29 січня ввечері помер український поет, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч, Герой України Дмитро Павличко.
Про це повідомив голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський.
«Мені щойно про це повідомив Богдан Горинь з посиланням на доньку письменника.
Світла пам’ять і Царство небесне, шановний і дорогий Дмитре Васильовичу», – написав він у Фейсбук.
Дмитро Павличко народився 1929 року в селі Стопчатів Станіславського воєводства Польщі (нині Івано-Франківська область) в селянській родині. Початкову освіту здобув у польськомовній школі в Яблунові, продовжив навчання в Коломийській гімназії, а далі — в Яблунівській середній школі.
З осені 1945 p. по літо 1946 р. був ув’язнений за сфабрикованою справою щодо звинувачення у належності до УПА.
У 1953 р. закінчив філологічний факультет Львівського університету. 1953-1956 рр. – аспірант кафедри української літератури Львівського державного університету імені І. Франка. У 1954 році його приймають до Спілки письменників СРСР (заочно, за поданням М. Бажана). У 1957–1959 рр. поет працює у журналі «Жовтень». 1964 р. Д. Павличко переїжджає до Києва, де працює сценаристом на кіностудії ім. О. Довженка. За його роботами поставлений фільм «Сон» та «Захар Беркут». 1971–1978 рр. – працює головним редактором журналу «Всесвіт», згодом, – секретарем Спілки письменників України і СРСР. У 1989–1991 роках Д. Павличко – народний депутат СРСР, у 1990 та 2005 роках був обраний народним депутатом України. Засновник Руху, Демократичної партії України, один із лідерів парламенту.
З жовтня 1995 до травня 1998 року Д. Павличко був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Словацькій Республіці. Був також Послом України в Республіці Польща в період з весни 1999 року по лютий 2002 року.
митро Павличко – визначний майстер перекладу. Він відомий як талановитий перекладач з англійської, іспанської, багатьох слов’янських мов.
Нагороди: державна премія України ім.Т.Шевченка (1977); орден «За заслуги» ІІІ ст. (1997); орден князя Ярослава Мудрого IV (2009), V ст. (1999); ордени Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, «Знак Пошани»; почесна Грамота Президії ВР УРСР; командорським хрестом і Зіркою Ордена за заслуги (2001, Польща); звання Герой України з врученням ордена Держави (2004); орден Свободи (2015).
