«Міцний сон попри життєві обставини» – певно таким кредо керується депутат львівської облради Олександр Ганущин.

День місцевого самоврядування для Ганущина пройшов у солодких снах під час розгляду різних питань сесії.

«На порядку денному сесійного засідання ще понад 20 важливих питань. Зокрема будуть внесені зміни до обласних цільових програм, також депутати  проаналізують звіт колег, які у складі тимчасової контрольної комісії обласної ради перевіряли дотримання умов виконання Меморандуму про взаєморозуміння, щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та сфері постачання гарячої води в опалювальному сезоні 2021/2022 роках», – зазначають в прес-службі Львівської облради.

На сесії депутати проголосували за ініціацію змін до Бюджетного кодексу щодо зарахування надходжень від адміністративних штрафів до місцевих бюджетів, обласна рада звернулася до уряду з ініціативою виплат членам сімей осіб, смерть яких пов’язана з участю в масових акціях громадського протесту, депутати облради просять передбачити адміністративну та кримінальну відповідальність за заперечення факту голодоморів в Україні.

Попри всі ці важливі питання та ініціативи, Ганущин дрімав за робочим місцем.

Запис Спи міцно, депутат: як Олександр Ганущин проспав сесію облради спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це йдеться у сюжеті «50 відтінків Олександра Ганущина. Історія про афери ексголови Львівської обласної ради» програми ZМОВИ.

Одразу 47 га поблизу Львова свого часу опинилися у приватних руках із порушенням Закону. Частина ділянок входить до складу особливо цінних земель, через що їх продаж мала погодити Верховна Рада України, але це питання у парламенті не піднімали. Наділи реалізували за заниженою вартістю. Бюджет недоотримав 11 мільйонів гривень.

Власником земель стало приватне підприємство «Віта плюс», яке  тепер належить канадській компанії «Міст глобал корпорейшн». Тоді частка фірми була записана на «Росан-Інвест». Бенефеціаром обидвох компаній є Ростислав Кісіль у якого Олександр Ганущин працював начальником служби безпеки.

Про це читайте Афера екс-голови Львівської облради: 47 гектарів Ганущина та політичні бали для братів Дубневичів (ВІДЕО).

Після публікації матеріалу Ростаслав Кісіль вислав лист із запереченням його причетності до кримінальних кіл, згаданих в публікації.

У листі були посилання на рішення Сихівського районного суду за 2020 рік прийняті на користь бізнесмена, мовляв це його докази до непричетності до кримінальних кіл.

Так, з огляду на наведені дані від нього можна спростувати його причетність, але не це є головною тезою матеріалу. Набагато важливішим є факт, що земля його фірми була придбана з явними порушеннями Закону України. Також, важливим є те, що близькі Олександра Ганущина мали до цієї компанії стосунок – спростувати неможливо.

Співзасновником ПП «Віта плюс» тоді була Надія Томинець – теща ексголови Львівської облради.

-Не розумію про що мова

– Співзасновницею цієї компанії була ваша теща.

– Це напевно її справа. В цьому є щось погане, що теща має якісь справи?, – відсторонився від коментаря Олександр Ганущин (на відео).

За коментарем до самої Надії Томинець вирушили журналісти у село Борині, але вдома тещу Ганущина не застали. Також однією з точок, де могла перебувати Надія Томинець була Турка. Далекі родичі повідомили, що вона з чоловіком Нестором Томинець мешкає в Борині, мотивуючи це тим, що пан Нестор вже повернувся закордону, де перебував на заробітках.

Про 3 квартири в новобудові на Шевченка у Львові родичі тестя Ганущина вперше дізналися від журналістів. Родичі сумніваються, що нерухомість дійсно належить Нестору Томинцю (тестю Олександра Ганущина).

Сам ексочільник облради переконує, що тесть власник:

Мій тесть біля 10 років був на заробітках. Як і будь-яка людина, яка є на заробітках, він має можливість за рік-два-три заробити на квартиру. Що тут такого?

А те, що мова йде не про одну, а одразу про три квартири у престижному житловому комплексі. Можливо тому кількість років, проведених Нестором Томинцем на заробітках, у словах Олександра Ганущина різко виросла з майже 10 до 15 років.

«Мій тесть 15 років працював закордоном. За 15 років будь-яка людина може купити квартиру у Львові», – зазначив Олександр Ганущин.

Політик взявся за перевод земель від місцевих громад у власність облради

Схема, за якою працював Олександр Ганущин – взяти на баланс усі ділянки, де розташована нерухомість органів місцевого самоврядування. Для чого? – питання риторичне.

У такому випадку процес відчуження об’єкту стає в рази простішим. За час роботи Ганущина облрада встигла привласники кілька великих ділянок у центрі Львова та прилеглих районах. Зокрема землі під спорудою Львівського історичного музею, а також на вулиці Підвальній, Тиктора, Короленка і навіть ділянку під самою облрадою. Ба більше, з цією метою провели інвентаризацію усіх комунальних об’єктів міста та області. Певно, аби точно знати на які землі претендувати.

«Цим рішенням ми даємо хід закріпленню права обласної комунальної власності за нашими закладами та об’єктами комунальної власності», – заявив тоді ще голова обласної ради Олександр Ганущин.

Юристи дивуються таким методам, адже таким чином вони відбирають землі у місцевих громад.

«Там де земля є в межах населеного пункту розпорядником однозначно є територіальна громада. Для цього укладаються окремі документи і щоб отримати в користування землю, необов’язково, за нормальних умов, претендувати на право власності», – розповідає юрист Юрій Танасійчук.

Натомість обласна рада Ганущина зайнялась банальним рейдерством. Яскравим прикладом цього є історія із земельною ділянкою у Самборі, де установа володіє базою спеціального медичного постачання. Обласні депутати просто проголосували за переведення території закладу на свій баланс.

«Право набуття\припинення права власності на земельну ділянку, як і користування земельною ділянкою чітко визначено земельним кодексом України», – підкреслює Юрій Танасійчук.

Самбірська міська рада звернулась до суду і відстояла своє право на землю, але такі випадки, на жаль, поодинокі.

«Оскільки земля, щодо якої була судова суперечка, розташована в межах міста Самбір, відповідно – це є майно територіальної громади Самбора, яким може розпоряджатися Самбірська міська рада. Фактично вийшло таке собі, майже рейдерське захоплення права власності зі сторони керівництва Львівської обласної ради», – зауважив Танасійчук.

Детальне розслідування дивіться у сюжеті від НТА:

Запис 50 відтінків Ганущина: сімейні земельні афери та рейдерство часів правління в Львівській облраді (відео) спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Про це він зазначив у декларації за 2020 рік.

Усім майном у сім’ї Ганущина володіє його дружина. Сам ексголова ЛОР немає жодних додаткових доходів, нерухомості чи автомобіля.

Перебуваючи на посаді очільника Львівської обласної адміністрації Олександр Ганущин отримав заробітну плату в 635 302 гривень за рік (по 52 тисячі грн за місяць). Певно весь рік на ці гроші і жив. Також нинішній депутат ЛОР задекларував 100 тисяч грн, які зберігає готівкою та понад 20 тисяч грн – на банківському рахунку.

Як зазначається у декларації, заможна дружна Ганущина має у власності ряд нерухомості:

• житловий будинок на 367,7 кв м
• крутий навіс на 50 кв м
• земельна ділянка площею 600 кв м
• недобудоване господарське приміщення
• дровітня
• котельна та альтанка, загальною площею 120 кв м.

У Олександра Ганущина є право лише користуватися усім цим майном.

Також на дружину зареєстрований автомобіль KIA SORENTO 2015 року випуску, їздити на якому дозволено і її чоловіку.

Торік Соломія Ганущин задекларувала дохід за основним місцем праці у Львівському державному університеті внутрішніх справ у розмірі більше 16 тисяч грн. Ще понад 5 тисяч грн вона отримала у вигляді допомоги по догляду за дитиною до 3-х років.

Готівкою дружина обласного обранця зберігає 6 тисяч доларів США, а на банківському рахунку – понад 22 тисячі грн.

Нагадаємо, Олександр Ганущин очолював Львівську обласну раду упродовж 2015-2020 років. Восени торік пройшов до облради як депутат.

Запис Статки ексголови Львівської облради: заможна дружина і одна зарплата спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Земельні ділянки загальною площею 47 гектарів поблизу однієї з трас Львівщини опинились в приватних руках. Ланцюжок з юридичних та фізичних осіб вивів на колишнього голову Львівської обласної ради Олександра Ганущина.

Детальне розслідування дивіться у сюжеті від НТА:

Запис Афера екс-голови Львівської облради: 47 гектарів Ганущина та політичні бали для братів Дубневичів (ВІДЕО) спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Згідно з наказом МОЗ №369 від 01.02.2021 міністр Максим Степанов вніс зміни у «Дорожню карту» впровадження вакцини від COVID-19. Для того, аби отримати щеплення поза чергою, до вакцинування будуть залучати публічних та громадських діячів, таким чином популяризовувати процес вакцинації населення.

«От Вам приклад, що вакцина безпечна корисна» – відповідь всім, хто сумнівається!

Приблизно з такою думкою всі охочі до «публічної вакцинації» просяться поза чергою і етапами щеплення населення.

Один з таких охочих став колишній очільник Львівської обласної ради Олександр Ганущин. Наразі рядовий депутат облради використав можливість отримати «залишкову дозу» вакцини Covishield (Astra Zeneca) і охоче висвітлив це у Facebook.

На скільки популярний колишній очільник Львівської облради судити важко, але точно під сумнівом, що коло його «шанувальників» перевищує навіть декілька тисяч людей.

Схема «поза чергою» для відомих людей дійсно може спрацювати на користь популяризації вакцинації від COVID-19. Але це певно мають бути в першу чергу артисти, співаки, священики, галузеві активісти, журналісти, ведучі, письменники, і в останніх рядах черги місцеві політики.

Запис Чистий розрахунок чи абсурд: колишній очільник Львівської облради зробив щеплення від COVID-19 поза чергою спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

«31 місто і 27 селищ можуть зникнути на Львівщині. Законопроект №2804, котрий Уряд подав до Верховної Ради, передбачає, що містом має право бути лише той населений пункт, який має 20 тисяч жителів, а селищем – відповідно 5 тисяч. Гончарук чомусь вирішив, що історія створення міст не має ніякого значення», – написав Олександр Ганущин і додав перелік населених пунктів, які можуть змінити статус.

Якщо законопроект ухвалять, то статус міста втратять:

1. Винники;
2. Моршин;
3. Соснівка;
4. Буськ;
5. Городок;
6. Комарно;
7. Жидачів;
8. Ходорів;
9. Жовква;
10. Дубляни;
11. Рава-Руська;
12. Глиняни;
13. Кам’янка-Бузька;
14. Миколаїв;
15. Мостиська;
16. Судова Вишня;
17. Перемишляни;
18. Бібрка;
19. Пустомити;
20. Радехів;
21. Рудки;
22. Новий Калинів;
23. Сколе;
24. Белз;
25. Великі Мости;
26. Угнів;
27. Старий Самбір;
28. Добромиль;
29. Хирів;
30. Турка;
31. Яворів.

Статус селища міського типу втратять:

1. Східниця;
2. Гірник;
3. Підкамінь;
4. Олесько;
5. Великий Любінь;
6. Меденичі;
7. Підбуж;
8. Гніздичів;
9. Журавне;
10. Нові Стрілища;
11. Куликів;
12. Магерів;
13. Поморяни;
14. Запитів;
15. Новий Яричів;
16. Розділ;
17. Лопатин;
18. Дубляни;
19. Верхнє Синьовидне;
20. Славське;
21. Жвирка;
22. Нижанковичі;
23. Стара Сіль;
24. Дашава;
25. Бориня;
26. Краковець;
27. Немирів.

До слова, у всеукраїнському масштабі статус міст і селищ можуть втратити 797 населених пунктів.

Запис 31 місто та 27 селище на Львівщині можуть зникнути з адміністративної карти – законопроект № 2804 спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Лідерами за кількістю зареєстрованих заявок серед міст обласного значення є: Львів, Дрогобич і Борислав. Перші два місця порівняно з минулим роком – незмінні, а от третя сходинка зазнала змін – Борислав витіснив Червоноград.

Серед районів Львівщини трійка лідерів за кількістю зареєстрованих заявок виглядає так: Золочівський, Жовківський, Старосамбірський. Цього разу Жовківський район поступився першістю Золочівському, який минулого року був другим. А Старосамбірщина здійснила ривок із минулорічного шостого місця на третє.

Лідери за кількістю зареєстрованих заявок серед об’єднаних територіальних громад (ОТГ): Бібрська, Радехівська, Жовтанецька. У Конкурсі 2019 року було так: Радехівська, Давидівська, Бібрська.

Щодо кількості зареєстрованих заявок у розрізі пріоритетів, то найактивнішими, як і в попередні роки, є конкурсанти, що подавали заявки в пріоритет «Освіта» – 758 проєктів, далі йдуть пріоритети: «Інші пріоритети» – 396 та «Культура» – 348. Найменше подано заявок у пріоритеті «Безпека» –71.

«Відтак на 2020 рік маємо 2170 зареєстрованих проєктів. Їх зведений бюджет становить – 588,3 млн грн, з яких кошти обласного бюджету – 266,4 млн грн. Зауважу, що на майбутній рік в обласному бюджеті передбачено 140 млн грн для співфінансування проєктів-переможців. Цікаво, що в порівнянні з минулим роком зросла сума небюджетного внеску зареєстрованих проектів: із 120 млн грн до 142,4 млн грн», – зазначив Олександр Ганущин.

Всі зареєстровані заявки розгляне Конкурсна рада й ухвалить рішення про допуск на розгляд експертної комісії, яка і визначатиме потенційних переможців. Їх перелік планують оголосити до 18 лютого 2020 року. Перевірити статус проекту, поданого на конкурс, можна – за посиланням: http://ldp-status.lvivoblrada.gov.ua/.

Запис Названо переможців конкурсу проектів місцевих ініціатив на Львівщині спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..

Як наголосив під час презентації проекту обласного бюджету голова комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку обласної ради Олег Домчак, головний фінансовий документ Львівської області на 2020 рік був розглянутий і підтриманий у депутатських комісіях та обговорений під час громадських слухань.

За його словами, дохідна частина обласного бюджету за структурою на 45% складається з дотацій і субвенцій – 2,63 млрд грн і на 55% – податків і зборів (власні доходи) – 3,27 млрд грн.

Щодо бюджетних новацій Державного бюджету, то в 2020 році відшкодування пільг, субсидій і соціальних допомог відбуватиметься шляхом прямого фінансування з Держбюджету.

Крім того, передбачається збільшення на 49% розміру субвенції з дорожнього фонду для ремонту місцевих доріг – 1095 млн грн.

Цікавим є й поява нових субвенцій із Державного бюджету для місцевих бюджетів:

– Субвенція на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти – 3,8 млрд грн. Зарплати всіх освітян у новому році мають зрости на 9%, а молоді вчителі зі стажем до 10 років, що сьогодні мають найменшу зарплату, наприкінці року отримають виплату в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року – майже 21 тис грн.

– Субвенція з Державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» на забезпечення шкіл необхідним обладнанням – 3,5 млрд грн.

– Нова програма «Зшивання країни – проект мобільності молоді» – 500 млн грн.

– Вперше передбачені видатки на проект «Розкриття туристичного потенціалу» – 240 млн грн .

Серед основних пріоритетів в розрізі області на 2020-й голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин назвав обласні комунальні установи, для яких передбачено підвищення заробітної плати на 14%, капітальні видатки – 200 млн грн, участь у конкурсі проєктів місцевих ініціатив.

Другий пріоритет наступного року – це власна регіональна політика. Йдеться про відкриті конкурси проєктів місцевих ініціатив (140 млн грн) та міжмуніципальної співпраці (10 млн грн), у межах яких щороку збільшується ресурс на умовах співфінансування.

Третій пріоритет – міжрегіональна співпраця. У межах цього напрямку будуть реалізовуватися проєкти: «Змінимо країну разом», «Підтримка ініціатив місцевих карпатських громад», старт проєкту «Мале карпатське коло» – 6,5 млн грн.

Четвертий пріоритет – це безпека громадян. Містить в собі окремий напрям проєктів місцевих ініціатив, безпеку на дорогах, охорону, підтримку правоохоронної діяльності, вуличне освітлення – 25 млн грн.

І п’ятий пріоритет – армія. Коштом обласного бюджету надаватиметься підтримка територіальним військовим формуванням – 12 млн грн.

Відтак у новому році фінансування 29 обласних програм заплановане в загальній сумі 1486 млн грн. «Курс на комплексні, довготривалі програмні документи продовжується», – наголосив Олег Домчак.

За його словами, у 2020 році додатково фінансуватимуться:

Успішні програми: Програма проведення обласного конкурсу проектів місцевих ініціатив – 140 млн грн ( + 10 млн грн), Програма співробітництва територіальних громад – 10 млн грн (+5 млн грн).

Соціальні програми: Програма підтримки учасників АТО (ООС)  та їх родин – 35,7 млн грн (+3 млн грн), Комплексна програма підтримки галузі охорони  здоров’я  Львівщини – 247,2 млн грн (+ 44 млн грн), Комплексна програма розвитку освіти – 231 млн грн (+ 76 млн грн).

А також спільні проекти МТД – 57,3 млн грн. Це майже удвічі більше, ніж у 2019 році.

Важливо, що в 11 з 29 програм є вимога щодо обов’язкового співфінансування. Тому для виконання профільних програм залучатимуться кошти місцевих бюджетів та інших джерел. Фінансовий ресурс для таких програм передбачається у сумі 590 млн грн. У відповідь очікується залучення додаткових коштів у сумі 150 млн грн або 25% від виділеного фінансового ресурсу.

Варто зауважити, що кошторисна заробітна плата в будівництві передбачається на рівні 17,8 тис грн, а бюджет розвитку передбачається у сумі 228,3 млн грн.

«Ми передбачили збільшення кошторисної заробітної плати в будівництві на рівні 17,8 тис грн, що на 3 тис грн більше, ніж у 2019 році. Це сприятиме отриманню конкурентної заробітної плати і зменшить відтік кваліфікованих працівників за кордон.

Щодо бюджету розвитку, то він передбачається у сумі 228,3 млн грн. Тобто, на 51 млн грн більше у порівнянні з 2019 роком. 150 млн грн ми розраховуємо отримати від відчуження майна і 78,3 млн грн – за рахунок власних доходів», – поінформував Олег Домчак.

У цілому в розрізі галузей в 2020 році планується спрямувати: на дороги – 1 435 млн грн, медицину – 1 221 млн грн, освіту – 1 530 млн грн, соцзахист – 384 млн грн,культуру – 376 млн грн, спорт – 137 млн грн, сільське господарство – 18 млн грн, управління – 114 млн грн, ЖКГ – 43 млн грн, місцевий розвиток – 150 млн грн, енергозбереження – 48 млн грн, екологію – 45 млн грн, інше – 706 млн грн.

Запис Львівщина отримала бюджет на 2020 рік спершу з'явиться на Perets.media: онлайн видання Перець - новини про Україну, Львів та світ..