Основним чинником, що зумовив стрімке падіння інфляції, було скорочення сукупного попиту. Це скорочення становить 25% відносно довоєнного рівня.
Таку оцінку інфляційним процесам дає Богдан Данилишин, доктор економічних наук, професор, академік НАН України, член Ради Національного банку 2016-2023 року, міністр економіки України 2007 – 2010 років в коментарі ZN.UA.
Ключовий фактор скорочення попиту – війна, вважає експерт.
На його думку, потужний вплив становить виїзд біженців за кордон – понад 6 млн осіб, мобілізація чоловіків до лав ЗСУ, високий рівень безробіття – приблизно на рівні 20% робочої сили.
Частково на стримування інфляційного процесу впливає жорстка монетарна політика НБУ. Вона “обмежила надходження позикових коштів у економіку (рівень кредитування за рік скоротився з 20% ВВП до 14% ВВП)”, – зазначив у коментарі Богдан Данилишин.
На зниження інфляції вплинуло перенасичення внутрішнього ринку аграрною продукцією. Рекордний рівень врожаю створив велику кількість натуральних запасів.
Саме це і створило зростання таким чином конкуренції і відповідно – скорочення цін у макроекономічному просторі. “В річному вимірі впали ціни на такі категорії товарів як хлібопродукти, олія, цукор, яйця, овочі”, – зазначив Богдан Данилишин.
Раніше очільник Національного банку України Андрій Пишний прокоментував пропозиції скорочувати облікову ставку, коригуючи її з рівнем інфляції. На думку очільника Нацбанку, необхідно зберегти курсову стійкість та цінову стабільність, що своєю чергою вимагає певних дій.
“Курсова стійкість та двосторонні коливання курсу важливі як для збереження помірної інфляції, так і для захисту міжнародних резервів. За хронічної ж девальвації в людей буде постійний стимул купити валюту, що виснажуватиме резерви”, – вважає керівник НБУ. Також він вказав на те, що є вичерпність міжнародних резервів і необхідність їх збереження для підтримки економіки в умовах війни.
