У Львові продовжують готуватися до різних сценаріїв проходження зими, зокрема до можливих тривалих блекаутів і пошкоджень критичної інфраструктури. У понад 40 закладах освіти міста встановили резервні твердопаливні котельні, які можуть забезпечувати тепло навіть за відсутності електроенергії та газу. Зараз місто тестує можливості їх використання в перехідний період до початку опалювального сезону. Роботу твердопаливних котелень проінспектував мер Львова Андрій Садовий.

Про це повідомила пресслужба Львівської міської ради.

Резервні котельні працюють на дровах і призначені для ситуацій, коли централізоване теплопостачання неможливе. Вони дають змогу підтримувати комфортну температуру в приміщеннях, а за потреби — використовувати школи як пункти обігріву. Встановлювати таке обладнання у Львові розпочали ще у 2023 році.

«У закладах освіти ми встановлюємо аварійні резервні джерела теплозабезпечення. Облаштовуємо їх у найбільших школах і медичних закладах міста. Вони призначені для використання у надзвичайних ситуаціях — під час тотального блекауту чи значних пошкоджень інфраструктури, тобто тоді, коли ми не зможемо подавати тепло централізовано.

Уже встановили понад 40 таких котелень у найбільших школах, і роботи тривають. Їхня особливість у тому, що вони працюють на твердому паливі — дровах — і можуть функціонувати автономно, навіть за відсутності електропостачання та газу. Таке обладнання здатне забезпечити належну температуру у школі, яку за потреби можна буде використовувати як пункт незламності чи обігріву.

Котельня проста в експлуатації. Звісно, для її обслуговування потрібен персонал, але з погляду забезпечення паливом та автономності роботи це просте й ефективне рішення. Що важливо, у котельні є два котли, один із яких резервний», — розповів Олександр Одинець, директор ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Одна з львівських шкіл, де вже працює така система, навчає 1047 дітей. Твердопаливна котельня тут встановлена три роки тому і вже допомагала підтримувати тепло під час попередніх перебоїв із централізованим опаленням та електропостачанням. Окрім цього, у закладі встановлюють сонячні панелі.

«Наша школа забезпечена твердопаливною котельнею. Її встановили ще три роки тому. У попередні роки, коли не було світла і тепла, нас підключали до неї. Завдяки цьому у школі було тепло, а діти могли комфортно навчатися», — зазначила Тетяна Іванів, директорка львівського закладу загальної середньої освіти.

Місто також опрацьовує можливість використання резервних котелень до офіційного початку опалювального сезону, адже, як наголошує мер Львова Андрій Садовий, заклади освіти і медицини міста за необхідності отримую опалення швидше, ніж мешканці.

«Коли температура повітря буде нижчою за 8 градусів, розпочнемо опалювальний сезон і подаватимемо тепло. За потреби медичні установи та заклади освіти можуть отримати тепло раніше.

На цей перехідний період ми хочемо запускати наші твердопаливні котли. Вони є в усіх наших медичних установах і приблизно в половині шкіл. Щодо житлового фонду, то там діють інші протоколи, і ми шукаємо варіанти для всіх.

Це непросте завдання, але резервні котельні дають змогу забезпечувати тепло та за потреби облаштовувати центри обігріву у навчальних закладах. Одна школа може вмістити до 5 тисяч людей, якщо виникне потреба зігріти мешканців», — розповів міський голова Львова Андрій Садовий.

Для роботи котелень місто заздалегідь підготувало запас дров. Паливо зберігають у належних умовах, щоб резервів вистачило на місяць і більше.

Нагадаємо, у березні цього року Львівська міська рада затвердила План стійкості Львівської громади. Відтоді місто реалізовує проєкти, спрямовані на посилення готовності до різних сценаріїв проходження зимового періоду.

Основні напрямки роботи — розвиток резервної генерації, захист критичної інфраструктури, облаштування альтернативних джерел живлення та опалення, а також програми підтримки мешканців. Серед інших заходів — модернізація і заміна мереж теплопостачання та водопостачання, ремонт колекторів і посилення захисту критичних об’єктів.

Для реалізації проєктів Плану стійкості необхідно понад 3 млрд грн. Частину коштів місто залучило через запозичення у державних банків та міжнародну підтримку. Над окремими проєктами Львів працює спільно з Європейським інвестиційним банком, урядами Німеччини та Норвегії й іншими міжнародними партнерами. Водночас окремі заходи, передбачені національним Планом стійкості, дофінансовує держава.