Військовослужбовець Андрій отримав тяжкі опіки внаслідок атаки російського FPV-дрона. Після лікування у Дніпрі та Вінниці його перевели до Львова — у найбільше опікове відділення на базі лікарні святого Луки. Тут лікарі застосовують сучасний метод лікування опікових ран — біологічний матеріал зі шкіри атлантичної тріски.

Про це повідомила пресслужба Львівської міської ради.

Андрій пішов на фронт добровольцем. Під час виїзду з бойових позицій у нього влучив російський FPV-дрон. Внаслідок цього він зазнав тяжких поранень та опіків.

«Хлопці відтягнули мене в укриття. Було видно, що одну ногу я, напевно, втрачу. Цікаво, що вона взагалі не боліла. Боліли руки, якими я себе гасив, бо горів увесь», — пригадує Андрій.

Попри тяжкий стан, він продовжував керувати діями побратимів. Коли ті розгубилися, сам почав віддавати команди. Попросив накласти турнікет, оскільки через опіки рук не міг зробити цього самостійно. Наказав перемістити його під дерево та сховати транспорт, щоб група залишилася непомітною для ворога.

Після поранення Андрій лікувався у Дніпрі, згодом у Вінниці. Оскільки він родом зі Львівщини, його перевели ближче до дому — до Центру термічної травми та пластичної хірургії лікарні святого Луки у Львові, найбільшого опікового відділення в західних областях України.

За словами лікарів, мінно-вибухові поранення часто супроводжуються опіками, що значно ускладнює лікування. В Андрія діагностували мозаїчний тип опіків, коли на тілі чергуються ділянки ураження різної глибини.

Глибоко пошкоджені тканини хірурги видаляють під час операцій, а для закриття частини ран використовують біологічний матеріал, виготовлений зі шкіри атлантичної тріски. Такий матеріал створює захисне покриття для рани та сприяє природному відновленню тканин.

«Для організму дуже важливо якомога швидше відновити шкірний покрив, тому ми завжди намагаємося якнайшвидше закрити рани. Риб’яча шкіра містить омега-жирні кислоти, добре покриває рану, створює захисний шар, допомагає зменшити біль і запобігти інфікуванню», — пояснює завідувач Центру термічної травми та пластичної хірургії лікарні святого Луки Іван Рик.

Однією з головних переваг такого методу лікар називає зменшення болю, який супроводжує опікові травми.

«Про це мріє кожен, хто стикається з опіковою травмою. Больовий чинник зменшується, рана закрита, і під риб’ячою шкірою відбувається епітелізація», — розповідає Іван Рик.

Водночас біологічний матеріал зі шкіри тріски є дороговартісним, тому медики ретельно визначають, для яких пацієнтів його застосування принесе найбільшу користь.

«Опікова хірургія — це робота з одними із найважчих пацієнтів. Якщо з’являються інноваційні методи, які ми можемо опанувати й застосовувати, ми дуже раді такій можливості», — додає лікар.

Андрій розповідає, що відчув полегшення вже після першої операції у Львові.

«Коли я вперше прокинувся в палаті, подумав, що вже напівздоровий. Без температури, без сильного болю. І думаю: „Все, слава Богу. Я вдома“», — згадує військовий.

Особливо тепло він говорить про лікарів, які допомагають йому відновлюватися.

Упродовж усього лікування поруч із ним залишається дружина Софія. Вона супроводжувала чоловіка в лікарнях Дніпра та Вінниці, а тепер підтримує його у Львові. Повернення ближче до рідного дому стало для Андрія ще одним важливим етапом відновлення.

За кожною складною операцією та процесом відновлення пацієнта стоїть робота мультидисциплінарної команди. У Центрі термічної травми та пластичної хірургії лікарні святого Луки працюють шість опікових хірургів, 13 медичних сестер, 15 молодших медичних сестер та фізичний терапевт. Разом з анестезіологами й реаніматологами вони забезпечують комплексне лікування пацієнтів — від невідкладної допомоги до реабілітації.

Розвиток сучасних методів лікування опіків та підтримка мультидисциплінарних медичних команд є ключовими напрямами Burn Care Alliance (BCA) — ініціативи Християнської медичної асоціації України, яку реалізують у партнерстві і стратегічним партнером Direct Relief.

Для Андрія шлях відновлення ще триває. Але після тяжких поранень і лікування в кількох містах він нарешті ближче до дому, поруч із дружиною та лікарями, яким довіряє.