухвалила у першому читанні постанову про висновки та пропозиції до проекту про держбюджет.

«Слово і діло» проаналізувало, як змінився бюджет-2022 у порівнянні з бюджетом-2021 та скільки передбачили грошей на обіцянки президента України Володимира Зеленського.

Запис Бюджет на 2022 рік ухвалили за основу спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це свідчать результати опитування Центру «Соціальний моніторинг», які було оприлюднено сьогодні на брифінгу, пише УНІАН.

За даними опитування, за партію «Слуга народу» готові проголосувати 24,9% тих, хто визначився і готовий піти на вибори, за партію «Опозиційна платформа – За життя» – 16,2%, за «Європейську солідарність» – 15,2%, «Батьківщину» – 12,6%, за партію – «Сила і честь» – 5,9%.

Голова правління Центру «Соціальний моніторинг» Ольга Балакірєва зазначила, що при такому розкладі в парламенті у партії «Слуга народу» було б 144 нардепи (на сьогодні у фракції «СН» 243 депутати), в «ОПЗЖ» – 102 (44), «ЄС» – 92 (27), «Батьківщина» – 78 (25), «Сила і честь» – 34 (партія не представлена в парламенті).

За даними опитування, має шанси подолати 5% бар’єр партія «Українська стратегія Гройсмана» – за неї проголосували б 4,7% опитаних.

За Радикальну партію Олега Ляшка та партію «Свобода» готові голосувати по 2,8% респондентів, за партію «Громадянська позиція» – 2,4%, Партія Шарія – 1,3%, «За майбутнє» і «Народний фронт» – по 1,1%, «Опозиційний блок» і «Голос» – по 0,9%, «Національний корпус» – 0,8%, «Об’єднання «Самопоміч» – 0,6%. 1,4% опитаних проголосували б за іншу партію, а 4,4% – зіпсували б бюлетень.

Центр «Соціальний моніторинг» провів опитування з 2 по 11 серпня. 3 тис. 012 респондентів було опитано методом особистого інтерв’ю за місцем проживання респондента. Стандартне відхилення-1,1-1,9%.

Запис Шанси потрапити до Ради мають п’ять партій – опитування спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..