Чому росія на третьому році війни почала атакувати підземні сховища газу на Львівщині, наскільки вони важливі для нашої ГТС та чи можна їх фізично знищити.
Про це повідомило Еспресо.Захід.
Упродовж майже двох років від початку повномасштабного вторгнення Росія не наважувалась прицільно атакувати газову інфраструктуру України. Ймовірно, вважали, що українська ГТС їм ще знадобиться. Утім чинний контракт на транзит російського газу до ЄС завершується наприкінці 2024 року і в Нафтогазі ще торік заявили, що не продовжуватимуть його. 24 березня 2024 року РФ уперше завдала ракетного удару по газовій інфраструктурі. Тоді очільник НАК “Нафтогаз” Олексій Чернишов заявив, що на Львівщині РФ атакувала саме підземне сховище газу (ПСГ). Після цього РФ періодично атакує на Львівщині, намагаючись зірвати закачування газу.
Чому атакують саме сховища газу
Розгалужена мережа підземних сховищ газу – одна з найбільших переваг української ГТС. Загальна активна місткість українських ПСГ – понад 30,9 млрд куб. м. Більше газу можуть зберігати лише США та Росія. У Європі саме Україна має найбільший ресурс для зберігання газу в підземних сховищах. І ним активно користуються європейські компанії.
За даними Нафтогазу, на початок 2021 року українські ПСГ були наповнені до 23,5 млрд куб. м газу. З них 7,7 млрд куб. м газу належали іноземним компаніям з 24 країн. Звичайно, зберігання газу – послуга не безплатна, тож для України було вигідно стати таким собі “газовим сейфом Європи”. На фоні відсутності транзиту російського газу підземні сховища могли б стати чи не основним джерелом доходів НАКу.
Однак за даними The Economist, європейські трейдери навіть попри війну в Україні таки зберігають тут газ – бо Європі не вистачає власних сховищ. За інформацією видання, західні трейдери, які ризикнули зберігати майже 3 млрд кубометрів газу в Україні, заробили на різниці між літніми й зимовими цінами до 300 млн євро. І на цей сезон Україна запропонувала європейським компаніям до половини ресурсу своїх сховищ. І причина – не лише плата за зберігання, яку Нафтогаз отримує від західних партнерів.
“Що більше вони зможуть інтегрувати енергетичну галузь своєї країни з європейськими ринками, то більше ЄС інвестуватиме в їхній захист. У той час, коли підтримка їхніх союзників виглядає хиткою, це коштує дуже багато”, – пише The Economis.
На цьому тлі стає зрозуміло, що Росія атаками по ПСГ намагається налякати насамперед європейські компанії, які готові зберігати газ у сховищах на Львівщині.
Чому атакують сховища саме на Львівщині
Промисловий видобуток газу на території України почався саме зі Львівщини – з розробки Дашавського родовища Більче-Волицького нафтогазоносного району. Промислова розробка цього родовища почалась 1924 року – на той момент це було одне з найбільших газових родовищ у світі. У 1927 році збудували газопровід Дашава – Стрий – Дрогобич, а у 1919 році – Стрий – Миколаїв – Львів. Уже після Другої світової війни газ зі Стрийщини почали транспортувати до Польщі, Києва (на три роки пізніше, ніж до Польщі), Австрії, тодішньої Чехословаччини, Росії.
Зрозуміло, що за такої активної експлуатації газові родовища Більче-Волицького району виснажились. У 1983 році ввели в експлуатацію Більче-Волицьке підземне сховище газу, яке є найбільшим у Європі й одним з найбільших у світі. Потужність Більче-Волицько-Угерського сховища – 17 млрд кубометрів активного газу – тобто об’єм газу, який можна закачати й викачати звідти. Цікаво, що у 2022 році на північному заході Туреччини відкрили нову чергу підземних газосховищ. Тоді Сіліврійське сховище назвали найбільшим у Європі, хоча його об’єм – 4,6 млрд куб. м газу.
Чи можуть російські ракети знищити підземні сховища газу
“Критичних наслідків для забезпечення роботи ПСГ немає, адже газ розміщений на значній глибині. Пошкоджена частина наземної інфраструктури потребуватиме відновлення, проте ми маємо достатньо резервних потужностей”, – заявив Олексій Чернишов після однієї з атак.
Підземне сховище газу – це не спеціальні резервуари, закопані десь під землею. Більшість українських сховищ створені на базі виснажених газових родовищ, і лише два з 13 – на базі водоносних структур. Відтак газ зберігається надто глибоко, аби туди могла дістатися російська ракета, пробивши пласт ґрунту. Якщо говорити про сховища на Львівщині, то там глибина залягання газу – від 400 м до 2000 м.
При цьому ракетні удари завдають значної шкоди наземному обладнанню – компресорам, диспетчерським пунктам, електричним підстанціям, які живлять ці об’єкти. Це, звичайно, не може не впливати на темпи з закачування газу у сховища та завдає значних збитків Нафтогазу. Та найбільша проблема – це втрата довіри європейських трейдерів, які могли б зберігати газ на зиму в Україні.
