Служба зовнішньої розвідки України у зв’язку з перепохованням на Національному військовому меморіальному кладовищі останків лідера Організації українських націоналі́стів Андрія Мельника опублікувала низку документів і світлин з архівного фонду.
Як передає Укрінформ, документи опубліковані на сайті СЗРУ.
“У зв’язку з перевезенням останків голови ОУН Андрія Мельника і його дружини Софії Федак-Мельник із Люксембургу до України та урочистим перепохованням на Національному військовому меморіальному кладовищі Служба зовнішньої розвідки України публікує низку документів і світлин із п’ятитомної агентурно-оперативної справи, яку органи НКВС / КДБ упродовж кількох десятиліть вели на провідника ОУН. Ці матеріали свідчать про те, що Мельник у всі періоди історії був небезпечним для кремлівського керівництва, оскільки за жодних обставин не припиняв боротьбу за відновлення незалежності України”, – зазначили в СЗРУ.
Багаторічний голова ОУН Андрій Мельник помер 1 листопада 1964 року.
В архівних документах СЗРУ зазначається, що про його смерть одразу доповіли голові республіканського КДБ Віталію Нікітченку.
До цього додавалася роздруківка з випуску радіостанції “Свобода”, у якій повідомлялося: “Українська політична еміграція зазнала болючої втрати. 1 листопада на 74-му році життя в Німецькій Федеративній Республіці помер голова Проводу українських націоналістів полковник Андрій Мельник. Андрій Мельник брав активну участь у визвольних змаганнях України 17–20 років як полковник Січових Стрільців і як шеф штабу Дієвої армії Української Народної Республіки. За свої націоналістичні переконання він сидів у в’язницях панської Польщі та в концтаборах гітлерівської Німеччини. Один з найвидатніших українських діячів на чужині полковник Андрій Мельник до кінця життя незмінно очолював Провід українських націоналістів. Похорон відбудеться наступної суботи в Люксембурзі, де Андрій Мельник постійно жив”.
У повідомленні із закордонної резидентури КДБ СРСР ішлося про те, що українські націоналісти призначили похорон на 7 листопада. У зв’язку з цим Нікітченко зробив таку резолюцію: “7.11.1964. Напевне спеціально цю дату обрали для проведення своєї антирадянської діяльності”.
“То був день відзначення чергової річниці жовтневої революції 1917 року. Відтак малося на увазі, напевне, що в ОУН навмисне хотіли у такий спосіб символічно влаштувати похорони СРСР і зневагу до радянського свята”, – зазначили в СЗРУ.
Насправді, зауважили в розвідці, “все було набагато прозаїчніше. Мельник помер у Кельні (Німеччина). У близькому оточенні обговорювалося питання про місце поховання. Один із варіантів – у Роттердамі, на тому ж самому цвинтарі, де був похований Євген Коновалець. Проте бажанням Мельника було, щоб його поховали на цвинтарі в Люксембурзі, де вже спочила мати його дружини, пані Марія Федак. Він заздалегідь зарезервував на тому цвинтарі місце для себе та своєї дружини. Відтак на вирішення цього питання, перевезення та інші процедури пішло більше часу”.
Як зазначили в СЗРУ, “ця фобія вбачати антирадянську спрямованість навіть там, де цим і не пахло, міцно сиділа в головах. Навіть мертвий Мельник не давав спокою КДБ”.
“Про все це збереглися свідчення в архівних фондах СЗРУ, а так само матеріали про його розшук, стеження, зокрема й зроблені агентами прихованою камерою або здобуті іншим шляхом, підготовку наприкінці 1944 року операції з його ліквідації 4-м (розвідувально-диверсійним) управлінням НКДБ УРСР”, – зазначили в СЗРУ.
У розвідці підкреслили, що “ці та інші документи дають змогу доповнити історію життя і діяльності Андрія Мельника, яка віддзеркалює увесь драматизм і специфіку минулої епохи та важкої, нерідко кривавої, боротьби за незалежність України”.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні розпочалася робота зі створення Пантеону видатних українців. За словами Президента Володимира Зеленського, йдеться передусім про повернення в Україну історичних діячів – тих фігур, які мають фундаментальне значення для формування української національної свідомості та для державотворення. Як заявив голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, процес створення Пантеону видатних українців розрахований на роки, однак робота над проєктом уже активно триває
21 травня 2026 року в Україну через словацький кордон на Закарпатті повернули останки полковника армії УНР, лідера ОУН у 1938-1964 роках Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник.
