Минулого року втримати ситуацію на фронті вдалося саме за рахунок взаємодії двох типів безпілотних систем. Дрони розвідники і камікадзе, на глибину досяжності до 15 км зробили чудеса, яких не вчили у жодній військовій академії світу. Тактика бою змінилася кардинально саме завдяки поєднанню «весільних дронів» і «одноразок», які в парі нищили і нищать живу силу і техніку від Куп’янська до Кринок. Ця стаття на тему, з чого починалося виробництво дронів і хто чи що можуть його (не) навмисно знищити.
Від кого будете, «фіпівішки»?
Розкрию таємницю. Ще дев’ять місяців тому на пальцях двох рук і двох ніг можна було порахувати тих, хто налагодив виробництво ФПВ дронів на рівні 1000+ у місяць. Переважна більшість зі сміливців робила це власним коштом з корпоративних відрахувань або за кошт великих волонтерських фондів. Звʼязуватися з бюджетом не хотів ніхто. Першим закупівлі фіпівішок за бюджет почало саме місцеве самоврядування. Всупереч законодавству, але зі щирими намірами допомогти тим, хто на передовій. Бо потік пожертв і відрахувань на волонтерку почав різко падати ще з початку літа 2023.
Боєць сил ТрО з дроном-камікадзе, фото 103 ОбрТрО
Чому всупереч законам? Бо ще і досі, закупівля радами навіть серійних Мавіків і Аутелів вважається суттєвим порушенням в очах державних аудиторів і правоохоронців. Що там вже казати за фіпівішки, тисячі з яких фронт вимагає щодня. Навіть виробники найуспішніших моделей не поспішали пройти державні вимоги і перетворити на стандартизований виріб працю інженера з паяльником та жменею китайських запчастин. Аргументів чому так було багато?… Головний, що всі від виробника до пілота знають про постійну необхідність удосконаленні. Бо «п…ри» не сплять і їх РЕБ шапками не закидаєш. Тому постійно проходила і проходить досі непомітна для неспеціалістів зміна нутрощів безпілотника, його «ретрика», елементів батареї, радіосистеми управління TBS Crossfire чи ELRS, плати ініціації і тд.
Так чи інакше, але саме самоврядування було першим хто взаємодіяло ще з учорашніми «волонтерськими гаражами». І за місцеві бюджети закупляло з порушеннями бюджетної дисципліни «фіпівішки» усіх мастей до війська. Проте, активність правоохоронців трішки підрізала навіть найактивніших голів місцевих рад. То ж більшість з тих, хто готові допомагати дронами воліє сьогодні, у 2024 році, скерувати кошти з бюджету безпосередньо військовій частині.
А що ж і як закупляють самі військові?
Справжній розрив шаблонів восени 2023 року стався для фінансових служб і підрозділів логістики більшості військових «організмів». Бо отримали накази від своїх командирів займатися не лише нарахуванням заробітної плати та отриманням від вищестоячих армійських структур майна та засобів бою. Від дронів залежав наш успіх і виживання на полі бою, а від держави вони надходили у мізерних кількостях.
Восени 2023 було всяке. Система фінансових погоджень в ЗСУ «драконівська», вихолощує ініціативу та знищує бажання навіть олівці закупляти з бюджету, куди там дрони.
Пригадую як один департамент Міноборони упевнено цілих півтори місяця завертав закупівлю «Мавіків». Бо їх, мовляв, нема в «затверджених переліках». Потім були «фіпівішки» виключно в межах списку «відповідно до доручення №…від …” Були різні списки які саме безпілотники можна купити від МО і ГШ. І різні листи чому і які дрони купити від заступників міністрів фінансів і оборони.
Безпілотні «крила» – грізна зброя, для розвідки і ураження ворога, фото 103 ОбрТрО
Проте потреба в безпілотниках була і є настільки високою, що врешті вдалося:
– віднайти виробників які адаптувалися до норм ГШ, МО, СБУ, ГУРу, і готові приходити на торги і укладати угоди з бюджетами всіх рівнів;
– адаптовувати дрони та аксесуари до них які закупляються за бюджет під побажання конкретних пілотів ще в процесі закупівлі;
– отримувати в разі гострої проблеми безпілотники від виробника/постачальника «вперед», до проведення оплат з бюджету.
Наголошую, що навіть амбітні наміри централізовано постачати мільйон дронів до всіх родів військ на сьогодні ще не змінили принципів закупівель і отримання дронів військовими частинами викладених вище. Те саме зі самоврядуванням – дуже часто фотки з сесій рад, на яких військовим вручають дрони в реальному часі відбуваються ще до завершення закупівель.
А ще, повторно наголошую, що поле бою диктує свої умови до «начинки» моделі і периферії конкретного безпілотника саме в режимі шаленої швидкості, а не реального часу погодження в вищестоячих підрозділах та навіть рішень сесій, виконкомів і процедур «Прозорро».
Бо, приміром, пілот дрона потребує саме плату ініціації, з «південної Пальміри». А їх у 2023 році, до речі, взагалі неможливо було купити за бюджет. Але ж були і є десятки тих, хто навчилися. Разом з купленими коштом публічних фінансів безпілотниками додавати їх впридачу з ретриками і купою всього, що змінюється швидше, аніж полковники у штабі санкціонують/допустять до випробувань/поставлять до переліку та й просто погодять закупівлю.
Ініціюючий пристрій, фото автора.
З ось таким відпрацьованим трикутником «виробництво безпілотників – закупівля їх коштом бюджету – передача у військо» підрозділи ЗСУ увійшли у 2024 рік. І саме така, з безліччю порушень недосконалого і невідповідного нормативці законодавства система функціонує досі.
Хочете ширше знати, куди має рухатися виробництво безпілотних систем і допомогти цьому процесу? Рекомендую блоги невтомних волонтерок з Dignitas Fund Люби Шипович і Марії Берлінської, обзори телеграм каналів «VD: Розвідка ворога» і «Про зв’язок від Сергія Флеша».
Олександр Ганущин, майор Сил ТрО ЗСУ, Леополіс
