Бажаю здоровʼя, шановні українці, українки!
Гарна погода, яку ми тепер майже не помічаємо. Чисте небо, якого сьогодні над Києвом немає. Над Києвом та іншими містами нашої держави. Через ракетні удари, сліди від ворожих літаків. Вулиці тихі, але я знаю, я вірю, що це не надовго. Не назавжди. Для того й працюємо. Для того й боремося. Для того й не віддаємо свого.
Сьогодні ми відзначаємо суто наше, українське свято – День добровольця.
Саме наша здатність миттєво обʼєднуватись у час випробувань, знаходити спільну мову й боротися разом створює наш характер, український характер.
Ми можемо не помічати одне одного у звичайному житті. Погодьтеся, таке з нами буває і бувало.
Але коли бачимо загрозу нашому способу життя, нашому духу, коли бачимо загрозу Україні, нашій державі, ми не вагаємося жодної хвилини. Якщо ми –українці.
Ми обʼєднуємося. Ми робимо все, щоб захистити своє.
Українців не треба переконувати, щоб ставали добровольцями. Українців не треба стимулювати, щоб почали допомагати одне одному.
Потужна підтримка Збройних Сил усім народом України, щирий волонтерський рух, масовий вступ до тероборони, солідарність усіх наших людей – це передумови перемоги. Передумови звільнення всієї нашої країни… Єдиної й найкращої.
Україна для нас – не просто територія, як для окупантів. Вони ж тут нічого не розрізняють, не розуміють нічого. Саме тому для них усе це – просто мішень.
Україна для нас – це мільйони щасливих миттєвостей, рідних символів, памʼятних місць. Ми відчуваємо цю землю. Україна для нас – це наше життя, і тому мільйони людей стали на захист нашої держави сьогодні. Тому сьогодні ми всі – добровольці. Усі, хто захищає Україну, наших дітей, хто захищає наше майбутнє.
Усім, хто відчуває цей вільний поклик… Поклик до захисту України…
Хто доброволець у боях. Чи в інформаційних військах. Хто захищає дороги, захищає міста. Усім дипломатам – офіційним і неформальним. Усім, хто допомагає з технікою.
Хто зберігає бізнес. Хто постачає необхідні товари, необхідні продукти. Хто рятує й лікує за будь-яких умов. Хто працює на транспорті. Хто забезпечує звʼязок і ремонтує мережі…
Усім я вдячний. І щиро вас вітаю!
Кожного з добровольців. Кожного з мільйонів, які разом працюють на перемогу.
19-й день нашого спротиву.
Збройні Сили України тримаються мужньо. І креативно. Ми завдаємо таких втрат ворогу, що він вже не знає, де ще шукати резервів. Де ще шукати допомогу.
Допомогу собі, допомогу окупанту. Це жалюгідно.
Але ми не маємо права розслабитись.
Російська держава готувалася до війни десятки років. Вони накопичили значний воєнний ресурс заради зла, заради підкорення сусідів. І заради знищення України, Європи, якою ми її знаємо, яку ми цінуємо.
Тому потрібно триматися, потрібно боротися, щоб перемогти. Щоб прийти до заслуженого українцями миру. Чесного миру. З гарантіями безпеки для нашої держави, для наших людей. І щоб покласти це на папір у переговорах, складних переговорах.
Сьогодні вже почалася відеозустріч делегацій. Вона триває. Всі чекають новин. Ввечері обов’язково доповімо.
Поки держава воює, поки народ захищається, має зберігатись і відновлюватись економіка. Настільки, наскільки це можливо в наявних складних умовах.
На вулицях міст має зʼявитися життя. Там, де дозволяє безпека. Там, де це можуть забезпечити люди. Аптеки, торгівля, будь-який бізнес, який може просто працювати сьогодні. Щоб країна жила. Щоб уже починалося відновлення України. І це залежить від кожного з нас, від кожного, хто здатний працювати.
Економічне придушення України –це одне із завдань війни проти нас сьогодні. І ми маємо відбитися також і від цього. Зберегти нашу економіку, зберегти наших людей.
Тому уряд отримав чітке доручення – повернути малий і середній бізнес. Прибрати усе, що заважає. Максимально послабити податки, прибрати всі складнощі, абсолютно усі. Щоб система не тиснула, щоб люди знали, що вони можуть працювати так, як вони можуть. Там, де вони можуть.
На час війни та для післявоєнної розбудови потрібна нова податкова модель.
Потрібно оновити й фінансові правила. Щоб люди відчували, що можна проявляти гнучкість. Відчували, що всі гроші та цінності будуть збережені. І що можна не боятися втратити щось, бо держава Україна гарантує кожному безпеку активам і накопиченням.
Кабінет Міністрів уже працює над тим, як оформити це нормативно. День-два – будуть деталі.
Українці! Українки!
Російські війська продовжують знищувати нашу інфраструктуру, продовжують бити по наших містах. Київщина, Чернігівська область, Сумщина, Харків, Південь, Донбас.
Але знайте – ми все відбудуємо. Ми все відновимо. Кожну вулицю кожного міста. Кожний будинок, кожну квартиру кожного українця. Після війни, я впевнений, ми зможемо зробити це швидко. Ми спрямуємо на це всі наші сили, всю допомогу світу. Ми вже формуємо фонди, щоб Україна жила.
Але зараз, коли окупанти ще на нашій землі, ми маємо бити їх так, як тільки можемо. Гнати їх так, як тільки вміємо. Захищати міста. Захищати села. Захищати кожен метр нашої землі й кожну частинку нашого серця. Українського серця. Української душі.
Допомагайте одне одному! Підтримуйте одне одного! Підтримуйте оборону! захищайте державу!
Разом – точно переможемо.
Слава Україні!
