Олег Ніколенко: “Жодні рішення в зовнішній політиці нашої держави не можуть бути ухвалені всупереч Конституції України.

Слова посла України у Великій Британії Вадима Пристайка про те, що Україна нібито готова розглянути відмову від членства в НАТО задля запобігання війні з Росією вирвані з контексту.

Безумовно, заради миру і збереження життів наших громадян Україна готова йти на будь-які формати діалогів з країнами та міжнародними організаціями. Водночас посол Пристайко слушно зазначив в інтерв’ю, що перспектива членства в НАТО закріплена в Конституції України, але Україна наразі не є членом НАТО чи іншого безпекового альянсу. Тож ключовим для нашої країни стає питання гарантій безпеки.

Безперечно, найкращою такою гарантією був би негайний прийом України до Альянсу. Але загрози Україні існують тут і зараз, відтак пошук відповіді на питання гарантій стає фундаментальним нагальним завданням.

При цьому, жодне рішення не може бути ухвалене всупереч Конституції України”.

Запис Посол України у Великій Британії сказав, що Україна може відмовитись від вступу до НАТО спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Повний текст документа наводиться на сайті Президента України, – пише Укрінформ.

1. Ми зібралися сьогодні, щоб підтвердити нашу незмінну відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основі Угоди про асоціацію та передбаченої нею Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Ми поділяємо спільні цінності демократії, верховенства права, поваги до міжнародного права та прав людини, включно з правами осіб, що належать до меншин, а також гендерної рівності. ЄС підтвердив свою непохитну підтримку та відданість незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах.

2. Ми підтвердили нашу рішучу відданість подальшому зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом, зокрема шляхом продовження тісної співпраці для зміцнення верховенства права, просування реформ та сприяння сталому економічному зростанню, підтримки «зеленої» і цифрової трансформацій та підвищення стійкості.

3. Ми визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір, як це закріплено в Угоді про асоціацію та у контексті набрання нею чинності у вересні 2017 року після рішення глав держав та урядів ЄС у грудні 2016 року. Ми нагадали, що ефективна імплементація Угоди про асоціацію та передбаченої нею Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка пов’язана з ширшим процесом регуляторного зближення та відповідними необхідними реформами, сприятиме створенню умов для поглиблення економічних та торговельних відносин з ЄС, які приведуть до подальшої поступової економічної інтеграції України до Внутрішнього ринку ЄС, як це передбачено Угодою про асоціацію. Ми домовилися у повній мірі використовувати потенціал Угоди про асоціацію та підкреслили взаємні зобов’язання для досягнення цієї мети.

4. Ми привітали вже досягнуті результати імплементації Угоди про асоціацію та успіх Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка сприяла суттєвому зростанню двосторонніх торговельних потоків з початку її застосування у січні 2016 року та перетворенню ЄС у найбільшого торговельного партнера України. Ми також визнали прогрес, досягнутий Україною у регуляторному наближенні до права ЄС, необхідному для належного функціонування ПВЗВТ.

5. Ми підбили підсумки поточного всебічного огляду досягнення цілей Угоди, як це передбачено статтею 481. Ми привітали обмін нашими відповідними оцінками з метою презентації спільної оцінки на двосторонньому Саміті у 2022 році в Брюсселі.

6. Ми визнали поточні досягнення та важливість подальшого зміцнення Східного партнерства на основі спільних цінностей та принципів диференціації, інклюзивності та спільної власності, а також у цьому зв’язку пригадали декларацію Саміту Східного партнерства 2017 року. Ми позитивно відзначили ініціативу трьох асоційованих партнерів, спрямовану на посилення координації між ними та поглиблення співпраці між трьома асоційованими партнерами і ЄС. Ми з нетерпінням очікуємо на Шостий саміт Східного партнерства у 2021 році, який має затвердити амбітні довгострокові цілі та нову генерацію пріоритетів на період після 2020 року.

7. Було продемонстровано високий рівень солідарності, єдності та взаємної відданості у протистоянні пандемії COVID-19, яка стала безпрецедентним викликом для систем охорони здоров’я та економік України та держав-членів ЄС. Ми відзначили вдячність українського керівництва та громадян за допомогу ЄС, у тому числі за надання вакцин проти COVID-19. Пакет допомоги обсягом 190 мільйонів євро та програма макрофінансової допомоги у розмірі 1,2 мільярда євро, які ЄС мобілізував для України з метою подолання пандемії COVID-19 та її соціально-економічних наслідків, значно перевищують обсяги допомоги від ЄС будь-якому іншому партнерові. Ми підтвердили нашу готовність тісно співпрацювати над забезпеченням доступу до вакцин проти COVID-19 в рамках платформи COVAX, у тому числі через Механізм передачі вакцин ЄС, та надання Україні вакцин через нього державами-членами ЄС. Ми привітали прийняття ЄС рішення про сумісність Європейського цифрового COVID сертифіката та Українського цифрового сертифіката задля взаємного полегшення пересування людей під час обмежень COVID-19, і визнали досягнення України в цьому зв’язку.

8. Ми визнали значний прогрес, досягнутий Україною у процесі реформування, та погодилися з необхідністю подальшого посилення цих зусиль. Ми привітали історичне відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні. Ми знову підтвердили, що всебічне та послідовне впровадження судової реформи залишається життєво важливим для зміцнення стійкості України та її майбутнього успіху. У цьому контексті ми привітали прийняття змін до Законів України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів», які мають вирішальне значення для відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ми підкреслили необхідність швидкого впровадження цих реформ та реформи Конституційного Суду. Ми також привітали відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування майна.

9. Ми підкреслили необхідність подальших зусиль України задля забезпечення незалежного та ефективного функціонування антикорупційних та правоохоронних органів, у тому числі шляхом деполітизованого процесу добору на керівні посади відповідно до заслуг. ЄС привітав зусилля України з обмеження можливостей для вчинення корупційних дій  та її відданість боротьбі з впливом приватних інтересів (“деолігархізація”), у тому числі шляхом юридично обґрунтованого прийняття та впровадження відповідного законодавства, та закликав до подальших кроків України на цьому напрямку. ЄС підтвердив свою сталу підтримку зусиль України, спрямованих на масштабні реформи, особливо в судовій системі та боротьбі з корупцією. Україна підтвердила свою відданість ратифікації Римського статуту, як це передбачено Угодою про асоціацію.

10. Ми підкреслили важливість реформи сектору безпеки, зокрема прийняття закону про Службу безпеки України, який забезпечує міцну основу для перетворення Служби безпеки України на сучасний орган з чітко визначеними функціями та ретельним демократичним наглядом відповідно до міжнародних принципів та найкращих практик.

11. Ми визнали важливість подальшого зміцнення співробітництва для протидії гібридним загрозам та боротьби з дезінформацією. ЄС і надалі підтримуватиме стійкість України, зокрема шляхом зміцнення незалежних ЗМІ та відповідної нормативно-правової бази, а також обміну найкращими практиками щодо свободи ЗМІ та медіа-грамотності, стратегічних комунікацій та підтримки українських ініціатив у боротьбі з дезінформацією. Ми підкреслили важливу роль, яку відіграють громадянське суспільство, молодь та незалежні ЗМІ в усіх сферах суспільного та політичного життя, а також у контексті протидії дезінформаційним кампаніям, спрямованим проти України та ЄС, що реалізуються зокрема Росією. Ми привітали проведення першого кібер-діалогу між Україною та ЄС 3 червня 2021 року, і з нетерпінням очікуємо наступного раунду у другому кварталі 2022 року. Ми підкреслили важливість поглиблення міжінституційного співробітництва з питань кібербезпеки.

12. Ми також відзначили важливість подальшого посилення співпраці у сфері Спільної політики безпеки та оборони (СПБО) та посиленого зближення України зі Спільною зовнішньою та безпековою політикою (СЗБП), і в цьому контексті нагадали про наше спільне зобов’язання просувати принципи, закріплені в Угоді про асоціацію, зокрема в статті 7(2). Ми з нетерпінням очікуємо на участь України у військовій операції ЄС «Алтея» і відзначили бажання України брати участь в окремих проектах програми Постійного структурованого співробітництва (PESCO). ЄС вивчить можливості подальшої підтримки стійкості України, зокрема у сфері професійної військової освіти.

13. Ми привітали успішне застосування безвізового режиму для громадян України. Ми підкреслили важливість подальшого дотримання критеріїв лібералізації візового режиму та прискорення пов’язаних з цим реформ. Ми привітали відновлення необов’язкових подорожей, які були призупинені у зв’язку з  епідемією COVID-19. Ми вітали нещодавно розпочаті переговори щодо приєднання України до Європейської міграційної мережі (ЄММ) у якості спостерігача.

14. ЄС підтвердив свою постійну суттєву підтримку України з чіткою прив’язкою до ефективного впровадження реформ та політик. ЄС нагадує, що з 2014 року ЄС та європейські фінансові інституції мобілізували безпрецедентний пакет кредитів та грантів обсягом понад 17 мільярдів євро. ЄС має намір запропонувати у 2021 році двосторонню фінансову допомогу в рамках Інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI) для підтримки ключових реформ та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Ми привітали презентацію ЄС Економічного та інвестиційного плану для Східного партнерства та його флагманські ініціативи для України, які мобілізуватимуть до 6,47 млрд євро державних та приватних інвестицій для стимулювання економічного розвитку і підтримки відновлення після пандемії та домовилися про його швидке впровадження. ЄС підтвердив поточну гуманітарну підтримку постраждалому від конфлікту населенню на сході України у розмірі 25,4 млн євро на 2021 рік. Крім того, ми відзначили важливу роль Групи підтримки України в Європейській Комісії (SGUA) та Консультативної місії ЄС для реформи цивільного сектору безпеки (КМЄС).

15. Ми привітали виконання умов надзвичайної Програми макрофінансової допомоги ЄС для України та взяли до відома рішення про виділення другого траншу обсягом 600 млн євро. Ми підкреслюємо важливість продовження відповідних реформ. Ми підтвердили важливість підтримки макроекономічної стабільності України та дотримання зобов’язань перед МВФ.

16. Ми очікуємо на подальше зміцнення економічної інтеграції на основі регуляторного зближення в межах Угоди про асоціацію у таких сферах:

• Ми привітали започаткування переговорів щодо прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита відповідно до статті 29(4) Угоди про асоціацію. Ми погодилися повністю дотримуватися зобов’язань в рамках ПВЗВТ (у тому числі шляхом врегулювання торговельних подразників, таких як мораторій на експорт деревини, шляхом застосування заходів, необхідних  для виконання відповідної постанови Арбітражної групи, та забезпечення того, щоб використання процедур торговельного захисту у всіх випадках повністю відповідало стандартам СОТ), а також продовжити обговорення та перегляд шляхів удосконалення імплементації ПВЗВТ, щоб розкрити її повний потенціал й надалі розвивати та просувати двосторонню торгівлю. Ми привітали схвалення «Пріоритетного плану дій щодо посилення імплементації Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі Україна-ЄС (ПВЗВТ) на 2021-2022 роки».
• Ми привітали започаткування діалогу щодо Європейського зеленого курсу та зеленого переходу України. Сторона ЄС привітала прагнення України наблизити свої політики та законодавство до Європейського зеленого курсу та підтвердила свою прихильність підтримці України у цих зусиллях за допомогою широкого спектру доступних інструментів та у співпраці з міжнародними фінансовими інституціями. Сторона ЄС привітала затвердження Україною оновленого Національно визначеного внеску за Паризькою угодою та запропонувала Україні ухвалити довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку, включаючи проміжні цілі, із обов’язковою метою щодо досягнення кліматичної нейтральності не пізніше 2050 року, а також впроваджувати реформи, які сприятимуть та прискорюватимуть її зелений перехід. Україна представила свою позицію щодо механізму прикордонного коригування вуглецю (CBAM). ЄС і надалі підтримуватиме Україну у питанні зеленого переходу, у тому числі щодо розробки політики вуглецевого ціноутворення у контексті запропонованого ЄС механізму прикордонного коригування вуглецю (CBAM).
• Ми привітали завершення переговорів щодо оновлення додатків з фінансового співробітництва (Додаток XLIV), телекомунікаційних послуг, поштових та кур’єрських послуг та міжнародного морського транспорту (Додаток XVIІ) Угоди про асоціацію та очікуємо на подібний прогрес щодо додатків з наближення митного законодавства (Додаток XV), навколишнього середовища та клімату (Додатки XXX-XXXI), політики з питань аудіовізуальної галузі (Додаток XXXVII), заснування та діяльності компаній, корпоративного управління, бухгалтерського обліку та аудиту (Додатки ХХХІV, XXXV, XXXVІ) та захисту прав споживачів (Додаток XXXIХ). Ми домовилися посилити зусилля задля подолання викликів у сферах кліматичних дій, навколишнього середовища та біорізноманіття, як це передбачено Угодою про асоціацію та у відповідності до Паризької угоди.
• Ми взяли до уваги поточну попередню оцінку готовності України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA) та привітали початок другого етапу попереднього оцінювання інфраструктури якості. Ми привітали підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Європейським Союзом та Україною щодо започаткування стратегічного партнерства у сфері сировини з метою досягнення більш тісної інтеграції ланцюгів вартості у сферах сировини та акумуляторів.
• Ми домовилися про важливість подальшої співпраці щодо інтеграції енергетичних ринків та енергетичних систем України з енергетичним ринком ЄС на рівних умовах на основі підтверджених зобов’язань України щодо завершення реформування ринку електроенергії та газу, включаючи ефективне виконання оновленого Додатку XXVII до Угоди про Асоціацію. Ми домовились про створення робочої групи високого рівня у рамках нашого двостороннього енергетичного партнерства для прискорення реформ ринку електроенергії та газу в Україні. Ми також погодилися координувати подальші кроки щодо інтеграції ринків газу та електроенергії. Сторона ЄС підтвердила свою повну підтримку синхронізації інтегрованої енергосистеми України з європейською мережею ENTSO-E після виконання всіх необхідних технічних та ринкових передумов.
• Ми підтвердили роль України як стратегічної країни для транзиту газу та підтвердили свою підтримку продовженню транзиту газу територією України після 2024 року. Ми підкреслили важливість продовження модернізації української національної газотранспортної системи та подальшої співпраці щодо посилення європейської енергетичної безпеки. У контексті існуючих та майбутніх газотранспортних систем на території України та ЄС ми підтвердили наші спільні зобов’язання щодо повного застосування чинного законодавства ЄС та зобов’язань за Угодою про асоціацію. Ми також погодилися максимально використовувати наявні енергетичні мережі та потужності один одного, а також проводити консультації та координацію у відповідних ситуаціях щодо розвитку інфраструктури, які можуть зашкодити інтересам обох Сторін. Ми підкреслили необхідність повного застосування законодавства ЄС у сфері енергетики та конкуренції. Україна та ЄС підкреслили важливість спільної роботи проти будь-яких потенційних зусиль третіх сторін використовувати енергію як зброю, зокрема в контексті наслідків для стабільності транзиту газу територією України. Ми підкреслюємо важливість енергетичного партнерства між Україною та ЄС на високому рівні для обговорення стратегічних аспектів енергетичного співробітництва, яке забезпечить платформу для посилення енергетичної безпеки та зеленого переходу в Україні та ЄС.
• Україна відзначила свої зусилля щодо досягнення повного взаємного режиму внутрішнього ринку у сфері телекомунікаційних послуг та приєднання до Єдиного цифрового ринку ЄС у межах Угоди про асоціацію. ЄС привітав триваючу залученість України до виконання своїх зобов’язань у сфері телекомунікаційних послуг, що у разі їх повного виконання може привести до застосування режиму внутрішнього ринку для цього сектору. У цьому контексті була підкреслена важлива роль ефективного та незалежного регулятора у сфері телекомунікацій. Ми відзначили прогрес у реалізації спільного робочого плану щодо електронних довірчих послуг, що веде до можливої угоди, яка має базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС. Ми привітали домовленість щодо оновлення Додатку XVII до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
• Ми домовилися про важливість вдосконалення сполучення між Україною, ЄС та іншими країнами Східного партнерства з метою сприяння торгівлі, подальшого розвитку надійних і сталих транспортних зв’язків та підтримки контактів між людьми. Ми привітали підписання Угоди між Україною, ЄС і його державами-членами про Спільний авіаційний простір та очікуємо на її якнайшвидше набрання чинності, що сприятиме розвитку взаємних сполучень, зокрема, шляхом створення умов для нових комерційних можливостей для авіакомпаній України та держав-членів ЄС. Ми привітали поточну роботу стосовно включення внутрішніх водних шляхів України до Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) і ми погодилися щодо важливості суттєвого прогресу України у реформуванні системи залізничного транспорту.
• Ми привітали підписання Угоди про участь України у програмі «Горизонт Європа», програмі досліджень та навчання «Євратом» та програмі «Креативна Європа». ЄС також привітав готовність України брати участь у програмах ЄС у рамках нової Багаторічної фінансової перспективи, зокрема в міжнародному вимірі програм «Erasmus+», «EU4Health», «Єдиний ринок» та «Цивільний захист».
• Ми привітали головування України, як першої країни з-поза меж ЄС, у Стратегії ЄС для Дунайського регіону, починаючи з 1 листопада 2021 року.

17. Україна та ЄС підтвердили свою готовність повністю поважати права осіб, що належать до національних меншин, як це передбачено конвенціями ООН і Ради Європи та відповідними протоколами. У цьому зв’язку, Україна продовжуватиме консультуватися і співпрацювати з Венеційською Комісією та продовжуватиме поточний змістовний діалог з представниками осіб, що належать до національних меншин, у тому числі щодо пов’язаного з цим питанням законодавства.

18. Ми підтверджуємо своє рішуче засудження очевидного порушення суверенітету та територіальної цілісності України внаслідок актів агресії російських збройних сил, починаючи з лютого 2014 року. Ми не визнаємо та продовжуємо засуджувати незаконну анексію Росією українських Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, посилення мілітаризації півострова, серйозне погіршення там ситуації з правами людини, а також обмеження свободи в’їзду громадян України на Кримський півострів та виїзду з нього. Ми засудили проведення виборів до Державної Думи Російської Федерації, що проводилися на незаконно анексованому Кримському півострові 17-19 вересня 2021 року всупереч духу та цілям Мінських домовленостей, до участі в яких також були залучені жителі непідконтрольних Уряду України територій Донецької та Луганської областей. Ми закликали Росію надати міжнародним організаціям і правозахисникам безперешкодний доступ до районів, які наразі не перебувають під контролем України, включаючи Кримський півострів, та поважати міжнародне гуманітарне право. У цьому контексті ми закликали до негайного звільнення всіх незаконно утримуваних та ув’язнених осіб на Кримському півострові та в Росії, включаючи кримськотатарських активістів. Ми засуджуємо триваючі переслідування, а також останні дії Російської Федерації проти кримських татар. Ми продовжуємо закликати Росію забезпечити безперешкодний та вільний прохід в Азовське море та з нього, у відповідності до міжнародного права. Ми засуджуємо рішення Росії закрити частини Чорного моря для не-російських військових кораблів та державних суден та закликаємо Росію утриматись від порушення законного здійснення прав та свобод навігації. Ми домовилися про важливість координації міжнародних зусиль для посилення стійкості до зростаючих загроз безпеці та стабільності в Чорноморському регіоні.

19. Ми залишаємося повністю відданими впровадженню та оновленню наших відповідних політик невизнання, у тому числі шляхом застосування обмежувальних заходів. З цією метою ми продовжимо наші регулярні консультації щодо цих політик та співпраці, у тому числі на міжнародних форумах.

20. Ми привітали дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення суверенітету та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. ЄС вітає створення міжнародної Кримської Платформи, започаткованої її установчим Самітом 23 серпня в Києві, а також підтримує реалізацію положень Спільної Декларації, підписаної ЄС та його державами-членами.

21. Ми підтвердили нашу повну підтримку зусиль Нормандського формату, Тристоронньої контактної групи, а також ОБСЄ, включаючи її Спеціальну моніторингову місію в Україні. Ми підкреслили важливість повного впровадження заходів, про які було домовлено під час Нормандського Саміту в Парижі в грудні 2019 року, а також повного виконання Мінських домовленостей, підкреслюючи відповідальність Росії як сторони конфлікту. Ми привітали конструктивний підхід України у Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі і закликали Росію теж діяти конструктивно  та брати сумлінну участь у переговорах в рамках цих форматів для вирішення конфлікту. Ми засуджуємо порушення припинення вогню збройними формуваннями, що підтримуються Росією, а також закликаємо Росію повністю визнати свою відповідальність в цьому контексті та використати свій значний вплив на збройні формування, які вона підтримує, відновити всеосяжне припинення вогню, виконати Мінські домовленості в повному обсязі, надати вільний та безперешкодний доступ Спеціальній Моніторинговій Місії ОБСЄ до непідконтрольних Уряду України ділянок уздовж українсько-російського державного кордону, у відповідності до її мандату. Висловлюємо жаль щодо рішення Росії не погоджуватись на продовження Спостережної Місії ОБСЄ на двох контрольно-пропускних пунктах російсько-українського кордону (Гуково та Донецьк), що суперечить духу Мінських домовленостей та не сприяє мирному вирішенню конфлікту на сході України. Ми повторили наш заклик до Росії невідкладно припинити підбурення конфлікту наданням фінансової та військової допомоги озброєним формуванням, які вона підтримує, а також вивести російські війська та техніку від східного кордону України та Кримського півострову. Ми залишаємось глибоко стурбованими присутністю російської військової техніки та особового складу на непідконтрольних Уряду України територіях та у незаконно анексованих українських Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Ми наполегливо вимагаємо від Росії виконати свої зобов’язання відповідно до Віденського Документу, а також забезпечити більше прозорості та достовірно пояснити розгортання військових сил та техніки в цих районах. ЄС знову продовжив свої економічні санкції проти Росії, їхня тривалість залишається чітко обумовленою повним виконанням Мінських домовленостей.

22. Ми поновлюємо наше засудження постійних кроків Росії щодо спонукання громадян України на територіях, які наразі не контролюються Урядом України, подавати клопотання на отримання російського громадянства за спрощеною процедурою, а також видачі російських паспортів громадянам України, що суперечить Мінським домовленостям.

23. Україна привітала Висновки Європейської Ради від 24 червня 2021 року, в яких лідери ЄС підтвердили, що повне виконання Мінських домовленостей залишається основною умовою для будь-яких серйозних змін у позиції ЄС щодо відносин із Росією.

24. Ми домовилися продовжувати співпрацю для подолання соціально-економічних та гуманітарних наслідків конфлікту, підкреслюючи важливість постачання води, електроенергії та газу через лінію розмежування, сприяти руху людей та товарів, та забезпечити, щоб люди, які живуть на непідконтрольних Уряду України територіях, у повному обсязі користувалися своїми громадянськими правами у повній відповідності до міжнародного гуманітарного права.  Ми ще раз наголосили на необхідності отримати безперешкодний доступ до непідконтрольних Уряду територій для Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ, агенцій ООН, неурядових організацій та Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Ми підкреслили важливість проведення заходів із розмінування також в нових районах та закликали Росію конструктивно залучатися до цього питання у рамках ТКГ. Ми привітали створення Центру протимінних операцій для боротьби із забрудненням мінами та боєприпасами, що не вибухнули, та взяли до уваги запит України на отримання допомоги ЄС для розмінування. ЄС підтвердив готовність надалі підтримувати інклюзивний підхід України до власних громадян в уражених районах та відігравати провідну роль в заходах із відбудови країни, включаючи окремі райони Донецької та Луганської областей після виконання Мінських домовленостей.

25. Ми підкреслили нашу повну підтримку всіх зусиль із встановлення правди, справедливості та відповідальності перед 298 жертвами та їхніми найближчими родичами за збиття рейсу MH17. Ми закликали у цьому зв’язку Російську Федерацію продовжувати тристоронні переговори між Австралією, Нідерландами та Російською Федерацією щодо збиття рейсу MH17, визнати свою відповідальність та докласти максимальних зусиль для притягнення винних до відповідальності за збиття рейсу MH17.

Запис Спільна заява Саміту Україна – ЄС. Повний текст спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це пише департамент інформації УГКЦ.

Предстоятель відзначив, що поза межами України УГКЦ у багатьох єпархіях і парафіях уже давно живе за Григоріанським календарем.

Щобільше, Блаженніший розповів, що коли був єпископом в Аргентині, то відкрив для себе, що в там у нашій Церкві ніколи не було Юліанського календаря. Наші поселенці як тільки туди приїхали, відразу перейшли на Григоріанський.

Так само у країнах нових поселень: в Італії, Португалії, Іспанії, де є цілі родини, які вкоренилися там, переходять на Григоріанський календар. І це абсолютно нормально, бо в цих країнах ми релігійна меншина і потрібно йти в ритм із тим суспільством.

«Але інша ситуація в Україні, – наголошує Блаженніший Святослав. – Тут питання реформи календаря – це питання, яке роз’єднує, а не єднає. І це кажуть представники і православних, і нашої Церкви. Тому я ще не бачу, щоб ми в найближчій перспективі в Україні зробили масштабну календарну реформу».

Глава Церкви вважає, що календарна реформа – це завжди випробування на міцність. «Навіть ті православні Церкви (Болгарська, Грецька), які її зробили, переживали церковні розколи. Адже завжди є групи, які це не підтримують. Сьогодні в нашому суспільстві існує чимало розколів, чимало роз’єднань, тому ми намагаємося не робити штучних кроків, які би могли ще більше поділити наш народ», – зауважив Предстоятель.

Глава УГКЦ порівняв питання реформи календаря із групою прочан, які здійснюють паломництво… У групі завжди є хтось, хто йде спереду, швидше, і ті, хто позаду, а завдання провідника прощі, щоб усі йшли разом.

«Тим, хто дуже хоче швидкої календарної реформи, кажуть: зачекайте, бо не всі встигають за вами. А тим, хто думає, що календар – це догма віри і щось недоторканне, кажуть, що це так. Не відставайте і ви», – додав Блаженніший Святослав. І підсумував: «Ось так ми паломничаємо. Йдемо разом. Вважаю, Церква не втратить авторитету, коли не гнатиметься тільки за якимось ідеями. Ми дбатимемо про добро людей. Будемо чути перших і останніх».

Запис Глава УГКЦ: «Ми хочемо в Україні перейти на новий календар разом із православними братами» спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

 І це не ультиматум, і не погроза, це – констатація факту!, про це йдеться на офіційній сторінці ФК “РУХ“

 Офіційна заява футбольного клубу «Рух»!

Відбулось чергове свавілля в українському футболі, яке вкотре продемонструвало, як «Цар всія футболу» і Вадим Костюченко в ручному режимі «управляють» футболом. Сьогодні, 9-го липня 2021 року, Служба стадіонів та безпеки проведення змагань УАФ оприлюднила новий «Cписок стадіонів, які відповідають структурним критеріям чотирьох категорій УАФ». Згідно цього списку, зокрема, стадіон «Україна» позбавлено 3-ї категорії та переведено до 2-ї, а, відтак, проводити поєдинки Української Прем’єр-ліги на ньому не дозволяється.

За дивним збігом, чутки та приватні дзвінки зі стін Будинку Футболу про таку перспективу з’явилися у футбольному середовищі одразу після того, як ФК «Рух» задекларував саме стадіон «Україна» як головний стадіон для проведення домашніх матчів під час процедури атестації на сезон 2021/2022, а саме рішення – безпосередньо у відповідь на спільний лист трьох професійних клубів Львова до Прем’єр-ліги та ПФЛ України про готовність координовано планувати свої домашні матчі на цьому стадіоні та спільно готувати його до цих матчів.

Тільки вдумайтесь: стадіон, на якому ще недавно грала свої офіційні матчі Національна команда України з футболу, стадіон, на якому УЄФА проводила матчі Групового етапу Ліги Європи (так – саме УЄФА, а не клуби-учасники є відповідальними організаторами матчів цих змагань), стадіон, поле якого і до нині залюбки резервують суперники чоловічої та жіночої Національних команд та клубів-учасників Єврокубків для позарегламентних передматчевих тренувань у Львові – визнано непридатним для проведення матчів української Прем’єр-ліги.

Без пояснень. Без вказання, що такого катастрофічного раптово сталося з інфраструктурою стадіону. Бо ще декілька місяців тому, коли УАФ вперше затверджувала списки стадіонів за категоріями – було можна. А тепер, через декілька місяців, уже, виявляється – ні.

Страшний буревій, що недавно пронісся над Львовом, на стадіоні «Україна» не повалив нічого. Інших катаклізмів – теж не було. Так що ж сталося? Та й, нарешті, до чого тут наш клуб?

ФК «Рух» до недавнього часу не висловлював свого інтересу до проведення домашніх матчів на стадіоні «Україна». Та й зараз не має такого стратегічного довготривалого інтересу. Після виходу до Прем’єр-ліги клуб уклав угоду та добросовісно намагався згідно неї проводити домашні матчі сезону 2020/2021 рр. на «Арені Львів».

Процеси руйнування стосунків розпочалися на початку 2021 року не з нашої ініціативи. Нове керівництво Арени спільно з Українською Асоціацією Футболу вирішило «повісити» на львівські клуби-учасники УПЛ левову частину витрат на підготовку стадіону до матчів Національної збірної, що планувалися на березень, та ще й примусово виселило їх із свого ж стадіону, повністю поламавши календар змагань елітної ліги національних змагань з футболу.

Хочемо нагадати, що «Арену Львів» побудували на землі, яка належала громаді міста Львова, за кошти львів’ян. А з місцевого бюджету було виділено понад 120 мільйонів гривень на початок будівництва і на проект стадіону. Це все свого часу, як і частку міста в статутному капіталі ДП «Арена Львів», було абсолютно безкоштовно передано в державну власність. І тепер київське «керівництво» викручує руки львівським клубам та намагається позбавити львівських вболівальників права відвідувати матчі за участю команд УПЛ на головному стадіоні Західної України.

Також нагадаємо усім небайдужим та і чиновникам УАФ про те, яке беззаконне рішення виніс Комітет з питань стадіонів спільно з Комітетом національних збірних 1 березня 2021 року. Вдумайтесь: Комітети УАФ заборонили клубу, у якого діючий договір зі стадіоном, проводити матчі на цьому стадіоні. А далі більше: іншим рішенням Комітет з питань стадіонів УАФ дає дозвіл на проведення матчу під егідою УПЛ на стадіоні СКІФ, який не внесений в Реєстр стадіонів, на яких можна проводити матчі УПЛ. І після цього ці люди нас вчать, як «футбол любити і розвивати»?

А далі змінилися і умови подальшого співробітництва з «Ареною Львів» для клубів. Окрім суттєвого збільшення орендної ціни, стадіон вирішив залишити за собою право самостійно і безконтрольно використовувати у прохолодну пору року дорогі енергоносії, змушуючи при цьому платити за це клуби. Коли бракує розуму і професіоналізму в прагматичних підходах до утримання футбольного поля – розум і професіоналізм вирішили замінити електроенергією за чужий кошт. Це – не партнерство. А елементарне здирництво.

Природньо, ФК «Рух» не погодився на такі умови і був змушений шукати альтернативні засоби участі у змаганнях ПЛ. Власне таким, змушеним кроком, котрий, водночас, продемонстрував, спільне розуміння і компроміс між, здавалось би, супротивниками на місцевому футбольному полі, стало рішення 3-х клубів проводити домашні матчі на стадіоні «Україна». І тепер включено безпрецедентно нахабний адмінресурс, котрий, без сумніву, стимулюється з найвищих кабінетів Будинку Футболу.

Жоден чиновник – ані урядовий, ані футбольний – за 10 років палець об палець не вдарив, щоби хоча б завершити здачу в експлуатацію шалено дорогого об’єкту, вартість якого в процесі будівництва зросла в рази у порівнянні з проектною (якщо хто не знає – «Арена Львів» і до нині не здана в експлуатацію). За 10 років не зроблено нічого, щоби якось по-господарськи комерціалізувати і вдихнути реальне життя у цілком холостий об’єкт посеред поля – вирішили адмінресурсом змусити платити за свою бездіяльність тих, хто щиро і самовіддано намагається підтримувати і розвивати футбол у місті Львові. А керівники УАФ при цьому ще й вирішили методами слона у посудній лавці засвідчити «хто у домі господар».

Звичайно, ФК «Рух» та ПФК «Львів» мали план «Б» і при проходженні атестації подали стадіон «Україна» як домашню арену на новий сезон. Але відбулась закулісна змова керівництва «Арени Львів» та Української асоціації футболу, яка полягає в тому, щоб змусити львівські клуби грати там, де прагнуть саме вони.

Рішення по стадіону «Україна» – абсолютно замовне! Його замовник, ми твердо переконані – «Цар всія футболу». Виконавець замовлення – Вадим Костюченко. Мета замовлення – показати, хто «рулить» в нашому футболі, хто тут патрон і до кого треба приходити на поклін і з ким вирішувати питання. Сміємо нагадати шановним панам з УАФ: львів‘ян ще ніхто на коліна не ставив і не поставить. Можете в цьому не сумніватись!

Підтвердженням замовного характеру пішення по «Україні» є те, що у переліку стадіонів 3-ої категорії залишилися арени, на яких, на відміну від стадіону «Україна», відсутній підігрів, відповідне освітлення, через що вони не могли повноцінно приймати матчі Чемпіонату УПЛ у минулому сезоні. До вашої уваги загальновідомі приклади:

• стадіон у Чернігові, на якому відсутній підігрів, повністю аварійна трибуна і відсутня супутня інфраструктура, – 3-ї категорії.
• стадіон «Авангард» в Ужгороді, на якому відсутній підігрів, система освітлення і не відповідає ще багатьом критеріям УПЛ, – також 3-ї категорії.
• на НТК ім. В. Баннікова, який не має 3-ї категорії, в разі потреби, яку звісно ж визначає УАФ (читай «Цар всія футболу»), можна проводити поєдинки УПЛ;
• є також багато запитань і до стадіонів у Кропивницькому, Черкасах, Миколаєві. Але вони теж 3-ї категорії.

Справу по стадіону «Україна» «склепали» на коліні, в найкоротший час, бездоказово, в найкращих традиціях НКВД. А УАФ перетворилась в Політбюро ЦК КПРС. Це не структура, яка розвиває футбол, це структура, члени якої відверто паразитують на футболі і вважають себе повелителями і вершителями доль в українському футболі.

Нагадаємо шановним панам з УАФ, що ФК «Рух отримав від Комітету атестації футбольних клубів Атестат на право участі в УПЛ в сезоні 2021/2022 р.р. з основним стадіоном для домашніх матчів саме стадіоном «Україна». Для цього на вимогу Комітету з атестації клуб надав договір зі стадіоном і всі необхідні документи.

Ніхто навіть не намагався зобразити конструктивний підхід до справи. Якщо й справді є якісь недоліки в діяльності стадіону «Україна», то їх, у робочому режимі, можна назвати і дати час на усунення. А тут просто «без суду і слідства», без обговорення і дискусій. 8-го липня на стадіон прибула «інспекція» в складі двох геть рядових клерків, а 9-го липня (чи встигла ця «інспекція» повернутись до Києва і надати звіт про свій візит до Львова?) – стадіон «Україна» вже позбавлено 3-ї категорії.

Таким чином, на футбольний клуб «Рух» здійснюється жорсткий тиск з боку УАФ, яка своїм рішенням може знищити ще один клуб УПЛ, стерти його з футбольної мапи України. Переїжджати і грати домашні матчі на стадіоні іншого міста і ставати черговим клубом-безхатьком наміру не маємо.

Працювати і віддаватися на благо і розвиток футболу у такій системі – немає сенсу. Відтак, офіційно заявляємо, якщо до 3-го туру УПЛ, в якому «Рух» повинен зіграти перший домашній матч у новому сезоні, керівництво УАФ не дозволить проводити матчі УПЛ на стадіоні «Україна», «Рух» та професійна дитяча Академія клубу припинять свою діяльність.

Думай-ТЕ!

Вирішуй-ТЕ!

P.S. Сьогодні ж, навздогін рішенню УАФ про позбавлення стадіону «Україна» 3-ї категорії, керівництво «Арени Львів» надіслало ФК «Рух» нову «комерційну» пропозицію – збільшивши орендну плату за один матч ще на 30% – до 270 тис. грн. за матч. Це, мабуть, «комісія» керівництву УАФ за лобіювання інтересів?

Запис ФК «РУХ» заявляє про можливе припинення існування спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Рух» Львів» (надалі – ФК Рух), оголошує власну позицію щодо публічних висловлювань п. Ольги Манько, директорки ДП «Арена Львів», яка полягає у наступному.

7 липня 2021 року о 14:05 год. сайт «UA.Tribuna.com» опублікував інтерв’ю «Козловский постоянно мне угрожает, а подконтрольные ему СМИ травят мою семью», сообщает Директор «Арены Львов» – Футбол – UA.Tribuna.com з п. Ольгою Манько, директоркою ДП «Арена Львів», ПОСИЛАННЯ.

Офіційно повідомляємо, що ані ФК «Рух», ані ПФК «Львів» ніколи не відмовлялись оплачувати за підігрів газону стадіону «Арена Львів». По перше, обидва клуби згідно договорів на сезон 2020/2021 р.р. здійснили в повному обсязі оплати за систему підігріву поля, яку вмикали в скадних погодніх умовах минулої зими і весни. ФК «Рух» і ПФК «Львів» поділили усі витрати на роботу системи підігріву в рівних частинах – 50% на 50%. По друге, клуби готові були повністю оплачувати роботу системи підігріву стадіону і за умовами Договору на сезон 2021/2022 р.р. Про це свідчить скан-копія підписаного ФК «Рух» Львів і переданого на підписання ДП «Арена Львів» договору, в якому чітко зазначено, що система підігріву вмикається за згодою сторін договору, і в такому випадку, підлягає оплаті. Тому офіційно стверджуємо про те, що т.в.о. ДП «Арена Львів» Ольга Манько поширила відверту неправду у своєму інтерв‘ю і безпідставно звинуватила наш клуб, з метою завдати клубу іміджевих втрат.

Скан-копія Договору, підписаного ФК «Рух» Львів і надісланого на підписання ДП «Арена Львів» додається.

Скрін-шот пунктів договору, що підтверджують зобов‘язання ФК «Рух» Львів щодо оплати за підігрів поля:

Головна ж розбіжність між клубами (ФК «Рух», ПФК «Львів») та ДП «Арена Львів» полягає в тому, що керівниця державного підприємства в односторонньому порядку вирішила змінити умови та процедуру увімкнення системи підігріву. У Договорі, який діяв попереднього сезону, була чітко описана процедура запуску системи підігріву, зі згоди клубів та за участі представників клубів, з фіксацією показників лічильників і т.д.

Скрін-шоти із Договору, що діяв між ФК «Рух» Львів та ДП «Арена Львів» у сезоні 2020/2021 р.р.:

Натомість, в новій редакції Договору, ДП «Арена Львів» вирішила самостійно взяти на себе функцію в односторонньому порядку, без згоди клубів (!), приймати рішення про увімкнення системи підігріву і ставити клуби перед фактом про оплату за спожиті енергоносії.

Скрін-шоти із Договору, запропоноваго ДП «Арена Львів» на сезон 2021/2022 р.р.:

Такий підхід, на думку клубів, є несправедливим і недопустимим. За таких умов та обставин система підігріву газону одноосібним і вольовим рішенням керівника ДП «Арена Львів» може бути увімкнена і працювати невизначений термін, наприклад, півроку часу (є в цьому потреба чи ні), а клуби смиренно мають за це платити. Це, як мінімум, непартнерський і неділовий підхід.

Зазначимо, що умови Договору, які дозволяли контролювати увімкнення та вимкнення підігріву існували у Договорах за усі попередні сезони, в яких на стадіоні грав будь-який клуб, з метою контролю за обігрівом поля та з метою усунення можливих суперечок з цього приводу.

В результаті, ФК «Рух» Львів запропонував Арені Львів укласти договір в редакції, що була максимально наближена до договору, укладеного в сезоні 2020/2021, проте отримав негативну та нічим не обґрунтовану відмову, а також, редакцію договору, яка є комерційно не вигідною для клубу.

Ми обов‘язково найближчим часом надамо громадськості проекти Договорів, які готові були підписувати львівські клуби з ДП «Арена Львів» з відповідними коментарями та поясненнями, а також не зовсім адекватні, з нашої точки зору, умови Договору, запропонованого до підписання з боку ДП «Арена Львів». А читачі вже на підставі суто об‘єктивних фактів самі зроблять висновки про те, хто в цій ситуації правий, а зто – ні.

P.S. І насамкінець, хотіли б легенько продемонструвати управлінський хист і відповідальність директорки ДП «Арена Львів» перед нашим клубом і державними податковими органами. Справа в тому, що ФК «Рух» Львів повністю виконав перед ДП «Арена Львів» свої фінансові зобов‘язання з оплати за проведені матчі на стадіоні в минулому році. Проте, починаючи з вересня минулого року і досі наше підприємство не отримало від нашого партнера належним чином оформлені і зареєстровані податкові накладні на суму порядка 300 000 грн. Для необізнаних в тонкощах Податкового Кодексу повідомляємо, що ТзОВ «ФК «Рух» Львів» повністю сплатив кошти за послуги ДП «Арена Львів», включаючи Податок на додану вартість. Натомість не отримав від «Арени Львів» податкових накладних і тепер має додаткове зобов’язання сплатити в бюджет держави 300 000 грн. А причина, виявляється, проста: ДП «Арена Львів» має борги перед держбюджетом через несплату ПДВ вже тривалий період і податкові органи відмовляюттся приймати на рестрацію відповідні податкові накладні для підприємств-контрагентів стадіону. Чи це злочинна халатність керівника і відповідальних посадових осіб, чи свідома «діяльність», не нам судити. Просто нагадуємо, що згідно Податкового Кодексу за такі грубі порушення в документах суворої звітності передбачена відповідальність з усіма наслідками.

Запис В ФК “РУХ” оприлюднили заяву щодо конфлікту з Ареною Львів спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це речник сказав у коментарі УНІАН.

«Розмова про перетворення України на «антипод» Росії демонструє нерозуміння внутрішніх процесів в нашій державі», – зауважив Ніколенко.

За його словами, українці як суверенна нація самостійно визначають вектор свого розвитку, без прив‘язки до третіх сторін.

«Ні російські танки, ні провісники токсичних ідей «руського міра» не змогли і не зможуть зупинити трансформацію України на сучасну європейську демократичну державу», – наголосив речник МЗС.

Він зазначив, що Росія інвестувала значні ресурси, аби зробити цей шлях максимально складним, а Україна змушена вживати рішучих заходів у відповідь.

«Це стосується і боротьби проти дезінформації, і нейтралізації агентів зовнішнього впливу, і ліквідації осередків, які підривають структурні реформи в нашій державі», – додав речник.

«Географію змінити не можна. Після завершення російсько-українського збройного конфлікту та деокупації територій Україні та Росії доведеться співіснувати на основі взаємної поваги та невтручання у внутрішні справи. І чим швидше керівництво РФ усвідомить цей факт, тим раніше воно зможе сконцентруватися на вирішенні першочергових проблем російського населення. На нашу думку, як раз саме цього і чекають громадяни Росії від російської влади», – підсумував Ніколенко.

Раніше, 14 травня, на нараді з членами Ради безпеки РФ Путін назвав Україну антиподом Росії.

«Судячи з усього, і це дуже сумно, Україну повільно, але вірно перетворюють на якийсь антипод Росії, в якусь анти-Росію, в якийсь майданчик, з території якого ми постійно, судячи з усього, будемо отримувати новини, які потребують особливої з нашого боку уваги з точки зору забезпечення безпеки Російської Федерації», – сказав Путін.

Запис У МЗС відреагували на заяву Путіна про Україну як «антипод» Росії спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це пише Четверта студія з посиланням на заяву ЄС.

Члени фракції наголосили на тому, що через певні причини підготовка бюджету розвитку до розгляду відбувається непрозоро та неконструктивно.

По-перше, немає чіткості у розумінні щодо його частки, яку потрібно виділити на покриття боргових зобов’язань Львівської міськради за 2020 рік, а також на початок 2021 року. Депутати усвідомлюють, що місто повинно виконати свої зобов’язання перед виконавцями, підрядниками та кредиторами, щоб не втратити їхню довіру. Однак виконавча влада ігнорує вимогу депутатів надати вичерпний перелік боргових зобов’язань Львова.

Лише після того, як ми відокремимо кошти на покриття боргів, у депутатів з’явиться розуміння того, яку ж реально суму Львів може виділити на фінансування нових проєктів. Зрозуміло, що цих коштів буде недостатньо для того, щоб задовольнити всі запити.

Виконавча влада, проте, не виробила та не представила депутатам бачення щодо пріоритетів розвитку Львівської тергромади з врахуванням потреб всіх територій, а також й потреби швидкої реакції на виклики, які пов’язані з коронавірусом. А це також суттєво гальмує завершення процесу підготовки проєкту бюджету розвитку до ухвалення.

Фракція Європейська Солідарність звертається до керівництва виконавчої влади Львова, передусім міського голови Львова Андрія Садового, з вимогою виправити ці недоліки та пришвидшити підготовку всіх матеріалів й документів, які необхідні для ухвалення бюджету розвитку Львова.

Запис Виконавча влада у Львові ігнорує вимогу депутатів надати вичерпний перелік боргів міста, – заява ЄС спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це у Фейсбуці повідомив народний депутат України від депутатської групи «За майбутнє» Тарас Батенко.

Нардеп оприлюднив звернення народних депутатів Львівщини щодо захисту цінностей Майдану.

«Закликаємо усіх згуртуватися та об’єднатися навколо цінностей Революції Гідності!Кримінальна справа проти активної учасниці Революції Гідності, колишнього народного депутата України Тетяни Чорновол через нібито її причетність до вбивств на Майдані – це спроба переписати нашу історію, дискредитувати наші цінності і наші перемоги. Це черговий доказ реваншу антимайдану в Україні», – пише Тарас Батенко.

Запис Нардеп з Львівщини закликав звільнити екс-адвоката Януковича із ДБР спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..