Як передає  Укрінформ, про це йдеться у резолюції “Правові аспекти та аспект прав людини в агресії російської федерації проти України”, прийнятій у четвер Парламентською Асамблеєю Ради Європи.

“Асамблея відзначає, що з’являється все більше доказів того, що російська офіційна риторика, яка використовується для виправдання повномасштабного вторгнення та агресії проти України, так званого процесу “деукраїнізації”, має ознаки публічного підбурювання до геноциду або розкриває геноцидний намір знищити українську національну групу як таку або принаймні її частину”, – йдеться у резолюції.

ПАРЄ нагадала, що Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року, учасниками якої є як Україна, так і російська федерація, забороняє пряме та публічне підбурювання до вчинення геноциду та спроби вчинення геноциду

“Вона (ПАРЄ – ред.) також із надзвичайним занепокоєнням відзначає, що деякі дії, вчинені російськими силами проти українських цивільних осіб, можуть підпадати під дію статті II Конвенції, такі як вбивства та насильницьке переміщення дітей з однієї групи до іншої групи, з метою русифікації шляхом усиновлення російськими сім’ями та/або передачі до дитячих будинків, що перебувають під російським управлінням, або інтернатних закладів, таких як літні табори”, – зазначається у документі.

Також у резолюції тричі міститься згадка про “можливий геноцид” в Україні. Зокрема, у тексті йдеться про агресивну війну рф проти України та “звірства, що випливають з неї (воєнні злочини, злочини проти людяності та можливий геноцид)”.  Також у ній міститься положення про те, що створення міжнародного спецтрибуналу  щодо злочину агресії проти України не повинно впливати “на здійснення останнім юрисдикції щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності та можливого геноциду, вчинених у контексті тривалої агресії”. Крім того, у резолюції міститься згадка про існування міжнародних та національних механізмів для розслідування, переслідування та, за необхідності, “покарання воєнних злочинів, злочинів проти людяності та можливого геноциду, скоєних під час війни, що триває”.

У резолюцію ПАРЄ нагадала, що усі держави-учасниці Конвенції про геноцид “зобов’язані карати геноцид”. “Згідно з тлумаченням Міжнародного суду, вони також зобов’язані запобігати геноциду і мають відповідний обов’язок діяти, який виникає в той момент, коли держава дізнається або повинна була дізнатися про існування серйозної загрози вчинення геноциду”, – йдеться у документі.