Дрони, заміновані поля та небезпека, що чатує на кожному кроці. Після двох місяців роботи на Харківщині вибухотехніки поліції Львівщини діляться історіями про розмінування деокупованих територій, нові виклики війни й щоденну боротьбу за безпеку українців.
Про це повідомив відділ комунікації поліції Львівської області.
Начальник відділу техніко-криміналістичного забезпечення Назар Гурман зазначає, що за роки повномасштабної війни характер загроз суттєво змінився через стрімкий розвиток технологій.
«Якщо порівнювати, то вони дуже кардинально змінилися в плані розвитку технологій. У 2022 році ми працювали, можна сказати, з голими руками, маючи лише детектори. А вже у 2025 році в нас є декілька машин механізованого розмінування та одні з найкращих металодетекторів у світі».
Сьогодні найбільшу небезпеку становлять ворожі безпілотники. За словами Назара Гурмана, під час виїздів обов’язки в групі чітко розподіляються: поки двоє фахівців займаються розмінуванням, третій стежить за небом за допомогою засобів виявлення дронів, а четвертий прикриває групу зі зброєю.
Ворог також постійно модернізує своє озброєння, з яким українським вибухотехнікам доводиться регулярно працювати та успішно їх знешкоджувати. Правоохронець згадує як мало не потрапили під «скид», побачивши на детекторі перехопленого сигналу ворожого безпілотника свій автомобіль: «часу в нас було – доля секунди, щоб правильно все зробити: провести евакуацію з автомобіля, знайти безпечне укриття».
Втім, майор Гурман зізнається, що саме необхідність постійно вдосконалювати свої навички робить цю професію для нього особливо цікавою: «Тут треба завжди розвиватися. Ти не можеш прийти працювати на десять років із тими знаннями, які мав три-чотири роки тому. Кожного тижня, кожного місяця з’являється щось нове».
На деокупованих і прифронтових територіях вибухотехніки роблять усе, щоб убезпечити аграріїв. Старший інспектор Іван Лагно згадує подібні випадки під час ротації на Куп’янському напрямку. «Кадри, на яких наша техніка йде попереду трактора, перевіряючи землю метр за метром, – це не виняток, а щоденна реальність поблизу лінії фронту. Працюють наші фермери, які засівають поля. І не раз під час роботи біля тракторів ми виявляли різні вибухонебезпечні предмети. Через них люди могли отримати поранення або навіть загинути».
Служба вибухотехніка пов’язана з постійним ризиком. Серед особового складу є поранені, а також непоправні втрати. Проте інспектор не планує змінювати професію. «Я відчуваю, що тут потрібний. Люблю свою роботу. Розумію її небезпеку і розумію, яку користь вона приносить. Тому за дев’ять років служби жодного разу не задумувався про те, щоб її залишити. І поки дозволятиме здоров’я, працюватиму тут та крок за кроком робитиму все можливе, щоб люди поверталися додому й відновлювали там життя».
