У Львові продовжується епопея довколо відновлення музею легендарного генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, що був зруйнований внаслідок  ракетного удару, який москалі завдали 1 січня цього року. І таке враження, що доли Андрій Садовий буде вічним мером Львова, то цей музей будуть вічно  відновлювати. Але це ще півбіди, однак за все за порядком.   

«Завтра наші служби разом з фахівцями почнуть розбирати завали. Після цього ми оголосимо архітектурний конкурс. Прийом пропозицій та визначення переможця триватиме приблизно два місяці», – написав на своїй сторінці у ФБ Андрій Садовий 4 січня. Скоро мине вже чотири місяці, але Андрій Іванович щось не квапиться потішити нас добрими новинами. Навпаки, справу національного значення знову занурюють у скандал.

Річ у тому, що 17 січня до Львова навідався експрезидент України  Петро Порошенко. Перед тим стало відомо, що Фонд Порошенка  зобов`язався дати на відбудову музею 4 млн грн/ – був надісланий гарантійний лист цій установі. Порошенко надіслав запрошення місцевій владі і прибув до руїн музею. «Місцева влада “відреагувала” – саме в цей день прислала до музею комунальників з бульдозером, який ледь не знищив уцілілі реліквії», – повідомили ЗМІ. Відтоді скандал не вщухає.

Тобто, Порошенко каже, ось гроші, нумо спільно і оперативно відновимо музей зі збереженням його автентичності, а Садовий йому: «Нема куди квапитись, але обіцяні 4 млн можете нам переказати».

«Львівська міська рада не отримувала жодних коштів на відновлення музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича від фонду Петра Порошенка, попри його публічні обіцянки профінансувати всі необхідні роботи. Про це стало відомо із відповіді на інформаційний запит “Українських новин”», – про це 15 квітня повідомив УНІАН.

Звісно, не отримала і, певно, вже й не отримає, бо Порошенко, вочевидь, хотів, щоб 1 січня 2025 року, на чергову річницю уродин нашого лідера націоналістичного руху Степана Бандери відновлений меморіальний музей Романа Шухевича  мало чи прийняв би перших відвідувачів. А для Андрія Садового проєкт, який не розтягнутий на кілька років – це взагалі не проєкт. Значить, ви давайте гроші, а як їх буду тратити, на що і на кого, і за який час – це вже моя справа. Ясно, що Порошенко на це не піде, бо він і не збирався передавати кошти Львівській міській раді, а хіба що музею, бо він сам любить контролювати, як витрачають його гроші, а також не менше любить про це розповідати.

Цікаво, що тоді у Львові Порошенко звернув увагу на ще один аспект: “Ми маємо зберегти кожну цеглину, кожну сходинку, ми відновимо музей, ми все реставруємо”. І от, що ми  тепер чуємо від представників культурного середовища: а часом чи не втрачені експонати музею, які, за версією міськради, були перевезені в безпечне місце на передодні ракетного удару?

«Внаслідок атаки знищено 16 музейних експонатів, які входили до Музейного фонду України. Кількасот музейних експонатів вдалося зберегти, їх було вивезено ще на початку повномасштабного вторгнення», – повідомив 4 січня Андрій Садовий.

Припустімо, Андрій Садовий говорить правду, тобто, інформація щодо перевезення експонатів музею у безпечне місце напередодні ракетного удару відповідає дійсності, але залишається відкритим інше питання, які умови зберігання і чи витримають ці експонати багаторічну епопею з відновлення музею?

Ну і на завершення, не можемо не сказати про те, що якось так складається, що тільки-но у Львові хочуть спорудити пам`ятник національному діячеві, то завжди якась халепа стається, фігурантом якої виступає Андрій Садовий. Ось як про це написала нардепка Софія Федина: «Як зробити пам’ятник Євгену Коновальцю, щоб ніхто й не запідозрив, що це меморіал українському державному, військовому та політичному діячеві, полковнику Армії УНР, командиру Січових Стрільців, члену Стрілецької Ради, команданту УВО, голові Проводу українських націоналістів, засновнику та першому голові ОУН?

Щоб не дай Бог не запідозрили в патріотизмі і чіткій державницькій позиції? Щоб не образити почуттів ненависників України?

Так як пропонує Львівська міська рада.

Знеособити. Вихолостити. Затерти. Щоб Коновальця в пам’ятнику Коновальцю не було.

Але ж вже так було і з пам’ятником Богданові-Ігорю Антоничу, замість якого молоді урбаністи хотіли зробити сафарі парк на схилі Святоюрської гори.

Чи як замість пам’ятника депортованим українцям Закерзоння в насмішку хотіли вперти скляну реконструкцію польського костелу, який мав бути збудований в 1939-му, але через війну збудований не був.

Тому так страшно за проєкт “модернової” відбудови музею Шухевича. Підозрюю, що там місця для пам’яті Шухевичу теж не буде».

Це ще нардепка Федина не згадала ганебну історію довкола спорудження у Львові пам`ятника митрополиту Андреєві Шептицькому, але і з того  тексту, що є, відчитується пряме запитання: на розвідку якої країни працює Садовий?

Насамкінець. За інформацією Львівської міської ради, визначення переможців архітектурного конкурсу на проектну пропозицію з відновлення музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича має відбутись 7-24 травня 2024 року. Що ж, ще раз зафіксуємо цю дату.

Довідка (За Вікіпедією).

Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича — частина експозиції Львівського історичного музею, яка була розташована у приватному будинку на вул. Білогорща, 76а у Львові та присвячена постаті генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, який загинув тут 5 березня 1950 року.

Музей відкрито 23 жовтня 2001 року коштом Товариства вояків УПА у США імені генерал-хорунжого Тараса Чупринки.

В будинку музею знаходилась остання штаб-квартира головного командира УПА. Будинок мав два поверхи. На першому поверсі було розташовано п’ять тематичних зал. Другий поверх відтворював побут Головного командира УПА під час перебування його на цій підпільній квартирі (весна 1948—1950 рр).^[1]

Важливим історичним об’єктом будинку була криївка, що була при вході на горище, фактично — перегородка, що відокремлювала горище від кімнати подвійною дощатою стіною. Вхід у криївку здійснювався зі сходового майданчика. Потрапити до неї можна було з окремого входу. Саме цим входом користувався Роман Шухевич, коли вступив в останній бій з підрозділами МГБ 5 березня 1950 року. Сходи збережено без змін. Внутрішня частина криївки та вхід до неї відреставрована зі збереженням усіх пропорцій і своєрідності будівлі.

При проведенні відновлювальних робіт у дерев’яній стіні, навпроти входу до криївки, було віднайдено кулю від пістолета «Вальтер». Отвір від кулі був на висоті 80 см від підлоги. Сходи, криївка, житлова кімната стали головними меморіальними об’єктами музею.

У ніч з 31 грудня 2023 на 1 січня 2024 року будівлю музею та частину експонатів було знищено внаслідок атаки безпілотника під час удару по Львівщині, завданого Збройними силами Росії.

Перед початком повномасштабного вторгнення в музеї Романа Шухевича у Львові було близько 600 оригінальних експонатів, які перебували у розпорядженні головнокомандувача УПА за життя. Частину з них заздалегідь було перевезено у безпечне місце. Від російської атаки знищені 16 пам’яток із музейного фонду. Постраждали переважно меморіальні речі: стіл, крісла, креденс, фортепіано, на якому грав Шухевич. Копії документів були із допоміжного фонду; частина предметів на експозиції була муляжами. У пожежі вціліло бронзове погруддя Романа Шухевича роботи скульптора Михайла Черешньовського.

Мер міста Львова Андрій Садовий повідомив, що в лютому 2024 року буде оголошено міжнародний архітектурний конкурс на проєкт будівлі Меморіального музею Романа Шухевича^[6]. Благодійний фонд Порошенка заявив, що готовий допомогти у відновленні будівлі. 11 січня 2024 року Львівський історичний музей повідомив про відкриття цільового рахунку для благодійної допомоги на відновлення зруйнованого музею.

Андрій Кошиця.