Ми звикли сприймати війну як вибухи, фронтові бої та загрозу з неба. Але сучасна війна — це ще й невидимий фронт, де зброєю стають слова, картинки й відео. Саме тут, у стрічках наших соцмереж, у месенджерах і навіть у коментарях до новин, ворог намагається зламати нашу свідомість. Фейки та пропаганда стали частиною щоденного життя, і від того, наскільки ми навчимося їх розпізнавати, залежить не лише наше інформаційне здоров’я, а й безпека країни.
Російська пропагандистська машина працює за чіткою схемою. Її завдання — посіяти сумнів, розколоти суспільство, змусити людей не довіряти владі, армії, волонтерам і навіть одне одному. Замість ракет тут запускають «новини», нібито підтверджені «очевидцями» або «таємними джерелами». Вони поширюються з блискавичною швидкістю, бо апелюють не до логіки, а до емоцій. Одна страшна фотографія, вирвана з контексту, може викликати паніку в тисяч людей. Одне вигадане повідомлення про «зраду» чи «катастрофу» здатне підірвати довіру навіть до найближчих.
Найнебезпечніше в цій війні те, що ворог грає на нашій втомі й болю. Коли людина виснажена, їй легше підкинути неправдиву «сенсацію». Коли ми обурені, ми частіше ділимося емоційними постами, не перевіривши джерело.
Саме на цьому будується пропаганда: вона не шукає правди, вона шукає слабкі місця в нашій свідомості.
Та є кілька простих правил, які допоможуть не потрапити в інформаційну пастку. По-перше, завжди перевіряйте джерело. Якщо новину поширює невідомий канал або анонімний акаунт, це вже привід засумніватися. По-друге, не довіряйте матеріалам без посилання на офіційні джерела чи перевірені медіа. По-третє, звертайте увагу на емоційність тексту. Коли новина побудована лише на криках, обуренні та страху, без фактів і підтверджень, це, швидше за все, маніпуляція. І найголовніше — не поширюйте неперевірену інформацію. Адже кожен репост фейку робить роботу ворога успішнішою.
Варто розуміти: боротьба з дезінформацією — це не лише завдання держави чи журналістів. Це щоденна відповідальність кожного з нас. Кожен смартфон сьогодні може бути як щитом, так і зброєю. Якщо ми обережні й критичні — він стає захистом.
Якщо ж ми легковірні — наші акаунти перетворюються на інструмент ворога.
Фейки та пропаганда — це пастки, розставлені на нашій довірі.
Ворог добре знає, що не зможе зламати українців силою, тому намагається зламати нас сумнівами та страхом.
Але ми вже довели всьому світові: українці вміють відрізняти правду від брехні, світло від темряви. І поки ми зберігаємо критичне мислення та не дозволяємо ворогу керувати нашими емоціями, жодна інформаційна атака не матиме сили.
Тож наступного разу, коли ви побачите чергову «сенсацію» в мережі, зупиніться на мить і подумайте: а кому вигідно, щоб я в це повірив? Чи не ворогу, який хоче зробити з моїх страхів свою перемогу? Бо правда — це наша зброя. А критичне мислення — наш щит.
Марко Мельник.
