День перед Різдвом, 24 грудня, є часом строгого посту, молитви, подібно як у Страсну П’ятницю. За українською традицією, він завершується святковою вечерею з 12 страв та іншими звичаями.

Повідомив РІСУ.

Святвечір розпочинається після появи в небі першої зірки, тобто, відповідно до літургійної традиції, це вже початок наступної доби — дня Різдва Христового. Тому якщо за українським звичаєм на Святвечір готуються пісні страви (така традиція є також у певних народів), то назагал склалася традиція вже не дотримуватися цього вечора посту і подавати м’ясні страви.

Загалом традиції святкування Надвечір’я Різдва носять більш-менш однаковий характер по всій Україні, а відмінності можуть мати історичне походження або місцевий характер, зокрема, пов’язаний з господарчими особливостями. Скажімо, навіть у сусідніх частинах Галичини є відмінності щодо страв на Святвечір або назв елементів святкового прикрашання дому. Наприклад, на Надсянні не готували пісний борщ, а рідку гарячу страву з капусти з грибами та кашею, а перев’язаний сніп з колосками називали “дідом”, натомість витолочену солому без зерна називали “дідухом”, тобто “дідом”, що “спустив дух” (втратив зерно).