Учора у Львові поховали одного з останніх командирів УПА Євген Штендера. Він помер два роки тому – на 99-му році життя, у Канаді, а кремували його у США. Прах сотника УПА поховали у родинному гробівці на Личаківському кладовищі разом з прахом його доньки Софії.
Про це повідомила пресслужба Львівської міської ради.
Вшанувати командира УПА прийшли міський голова Львова Андрій Садовий, засновник та представники ГО «Меморіал» Роман Гунда, керівники обласної адміністрації, депутати, духовенство та громада міста. Також на похованні були наймолодша донька Євгена Штендера – Надія, племінник Юрій Штендера і родина з Львівщини.
“Євген Штендера народився 2 січня 1924 року. Воював у лавах УПА з весни 1943 року. У 1956 році емігрував до Канади. Пан Євген помер 2 роки тому, але його останньою волею було спочити в Україні. Сьогодні вона здійснилась. Вічна Памʼять!”, – повідомив мер Львова Андрій Садовий.
Разом з Євгеном Штендерою у родинному гробівці на Личаківському кладовищі (поле №43), поховали його доньку Софію. Вона померла у 2016 році і її теж кремували.
«Євген Штендера був з великого покоління бандерівців, присвятивши все своє життя боротьбі за незалежну Україну. Був командиром середньої ланки в ОУН-УПА. Воював, не покладаючи рук – чи у лавах Організації Українських націоналістів, чи офіцером в Українській Повстанській армії, чи працюючи журналістом, чи будучи пізніше в еміграції в Канаді, де заснував багатотомне видання Літопису УПА і був відповідальним редактором до 2000 року.
Ця людина – як згусток волі і енергії для боротьби за незалежну Україну. І в умовах сьогоднішньої російсько-української війни – це дуже важлива постать для вшанування і віддання йому останньої честі відповідного до військових традицій», – наголосив у коментарі Микола Посівнич, кандидат історичних наук, президент фонду «Літопис УПА».
Також з нагоди перепоховання Євгена Штендери у неділю, 14 липня, о 14:00 в Палаці Мистецтв (вул. Коперника 17) відбудеться показ документального фільму «Рубіж. Грубешівська операція». Цей фільм присвячений спільній польсько-українській атаці на підконтрольне комуністам польське місто Грубешів, і його зняли за спогадами Євгена Штендери. Адже він тоді був одним із керівників спільної операції з польським націоналістичним підпіллям.
Євген Штендера (псевдоніми «Прірва», «Зоряний», «Нерв») – сотник Української повстанської армії (УПА), бібліотекар, публіцист і дослідник історії УПА.
Народився 2 січня 1924 року у селі Волиця Барилова Радехівського повіту (колишній Радехівський, а зараз –Червоноградський район на Львівщині).
Навчався у львівській українській гімназії, згодом у Радехові та Сокалі.
У 1940 році став членом Юнацтва ОУН. З весни 1943 року боровся в лавах УПА на
Волині, де проходив військові вишколи. Був військовим референтом у Радехівському повіті, надрайоновим Любачівського (Польща) надрайону, провідником Третьої (ІІІ) округи ОУН (Холмщина і Підляшшя). Був також командиром рейду УПА в Східну Пруссію (зима 1948 року).
З 1956 року емігрував з Німеччини до Канади. На посаді відповідального редактора видавництва «Літопис УПА» та його видань працював 25 років (з 1975 до 2000 року). Є автором статтей про українське підпілля й історії про УПА, про радянську політику, економіку і суспільство, в більшості – українською мовою, а також у перекладі англійською і польською.
У 2010 році третій президент України Віктор Ющенко нагородив Євгена Штендеру Хрестом Івана Мазепи – за значний внесок у відродження національної, культурно-мистецької, духовної, архітектурної, військово-історичної спадщини, заслуги у державотворчій, дипломатичній, гуманістичній, науковій, просвітницькій та благодійній діяльності.
Євген Штендера (псевдоніми «Прірва», «Зоряний», «Нерв») – сотник Української повстанської армії (УПА), бібліотекар, публіцист і дослідник історії УПА.
Народився 2 січня 1924 року у селі Волиця Барилова Радехівського повіту (колишній Радехівський, а зараз –Червоноградський район на Львівщині).
Навчався у львівській українській гімназії, згодом у Радехові та Сокалі.
У 1940 році став членом Юнацтва ОУН. З весни 1943 року боровся в лавах УПА на
Волині, де проходив військові вишколи. Був військовим референтом у Радехівському повіті, надрайоновим Любачівського (Польща) надрайону, провідником Третьої (ІІІ) округи ОУН (Холмщина і Підляшшя). Був також командиром рейду УПА в Східну Пруссію (зима 1948 року).
З 1956 року емігрував з Німеччини до Канади. На посаді відповідального редактора видавництва «Літопис УПА» та його видань працював 25 років (з 1975 до 2000 року). Є автором статтей про українське підпілля й історії про УПА, про радянську політику, економіку і суспільство, в більшості – українською мовою, а також у перекладі англійською і польською.
У 2010 році третій президент України Віктор Ющенко нагородив Євгена Штендеру Хрестом Івана Мазепи – за значний внесок у відродження національної, культурно-мистецької, духовної, архітектурної, військово-історичної спадщини, заслуги у державотворчій, дипломатичній, гуманістичній, науковій, просвітницькій та благодійній діяльності.